У сільськогосподарських підприємствах аналіз кінцевих результатів щодо обсягу валової і товарної продукції можливий після закінчення року на основі даних річного звіту. Для сільськогосподарського виробництва характерний великий розрив, особливо у землеробстві, між періодом виробництва і робочим періодом. Тому оперативний аналіз протягом року в основному обмежується вивченням виконання плану або передбаченої технології проведення основних робіт у землеробстві, надходження продукції в період збирання врожаю, одержання продукції тваринництва, використання важливих ресурсів виробництва.
Ще однією особливістю сільськогосподарського виробництва є те, що значна частина виробленої валової продукції не реалізується за межі господарства, а використовується для внутрішньогосподарських виробничих потреб (посівний і садивний матеріал, корми, молодняк тварин тощо). Тому, як правило, у сільськогосподарських підприємствах обсяг товарної продукції значно менший за валовий.
В ринкових умовах господарювання сільськогосподарським підприємства повідомляються плани-замовлення на продаж окремих видів продукції державі і вживаються заходи щодо заохочення їх виконання. Показники виробництва продукції визначаються господарствами самостійно. За цих умов зростає значення всебічного аналізу обсягу виробництва і реалізації, рівня товарності, якості та раціонального використання продукції.
Виконання плану виробництва і реалізації продукції. Аналіз доцільно розпочинати з проведення загальної оцінки обсягу виробництва валової і товарної продукції та виявлення впливу на ці показники основних факторів. Для цього використовуються дані річного звіту, в якому відображається вартість валової продукції у порівняльних цінах, а також у цінах реалізації, що склались у процесі її продажу. Товарна продукція в реалізаційних цінах, що склались для господарства, відображається у річному звіті у вигляді виручки від реалізації.
Виходячи з цих показників, при аналізі визначають загальний рівень товарності за відношенням вартості товарної продукції до вартості валової продукції в цінах реалізації, що склались для господарства. (табл.. 5.1.)
Таблиця 5.1.
Виконання плану виробництва валової і товарної продукції сільського господарства, тис. грн.
| Показники | За планом | Фактично | Відхилення (+,-) | |
| Абсолютні | % | |||
| Валова продукція сільського господарства в порівняльних цінах | +300 | 3,06 | ||
| У тому числі: | ||||
| Продукція рослинництва | +110 | 2,08 | ||
| Продукція тваринництва | +190 | 4,2 | ||
| Валова сільськогосподарська продукція за цінами реалізації | -200 | -2,0 | ||
| Товарна продукція за цінами реалізації | +365 | 5,6 | ||
| Товарність, % | 65,0 | 70,0 | * | +5,0 |
| Реалізація продукції державі | +78,0 | 1,3 | ||
| Те саме у % до виробництва продукції | 60,0 | 62,0 | * | +2,0 |
Обсяг товарної продукції залежить від таких факторів: 1) обсягу виробництва валової продукції; 2) рівня товарності. Величина впливу цих факторів за даними таблиці 5.1. визначається так:
Загальне відхилення по обсягу товарної продукції (більше +, менше -), тис.грн. 6930-6565 = +365,0
У тому числі за рахунок зміни:
обсягу виробництва продукції – 2000 х 0,65 = - 130,0
рівня товарності виробництва +0,05 х 9900 = +495,0
Дані таблиці 5.1. показують, що план за обсягом валової продукції у господарстві перевиконано на 30,0%, у тому числі по рослинництву – на 2,08% і по тваринництву – на 4,2%. Перевиконання плану виробництва зумовило збільшення обсягу товарної продукції порівняно з плановим на 5,6% і підвищення рівня товарності на 5%. Обсяг товарної продукції збільшився на 365 тис.грн., у тому числі за рахунок зменшення виробництва продукції в реалізаційних цінах на 130 тис.грн. і за рахунок підвищення рівня товарності – на 495 тис.грн.
Одним з важливих завдань господарства є продаж високоякісної продукції державі. У загальному обсязі план реалізації продукції державі перевиконаний на 2%, реалізовано продукції понад план на 78,6 тис.грн., а питома вага проданої продукції державі за відношенням її до виробленої збільшилась на 2% і складала 62% при плановому показнику 60%.
З метою з’ясування конкретних причин, що зумовили відхилення в загальному обсязі товарної продукції, необхідний детальний аналіз реалізації окремих видів продукції (табл.5.2.).
План продажу державі зерна і молока перевиконано, однак допущені втрати зерна на заліковій вазі 200 ц. Якість реалізованого молока знизилась за рахунок чого реалізація молока знизилась на 50 ц.
Залікова вага реалізованої державі картоплі була вища натуральної ваги на 100 ц, що зумовило реалізацію картоплі державі 15500 ц при плановій 15400 ц.
Обсяг реалізації продукції державі залежить від обсягу виробництва кожного виду продукції, товарності, а також від використання продукції на внутрігосподарські виробничі потреби та іншу реалізацію. З урахуванням цього важливо по окремих видах продукції дати оцінку виконання плану за всіма зазначеними показниками. Для цього потрібно проаналізувати розподіл продукції з урахуванням залишків її на початок і кінець року.
Таблиця 5.2.
Виконання плану товарної продукції окремих видів, ц
| Показники | За планом | Фактично | Відхилення (+,-) | |
| Абсолютні | % | |||
| Зерно | ||||
| Виробництво – усього | +1520 | 3,84 | ||
| Реалізовано державі в натурі | +5200 | 27,37 | ||
| У тому числі в заліковій вазі | +5000 | 26,31 | ||
| Відхилення (+,-) на заліку | -200 | -200 | -1,05 | |
| Інша реалізація | -280 | -35,0 | ||
| Реалізовано – усього | +4920 | 24,85 | ||
| Товарність, % | 50,0 | 60,1 | - | +10,1 |
| Картопля | ||||
| Виробництво – усього | +3900 | 7,8 | ||
| Реалізовано державі | -1600 | -9,4 | ||
| У тому числі в заліковій вазі | -1500 | -8,8 | ||
| Відхилення на заліку | +100 | +100 | 0,59 | |
| Інша реалізація | +270 | 0,59 | ||
| Реалізовано – усього | -1330 | -7,6 | ||
| Товарність, % | 35,0 | 30,0 | - | -5,0 |
| Молоко | ||||
| Виробництво – усього | +5040 | 14,7 | ||
| Реалізовано державі | +3550 | 11,8 | ||
| У тому числі в заліковій вазі | +550 | 18,3 | ||
| Відхилення на заліку | -50 | -50 | -0,17 | |
| Інша реалізація | +1772 | 209,7 | ||
| Реалізовано – усього | +5322 | 17,25 | ||
| Товарність, % | 90,0 | 92,0 | х | +2,0 |
Товарність виробництва. Важливою умовою збільшення обсягу реалізації продукції є підвищення товарності виробництва. Рівень товарності – це відношення реалізованої продукції до валової. Цей показник визначається по окремих видах продукції, по галузях рослинництва і тваринництва, окремих підрозділах і по господарству в цілому. Товарність виробництва великою мірою залежить не лише від раціонального використання продукції, а й від збільшення її виробництва. Це зумовлюється тим, що частина продукції, яка не реалізується, а використовується для внутрішньогосподарських виробничих потреб, є порівняно постійною величиною. Тому із зростанням обсягу валової продукції товарна її частина зростає більшою мірою, що зумовлює підвищення товарності виробництва.
На рівень товарності впливають напрям, спеціалізація та концентрація виробництва, ступінь його інтенсифікації, рівень виробництва продукції на 100 га сільськогосподарських угідь. За інших рівних умов високо інтенсивні спеціалізовані господарства досягають більш високого рівня товарності порівняно з екстенсивними і неспеціалізованими. Підвищення товарності виробництва позитивно впливає не лише на обсяг товарної продукції, а й на прибуток і рентабельність, на зміцнення всієї економіки господарства.
Якість продукції. Вартість продукції багато в чому залежить від її якості. Якість сільськогосподарської продукції характеризується багатьма показниками і в концентрованому вигляді відображається в реалізаційних цінах на продукцію. При підвищенні якості залікова вага продукції державі збільшується, за низької якості допускаються втрати продукції на заліковій вазі. Окремі види продукції характеризуються різними показниками якості.
Якість зерна характеризується насамперед кондиційністю і сортністю. Наприклад, пшениця сильних і твердих сортів оплачується державою вище пшениці м’яких і слабких сортів.
Якість молока характеризується жирністю і сортністю. Жирність молока, проданого державі, можна визначити так, наприклад, господарство продало державі молока у натуральній вазі 23000 ц, у заліковій вазі – 23200 ц, базисна жирність, встановлена господарству, становила 3,6%. У цьому випадку фактична жирність була вище базисної і становила (23200 х 3,6): 23000 = 3,6%, відхилення на заліковій вазі - +200 ц.
Якість реалізованих державі тварин характеризується їх вгодованістю. Наприклад, жива вага великої рогатої худоби може реалізуватись такими категоріями вгодованості: вища, середня і нижча від середньої.
Якість цукрових буряків відображається показниками їх цукристості, насіння соняшнику – олійністю, стебла льону і коноплі – номерністю тощо.
При аналізі якості продукції, окремих її видів по сортах, категоріях визначають сортову структуру продукції у відсотках і порівнюють ці показники з плановими даними, досягненнями передових господарств тощо.
Крім вивчення спеціальних показників якості кожного окремого виду сільськогосподарської продукції, при аналізі важливо дати загальну оцінку якості продукції господарства. Для цього доцільно визначити і проаналізувати загальний коефіцієнт якості продукції як відношення фактичної виручки від реалізації (за вирахуванням надбавок, що не мають відношення до якості продукції, наприклад, за продаж продукції понад досягнутий рівень, надбавки за цукрові буряки, здані на цукровий завод до 15 вересня та інші) до максимальної виручки за умови реалізації продукції з найвищою якістю.
В розрахунок максимальної виручки приймають натуральну вагу реалізованої продукції за цінами, встановленими на продукцію вищої якості, наприклад, зерна пшениці твердої першого класу, молока базисної жирності першого сорту, великої рогатої худоби вищої вгодованості, свиней першої категорії тощо.
Чим ближче коефіцієнт якості до одиниці, тим вища загальна оцінка якості продукції господарства, більше обсяг реалізованої продукції в грошовому виразі та вище рентабельність виробництва.
Із розглянутих вище умов збільшення обсягу товарної продукції господарства найважливішим є зростання виробництва продукції в галузях рослинництва і тваринництва. Це є також вирішальною умовою збільшення продажу продукції державі, забезпечення внутрішньогосподарських потреб у насіннєвому і садивному матеріалі, кормах тощо. Тому основна увага при аналізі зосереджується на вивченні виконання планів і досягнутого рівня виробництва продукції кожного виду, впливу окремих факторів на виробництво, з’ясуванні причин, що стримують виробництво, і пошуку шляхів збільшення продукції.
