Основні суб’єкти фандрайзингу.

Основними суб'єктами цієї сфери діяльності є пошукачі і донори. Пошукач (заявник) - приватна особа, група осіб чи неприбуткова організація (така, що не отримує прибутків від своєї діяльності або використовує їх для власного розвитку, не розподіляючи серед замовників у вигляді дивідендів), яка шукає кошти для своєї діяльності, подаючи пропозицію на фінансування проекту потенційному донору - приватній особі чи організації (фонду), яка розглядає пропозиції і надає гроші пошукачам для реалізації певного проекту. Слово фандрайзинг походить від словосполучення англійських слів fund (кошти, фонди) і raise (піднімати, збільшувати). Саме слово фонд – використовується для позначення двох англійських понять:

а) foundation – це неприбуткова організація, яка виконує свою статутну діяльність задля досягнення благородної мети, надаючи гранти іншим неприбутковим організаціям або реалізуючи власні програми;

б) fund – сума коштів, заощаджених або приготованих для виконання конкретних визначених цілей і завдань.

Благодійний фонд – це принципово нова для України модель благодійної організації, яка будується по принципу:

1. Фонд володіє капіталом, який формується його засновниками (grantmaker – засновник фонду, фізична чи юридична особа).

2. Акумульований капітал інвестується, а прибуток на конкурсній основі у вигляді грантів спрямовується на фінансування суспільно корисних програм і проектів.

3. При тому, що діяльність фонду спрямовується на реалізацію проектів і програм, він не є бюджетною структурою і контроль за його діяльністю здійснює, як правило, незалежна Наглядова рада.

4. Фонд створюється на довгостроковій основі і не потребує пошуку нових фінансових ресурсів для реалізації поточних програм.

У ролі благодійних фондів – донорів можуть виступати різні структури – державні установи різних країн, міжнародні організації, приватні благодійні фонди, комерційні структури, релігійні, наукові та інші громадські некомерційні організації, а також приватні особи. На практиці існують фонди:

1. Міждержавні, діяльність яких фінансують декілька держав. Прикладом такої структури є Світовий Банк.

2. Державні, діяльність яких фінансується із бюджета своєї держави. До таких структур відносяться Агентство з міжнародного розвитку США, Інформаційне агентство США, Посольство США, Посольство Канади, Посольство Королівства Нідерландів (Програма Матра КАП) тощо. З 2002 р. в Україні діє Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування, який започатковано згідно Указу Президента України № 952/2002 від 28.10.2002 р.

3. Посередницькі – громадські організації, які фінансуються державними чи приватними фондами і які розподіляють фінанси заявникам, що задовольняють вимогам фонду чи програми. Для прикладу можна назвати фонд Євразія, Програму TACIS, ПАУСІ, Національний демократичний інститут (Україна).

4. Приватні – недержавні некомерційні організації, які отримують кошти у вигляді пожертв від громадян або комерційних організацій. Найбільш відомий в Україні Фонд Сороса, відомий в Україні як Міжнародний Фонд „Відродження”.

5. Асоційовані, діяльність яких фінансується комерційними організаціями, з якими вони асоційовані, наприклад Фонд фірми „Мерк” (Merk Company Foundation), Xerox Foundation, Hewlett Packard.

6. Прямої дії – створені спеціально для підтримки яких-небудь проектів, використовують свої ресурси для власних досліджень чи безпосереднього надання послуг. Як приклад можна назвати Програму ЕкоЛінкс, яка активно працює у екологічній сфері.

7. Місцеві – створюються жителями конкретного регіону для підтримки і задоволення регіональних потреб (ротарі-клуб).

При виборі донора важливо розрізняти фонди та організації посередники. Фонди мають кошти і надають їх у вигляді грантів, організації посередники не мають власних коштів а лише надають сприяння в розподілі чужих фінансових ресурсів, інформують громадськість, допомагають при оформленні заявок контролюють витрачання коштів надають звіти донору.

Говорячи про залучення коштів донорів, як правило виникає питання – яка причина благодійності і вкладання фінансових та інших ресурсів у благодійні організації. Не аналізуючи глибоко мотиви та причини, які спонукають до благодійності та меценатства можна впевнено говорити, що люди готові платити за те, щоб отримати задоволення від своїх дій, нехай навіть несвідомо.

Головне завдання – визначити інтерес можливого донора: матеріальний (пільга, майбутній прибуток), моральний (відчуття причетності до гарної і важливої, з їх точки зору, справи), діловий (впевненість в тому, що у вас це вийде найкраще) тощо. Розпізнавши і намагаючись задовольнити той чи інший інтерес, набагато підвищується вірогідність отримати грант. Основними завданнями фандрайзингу є:

1. Залучити ресурси для реалізації цільових програм.

2. Проаналізувати ефективність діяльності організації.

3. Зібрати нові ідеї для майбутніх програм.

4. Підвищити імідж організації та зміцнити довіру громадськості до неї.

5. Проінформувати та просвітити громадськість щодо проблем, які вирішує організація.

Розглянувши пропозицію пошукача, донор ухвалює рішення про надання йому гранта - певної суми коштів (послуг чи технічного забезпечення) для виконання конкретної роботи. На відміну від позики їх не потрібно повертати, але надаються вони одноразово. Надання гранта не передбачає особливої діяльності для виконання зобов'язань перед спонсором (реклами). Розрізняють такі види грантів:

- грант для загальної підтримки (забезпечення діяльності, проведення загальної роботи і реалізації намірів організації);

- грант на програми, проекти;

- грант капітальний (на ремонт, купівлю будівель, обладнання тощо);

- частковий грант (донор надає частину коштів, необхідних для реалізації проекту, за умови, що е додаткове джерело фінансування, яке надасть решту коштів).