Останній самурай
Автор: Кінокомпанія ЕК 2-1 представляє, по роману японського письменника Ярукі Милногамі "Останній самурай".
На сцені головний герой - Йоджи, грає на сопілці. Вибігає його кохана Наката:
- Йоджи!
- Наката! Наката, подивись які зірки в небі. Про, що ти зараз мрієш?
- Мрія кожної японської дівчини вийти заміж за молодого і багатого камікадзе.
- емм...Наката, дивись, що я зробив для тебе! Я назвав це мистецтвом складання з паперу!
- Оо, орігамі?
- А4!
Входить імператор з охоронцями:
- Йоджи, ти винний мені рису за 3 роки!
- Але ж я виготовляю одяг та пармуфи!?
- Мені набридло жерти дезіки і брюки! Я заберу дівчину!
- Ні-ні.
- Накато, роби все, що кажуть ці люди, будь-ласка!
- Що, прямо все?!
- Ні ну не все, але більшу частину роби!
- Заберіть її!
- Накато, пам’ятай я знайду найкращого вчителя і звільню тебе!
Виходять люди несуть вчителя. Кладуть його на підлогу, Йоджи до того хто ніс:
- Вчителю, я хочу стати справнім самураєм!
- Я не вчитель, ось вчитель.
- Ой, в мене зараз такий махач був, десять на одного!
- Ну і як?
- Та ми його навіть не завалили!
- Учителю, я хочу стати вашим учнем!
- А я не беру в свої учні кого попало.
- Але я не хто попало!
- Акєй, ти принятий.
- Вчителю, а в тебе було багато учнів?
- Хех, звісно.
- А де вони зараз?
- Аа, та розкидало їх по Японії матінці...хто де похоронений.
- Ну що ж, почнемо навчання, але пам’ятай я вчу по древньому самурайському методу,але його вже давно ніхто не використовував!
Вони оказують прийоми з криками. І йдуть зі сцени.
Автор:
- А тим часом в замку імператора.
- Імператор я рис промив, коней викупав, замок протер, ви митись будете чи мені воду виливати?
- Виливай.
- Імператор, там гейши бастують, просять зустрічі.
- Як же мене задовбали ці бюджетніки!
Йдуть зі сцени імператор та його слуги. На сцену забігають Йоджи та учитель. Учитель:
- Ізгіб дівчонкі жолтай ти абнімає нєжно...
- Вчителю давай зупинимось. Мені потрібна мудра порада!
- Ходи зімою в двох штанях!
- Ну вчителю!
- Блін, не знаю їжу з підлоги не їж!
- Ти не розумієш, я люблю Накату! Вона для мене...
- Завжди використовуй...
- Ну вчителю!
- Ну добре...ніколи не відзивайся погано про своїх ворогів, Йоджи.
- Чому, учителю?
- Можеш і люлєй получить! Добре побігли! А ти нє ніндзя, а я била так рада!
Слова автора - А в цей час в замку імператора.
Імператор засинає, поруч йому читає слуга:
- Тим часом панда, улітка та трубадур підбирались до лігвища розбійників. ША-ЛА-ЛА-ЛА-ла-ла, прошептав трубадур і окунув лосось в васабі. Заснув.
На сцені Йоджи з учителем. Роблять плавні рухи руками:
- Запам’ятай Йоджи, коли всі будуть робити харакірі, роби його останнім.
- Чому вчителю?
- Бо тоді його можна і не робити. Ну, що ж по моєму ти готовий. Я навчив тебе всьому, що знав сам. Навіть (пахви).
Залишилось останнє. Цей меч Тауджіо Хаторі віддав своєму кращому учневі, то віддав своєму, той віддав своєму...
- Ок, ок, скільки?
- Двадцять баксів)
- Він напевно такий гострий, що ним можна різати навіть шовк. (кидають хустину відвалюється лезо).
- Учителю, але мені все ж потрібна зброя!
- Ну добре, я дам тобі...емм...чудо камінь!
- Оо, таким і вбити можна.
- Саабражаєш)
В замку імператора, Йоджи та Імператор:
- Віддавай Накату, а то тобі гаплик я знаю техніку п’яти точок.(натискає на точки, імератора карьожить, але він віджимає точки).
- Я ніколи не віддам тобі Накату!
- Кажи де вона!
- В підвалі!
- Де ключі?
- У неї.
- мм, хитрий.
- Ні, дура!
Вбігає Наката і обіймає Йоджи:
- Йоджи, я не дура!
- Так, швидко взяти їх!
- Мечі!
- Йоджі, я так сумувала, ну Йоджі!
- Ну Накато, ну давай потім.
- Стійте, та що ж ми японці за народ такий. Нам лишень саке напитись та животи порізати. А в них же любов.
- Ей, імператор, людям нудно! Треба екшен! Вали їх!
Всіх закриває простирадло. Грає повільна музика на фоні звуки бійки. Простирадло відкривається, всі стоять неподвижно. Йоджи і Наката обіймаються. Учитель:
- А все ж таки, яка гарна вони пара.
Всі падають на підлогу одночасно.
- В Японії є традиція, чим нижче поклон ти більша повага до людини, зараз ми хотіли б поклонитися нашому глядачеві.
