ЛОГОС ПАРАДИГМИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ ТА ДИВЕРГЕНЦІЯ СВІТОВОГО ДОСВІДУ Яцишин Н.З.

ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ТА ПОДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ: УКРАЇНСЬКИЙ ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД. Доц. В.С. Семйон, канд. екон. Наук.

Аналіз

Мета статті є вивчення особливостей складання та подання фінансової за кордоном і проведення порівняльного аналізу фінансової звітності за національними, міжнародними та угорськими стандартами для виявлення зіставності і зрозумілості бухгалтерської інформації.

В статті автор детально досліджує процес складання фінансової звітності в Угорщині.

Основні принципи та правила складання звітності в Угорщині визначаються Законом Угорщини С. "Про систему бухгалтерського обліку" (2000 р.).

Автор зазначає, що звітність в Угорщині складається за звітний період, який, зазвичай, становить календарний рік, тобто триває від 1 січня до 31 грудня. Закон визначає відповідні дати щодо складання та подання звітності, а саме: дата звітності – останній день звітного року, як правило – 31 грудня; дата подання звітності – 150 днів від дати звітності, дата подання та реєстрації звітності в господарському суді (у більшості випадків – 31 травня).

Автор визначає основні види звітності і вважає, що вибір виду звітності залежить від основних показників діяльності суб'єктів господарювання. Існує Річна звітність, спрощена річна звітність, зведена консолідована звітність і спрощена звітність.

Ось, наприклад спрощену звітність складають навчальні обєднання, робочі громади, фізичні особи – підприємці, в тот час, як зведену консолідовану звітність складають материнські компанії разом з власною річною звітністю.

Від виду звітності залежать і форми звітності. У спрощеної звітності форми: спрощений баланс і розрахунок фінансових результатів, а у зведеної консолідованої звітності форми: зведений баланс, звіт про фінансові результати і зведений додаток.

Також автор дає детальну характеристику по річній звітності і по спрощеній річній звітності.

Практика складання та подання фінансової звітності в Угорщині дещо відрізняється від української та міжнародної. Основними відмінностями є да- та складання, подання та реєстрації фінансових звітів, а також їх склад.

Саме тому Семйон наводить порівняльний аналіз основних положень щодо складання та подання фінансової звітності.

Аналіз він подає у таблиці в якій є 5 критеріїв, за якими він аналізує Україну, МСФЗ і Угорщину.

Один із видів критеріїв це Форми звітності.

В Україні існують такі форми звітів:

– баланс;

– звіт про фінансові результати;

– звіт про власний капітал;

– звіт про рух грошових коштів;

– примітки до річної фінансової звітності та Пояснювальна записка;

– інформація за сегментами.

В СМФЗ:

– звіт про фінансовий стан на дату закінчення періоду;

– звіт про прибутки та збитки за період;

– звіт про зміни в капіталі за період;

– звіт про рух грошових коштів;

– примітки, що складаються з короткого огляду основних принципів облікової політики та іншої пояснювальної інформації.

А В Угорщині лише:

– баланс;

– звіт про фінансові результати;

– додаток;

– підприємницький звіт.

Автор стверджує, що у кожної країни своя звітна дата.

В Угорщині це 31 травня наступного за звітним року (150 днів від дати звітності). Для підприємств, які подають консолідовану звітність – 180 днів від дати звітності.

В Україні 20 лютого наступного за звітним року.

А що стосується МСФЗ, то в них дата не є фіксованою.

Порівняльний аналіз нормативної бази бухгалтерського обліку і формування фінансової звітності за національними та міжнародними стандартами дає підстави стверджувати, що між ними існує певна узгодженість, яка полягає в тому, що окремі стандарти мають однакову мету, призначення та спільні назви.

у процесі дослідження статті визначено особливості угорської системи бухгалтерського обліку: дата подання звітності – 31 травня; обов'язковість аудиту, наведені види та характеристика фінансових звітів угорських підприємств, і є порівняльний аналіз основних положень щодо складання та подання фінансової звітності.

ЛОГОС ПАРАДИГМИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ ТА ДИВЕРГЕНЦІЯ СВІТОВОГО ДОСВІДУ Яцишин Н.З.

Аналіз

 

Автор зазначає, що розрізняють чотири основні моделі бухгалтерського обліку:

1. британо- американську,

2. континентальну,

3. південно- американську або англосаксонську,

4. інтернаціональну.

1. Британо-американська облікова модель використовували у Великій Британії, США, Нідерландах, Австралії, Канаді, Індії.

Особливостями цієї теорії автор вважає: спрямованість фінансової звітності на широке коло дійсних і потенційних інвесторів та кредиторів, стабільна політична система, високий рівень розвитку економіки, відсутність законодавчого регулювання бухгалтерського обліку, гнучкість і багатоваріантність у методиках обліку, високий рівень професійної грамотності як бухгалтерів, так і користувачів інформації фінансової звітності.

 

2. Автор вважає, континентальна модель притаманна обліковим системам більшості країн Європи і в Японії і основними характеристиками цієї моделі він називає тісний зв'язок бізнесу з банками, законодавча регламентація бухгалтерського обліку, консерватизм облікової практики, орієнтація фінансової звітності на задоволення інформаційних потреб уряду, зокрема щодо оподаткування.

3. Південноамериканська модель поширена в Аргентині, Болівії, Бразилії, Чилі. Специфікою цієї моделі він вважає врахування у фінансовій звітності інфляційних процесів та орієнтація на потреби державного регулювання.

4. Інтернаціональна модель базується на застосуванні загальноприйнятих облікових стандартів. Яцишин зазначає, що необхідність її виокремлення обумовлена потребами міжнародної гармонізації обліку з метою формування повної, достовірної і неупередженої інформації про фінансовий стан і результати діяльності, яка слугуватиме основою прийняття зважених управлінських рішень користувачами.

 

В своїй статті Яцишин приділяє значну увагу міжнародним стандартам.

І пише, що основним призначенням міжнародних облікових стандартів було врегулювання відмінностей в підходах до змісту фінансових звітів, що ускладнювали аналіз інформації та прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, транснаціональних корпорацій, глобалізації фінансових ринків. Для забезпечення гармонізації фінансової звітності було створено Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО.

Також він згадує Стандарти IFRS та GAAP, що побудовані на спільних концепціях ведення обліку та формування фінансової звітності.

Автор вважає, що Міжнародні стандарти фінансової звітності складаються з:

• Міжнародних стандартів фінансової звітності (IFRS);

• Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IAS);

• Інтерпретацій, розроблених Комітетом з міжнародних стандартів фінансової звітності або колишнім Постійним комітетом з тлумачень. Розрізняють такі основні способи використання МСФЗ:

• як національні вимоги до обліку в різних країнах, здебільшого після відповідного переопрацювання;

• як база для вироблення всіх або деяких вимог до обліку в тій чи іншій країні;

• як міжнародний орієнтир для тих країн, які виробляють власні вимоги до обліку.

Автор приділяє велику увагу стандартам, адже Міжнародні стандарти відзначаються рекомендаційним характером і слугують міжнародним орієнтиром гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

В статті чудово показан Аналіз міжнародної практики застосування МСФЗ.

Аналіз подан у вигляді таблиці, яка складається з двох стовпчиків. Перший – це спосіб застосування МСФЗ та їх узгодження з національними обліковими стандартами, а другий – це країна в якій застосовуються МСФЗ.

Один із способів:

· Національні стандарти розробляються окремо, але базуються на аналогічних МСФЗ у більшості випадків. Відсутні посилання на МСФЗ в національних стандартах - Бразилія, Чехія, Франція, Індія, Ірландія, Литва, Маврикій, Мексика, Намібія, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сінгапур, Словаччина, ПАР, Україна, Швейцарія, Туреччина.

 

· МСФЗ використовуються як національні стандарти з додатковими поясненнями - Хорватія, Кіпр, Кувейт, Латвія, Мальта, Оман, Пакистан, Тринідад і Тобаго.

 

Також автор виокремлює такі історичні етапи становлення МСФЗ:

Установчий, аналітичний і методологічний, і пояснює ці етапи.

 

Яцишин розрізняє чотири основні моделі бухгалтерського обліку, пояснює з чого складаються Міжнародні стандарти фінансової звітності і аналізує міжнародні практики застосування МСФЗ.