Система державного нагляду, контролю та координації у сфері державних закупівель

Державний нагляд, контроль та координація у сфері державних закупівель здійснюються:

1) Верховною Радою України (ВРУ);

2) Кабінетом Міністрів України (КМУ);

3) спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг (уповноважений орган);

4) Державною контрольно-ревізійною службою України;

5) Державним казначейством України;

6) Рахунковою палатою;

7) правоохоронними органами та ін.

Створення конкурентного середовища у сфері закупівель забезпечує Антимонопольний комітет України.

Так, зокрема, Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань координації закупівель виконує такі функції:

1) погодження процедури закупівлі у випадках і в порядку, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі»;

2) підготовка та подання до Кабінету Міністрів України, Рахункової палати піврічних звітів щодо здійснення закупівель;

3) подання разом із Рахунковою палатою до Верховної Ради України щорічного звіту щодо здійснення замовниками закупівель.

4) контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель;

5) проведення перевірок щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства;

6) подання матеріалів до правоохоронних органів;

7) співробітництво з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення закупівель;

8) міжнародне співробітництво у сфері закупівель та підтримка участі вітчизняних товаровиробників у торгах щодо закупівель за межами України;

9) подання Кабінету Міністрів України пропозицій щодо визначення генерального замовника (органу державної влади, державної установи організації чи підприємства, які визначені Кабінетом Міністрів України відповідальними за організацію і проведення процедур закупівлі на засадах міжвідомчої координації в інтересах замовників та виконують їх функції);

10) здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель, зокрема в разі спотворення результатів торгів (тендерів);

11) державна підтримка та забезпечення захисту вітчизняного виробника та ін.

У свою чергу, Державна контрольно-ревізійна служба виконує такі функції:

1) перевірка щодо дотримання розпорядниками державних коштів вимог законодавства у сфері закупівель;

2) співробітництво з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення закупівель;

3) контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель;

4) складання протоколів про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про здійснення закупівлі за державні кошти;

5) подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених законами України та ін.

Основними функціями Державного казначейства України є:

1) перевірка наявності укладеного договору, звіту про здійснення закупівлі та інших передбачених законодавством документів.

2) перевірка підстав для здійснення платежів, а саме наявності та відповідності законодавству в сфері закупівель річного плану закупівель та документів, що підтверджують проведення процедур закупівлі, а також правильності оформлення розрахункових документів.

3) участь в економічному обґрунтуванні окремих статей видатків Державного бюджету України.

4) контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель.

5) подання матеріалів до правоохоронних органів у випадках, передбачених законами України.

6) вживання заходів для недопущення здійснення платежів з рахунку замовника в разі відміни процедури закупівлі у процесі та після розгляду скарги з приводу порушень під час проведення процедур закупівель та ін.

Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті виконує такі функції:

1) надання висновків уповноваженому органу та одночасно замовнику щодо можливості застосування процедур закупівлі з обмеженою участю га в одного учасника.

2) розгляд скарг з приводу порушень замовником процедури закупівлі або прийнятих рішень, чи бездіяльності та ухвалення відповідних рішень щодо них у випадках та в порядку, передбачених законодавством.

3) аналіз проблем у сфері закупівель та повідомлення про результати Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, уповноважений орган.

4) надання незалежних висновків щодо роботи уповноваженого органу та направлення їх до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та у разі необхідності – до правоохоронних органів.

5) надання пропозицій уповноваженому органу щодо забезпечення дієвого контролю у сфері закупівель.

6) визначення правових та організаційних методів запобігання корупції, виявлення та припинення її проявів у сфері закупівель.

7) сприяння створенню умов для розвитку прозорості у сфері закупівель.

8) сприяння удосконаленню системи забезпечення громадськості інформацією з питань здійснення закупівель та ін.