ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Під час виконання дипломної роботи об’єктами дослідження були експериментальні тварини. В ході дослідження відбувався забір крові та органів тварин, вплив вихрових імпульсних магнітних полів на біооб’єкти. Також були використані хімічні реактиви, біохімічні та електрофізіологічні прилади.
Аналіз шкідливих та небезпечних факторів, які діють під час дослідження, проводять згідно зі встановленими нормами [43, 44]. Відповідно до норм існує класифікація таких факторів, які розділяють на:
1) нервово-психічні перевантаження;
2) фізичне перевантаження;
3) невідповідність параметрів мікроклімату робочої зони санітарним нормам;
4) недостатня або надмірна освітленість робочої зони;
5) несприятливе забарвлення стін та підлоги, віддзеркалення;
6) робота з комп'ютером.
Фізичні перевантаження підрозділяються на статичні, гіподинамічні, динамічні. Причинами нервово-психічних перевантажень можуть бути розумова перенапруга, перенапруга аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження.
Відхилення від норм мікроклімату на робочому місці негативно впливає на організм людини, що в свою чергу веде до погіршення стану здоров'я та часткової або повної втрати працездатності. Величини показників мікроклімату у приміщеннях повинні відповідати нормам [56, 62].
Правильно організоване освітлення позитивно впливає на діяльність ЦНС, знижує енерговитрати організму на виконання певної роботи, що сприяє підвищенню працездатності людини, продуктивності праці і якості продукції, зниженню виробничого травматизму тощо. При недостатньому чи надмірному освітленні робочої зони очі сильно напружуються, знижується темп роботи, збільшується стомлюваність. З часом у дослідника можливий розвиток захворювань очей, тому освітлення робочих приміщень повинно відповідати існуючим нормам [56].
Колір приміщень і меблів повинен сприяти створенню сприятливих умов для зорового сприйняття та гарного настрою. Джерела світла, такі як світильники і вікна, які дають віддзеркалення від поверхні екрану, значно погіршують точність сприйняття знаків на екрані монітору чи клавіатурі, спричиняє перешкоди фізіологічного характеру, які можуть виразитися в значній напрузі, особливо при тривалій роботі. Віддзеркалення, включаючи віддзеркалення від вторинних джерел світла, повинне бути зведено до мінімуму. Для захисту від надмірної яскравості вікон можуть бути застосовані штори і екрани [56].
Робота з комп'ютером характеризується значною розумовою напругою і нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напруженістю зорової роботи і достатньо великим навантаженням на м'язи рук. При роботі з клавіатурою персонального комп’ютера велике значення має раціональна конструкція і розташовує елементів робочого місця, що важливе для підтримки оптимальної робочої пози працюючого за комп’ютером. В процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримуватись правильного режиму праці і відпочинку [54, 62].
Техніка безпеки при роботі з електромагнітним випромінюванням
Санітарно-гігієнічні дослідження рівнів ЕМП на робочих місцях працюючих проводяться атестованими атестаційною комісією Міністерства охорони здоров'я України санітарними лабораторіями підприємств, організацій, а також установами та закладами системи державної санітарно-епідеміологічної служби України [24].
При перебуванні експериментатора протягом робочого дня в зонах з різною напруженістю електричного поля час перебування згідно існуючих норм наведено в таблиці 4.1. [24].
Таблиця 4.1
Час перебування дослідника в магнітному полі
| Час перебування експериментатора, год | ||||||||
| Напруженість магнітного поля, кА/м | 6,0 | 4,9 | 4,0 | 3,2 | 2,5 | 2,0 | 1,6 | 1,4 |
| Магнітна індукція, мТл | 7,5 | 6,13 | 5,0 | 4,0 | 3,13 | 2,5 | 2,0 | 1,75 |
При тривалості дії менше 0,08 год подальше підвищення інтенсивності фактора не допускається. Під час нашого дослідження була застосована терапевтична доза МП і вищенаведені вимоги були виконані. Приміщення, у яких розміщуються установки, які є джерелами ЕМП, повинні відповідати вимогам діючих санітарних норм [24].
Устаткування, які є джерелами ЕМП, залежно від конструкції, призначення, потужності й умов використання, можуть розміщуватись як в окремих, спеціально призначених приміщеннях, так і в загальних приміщеннях, включаючи розміщення в поточних лініях [24]. Під час наших досліджень апарат генерування МП знаходився в приміщенні, відокремленому від того, в якому проводились досліди.
Особи (фахівці), які проводять дослідження електромагнітних випромінювань, повинні мати засоби індивідуального захисту від впливу ЕМП: захисні окуляри, щитки, шоломи, захисний одяг (комбінезони, халати з металовмісної тканини; окуляри з металовмісним склом) [24].
Екранування джерел випромінювання або робочих місць здійснюється за допомогою відбивальних екранів (стаціонарних або пересувних) [24].
Техніка безпеки при роботі з тваринами
Перевага білих щурів як лабораторних тварин полягає у тому, що вони стійкі до інфекційних захворювань та дають великий приплід. Відносно просте утримання та розведення їх у лабораторних умовах дозволяє використання цих тварин у масових дослідах. При роботі з експериментальними тваринами необхідно дотримуватись наступних загальних умов та правил [29].
Тварини для лабораторних експериментів мають бути здоровими, чистими та клінічно обстеженими, а також склади одну вікову та масову групу; забороняється використання вагітних та бродячих тварин. Лабораторні тварини мають знаходитись за фізіологічних умов віварію [29].
Всі дії, які можуть заподіяти лабораторним тваринам біль (операції, тотальне знекровлення, вживляння електродів і т.д., а також вимушений забій тварин) повинні проводитися з використанням наркотизуючих речовин. Використання наркотичних засобів в умовах експерименту має контролюватись відповідальним за техніку безпеки (завідуючий лабораторією) або ж персоналом лабораторії. В експериментах необхідно обумовити максимально знеболювальний ефект (в залежності від мети експерименту). Якщо за умовами експерименту протипоказано застосування анестезії, то всі вищевказані дії необхідно проводити в максимально короткий термін, керуючись правилами гуманного поводження з лабораторними тваринами. Забороняється використання тварини у важкому експерименті більше одного разу (виключення дозволяються лише спеціальною постановою закладу) [60].
Тварини для проведення дослiдiв повиннi надходити тiльки з вiварiю. Категорично забороняється приводити на кафедру тварин, не перевiрених ветеринарним лiкарем i тих, що не пройшли покладений карантинний термiн. Для мишей та щурів, отриманих не зі спеціалізованих віваріїв, карантинний термін становить 14 днів. Тварини, що відібрані для експерименту, мають бути відокремлені від інших тварин не менш, ніж за 12 годин до початку експерименту, та утримуватись без годування за наявності вільного доступу до води [29, 60].
Експериментальні щури повинні знаходитись у спеціальних клітках до проведення досліду, чого ми і дотримувались. Категорично забороняється: тримати тварин поза клiтками, залишаючи їх на кафедрi на нiч. Наприкiнцi робочого дня тварини повиннi бути зданi у вiварiй. У випадку крайньої необхiдностi тривалого спостереження по ходу експерименту вони можуть бути залишенi на кафедрi лише з дозволу завідуючим кафедрою [60].
При роботі з тваринами необхідно дотримуватись правил гігієни та власної безпеки. У зв'язку з цим забороняється контакт з тваринами без наявності захисного одягу (халат, рукавички, шапочка та ін.). Всі порізи повинні бути заклеєні водонепроникним пластиром. Миття рук повинно відбуватись до і після безпосереднього контакту зі щурами, чи кожним предметом, що торкався крові. При проведенні дослідів для обробки перчаток і рук використовують 70% спирт. Відібрані проби поміщують в пробірки та закривають пробками. Із відпрацьованих проб кров’яні згустки зливають у ємність та заливають сухим хлорним вапном 1/5, та витримують дві години [29].
Поверхня робочих столів і всі предмети, що контактують з кров’ю (піпетки, пробірки, хірургічні інструменти) повинні бути продезінфіковані – замочування на строк не менше 60 хвилин у 6% розчині перекису водню з 0,5% розчином миючого засобу чи без нього, у 0,5% розчині ДП – 2, 0,5% сульфо-хлорантину:
– кип’ятіння протягом 30 хвилин з моменту закипання;
– робочі поверхні двократно протирають 70% спиртом.
Після закінчення роботи дослідні прилади миють 70% спиртом, потім – з милом. При наявності видимих плям крові, їх заливають дезрозчином на 60 хвилин, потім прибирають суміш дезрозчину і крові тампоном, який занурюють в дезрозчин. Після цього миють поверхню ще раз і протирають 70% спиртом [43].
Після закінчення роботи підлогу миють 1% розчином хлораміну з послідуючим провітрюванням. Перед пранням спецодяг заливають на три години 1% розчином хлораміну з 0,5% розчину миючого засобу при температурі 500С [29].
При укусі щуром варто негайно промити рану спиртом, обробити розчином йоду i довести до відома завідуючого кафедрою або викладача [60].
Після роботи з експериментальними тваринами руки необхідно добре вимити з милом, продезінфікувати 70% спиртом та змастити настоянкою йоду нігтьові фаланги, які часто травмуються [60].
Техніка безпеки при роботі з хімічними реактивами
Шкідлива речовина – це речовина, яка при контакті з організмом людини в разі порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання чи відхилення в стані здоров'я, які можуть бути виявлені сучасними методиками як у процесі контакту з нею, так і у віддалені строки життя нинішнього і прийдешніх поколінь [62].
За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки [62]:
І – речовини надзвичайно небезпечні; II – речовини високонебезпечні; ІІІ – речовини помірно небезпечні; IV – речовини малонебезпечні.
Використані нами в експерименті хімічні речовини відносяться до класу надзвичайно небезпечних згідно зі встановленими нормами [62]. Під дією шкідливих речовин в організмі людини можуть відбуватися різні порушення. Ці порушення виявляються як гострі і хронічні професійні отруєння. Щоб цього уникнути необхідно дотримуватись наступних засобів безпеки.
При роботі з розчинами лугів та кислот треба використовувати, окрім спецодягу, захисні окуляри та допоміжні засоби (пінцети, ложки та ін.). Переливання спалахуючих та вогненебезпечних речовин треба здійснювати лише в спеціально відведених для цієї мети місцях.
При роботі з розчинами кислоти на робочому місці має знаходитись ємкість з 5 % розчином двовуглекислої соди, а при роботі з розчинами лугів — ємкість з 5 % розчином борної кислоти або 3 % розчином оптової кислоти, щоб при необхідності уражене місце після промивання великою кількістю проточної води можна було б змочити тим або іншим розчином [62].
Хімічні речовини та розчини, що використовуються в процесі роботи, повинні зберігатися в тарі, яка щільно закривається. Необхідно, щоб на всіх пляшках були етикетки з інформацією про хімічні речовини. При роботі з фізіологічним розчином необхідно використовувати гумові рукавички та чотирьохшарову марлеву пов’язку [62].
Техніка безпеки при роботі в лабораторії
Прийом їжі, а також зберігання продуктів харчування й води на робочому місці забороняється.
Забороняється на виробничих ділянках мати запас пальних та легкоспалахуючих речовин більше однодобової потреби. Основний запас цих речовин має зберігатись в спеціальному приміщенні (шафах), яке відповідає вимогам пожежної безпеки.
За вибухопожежною і пожежною небезпекою приміщення й будівлі поділяються на п’ять категорій: А, Б, В, Г, Д [51, 52]. Приміщення, в яких проводились досліди відносяться до категорії Д. У вогненебезпечних місцях повинно бути встановлено повсякденне спостереження за станом електропроводки.
За електричною безпекою лабораторне приміщення відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки. Це сухі приміщення зі струмонепровідною підлогою, з вологістю не вище 75%, без пилу або лише зі струмонепровідним пилом температурою повітря до 3000С, в яких відсутня можливість одночасного дотику людини до корпуса електричної установки і металевих елементів, з’єднаних з землею. Електричний струм силою більше 0,05 А – небезпечний, а 0,1 А та вище – смертельний. Напруга вище 36 В є небезпечною.
Забороняється виконувати роботи на неналагодженому обладнанні, а також застосовувати неналагоджені пристрої, інструменти та т.п. при отриманні ушкодження на виробництві необхідно негайно звернутись до медпункту та повідомити адміністрацію лабораторії.
Перед початком роботи треба перевірити робоче місце, також наявність та налагодженість пристроїв, переконатись в цілісності захисного заземлення. Звернути увагу на чистоту повітря в приміщенні лабораторій" та провести його провітрювання для видалення повітря, що застоялось за ніч.
Після роботи треба привести в порядок робоче місце. Для цього ємкості з речовинами треба здати в місця їхнього зберігання. Вимкнути всі електроприлади, провести зволожену уборку всіх робочих поверхонь, провітрити робоче приміщення.
При експлуатації електроприладів необхідно користуватись правилами, поданими в паспорті відповідного приладу. Не можна самому проводити будь-які ремонтні роботи і операції в електроприладах. Не можна несправний прилад чіпати руками, головою тулубом. Задля уникнення ураження електрострумом заборонено переносити увімкнені прилади, і вішати на електроприлади штепсельні розетки, електропривод, різні речі та предмети [63]. Під час проведення досліджень були дотримані правила безпеки під час роботи з електрофізіологічними приладами.
Техніка безпеки при роботі з персональним комп’ютером
При виконанні робіт на комп'ютерах необхідно дотримуватись вимог загальної інструкції з охорони праці [54].
Під час роботи на комп'ютерах можуть діяти такі небезпечні та шкідливі фактори, як: фізичні, хімічні, біологічні (психофізіологічні).
Робочі місця мають бути розташовані на відстані не менше 1,5 м від стіни з вікнами, від інших стін на відстані 1 м, між собою на відстані не менше 1,5 м. Відносно вікон робоче місце доцільно розташовувати таким чином, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва. Перелічені вимоги були дотримані під час виконання дипломної роботи
Робочі місця слід розташовувати так, щоб уникнути попадання в очі прямого світла. Джерела освітлення рекомендується розташовувати з обох боків екрану паралельно напрямку погляду [54].
Температура повітря робочого приміщення має коливатись від 21 до 25°(у холодну пору року); від 23 до 25˚З (у теплу пору року), вологість повітря (відносна) – від 40 до 60%. Іонізація повітря робочого приміщення сприяє поширенню позитивно заряджених іонів,що згубно впливають на здоров'я людини. Рекомендовано користуватись аероіонізаторами для збільшення концентрації в легенях негативно заряджених іонів. Перед включенняма ероіонізатора слід очистити повітря від пилу і аерозолів.
При роботі з текстовою інформацією найбільш фізіологічним правильним є зображення чорних знаків на світлому (чорному) фоні. Дані вимоги були виконані [54].
Монітор повинен бути розташований на робочому місці так, щоб поверхня екрана знаходилася в центрі поля зору на відстані 400-700 мм від очей користувача. Зручна робоча поза при роботі з комп'ютером забезпечується регулюванням висоти робочого столу, крісла та підставки для ніг [54]. Дані рекомендації були дотримані.
Раціональною робочою позою може вважатися таке положення, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук – вертикальні. Кут ліктьового суглоба коливається в межах 70 – 90°, зап'ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20°, нахил голови 15 – 20°. Рекомендований кут нахилу голови – до 20°. В цьому випадку значно знижується навантаження на шийні хребці та очі [54].
Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконується робота на комп'ютерах, в тому числі на лазерних та світлодіодних принтерах, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг з синтетичних матеріалів.
Заходи з евакуації на випадок пожежі
Пожежа – неконтрольоване горіння, поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі [52].
Евакуація людей під час пожежі – вимушений процес руху людей із зони, де можливий вплив на них небезпечних факторів пожежі [52].
Безпечна евакуація має забезпечуватись комплексом об’ємно-планувальних, конструктивних, інженерно-технічних рішень, які слід приймати з урахуванням призначення категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, ступеня вогнестійкості поверховості будівлі та кількості людей, що підлягають евакуації [27].
Небезпечними чинниками під час пожежі є:
- наявність критичної для людини температури (6000С);
- критичний вміст кисню в атмосфері (менше 14%);
- збільшення концентрації вуглекислого та чадного газу до критичного рівня;
- досягнення межі вогнестійкості будівельних конструкцій;
- незначна видимість через надмірне задимлення.
Вказані чинники зумовлюють здійснення евакуації людей, що знаходяться в зоні пожежі до моменту досягнення критичних величин.
Для забезпечення безпечної евакуації людей повинні передбачатися заходи спрямовані на створення умов для безпечного виходу людей на випадок пожежі [27].
У будівлях і спорудах на випадок пожежі необхідно передбачити:
- відповідну довжину і ширину евакуаційних виходів;
- відповідну пропускну здатність дверних отворів, які легко відкриваються;
- необхідну кількість сходових кліток і зовнішніх пожежних драбин;
- відсутність захаращення у переходах та на шляхах пожежних драбин.
На видних місцях приміщень (у коридорах та проходах, біля виходів з приміщень на стіні) має знаходитись чіткий, зрозумілий план евакуації.
Шляхи евакуації (проходи, коридори) повинні мати рівні вертикальні огороджувальні конструкції без будь-яких виступів, що звужують виходи по ширині; природне освітлення або штучне, що працює від звичайної електромережі або від аварійної. Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках – не менше 0,2 лк. Мінімальна ширина проходу має становити не менше 1 м, а висота – 2 м. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися, як правило, у напрямку виходу з будівлі.
Безпечна евакуація людей забезпечується завдяки функціонуванню щонайменше двох евакуаційних виходів, а потоки людей, що рухаються ними мають бути прямими й не перетинатися. Таке положення приймається на випадок, якщо під час пожежі один вихід стане непридатним для евакуації. Допускається наявність одного виходу з приміщень, якщо відстань від найбільш віддаленого робочого місця до цього виходу не перевищує 25 м, а кількість працюючих – не більше 5 осіб у приміщеннях з виробництвами категорій А, Б; 25 осіб – у приміщеннях з виробництвом категорії В; 50 осіб – у приміщеннях з виробництвами категорій Г та Д [27].
Евакуаційні виходи повинні бути: з приміщень, розташованих у підвальних і цокольних поверхах, через сходову площадку за умови відсутності на шляху евакуації складів горючих матеріалів; з приміщень першого поверху – безпосередньо через коридор, вестибюль до сходової клітки; з приміщень будь-якого поверху, крім першого, – до коридору, що веде до сходової клітки. Двері евакуаційних виходів і двері на шляхах евакуації повинні відчинятись в напрямку виходу людей з будівлі.
На процес евакуації значною мірою впливає страх і панічна реакція, що виникають внаслідок усвідомлення реальної загрози життю людини.
Нервове збудження мобілізує фізичні ресурси людини, однак звужує її свідомість, унаслідок чого її дії стають неадекватними щодо обставин, що склалися.
При вимушеній евакуації людина має покинути приміщення з гарантією повної безпеки, протягом короткого терміну, що називається часом евакуації.
Евакуація людей з будівель відбувається в три етапи:
- рух людей від найбільш віддаленої точки приміщення до евакуаційного виходу;
- рух людей від евакуаційного виходу з приміщення до виходу назовні;
- рух людей від виходу з будівлі й розсіювання їх на вулиці чи заводській території.
Найбільш небезпечний перший етап евакуації, бо людина на цьому етапі перебуває у безпосередній близькості від джерела пожежної небезпеки. Цей етап має завершуватися в дуже короткий проміжок часу.
Другий етап евакуації менш небезпечний, тривалість його залежить від транспортних потоків.
При розрахунках евакуаційних потоків враховуються такі параметри: ширина людських потоків, щільність людського потоку, довжина кроку і швидкість руху людини, пропускну спосібність виходів.
Для забезпечення ефективної евакуації людей при пожежі необхідно своєчасно проводити інструктажі й мати інструкції щодо дій у разі евакуації, проводити тренування з евакуації людей з будинку і приміщень не рідше двох разів на рік.
За нормами, необхідний час евакуації з будинку складає: для категорій пожежонебезпечності виробництва А, Б, Е – 0,5 – 1,75 хв.; категорії В – 1,75 – 3 хв.; категорії Г і Д – не нормується [27].
Розрахунок продуктивності вентиляції
Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об'ємі робочої зони приміщення. Продуктивність загальнообмінної вентиляції чи кількості повітря, поданого у приміщення, L, м3/год, визначається різними методами залежно від призначення приміщення та видів шкідливих речовин, що виділяються. За відсутності у приміщенні шкідливих речовин (адміністративні та навчальні установи) продуктивність загальнообмінної вентиляції обчислюється за формулою:
L = L0 
n (4.1)
Примітка. n – кількість працівників; L0 – витрата повітря, м3/год, прийнята за санітарними нормами (СН 245-71) залежно від об'єму приміщення V, м3, що припадає на одного працівника.
Вихідні дані:
V = 6 6 3,5 = 126 м3; n = 5; L0 = 20 м3/год, звідси:
L = 20 5 = 100 м3/год
Визначення необхідної кількості повітря за кратністю повітрообміну:
L = V K (4.2)
Примітка. К – кратність повітрообміну, год у –1 ступені; К = 2 год –1
L = 126 2 = 252 м3/год
Приймаємо: L = 300 м3/год.
