Спеціальність: 5. 03040101 " Правознавство " Курс ІІІ
Дисципліна: "Правова статистика"
Лекція 3
Тема 3. Статистичне спостереження
Навчальна мета: засвоїти поняття статистичного спостереження, розглянути основні форми, види та способи статистичного спостереження, обєкти спостереження.
Виховна мета: Формувати якості особистості студентів як майбутніх юристів та пізнавальний інтерес до вивчення цивільного права; прищеплювати повагу до національного права.
Розвивальна мета: Спонукати до пізнавальної, наукової, творчої діяльності; розвивати самостійність та творче мислення в правозастосовчій діяльності.
План
1. Поняття та елементи статистичного спостереження.
2. План та мета статистичного спостереження.
3. Види та способи статистичного спостереження.
4. Об’єкти статистичного спостереження.
5. Одиниці спостереження, одиниці сукупності та одиниці виміру в правовій статистиці.
6. Програма статистичного спостереження.
1. Поняття та елементи статистичного спостереження.
Статистичне спостереження - це планомірне, науково організоване і, як правило, систематичне отримання даних про масові явища та процеси соціального і економічного життя шляхом реєстрації істотних ознак кожної одиниці їх сукупності.
Статистичне спостереження повинно відповідати таким основним вимогам:
· Спостережувані факти повинні мати науково-практичну цінність, висвітлювати важливі явища і процеси соціально-економічної, правового життя суспільства;
· Безпосередній збір масових даних повинен забезпечити повноту фактів, що відносяться до даного питання, враховуючи постійну зміну, рух, розвиток явищ і процесів суспільного життя;
· Забезпечення відповідності (адекватності) статистичних даних досліджуваного явища чи процесу шляхом ретельної і всебічної перевірки (контролю) їх якості;
· Створення найкращих умов для отримання об'єктивних матеріалів, що забезпечується теоретичним обгрунтуванням та науковою організацією статистичного спостереження.
Статистичне спостереження відповідно до вимог статистичної науки має бути всебічно продуманим, добре підготовленим і чітко організованим. Воно складається із чотирьох етапів: проектування спостереження, підготовка, проведення та контроль одержаних даних.
Проектування спостереження – це розробка плану статистичного спостереження, який обов'язково охоплює собою програмно-методологічні та організаційні питання його проведення. Підготовка спостереження полягає у підготовці інструментарію спостереження (друкування бланків, перевірка реєстрів об'єктів, які повинні подавати дані, підготування осіб, які будуть проводити спостереження, а також проведення пробного спостереження, якщо це потрібно). Як правило, перед проведенням перепису населення в країні необхідно провести пробне спостереження з метою перевірки надійності розроблених документів і програми перепису.
Статистичне спостереження завжди представляє собою кількісну реєстрацію окремих явищ, які відбираються за якісно визначеними ознаками. При статистичному спостереженні реєструються індивідуальні явища досліджуваної сукупності (наприклад, злочини, особи, що їх вчинили, причини злочинів, цивільні правопорушення тощо) або окремі їх ознаки (юридична кваліфікації злочину, соціально-демографічні дані осіб, що вчинили злочини, види та строки покарання і т.п.).
Отже, підготовчий етап включає розробку плану його проведення, який повинен містити рішення програмно-методологічних та організаційних питань;
Розробка програми статистичного спостереження включає визначення істотних статистичних ознак, для характеристики об'єкта, виходячи з мети дослідження;
Розробка інструментарію включає вибір форм документів первинного обліку містять програму та результати статистичного спостереження.
2. План та мета статистичного спостереження.
Науково-організоване статистичне дослідження неможливе без розробки його детально продуманого плану, особливо без розробки плану статистичного спостереження, який складається з двох груп питань: програмно-методологічних та організаційних.
Програмно-методологічні питання спостереження включають до себе: формулювання гіпотези, розробку понятійного апарату дослідження, з'ясування мети спостереження, визначення джерел інформації, розробку програми та процедури спостереження, визначення методів і засобів аналізу одержаних статистичних даних та інші питання методологічного забезпечення дослідження.
Але головне – це чітке визначення мети спостереження, тому що кожне явище можна вивчати з різних сторін залежно від того, що ми хочемо пізнати в тому чи іншому явищу. Наприклад, вивчаючи особу злочинця, слід спочатку з`ясувати, які її прояви нас найбільше цікавлять. Якщо ми будемо вивчати причини і умови окремих видів злочинів, нас будуть цікавити зовсім інші характеристики. Тому залежно від сформульованої мети необхідно реєструвати різні ознаки досліджуваного явища.
Мета – це пізнавальне завдання спостереження. Метою статистичного спостереження є необхідність збирання високоякісного статистичного матеріалу на базі обґрунтованого визначення ознак досліджуваного явища, щоб внаслідок проведеного аналізу можна було одержати реальну характеристику досліджуваних явищ і процесів.
У загальному вигляді мета спостереження завжди формулюється в документах, на підставі яких організується проведення статистичного спостереження. (У правовій статистиці це можуть бути постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази міністерств і відомств тощо.).
Організаційні питання спостереження включають до себе визначення органів, які здійснюватимуть спостереження, час його проведення (реєстрації), джерела і засоби одержання даних, графік підготовки кадрів та їх інструктаж, визначення строків подання даних та інші питання, пов'язані з практичною підготовкою, організацією та проведенням статистичного спостереження (наприклад, вирішення питань матеріально-технічного забезпечення дослідження).
Планом спостереження визначаються права, обов'язки та взаємостосунки органів, які здійснюватимуть спостереження. Загальнодержавні спостереження завжди організує і проводить Державна служба статистики України.
Місце проведення спостереження є пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності. Це може бути місце роботи або місце помешкання (наприклад, при перепису населення, як правило, це місце постійного помешкання). Перепис населення проводиться шляхом обходу (безпосереднім відвідуванням) житлових будинків та житлових приміщень в інших будівлях тимчасовим переписним персоналом.
Важливе значення має і визначення часу спостереження – періоду, протягом якого збираються дані. Іноді його поділяють на об`єктивний і суб`єктивний. Об`єктивний – це той час (момент або період), до якого відносяться статистичні дані, що реєструються. Наприклад, кількість зареєстрованих злочинів можна враховувати за певний період часу (добу, тиждень, декаду, місяць, рік), а кількість нерозглянутих справ – на певну дату.
Момент часу, станом на який проводиться реєстрація ознак елементів сукупності, називається критичним. Так, критичним моментом перепису населення 1989 р. була 12 година ночі з 11 на 12 січня. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 51-р “Про організацію проведення Всеукраїнського перепису населення” критичним моментом перепису населення 2001 р. було 0 годин 5 грудня 2001 року.
Період, протягом якого реєструються ознаки об'єкта спостереження, називається суб’єктивним часом. При перепису населення 1989 р. він становив 8 днів (з 12 до 19 січня), при перепису населення 2001 року він склав 10 днів (з 5 по 14 грудня 2001 р.). Наприклад, якщо строк подання місячного звіту 5 лютого, то суб’єктивний час, тобто час складання звіту, буде з 1 по 5 лютого, а об`єктивний – один місяць (січень). Суб`єктивний час повинен бути по можливості нетривалим і наближуватися до критичного моменту.
План статистичного спостереження завжди є складовою частиною плану статистичного дослідження.
Види та способи статистичного спостереження.
Види статистичного спостереження:
За часом його проведення, за моментом реєстрації, статистичне спостереження поділяється на поточне і перервне.
Поточне (безперервне) спостереження полягає в безперервній реєстрації фактів по міру того, як вони виникають. Наприклад, реєстрація актів громадянського стану, облік зареєстрованих злочинів, пожеж тощо. При поточному спостереженні факти реєструються постійно. Зрозуміло, що злочинність можна спостерігати лише шляхом поточного (безперервного) спостереження.
Перервне спостереження відображає рівень того чи іншого правового явища на якусь-то дату чи момент часу. Воно завжди проводиться з метою одержання даних, які не можна отримати іншим шляхом. Воно може проводитися як періодичне, тобто здійснюватися через певні проміжки часу (наприклад, перепис населення проводиться один раз через десять років) або одноразове, те, яке здійснюється епізодично з метою вирішення певних соціально-економічних завдань (наприклад, перепис плодово-ягідних насаджень, облік і характеристика особи жебрака). Застосування того чи іншого виду статистичного спостереження залежить від природи досліджуваного явища суспільного життя і мети дослідження. Періодичне забезпечує послідовність і зіставлення отримуваних результатів, що дуже важливе при вивченні тенденцій в зміні населення країни.
За охопленням одиниць сукупності розрізняють суцільне і несуцільне спостереження.
При суцільному спостереженню обліку підлягають усі без винятку одиниці сукупності (наприклад, при перепису населення обліку підлягають усі респонденти – гр омадяни України, в тому числі ті, що на встановлену дату Перепису населення перебувають за її межами, а також іноземці та особи без громадянства, які на встановлену дату Перепису населення перебувають на території України). Суцільним має бути облік усіх правових явищ, тобто усі вони (про які стало відомо правоохоронним органам) обов`язково повинні бути зареєстровані. Зрозуміло, що суцільне спостереження найбільш чітко характеризує рівень, структуру, динаміку та взаємозв`язки явищ.
Несуцільне спостереження застосовується внаслідок низки причин (з метою економії часу, зусиль і коштів, а також у зв`язку з неможливістю проведення суцільного спостереження). Воно в правовій статистиці використовується в достатньо широких масштабах, оскільки дає змогу швидше одержати результати статистичного дослідження і зекономити значну частину зусиль і коштів. Як правило, воно проводиться для отримання даних, які відсутні у офіційній звітності і які одержати суцільним способом дорого, довго, складно і практично неможливо.
При несуцільному статистичному спостереженні реєстрації підлягають не всі одиниці сукупності, а якась їх частина. Воно поділяється на такі види: спостереження основного масиву, монографічне, вибіркове. Деякі вчені відносять до нього і моніторинг.
Спостереження основного масиву охоплює переважну частину елементів сукупності. При цьому поза спостереженням залишається та частина одиниць сукупності, про яку заздалегідь відомо, що вона не може істотно вплинути на характеристику досліджуваного явища в цілому. Раніш це спостереження часто застосовувалося для вивчення цін на ринках (вивчалися ціни на великих ринках міста, а на малих за розміром ринках не вивчалися).
Монографічне спостереження – це ретельне вивчення окремих типових елементів сукупності. Воно може застосовуватися для більш повного вивчення питань, які не можливо з`ясувати при суцільному спостереженні (наприклад, детальне вивчення діяльності усіх підрозділів органу внутрішніх справ конкретного регіону з метою поширення його наслідків на усі інші органи внутрішніх справ країни; обстеження стану справ компанії, яка збанкрутила, з метою недопущення подібних наслідків у інших фірмах). Цей вид спостереження широко застосовується для характеристики досвіду роботи виправно-трудових закладів. Допустимо його використовування лише при типовості (або атиповості) об`єктів, вивчивши які, можна встановити причини особливостей цих об`єктів.
Вибіркове спостереження – це такий спосіб несуцільного спостереження, при якому вивченню підлягає певна випадкова відібрана частина одиниць досліджуваної сукупності (наприклад, кожна десята або двадцята одиниця) з метою подальшої її характеристики показниками усієї сукупності. При цьому кожна одиниця сукупності повинна мати рівний шанс потрапити до вибіркової сукупності. Проведення вибіркового спостереження ґрунтується на знаннях математичної статистики і теорії ймовірності.
Моніторинг – це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища. Проводиться моніторинг бюджетів окремих соціальних груп населення (фермерів, пенсіонерів, студентів тощо).
Контрольне спостереження – це спостереження, яке проводиться з метою перевірки матеріалів вже проведеного спостереження. За його результатами робляться відповідні зміни у матеріалах проведеного спостереження, вносяться правки до загальних результатів. Воно може бути як суцільним, так і несуцільним (вибірковим). Як правило, його обов`язково застосовують після проведення перепису населення для перевірки правильності реєстрації населення. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 51-р “Про організацію проведення Всеукраїнського перепису населення” для перевірки правильності проведення Перепису було здійснено вибірковий контрольний обхід житлових будинків та житлових приміщень в інших будівлях з 16 по 20 грудня 2001 року.
Пробне спостереження – це таке статистичне спостереження, яке здійснюється з метою уточнення і відпрацювання програмно-методологічних і організаційних питань при підготовці до основного спостереження. Як правило, його застосовують при підготовці проведення перепису населення, інакше кажучи, при проведені пробного перепису в якомусь окремому регіоні.
Деякі автори до несуцільного спостереження відносять і анкетний або соціологічний спосіб. На наш погляд, це зовсім не вірно, тому що анкетний – це спосіб одержання статистичних даних. Тим паче, що коли проводити анкетне опитування працівників правоохоронних органів або студентів, то усі анкети повернуться заповнені, тобто буде суцільне спостереження.
СПОСОБИ ОДЕРЖАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ
Існують три способи одержання статистичних даних: 1) безпосереднє спостереження; 2) документальний спосіб; 3) опитування.
Безпосереднє спостереження – це реєстрація окремих ознак і явищ шляхом їх безпосереднього обстеження (особистого переліку, вимірювання, зважування, підрахунку тощо). Цей спосіб у правовій статистиці застосовується рідко. В інших галузях він застосовується часто, тому що при його правильній організації він дає змогу одержати найбільш достовірні дані.
Основне достоїнство цього спостереження – це можливість виявлення об`єкту спостереження з різних боків. Об`єктами такого спостереження можуть бути: поведінка окремих осіб або групи їх в умовах конкретної обстановки або певної ситуації; судження окремих осіб; результати дії (або бездіяльності) осіб, які проводять профілактику злочинності; середовище, навколишня обстановка досліджуваного контингенту. Зрозуміло, що все це вивчається при кримінологічних дослідженнях. Тому за участю спостерігача спостереження кримінологічне буває повне, включене і спостереження-участь. При повному спостереженні дослідник вивчає явище з боку, тобто пасивно, що допустимо до певних меж, які виключають відповідальність спостерігача за недонесення. Включене спостереження – це спостереження за явищем зсередини. Спостерігач знаходиться у постійному контакті, але не приймає активної участі у життєдіяльності групи. При спостереженні-участі спостерігач приймає участь у діяльності того процесу, яке він вивчає.
До числа негативних моментів цього виду спостереження необхідно віднести те, що воно потребує значної витрати часу, а на його результати можуть вплинути особисті якості спостерігача.
Документальних спосіб спостереження – це одержання необхідних даних на підставі використання різних документів. Цей спосіб спостереження іноді називають звітним, тому що він передусім застосовується при заповненні статистичної звітності. Він забезпечує одержання найбільш достовірних даних. Наприклад, в кримінально-правовій статистиці такими документами є статистичні картки, журнали реєстрації, кримінальні справи, особиста справа засудженого і т. п.
Іноді деякі факти і ознаки явищ, що вивчаються, неможливо встановити шляхом безпосереднього спостереження (наприклад, вчинення злочину), тому виникає потреба в проведенні опитування. При опитуванні статистичні дані одержують шляхом реєстрації відповідей осіб, яких опитують. Опитування може бути усним (експедиційним), самореєстрацією, кореспондентським та анкетним.
Усне опитування полягає в тому, що спеціально підготовлені працівники (реєстратори, обліковці) одержують статистичні дані шляхом безпосереднього опитування осіб. Цей спосіб спостереження називається експедиційним. Відповіді опитуваних осіб реєстратори заносять з їх слів у спеціально розроблені бланки. При усному опитуванні реєстратори не тільки ставлять запитання, а й контролюють правильність відповідей на них. Цей спосіб опитування застосовується при проведенні переписів, вибіркових статистичних спостережень. Його ефективність дуже істотна, тому що він проводиться тільки спеціально підготовленими особами.
При самореєстрації опитувані особи самі заповнюють формуляри. Представники статистичних органів спочатку лише проводять інструктаж з метою роз`яснювання опитуваним особам, як слід заповнювати бланки і відповідати на запитання, і контролюють повноту і правильність статистичних даних при збиранні заповнених бланків. Цей спосіб спостереження застосовується в нашій країні при дослідженні бюджетів населення. Якість одержаних результатів залежить від того, як ведеться роз`яснювальна робота серед респондентів а також від ступеня їх громадської свідомості. В більшості розвинутих країн світу, наприклад, у США, таким чином проводяться переписи населення.
Сутність кореспондентського способу полягає в тому, що необхідні статистичним органам відомості повідомляють добровільні кореспонденти за домовленістю з ними. Статистичні органи, які проводять спостереження, надсилають кореспондентам бланки та інструкції по їх заповненню. Особи або установи, які одержали формуляри, повинні їх заповнити і повернути в суворо обумовлені строки. Цей спосіб застосовується для вивчення тривалих процесів.
Анкетний спосіб одержання даних полягає в тому, що необхідні дані одержують шляхом розсилання спеціальних анкет, які заповнюються та повертаються на добровільних засадах. Тому не всі анкети повертаються, деякі з них заповнюються невірно. За способом розповсюдження анкет можна виділити такі: 1) пресовий (анкети друкуються на шпальтах газет і журналів); 2)роздавальний (дослідник роздає анкети); 3) поштовий (анкети надсилаються поштою). Залежно від способу розповсюдження назад повертається 5 %, 90 %, 30 % анкет. Цей спосіб збирання даних вимагає мінімальних витрат коштів. На жаль, якість його також не велика, тому що відсутність інструктажу або інструкції щодо заповнення анкет, призводить до появлення значної кількості анкет, які заповненні невірно.
Інколи наводиться і такий метод, як інтерв`ю. З точки зору авторів даного підручника, це метод соціології, а не статистики. Вважаємо, що для отримання статистичних даних їм користуватися не можна.
Обрання способу спостереження залежить, насамперед, від сутності досліджуваних явищ, об`єкта статистичного спостереження, висунутих вимог до ступеня точності одержаних даних, а також від фінансових можливостей.
4. Об’єкти статистичного спостереження.
Об’єкт спостереження – це сукупність явищ, що вивчаються. Без чіткого відокремлення об’єкта статистичного спостереження завжди є небезпека або зареєструвати факти, які не мають ніякого відношення до сукупності, що вивчається, або, навпаки, пропустити факти, які відносяться до цієї сукупності. Зрозуміло, що це не дасть змогу вивчити сукупність в повному обсязі і може призвести до спотворення дійсності.
Об`єктом статистичного спостереження є така сукупність одиниць досліджуваного суспільного явища, яка має якісну своєрідність і яку необхідно піддати статистичній реєстрації для реалізації мети і завдань статистичного дослідження.
Об'єкт кримінально-правової статистики.
Основна мета кримінально-правової статистики - це надання вичерпної інформації про кількісну сторону злочинності і визначення характеру дії відповідних державних заходів соціального контролю над нею. Таким чином, можна чітко визначити три об'єкти спостереження кримінально-правової статистики:
1. Злочин тобто передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні діяння;
2. Злочинець як осудна фізична особа, яка досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність, і вчинила злочин;
3. Покарання як міра державного примусу, за вироком суду.
Необхідно зауважити, що об'єкти кримінально-правової статистики відображають специфічні особливості кожної стадії кримінального процесу (порушення кримінальної справи, винесення вироку й т.д.). Кількісно-якісні характеристики даних об'єктів кримінально-правової статистики дозволяють визначити пріоритетні напрямки контролю над ними та їх місце, відповідне значенню в кримінологічній характеристиці структури сучасної злочинності.
Об'єкт цивільно-правової статистики.
Цивільно-правова статистика враховує цивільні правовідносини, які є цивільними правопорушеннями і розглянуті в суді, арбітражі або підтверджені в порядку нотаріального виробництва. Цивільно-правова статистика покликана дати вичерпну кількісну характеристику вказаних правовідносин - їх структурі і динаміці, рівнем в цілому і закономірностями їх розвитку. З усього вищевикладеного можна визначити наступні об'єкти цивільно-правової статистики:
1) цивільні правовідносини, які засвідчуються в адміністративному, нотаріальному або безспірному судовому провадженні, або цивільні справи;
2) сторони цивільного процесу, тобто позивачі і відповідачі;
3) судові рішення.
Об'єкт адміністративно-правової статистики.
Адміністративно-правова статистика враховує кількісний бік адміністративних правовідносин і характеризує відповідні заходи щодо боротьби з ними. Виходячи з даного визначення, можна виділити наступні об'єкти адміністративно-правової статистики:
1. Адміністративні правопорушення (проступки) - протиправні, винні дії (бездіяльність) фізичної або юридичної особи, за які КпАП встановлена адміністративна відповідальність;
2. Особи, які вчинили адміністративні правопорушення, досягли на момент його вчинення шістнадцятирічного віку, якщо вони були осудні і не діяли в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
3. Заходи адміністративної відповідальності - адміністративні покарання, - застосовуються за скоєння адміністративних правопорушень.
Головна особливість відображення об`єктів в правовій статистиці полягає в тому, що статистика обліковує лише ті злочини, цивільно-правові правовідносини та адміністративно-правові делікти, з приводу яких відбувся офіційний судовий розгляд, або вони були зареєстровані в правозастосовчих чи правоохоронних органах. Якщо з якихось причин і умов той чи інший факт не зареєстрований, то для правової статистиці він не існує.
Деякі види злочинів можуть при цьому бути зареєстровані не вірно. Наприклад, злочин вчинено організованою групою, а його враховують як групову злочинність. Інколи злочин, обліковується як тяжке тілесне ушкодження, що призвело до загибелі особи, а на справді – це вбивство. Такі розбіжності, які притаманні правовій статистиці, призводять до того, що дуже важко порівнювати правову статистику з даними інших галузей статистики.
Використовуючи показники правової статистики, слід завжди пам`ятати, що вони не повністю відображають дійсну, реальну характеристику усіх правових явищ. Вибіркові спостереження можуть істотно доповнити дані офіційної правової статистики. Інша річ, що при цьому не змінюється рівень латентності, якщо не відбулось ніяких змін в законодавстві чи правозастосовній діяльності правоохоронних органів. Таким чином офіційні статистичні дані своїми показниками хоч і відображають значну кількість одиниць статистичних сукупностей, але при проведенні статистичного аналізу їх обов`язково слід доповнювати даними про рівень латентності тих чи інших правових явищ, тому що вони можуть істотно вплинути на його наслідки.
5. Одиниці спостереження, одиниці сукупності та одиниці виміру в правовій статистиці.
Одиниця спостереження - це джерело інформації, тобто первинний заклад або установа, від якої одержують необхідні статистичні дані. Наприклад, при вивченні промисловості одиницею спостереження є промислове підприємство (завод, фабрика, фірма). В правовій статистиці одиницею спостереження є місьцевий суд, відділ внутрішніх справ, прокуратура, господарський суд, виправно-трудова установа, органи РАГС, нотаріату тощо. Одиницею спостереження в адміністративно-правовій статистиці можуть бути десятки різних контролюючих і наглядових закладів, які мають право виявляти адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення..
Одиниця сукупності – це первинний елемент об`єкта спостереження, який існує в дійсності і ознаки якого реєструються. В кримінально-правовій статистиці одиницею сукупності буде кожний окремий злочин, кожна окрема особа, яка вчинила злочин; в цивільно-правовій статистиці – кожна окрема цивільна справа, кожний окремий відповідач і позивач; в адміністративно-правовій статистиці – кожне окреме адміністративне правопорушення, кожна особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. Інакше кажучи, одиниця сукупності завжди є носієм ознаки, яка підлягає реєстрації. Саме одиниці сукупності становлять основу обліку і підлягають безпосередньому обстеженню, тому що сума таких одиниць сукупності обов`язково дає статистичну сукупність явищ.
Для кожного статистичного спостереження його одиниці сукупності повинні бути чітко відокремлені від суміжних понять, сформульовані відокремлюючи ознаки, оскільки тільки в цьому разі ми матимемо змогу вивчити той об`єкт спостереження, який нас цікавить. Наприклад, вивчаючи злочинність, ми мусимо бути впевнені, що до сукупності не були включені адміністративно-правові делікти. Це обов`язково треба враховувати, аналізуючи кількість зареєстрованих злочинів та адміністративно-правових правопорушень. Систематична зміна законодавства призводить до того, що в той чи інший термін часу один і той же делікт може відноситися або до злочинів, або до адміністративно-правових правопорушень.
Одиниця виміру показує, в яких величинах враховуються досліджувані статистикою соціально-правові явища. Наприклад, в кримінально-правовій статистиці злочинність вимірюється кількістю зареєстрованих злочинів, кількістю осіб, які їх вчинили і які виявлені в процесі розслідування кримінальних справ, кількістю розкритих і нерозкритих злочинів, кількістю кримінальних справ, розглянутих судовими органами і т. п. Одиниці виміру повністю залежать від одиниці сукупності, іноді вони можуть бути однакові, але це різні поняття. Одиниці виміру можуть бути різні (тони, метри, кілограми, роки, кількість осіб тощо), вони обов`язково залежать від того, яке явище вивчається. Одиниці виміру можуть бути натуральні, трудові та вартісні (грошові). В правовій статистиці використовуються натуральні одиниці виміру, які відображають притаманні правовим явищам фізичні або якісні властивості, і грошові, які дають змогу узагальнити і зіставити різноманітні явища.
Вміння вірно визначити межу між одиницями виміру має важливе науково-практичне значення. Наприклад, не можна порівнювати злочинність у кількості виявлених злочинів, кримінальних справ та осіб, що вчинили злочини, тому що в кожній кримінальній справі може бути декілька злочинів, один злочин може бути вчинений групою осіб або одна особа може вчинити декілька злочинів. Також не можна порівнювати і суб`єктів на різних стадіях кримінального процесу. Аналогічно це відбувається і в інших галузях правової статистики.
Головна вимога статистичного спостереження – це порівнянність одиниць виміру.