ФІНАНСОВІ ЗВІТИ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ: ДОСВІД ФРАНЦІЇ © Сопко В.В., Андрос С.В., 2010

Аналіз

Автор вважає, що Франція належить до групи країн з жорстко регламентованою на державному рівні системою обліку а правила складання звітності для підприємств розроблені в такий спосіб, щоб формувати вхідну інформацію для національної системи рахунків.

У Фпанції використовуються, як правило, такі основні форми обліку: класична чи італійська (книга Журнал-Головна); централізована (французька); система ваучерів.

Під час застосування класичної форми обліку використовуються хронологічний журнал, Головна книга, перевірковий. Централізована форма обліку включає такі етапи: ведення спеціальних допоміжних журналів і аналітичних рахунків на основі первинних документів; перенесення підсумків допоміжних журналів до зведеного Журналу, а в кінці місяця в Головну книгу синтетичних рахунків; складання оборотних відомостей за аналітичними рахунками; складання перевіркового балансу; перевірка правильності записів порівнянням підсумкових записів за синтетичними й аналітичними рахунками, за допоміжними і зведеними журналами.

Балансовий звіт являє собою функціональний тип в активі та юридичний – у пасиві. Статті активу розміщаються у міру зростання ліквідності та зведені у три розділи: активи для інвестування (іммобілізація); активи експлуатаційної діяльності (запаси, дебітори); високоліквідні активи. Статті пасиву поділені на два розділи: власний капітал (капітали, резерви, прибуток) та боргові зобов'язання (фінансові, соціальні, фіскальні, постачальників).

В статті зазначено, що класифікація фінансових активів згідно з МСФЗ 39 у Франції не прийнята. У балансі вони поділяються на позики; вкладення в акції – цінні папери, облігації, векселі – цінні папери еквівалентні; депозити та доручення; інші довгострокові вкладення. Різні активи (цінності в експлуатації) можуть швидко перетворюватися на ліквідні кошти. Ступінь ліквідності запасів залежить від характеру діяльності компанії та кон'юнктури ринку.

Зі статті я дізналася, що до складу обов'язкових форм річних звітів входить також Звіт про прибутки та збитки, форма якого включена в Декрет про оподаткування. Звіт містить інформацію про результати діяльності компанії, що необхідна для оцінки потенційних змін в економічних ресурсах, які вона, ймовірно, буде контролювати у майбутньому, а також прогноз спроможності компанії створювати потоки грошових коштів за рахунок наявної ресурсної бази.

У Франції існує Звіт про прибутки та збитки Франції і перевагою цієї форми є можливість простежити споживання і розподіл доданої вартості.

Також до складу обов'язкових форм річних звітів належать й інші форми звітних документів: Звіт про рух грошових коштів, Звіт про зміни в капіталі, Соціальний баланс, який складають підприємства з чисельністю працівників більше як 300 осіб.

Велику увагу автор приділяє РСG – це документ, що містить уніфікований план рахунків, стандартні форми звітності, інструкції і рекомендації до її складання і заповнення та подання рахунків і приміток до них. Основні завдання РСG зводяться до стандартизації: організація системи обліку на рівні окремих підприємств, загальних облікових понять і бухгалтерських записів, характеру їх впливу на активи і пасиви, фінансовий стан і фінансовий результат; способів представлення підприємствами даних про активи і пасиви, фінансовий стан і фінансовий результат.

Плани рахунків підприємств у Франції повинні відповідати структурі, встановлені РСG.

У Франції в зв'язку з розвитком національного ринку цінних паперів та встановлення особливих вимог до звітності для підприємств, включених до лістингу, в систему нормативного регулювання обліку внесені зміни з урахуванням положень Сьомої Директиви, які стосуються складання консолідованої звітності.

Сопко дуже детально пояснив які звіти існують у Франції і для чого вони використовуються До складу річного фінансового звіту включаються такі форми: індивідуальні рахунки материнської компанії; управлінський звіт; рахунки групи, якщо такі є; звіт про управління групою; звіт аудитора; Консолідована звітність включає Звіт про прибутки та збитки, Баланс, Звіт про зміни капіталу, Звіт про рух грошових коштів (він не обов’язковий для акціонерів, але багато компаній його публікують).

Форми консолідованих Балансу і Звіту про прибутки та збитки відповідають вимогам Четвертої Директиви ЄС. У Звіті про прибутки і збитки повинні бути виділені: операційні доходи і витрати; фінансові доходи і витрати; екстраординарні статті; податки. Група компаній складає Звіт про зміни акціонерного капіталу за три роки. Консолідований Звіт про рух грошових коштів складається непрямим методом з виокремленням інвестиційної і фінансової діяльності. У пояснювальній записці до консолідованої звітності фіксується назва і місце розташування дочірніх компаній.

Звіт про прибутки і збитки за індивідуальними рахунками складається у вертикальній і горизонтальній формі та показує витрати залежно від їх виникнення і тд.