Слова автора - А в цей час в замку імператора.

Останній самурай

Автор: Кінокомпанія ЕК 2-1 представляє, по роману японського письменника Ярукі Милногамі "Останній самурай".

 

На сцені головний герой - Йоджи, грає на сопілці. Вибігає його кохана Наката:

- Йоджи!

- Наката! Наката, подивись які зірки в небі. Про, що ти зараз мрієш?

- Мрія кожної японської дівчини вийти заміж за молодого і багатого камікадзе.

- емм...Наката, дивись, що я зробив для тебе! Я назвав це мистецтвом складання з паперу!

- Оо, орігамі?

- А4!

 

Входить імператор з охоронцями:

- Йоджи, ти винний мені рису за 3 роки!

- Але ж я виготовляю одяг та пармуфи!?

- Мені набридло жерти дезіки і брюки! Я заберу дівчину!

- Ні-ні.

- Накато, роби все, що кажуть ці люди, будь-ласка!

- Що, прямо все?!

- Ні ну не все, але більшу частину роби!

- Заберіть її!

- Накато, пам’ятай я знайду найкращого вчителя і звільню тебе!

 

Виходять люди несуть вчителя. Кладуть його на підлогу, Йоджи до того хто ніс:

- Вчителю, я хочу стати справнім самураєм!

- Я не вчитель, ось вчитель.

- Ой, в мене зараз такий махач був, десять на одного!

- Ну і як?

- Та ми його навіть не завалили!

- Учителю, я хочу стати вашим учнем!

- А я не беру в свої учні кого попало.

- Але я не хто попало!

- Акєй, ти принятий.

- Вчителю, а в тебе було багато учнів?

- Хех, звісно.

- А де вони зараз?

- Аа, та розкидало їх по Японії матінці...хто де похоронений.

- Ну що ж, почнемо навчання, але пам’ятай я вчу по древньому самурайському методу,але його вже давно ніхто не використовував!

 

Вони оказують прийоми з криками. І йдуть зі сцени.

Автор:

- А тим часом в замку імператора.

- Імператор я рис промив, коней викупав, замок протер, ви митись будете чи мені воду виливати?

- Виливай.

- Імператор, там гейши бастують, просять зустрічі.

- Як же мене задовбали ці бюджетніки!

 

Йдуть зі сцени імператор та його слуги. На сцену забігають Йоджи та учитель. Учитель:

- Ізгіб дівчонкі жолтай ти абнімає нєжно...

- Вчителю давай зупинимось. Мені потрібна мудра порада!

- Ходи зімою в двох штанях!

- Ну вчителю!

- Блін, не знаю їжу з підлоги не їж!

- Ти не розумієш, я люблю Накату! Вона для мене...

- Завжди використовуй...

- Ну вчителю!

- Ну добре...ніколи не відзивайся погано про своїх ворогів, Йоджи.

- Чому, учителю?

- Можеш і люлєй получить! Добре побігли! А ти нє ніндзя, а я била так рада!

 

Слова автора - А в цей час в замку імператора.

Імператор засинає, поруч йому читає слуга:

- Тим часом панда, улітка та трубадур підбирались до лігвища розбійників. ША-ЛА-ЛА-ЛА-ла-ла, прошептав трубадур і окунув лосось в васабі. Заснув.

 

На сцені Йоджи з учителем. Роблять плавні рухи руками:

- Запам’ятай Йоджи, коли всі будуть робити харакірі, роби його останнім.

- Чому вчителю?

- Бо тоді його можна і не робити. Ну, що ж по моєму ти готовий. Я навчив тебе всьому, що знав сам. Навіть (пахви).

Залишилось останнє. Цей меч Тауджіо Хаторі віддав своєму кращому учневі, то віддав своєму, той віддав своєму...

- Ок, ок, скільки?

- Двадцять баксів)

- Він напевно такий гострий, що ним можна різати навіть шовк. (кидають хустину відвалюється лезо).

- Учителю, але мені все ж потрібна зброя!

- Ну добре, я дам тобі...емм...чудо камінь!

- Оо, таким і вбити можна.

- Саабражаєш)

 

В замку імператора, Йоджи та Імператор:

- Віддавай Накату, а то тобі гаплик я знаю техніку п’яти точок.(натискає на точки, імератора карьожить, але він віджимає точки).

- Я ніколи не віддам тобі Накату!

- Кажи де вона!

- В підвалі!

- Де ключі?

- У неї.

- мм, хитрий.

- Ні, дура!

Вбігає Наката і обіймає Йоджи:

- Йоджи, я не дура!

- Так, швидко взяти їх!

- Мечі!

- Йоджі, я так сумувала, ну Йоджі!

- Ну Накато, ну давай потім.

- Стійте, та що ж ми японці за народ такий. Нам лишень саке напитись та животи порізати. А в них же любов.

- Ей, імператор, людям нудно! Треба екшен! Вали їх!

Всіх закриває простирадло. Грає повільна музика на фоні звуки бійки. Простирадло відкривається, всі стоять неподвижно. Йоджи і Наката обіймаються. Учитель:

- А все ж таки, яка гарна вони пара.

Всі падають на підлогу одночасно.

- В Японії є традиція, чим нижче поклон ти більша повага до людини, зараз ми хотіли б поклонитися нашому глядачеві.