Рівень розвитку особистості інколи характеризується ступенем соціальної значущості (значущості для інших) справи її життя (основної задачі життя). Головне в особистості - це її мотиви, ставлення до себе й до навколишнього світу. Ставлення змінюється, і цю зміну спеціалісти описують як інтелектуалізацію особистості.
Інтелектуальна активність - це не стимульоване ззовні продовження мислення. Подібно до того, як метод проблемних ситуацій відділяє мислення від інших психічних процесів, не стимульована ззовні діяльність однозначно виявляє інтелектуальну активність. Інтелектуальна активність є особистісною властивістю, властивістю цілісної особистості, яка не зводиться ні до загальних розумових здібностей, ні до мотиваційних факторів розумової діяльності.
Методом «креативного поля» Д. Б. Богоявленська [2] визначила три рівні інтелектуальної активності - стимульно-продуктивний, евристичний, креативний.
Перший, стимульно-продуктивний, або пасивний, рівень має місце тоді, коли людина, досить старанно працюючи, залишається в межах заданого або знайденого способу дії.
Другий рівень - евристичний. Тут люди вже виявляють певною мірою інтелектуальну активність, не стимульовану зовнішніми факторами, шукають нові засоби. Однак еврист схильний виявити тільки емпіричні закономірності, які дають змогу вирішувати поставлені ззовні задачі, на відміну від креативів (третій рівень), для яких емпірична закономірність стає не формальним засобом, а самостійною проблемою. Якісна особливість креативів - самостійна, не стимульована ззовні постановка проблеми. Креативний рівень відповідає теоретичним відкриттям, коли вчений будує теорію, яка пояснює факти, ставить нову наукову проблему.
Так, кожна класифікація індивідуальних типів у психології супроводжується яскравим описом особливостей мислення. К. Г. Юнг, зокрема, характеризує особливості мислення екстравертів та інтровертів. За екстравертної установки мислення спрямоване на категорії об'єктивних даних (факти, ідеї). Екстраверт намагається «ставити всі прояви життя в залежність від інтелектуальних висновків, які завжди орієнтуються на об'єктивно задане, або на об'єктивні факти, або на загальноприйняті ідеї». Мислення ж за інтровертної установки орієнтується передусім на суб'єктивний чинник, для нього «факти мають другорядне значення, а головну цінність... становлять розвиток і виклад суб'єктивної ідеї, початкового символічного образу, який... стоїть перед його внутрішнім зором». Інтроверт прагне поглиблення, а не розширення, його судження менше стосуються об'єкта, ніж суб'єкта.
Таблиця 2
Властивості мисленнєвих процесів
| № з/п | Назва відповідної властивості | Характеристика мисленнєвих процесів |
| Швидкість мисленнєвих процесів | Конкретна практична діяльність, яка вимагає невідкладного прийняття нестандартних рішень, іноді у складних, екстремальних умовах | |
| Глибина мислення | Властивість, що сприяє аналізові, порівнянню і знаходженню суттєвих зв'язків | |
| Широта мислення | Виявляється в залученні до розв'язування задачі необхідних засобів і знань, не заданих безпосередньо в умовах задачі, а взятих з інших сфер знань, наук тощо | |
| Гнучкість мислення | Найважливіша передумова ефективності творчої діяльності | |
| Стратегічність мислення | Передбачає вибір адекватних способів розв'язування задачі та відповідних розумових дій | |
| Імпульсивність (обережність) мислення | Творче мислення пов'язане з ризиками, оскільки нове завжди є певною мірою ризикованим і незвичайним | |
| Самостійність мислення | Риса творчого продуктивного мислення, що сприяє виникненню оригінальних задумів і нових підходів у різних сферах мистецтва, науки й техніки | |
| Рефлексія | Самосвідомість особистості в проблемній ситуації, яка виражається в усвідомленні, аналізі та корекції не тільки власних дій, а й їхньої бази, дій супротивника, передбачуванні та прогнозуванні |
Творча продуктивність та вік
Більшість вчених вважають, що творча активність людини залежить від віку та закінчується в 40-50-літньому віці. Дослідженнями підтверджено, що діячі різних сфер діяльності у похилому віці зробили незначну кількість відкриттів та мало створили мистецьких творів, генії середнього віку - порівняно невелику їхню кількість і що період від 20 до 40 років є найбільш продуктивним у творчій діяльності за кількістю наукових відкриттів та створених видатних художніх творів.
