Назвати музичні жанри за способом виконання та кількістю учасників.
1) Вокально-інструментальні:
· Сольні – пісня, романс, серенада, балада, елегія, баркарола;
· ансамблеві – дует, тріо, квартет і т.д.;
· великі – хор, кантата, ораторія, реквієм, меса.
2) Інструментальні:
· Сольні – інструментальна мініатюра (прелюдія, токата, фантазія, рапсодія, експромт, музичний момент, етюд, капричіо, скерцо, гумореска, балада, ноктюрн, пісня без слів тощо); соната, сюїта;
· ансамблеві – соната, дует, тріо, квартет;
· оркестрові – увертюра, симфонія, концерт, симфонічна сюїта.
3) Музично-театральні –балет, опера, оперета, водевіль, мюзикл.
4. Назвати співацькі голоси:
1) чоловічі (тенор, баритон, бас);
2) жіночі (сопрано, мецо-сопрано, контральто);
3) дитячі (сопрано або дискант, альт).
Назвати жанри українського музичного фольклору.
Календарно-обрядові:
зимовий цикл - колядки та щедрівки;
весняний цикл - веснянки, гаївки та гагілки, русальні пісні;
літньо-осінній цикл - купальські та петрівчані пісні, жниварські пісні.
Родинно-обрядові та родинно-побутові: весільні пісні; плачі та голосіння;
колискові пісні.
Дитячі ігри та пісні.
Епос: думи; історичні пісні.
Ліричні пісні:
соціально-побутові: козацькі, чумацькі, наймитські, рекрутські, солдатські
пісні;
пісні про кохання.
Жартівливі, жартівливо-танцювальні пісні, коломийки.
Танці: гопак, аркан, козачок.
Пісні літературного походження.
6. Перелічити українські народні інструменти за групами:
1) духові: сопілка, денцівка, трембіта, коза (різновид волинки);
2) струнні: кобза, бандура, цимбали, ліра, скрипка, басоля;
3) ударні: бубон, бугай, решето, тулумбаси та ін.
Назвати групи та інструменти класичного складу симфонічного
оркестру: (бажано за розташуванням у партитурі).
1) дерев’яні духові інструменти - флейта, гобой, кларнет, фагот;
2) мідні духові інструменти - валторна, труба, тромбон, туба;
3) ударні - литаври, великий та малий барабани, тарілки, трикутник;
4) струнно-смичкові інструменти -скрипка,альт,віолончель, контрабас.
8. Визначити національну приналежність і тактовий розмір танців: а) вальс - 3/4,Австрія, Німеччина; б) полька - 2/4, Чехія;
в) полонез - 3/4,Польща; г) мазурка - 3/4,Польща;
д) менует - 3/4, Франція; е) гопак - 2/4, Україна.
9. Вказати, скільки частин мають класичні:
1) соната – 3 частини; 2) симфонія – 4 частини; 3) концерт – 3 частини.
10. Стосовно яких музичних жанрів та форм використовуються ці терміни та поняття: а) рефрен - рондо; б) інтермедія - фуга;
в) епізод - рондо, розробка сонатної форми; г) розробка - сонатна форма;
д) антракт - опера, балет; е) арія -опера, кантата, меса.
11. Назвіть українських і зарубіжних композиторів ХVІІІ, ХІХ та ХХ ст. 1) ХVІІІ ст., Україна – Максим Березовський, Дмитро Бортнянський,
Артемій Ведель;
Німеччина – Йоганн Себастьян Бах;
Австрія – Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт.
2) ХІХ ст., Україна – Семен Гулак-Артемовський, Михайло
Вербицький, Микола Лисенко, Михайло Колочевський;
Німеччина – Людвіг ван Бетховен; Роберт Шуман, Ріхард Вагнер; Австрія – Франц Шуберт;
Італія –Джоаккіно Россіні, Джузеппе Верді;
Франція –Жорж Бізе;
Польща – Фредерік Шопен;
Чехія – Берджих Сметана, Антонін Дворжак;
Норвегія – Едвард Гріг;
Росія – Михайло Глінка, Модест Мусоргський, Олександр Бородін, Микола Римський-Корсаков, Петро Чайковський.
3) ХХ ст., Україна – Микола Леонтович, Кирило Стеценко,
Яків Степовий, Станіслав Людкевич, Левко Ревуцький,
Борис Лятошинський, Євген Станкович, Мирослав Скорик,
Валентин Сильвестров, Леся Дичко, Віталій Губаренко;
Франція – Клод Дебюссі, Моріс Равель;
Австрі я – Альрнольд Шонберг;
Німеччин а – Карл Орф.
Росія – Олександр Скрябін, Сергій Рахманінов, Ігор Стравінський, Сергій Прокоф’єв, Дмитро Шостакович; Арам Хачатурян; Олексій Рибніков.
12. Про кого з відомих композиторів йдеться:
1) фундатор української класичної музики – М.Лисенко;
2) віденські класики – Й.Гайдн, В.А.Моцарт, Л. ван Бетховен;
3) найвеличніший поліфоніст в історії музики – Й.С.Бах;
4) “батько симфонії” – Й.Гайдн;
5) перший композитор-романтик – Ф.Шуберт;
6) члени творчого угрупування “Могуча кучка” – М.Балакірєв,
М.Мусоргський, М.Римський-Корсаков, О.Бородін, Ц.Кюі;
7) фундатор російської класичної музики – М.Глінка;
8) “чудо-дитина” – В.А.Моцарт;
9) видатний український композитор, оперний співак –
С.Гулак-Артемовський;
10) композитор і вчений-хімік – О.Бородін;
11) українські композитори XVIIIст., які навчалися в Італії –
М. Березовський, Д.Бортнянський;
12) автори державного гімну України –
М.Вербицький, П.Чубинський;
13) автор перших українських дитячих опер – М.Лисенко;
14) засновник російського класичного балету – П.Чайковський;
15) мандрівний філософ-музикант – Г.Сковорода;
16) морський офіцер – М.А.Римський - Корсаков.
17) композитор, який писав переважно для фортепіано – Ф.Шопен;
18) російський композитор ХІХст., який часто відвідував
Черкащину – П. Чайковський.
13. Хто з відомих композиторів народився у цих населених пунктах: 1) Гриньки - М.Лисенко; 2) Глухів - М.Березовський, Д.Бортнянський; 3) Ейзенах - Й.С.Бах; 4) Желязова Воля - Ф.Шопен; 5) Бонн -Л.Бетховен; 6) Воткінськ - П.Чайковський; 7) Зальцбург - В.А.Моцарт; 8) Городище - С.Гулак-Артемовський; 9) Сонцівка - С.Прокоф’єв.
14. Назвіть: 1) найвизначніші твори Й.С.Баха – органні твори (серед них - «Токата і фуга ре мінор»), “Пасіон за Матвієм ”, “Пасіон за Іоанном ”, Меса сі мінор, “Добре темперований клавір” (2 томи), Французькі та Англійські сюїти для клавіра; «Маленькі прелюдії та фуги», інвенції.
2) опери М.В.Лисенка – “Тарас Бульба”, “Енеїда”, “Різдвяна ніч”, “Утоплена”, “Ноктюрн”; дитячі опери “Коза-Дереза”, “Пан Коцький”, “Зима і Весна ”.
3) найвідоміші опери російських композиторів –
М.Глінка: “Життя за царя” («Іван Сусанін»), “Руслан і Людмила”;
М.Мусоргський: “Борис Годунов”;
М.Римський-Корсаков: “Снігуронька”, «Казка про царя Салтана»;
О.Бородін: “Князь Ігор”;
П.Чайковський: “Євгеній Онєгін”, «Пікова дама», «Іоланта».
4) найвідоміші світові балети –
П.Чайковський: “Лебедине озеро”, «Спляча красуня», “Лускунчик”.
С.Прокоф’єв: “Ромео і Джульєтта”, “Попелюшка”;
Арам Хачатурян: «Спартак».
5) найвідоміші опери В.А.Моцарта – “Весілля Фігаро”, “Дон Жуан”, “Чарівна флейта”;
6) кількість фортепіанних сонат і симфоній Л. Бетховена - сонат – 32, симфоній – 9;
7) жанри творчості Ф.Шопена - вальси, ноктюрни; прелюдії, балади; мазурки, полонези; етюди, скерцо; експромти, 3 сонати;
8) вокальні цикли Ф.Шуберта - “Прекрасна мельниківна”, “Зимова путь”.
9) дитячі опери К.Стеценка - “Лисичка, Котик і Півник”, “Івасик-Телесик”.
15. Назвіть автора та жанр таких творів:
1) “Тарас Бульба” -опера М.Лисенка;
2) “Лісовий цар” - балада Ф.Шуберта на вірші В.Гете;
3) “ Місячна… ” - соната Л.Бетховена;
4) “Ленінградська …” - симфонія Д.Шостаковича;
5) «Євгеній Онегін» - опера П.І.Чайковського;
6) “Патетична… ” - соната Л.Бетховена
7) “Ромео і Джульєтта” - балет С.Прокоф’єва;
8) «Картинки з виставки» - фортепіанний цикл М.П.Мусоргського;
9) “Революційний …” - етюд Ф.Шопена;
10) «Кармен» - опера Жоржа Бізе;
11) «Снігуронька» - опера М.А.Римського-Корсакова;
12) “Петрик і Вовк” - симфонічна казка С.Прокоф’єва;
13) «Борис Годунов» - опера М.П.Мусоргського;
14 ) “Незакінчена …” - симфонія Ф.Шуберта;
15) «Аve Maria» - вокальний твір Ф.Шуберта;
16) «Весілля Фігаро» - опера В.А.Моцарта;
17) «Щедрик» - хорова обробка народної пісні М.Д.Леонтовича; 18) “Шехеразада” - симфонічна сюїта М.Римського-Корсакова;
19) “Пори року” - концерти А.Вівальді; програмний цикл фортепіанних мініатюр П.Чайковського;
20) «Мрії кохання» - ноктюрн Ф.Ліста;
21) «Севільський цирульник» - опера Дж. Россіні;
22) «Запорожець за Дунаєм» - опера С.С.Гулака-Артемовського;
23) “Червона рута” - пісня В.Івасюка;
24) “Пер Гюнт” -. музика Е.Гріга до драми Г. Ібсена.
16. В яких операх діють такі персонажі:
1) Керубіно - В.А.Моцарт “Весілля Фігаро”;
2) Фарлаф - М.Глінка “Руслан і Людмила”;
3) Ескамільо - Ж.Бізе “Кармен”;
4) Лель - М.Римський-Корсаков “Снігуронька ”;
5) Пімен - М.Мусоргський “Борис Годунов”;
6) Ярославна - О.Бородін “Князь Ігор”;
7) Чорномор - М.Глінка “Руслан і Людмила”;
8) Карась - С.Гулак-Артемовський “Запорожець за Дунаєм”;
9) Возний - І.Котляревський “Наталка Полтавка”;
10) Лєнський - П.Чайковський “Євгеній Онєгін”;
11) Остап - М.Лисенко “Тарас Бульба”.
17. Дати визначення наступним термінам: 1) дума; 2) етюд; 3) серенада; 4) увертюра; 5) арія; 6) па-де-де; 7) концерт; 8) диригент; 9) поліфонія; 10) a capella.
1) Ду́ма –жанр героїчного українського епосу. Це сольний твір для голосу в супроводі ліри, кобзи чи бандури. Ймовірно, думи виникли ще в часи Київської Русі як пісні, в яких придворні музиканти возвеличували подвиги князів. Набули поширення в XVI – XVII ст. Їх створювали козаки-музиканти, що брали участь у воєнних походах. Пізніше думи стали виконувати мандрівні кобзарі та лірники, часто незрячі. Манера виконання була імпровізаційною. Дума виконувалася речитативом, мала вільну ритміку; мелодія прикрашалася мелізмами.
Періодизація та тематика дум:
Ранні думи: (кінець XV ст. – середина XVII ст.) – про боротьбу проти турків і татар, «невільницькі думи».
Пізні думи (1648-1654) – про визвольну боротьбу українського народу проти польської шляхти під керуванням Богдана Хмельницького.
Побутові думи (1654- 1775) – про життя бідних людей.
2) Етю́д (фр. etude – вивчення) – 1. Невелика музична п’єса переважно навчального характеру, що призначена для розвитку технічної майстерності музиканта-інструменталіста. 2. Високохудожня віртуозна п’єса в жанрі концертного етюду (етюди Ф. Шопена, Ф. Ліста).
3) Серена́да (фр. serenade > іт. sera – вечір) – 1. Пісня-заклик, яку виконували увечері чи вночі під вікнами коханої під акомпанемент струнних щипкових інструментів – лютні, гітари. Була поширена в Італії та Іспанії. 2. У ХVІІ-ХVIIІ ст. – твір для інструментального ансамблю чи оркестру; виконувався на свіжому повітрі.
4) Увертю́ра (фр. ouverture – початок, відкриття) – 1. Великий оркестровий вступ до опери, балету. Увертюра готує глядача до сприйняття вистави. Вона має форму сонатного алегро (як правило); вступні п’єси, написані
в інших формах, називаються інтродукціями, вступами, прелюдіями.
2. З ХІХ ст.: увертюра (концертна) – самостійна концертна п’єса, часто програмного змісту.
5) А́рія (іт. aria – повітря) – 1. Сольний вокальний номер з опери (ораторії, кантати). Це музичний монолог, музичний портрет дійової особи. Арія має яскраву наспівну мелодію та закінчену побудову (форму); виконується у супроводі оркестру. Нерідко арія починається речитативом. Різновиди арій: арієта, аріозо, каватина тощо. 2.Невелика інструментальна п`єса наспівного характеру.
6) Па-де-де́ (фр. pas de deux – танець удвох) – у класичному балеті танцювальний дует, що є однією з основних балетних танцювальних форм. Складається з виходу двох танцюристів (антре́), спільної ліричної частини (адажіо), двох віртуозних варіацій – сольних чоловічого і жіночого танців, спільної коди.
7) Конце́рт (лат. concerto – змагаюсь) – 1. Жанр великого музичного твору для соліста з оркестром (інколи може бути два-три соліста), віртуозного за характером. Концерт – циклічний твір; це музична форма, що має 3 частини: І ч. – найдраматичніша (сонатне алегро); ІІ ч. – пісенно-лірична, повільна; ІІІ ч. – швидкий фінал народно-танцювального характеру. Перші концерти з’явилися в Італії на рубежі ХV-ХVІІ ст. у вокальній поліфонічній церковній музиці, коли два хори перегукувались (змагались) між собою. Пізніше принципи вокально-хорового концерту були перенесені до оркестру. Соліст ніби змагається з оркестром: віртуозна партія соліста протиставлена барвистому звучанню оркестру (звідси й назва: concerto – «змагаюсь»). Засновником жанру концерту вважається італійський композитор А. Вівальді; класична ж його будова утвердилася в творчості В.А. Моцарта і Л. Бетховена.
8) Поліфо́нія (гр. polý – багато; phone – звук) – вид багатоголосся.
Це поєднання двох або більше рівноправних мелодичних ліній (голосів).
Існують: а) підголоскова поліфонія (поєднання мелодії та її підголосків);
б) імітаційна поліфонія (почергове проведення в кожному з голосів однієї
і тієї ж теми); в) контрастна поліфонія (поєднання різних, контрастних тем).
9) А капéла (іт. a сaрpella) – хоровий спів без інструментального супроводу.
10) Дириге́нт (фр. diriger – керувати) – музикант, керівник колективу музикантів. Об’єднує виконавців з оркестру, хору, оперної або балетної вистави для розучування та виконання музики. Диригент передає свої задуми за допомогою системи жестів (спеціальних рухів рук, що показують особливості метро-ритму, вступ різних оркестрових груп або солістів, фразування, а також зміни темпу, динаміки, штрихів та ін.).
