Облік доходів та результатів діяльності здійснюється в Журналі 6.

Облік витрат здійснюється на основі Журналу 5.

Для обліку витрат діяльності і відображення кредитових оборотів на рахунках обліку запасів, розрахунків з оплати праці, відрахувань на соціальні заходи застосовується Журнал 5 або 5 А і Відомість 5.1 обліку руху запасів. В обох варіантах Журналу є однаковими за змістом і порядком заповнення розділи I (з кредиту рахунків 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 в дебет рахунків), II "Витрати з податку на прибуток, витрати фінансової та інвестиційної діяльності, інші витрати" та IV "Аналітичні дані до рахунку 28 "Товари".

Розділ I Журналу 5 і Журналу 5 А заповнюється після складання розділів II і III (або III А) цих журналів, окремі дані до яких переносяться із складених журналів 1, 2, 3, 4, 6, 7 (з розділу III Б Журналу 5 А).

Облік доходів та результатів діяльності здійснюється в Журналі 6.

Журнал 6 призначено для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства та фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій (за кредитом рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 79).

У розділі II Журналу 6 накопичуються дані про окремі складові доходів підприємства.

 

2.6 Основні форми звітності до обліку податку на прибуток

 

Відповідно до п. 28 П(С)БО 2 «Баланс» у статті "Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом" (код рядка – 170) розділу ІІ «Оборотні активи» активу Балансу, показується дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.

Відповідно до п.55 ПС(Б)О 2 «Баланс» у статті "Поточні зобов'язання із розрахунків з бюджетом", (код рядка − 550) розділу ІV «Поточні зобов’язання» пасиву Балансу підприємства, показується заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства. Зміст і форма Звіту про фінансові результати передбачені Положенням(стандартом) бухгалтерського обліку № 3 “Звіт про фінансові результати”.Ця форма звіту побудована за принципом функціонального групування доходів і витрат, що дає змогу оцінити рівень і вартість кожної функції.Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів:І розділ - Фінансові результати;ІІ розділ - Елементи операційних витрат;ІІІ розділ - Розрахунок показників прибутковості акцій.Перший розділ звіту передбачає визначення фінансових результатів відзвичайної (основної) і надзвичайної діяльності. У свою чергу прибуток (збиток) від звичайної (основної) діяльності включає до себе:- дохід від реалізації товарів (робіт, послуг); - інші операційні доходи і витрати; - фінансові доходи і фінансові витрати;- інші доходи та інші витрати. Валовий прибуток (збиток), який показується у звіті у строках 050, 055, розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації і собівартістю продукції (робіт, послуг). Інший операційний дохід, який відображається у строчці 060 звіту, включає:- дохід від реалізації оборотних активів, в тому числі дохід від реалізації іноземної валюти;- дохід від операційної оренди активів;- дохід від операційних курсових різниць;- дохід від списання кредиторської заборгованості;- дохід від отримані економічні санкції (пені, штрафи,неустойки);- дохід від відшкодування раніше списаних активів;- субсидії, фінансова допомога(гранти), отримані організаціями, діяльність яких пов’язана із систематичним одержанням цільового фінансування;- інші операційні доходи.Інші операційні витрати поділені на адміністративні, витрати на збут та інші операційні витрати.У звіті окремо відображаються доходи від участі в капіталі.

Це доходи, отримані від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

У статті «Витрати від участі в капіталі» відображають збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства.

У статті «Інші фінансові доходи» показують дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій.

В статті «Інші витрати» відображають собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, втрати від не операційних курсових різниць та інші витрати.

В статті «Фінансові витрати» показують витрати на відсотки та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.

У статтях «Інші доходи» і «Інші витрати» показують відповідно дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, дохід від не операційних курсових різниць та інші доходи, собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, витрати від не операційних курсових різниць та інші витрати.

У статті «Надзвичайні доходи» і «Надзвичайні витрати» відображають відповідно: прибутки, збитки від операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій.

Чистий прибуток (збиток) підприємства, відображений у строках 220, 225 звіту, розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та від надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

У розділі ІІ звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат – матеріальні, на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати.Розділ ІІІ звіту про фінансові результати «Розрахунок показників прибутковості акцій» заповнюють акціонерні товариства, прості акції абопотенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у випуску таких акцій. Тут приводяться статті на яких відображають середньорічну кількість простих акцій, скориговану кількість простих акцій в обігу на кількість простих акцій, що можуть бути випущені в обіг згідно укладених угод; чистий прибуток на одну просту акцію, дивіденди на одну просту акцію.Прибуток – важливий показник життєдіяльності підприємства, оскільки від його розміру залежить оплата праці робітників, розрахунок з бюджетом та подальший розвиток підприємства.

Методика складання декларації з податку на прибуток.

Основним документом, на підставі якого здійснюється перевірка достовірності й повноти нарахування податку на прибуток, є Декларація з податку на доходи (прибуток) страховика. Заповнення Декларації здійснюється на підставі додатків і відомостей, при цьому складність її заповнення та контролю полягає у значній громіздкості та невизначеності показників, що наводяться.

Декларація заповнюється в такі звітні періоди: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Слід зазначити, що податкова декларація побудована на принципах, відмінних від побудови фінансової звітності форми № 2 “Звіт про фінансові результати”, оскільки доходи і витрати, що показують у Декларації, не відповідають поділу на види діяльності, які характерні для бухгалтерського обліку. Тому при заповненні Декларацій необхідно перерозподіляти окремі доходи і витрати відповідно до рахунків бухгалтерського обліку.

Додаток ІД «Інші доходи»

Доходи підприємства класифікуються за двома видами, встановленими ст. 135 ПКУ:

• доходи, пов'язані з реалізацією товарів (робіт, послуг) як власного виробництва, так і раніше придбаних - операційні доходи, відображаються в

рядку 02 Декларації з прибутку;

• інші (як правило, позареалізаційні) доходи - всі інші доходи, які підприємство отримало протягом звітного періоду.

Для їх відображення призначена рядок 03 ІД Декларації з прибутку, в яку переноситься значення однойменної рядки з додатка ІД, в 40 рядках якого інші доходи визначаються окремо в розрізі кожного виду.

У рядку 03 «Інші доходи (сума рядків 03.1 - 03.27)» вказується сумарне значення всіх видів доходів, яке визначається у вигляді суми значень, зазначених у рядках даного додатка.

03.1 «Дівіденді»

Дивіденди - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним унітарним, комерційним, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому позитивне або від'ємне значення об'єкта оподаткування, розраховане згідно з розділом III цього Кодексу, не впливає на порядок нарахування дивідендів (пп. 14.1.49 ПКУ). Якщо дивіденди отримуються платником податку - резидентом з джерелом їх виплати від нерезидента, то платник податку включає суму отриманих дивідендів (крім дивідендів, отриманих від юридичних осіб, які перебувають під його контролем згідно з пп. 14.1.159 ПКУ, і не є нерезидентами, що мають офшорний статус) до складу доходу за наслідками податкового періоду, на який припадає отримання таких дивідендів.

У рядку 03.2 «Проценти» наводиться сума отриманого доходу у вигляді нарахованих відсотків, наприклад, за зберігання залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку; відсотки, отримані за депозитним договором.
Згідно з п. 137.8 ПКУ датою отримання доходів від проведення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів, визначена за правилами бухгалтерського обліку.

Рядок 03.3 «Роялті» підлягає заповненню в разі, якщо надання права на користування об'єктом інтелектуальної власності відповідно до ліцензійної угоди є не основною діяльністю підприємства і відображається в податковому обліку як інші доходи на підставі пп. 135.5.1 ПКУ. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог ЦКУ та чинного законодавства України. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється також на підставі інших договорів, види

яких наведені в ч. 1 ст. 1107 ЦКУ:

• ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

• договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;

• інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Згідно з пп. 137.11 ПКУ датою отримання доходів у вигляді ліцензійних платежів (у т. ч. роялті) за користування об'єктами інтелектуальної власності є дата нарахування таких доходів, встановлена ​​відповідно до умов укладених договорів. Відповідно витрати від такої діяльності відображаються також як інші видатки з відображенням їх в додатку ІВ до Декларації з прибутку.

03.4 «Доходи від володіння борговімі Вимоги»

03.5 «Доходи, Отримані при Першому відступленні права вимоги», до складу доходів включається сума коштів або вартість інших активів, отримана платником податку - першим кредитором від такого відступлення, а також сума його заборгованості, яка погашається, за умов, що така заборгованість була включена до складу витрат. Якщо доходи, отримані платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, перевищують витрати, понесені таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника), отриманий прибуток включається до складу доходу платника податку.

03.6 «Прибуток, отриманого при Наступний відступленні права вимоги»
відображається прибуток, отриманий в результаті перевищення доходів, отриманих платником податку від наступного відступлення права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) або від виконання вимоги боржником, над витратами, понесеними таким платником податку на придбання права вимоги зобов'язань третьої особи (боржника) (п. 153.5 ПКУ).

Рядок 03.7 «Доходи від операцій оренди / лізінгу» підлягає заповненню в разі, якщо надання майна в оренду є не основною діяльністю підприємства і відображається в податковому обліку як інші доходи на підставі п. 135.5.2 ПКУ в порядку, встановленому п. 153.7 даного Кодексу. Датою отримання доходів у вигляді орендних / лізингових платежів (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу) за майно, передане платником податку в оренду / лізинг, є дата нарахування таких доходів, встановлена ​​відповідно до умов укладених договорів (п. 137.11 ПКУ). Відповідно витрати від такої діяльності відображаються також як інші видатки з відображенням їх в додатку ІВ до Декларації з прибутку.

У рядку 03.8 «Суми штрафів (неустойки, пені)» вказуються фактично отримані суми штрафів, неустойки та пені за рішенням сторін на підставі господарських договорів або відповідних державних органів, а також за рішенням суду (пп. 135.5.3 ПКУ). Суми штрафів, неустойки та пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, включаються до складу доходів за датою їх фактичного надходження (п. 137.13 ПКУ).

Рядок 03.9 «Вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно отриманого у звітному періоді» призначений для відображення надходжень, перерахованих у пп. 135.5.4 ПКУ. Вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, яка визначається на рівні не нижче звичайної ціни. Згідно з п. 137.10 ПКУ безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного їх отримання товарів (робіт, послуг). Наприклад:

• товари, отримані на відповідальне зберігання і використані платником податків в господарській діяльності, вважаються безоплатно наданими товарами; відходів давальницької сировини, за якими підприємство-переробник в звітному періоді придбало право набувальної давності;

• користування майном (оренда) без оплати.

У рядку «03.10 Сума безповоротної фінансової допомоги, отріманої у звітному (податковому) періоді» відображаються суми безповоротної фінансової допомоги за датою надходження коштів на банківський рахунок або в касу платника податку (п. 137.10 ПКУ). Нагадаємо, що безповоротна фінансова допомога в пп. 14.1.257 ПКУ визначена як:

• сума коштів, передана платнику податку за договорами дарування, іншими подібними договорами або без їх укладення;

• сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

• сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, не стягнута після закінчення строку позовної давності;

• основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

• сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишилася неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ розрахованої за кожний день фактичного користування такою поворотною фінансовою допомогою.

У рядку 03.10.1 «умовно Нараховані проценти на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповернутою на кінець звітного (податкового) періоду» вказуються умовно нараховані відсотки на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилася неповерненою на кінець звітного (податкового) періоду відображаються на дату виникнення таких доходів - кінець звітного (податкового) періоду.

У рядку 03.11 СБ Сумі врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості (+, -)» заповнюється на підставі додатка СБ, подробиці складання якого наведені в статті «Додаток СБ«Суми врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості».

У рядку «03.12 Сумі поворотної фінансової допомоги, отріманої у звітному (податковому) періоді» відображаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді. Даний рядок призначена для відображення суми поворотної фінансової допомоги, отриманої у звітному періоді і неповерненою на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками податку на прибуток на загальних підставах (у т. ч. нерезидентів або осіб, у яких положеннями ПКУ встановлені пільги з податку на прибуток, в т. ч. право застосовувати ставки податку нижчі встановлених п. 151.1 ПКУ). Визначення терміна «поворотна фінансова допомога» наведено у пп. 14.1.257 ПКУ як сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її подала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося повернення. При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що зробила поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

У рядку 03.13 «Фактично Отримані суми державного мита, попередня сплаченого позівачем» зазначаються суми держмита, раніше сплачені платником податків при подачі судових позовів і які йому повертаються за рішенням суду (пп. 135.5.8 ПКУ).

У рядку 03.14 «Сумі акцизного податку, рентної плати, а кож суми збору у вігляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричних, теплових енергію та природний газ» відображаються суми акцизного податку, сплаченого / нарахованого покупцями / покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку, уповноваженого положеннями розділу VI ПКУ вносити його до бюджету, та рентну плату, а також суму збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ (пп.135.5.9 ПКУ)

Рядок 03.15 «Сумі дотацій, субсідій, капітальніх інвестіцій Із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів»
призначений для відображення суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій, отриманих платником податку фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів (пп. 135.5.10 ПКУ). Наприклад:

• надані роботодавцям дотації на створення спеціальних робочих місць для інвалідів та цільових позик на створення робочих місць для даної категорії осіб;

• компенсація виконавцю наданих відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг;

• відшкодування виконавцю втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін / тарифів нижчими від розміру економічно обгрунтованих витрат на їх;

• субвенції, отримані з держбюджету на компенсацію за пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом;

• грошові кошти, отримані з бюджету як капітальні трансферти.

Слід зазначити, що до 01.04.2011 року, капітальні інвестиції, отримані з державного або місцевого бюджету, не включалися до складу валового доходу. Згідно з п. 137.2 ПКУ доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів визнається:

• сума грошових коштів, що дорівнює частині амортизація об'єкта інвестування (основних засобів нематеріальних активів), пропорційно частці отриманого платником податку з бюджету цільового фінансування капітальних інвестицій у загальній вартості таких інвестицій в об'єкт (пп. 137.2.1);

• цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов витрачання таких коштів на виконання в майбутньому певних заходів - з моменту його фактичного отримання (пп. 137.2.2);

• цільове фінансування, крім випадків, зазначених у підпунктах 137.2.1 і 137.2.2 цього пункту, протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування (пп. 137.2.3).

У рядку 03.16 «Дохід від виконан довгострокових договорів відповідно до пункту 137.3 Статті 137 розділу III Податковий кодекс України»
відображається дохід, нарахований за звітний період у відповідності зі ступенем завершеності виробництва (операцій з надання послуг), незважаючи на те, що в п. 137.3 ПКУ такі договори називаються «з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва». Положеннями цього пункту передбачено, що у разі, якщо платник податків виробляє товари, виконує роботи, надає послуги з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, укладеними на їх виробництво (виконання, надання), не передбачено поетапного здавання, то доходи нараховуються платником податку самостійно відповідно до ступеня завершеності виробництва (операцій з надання послуг). Ступінь завершеності визначається за питомою вагою витрат, понесених у звітному податковому періоді, у загальній очікуваній сумі таких витрат та / або за питомою вагою обсягу послуг, наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані. Після переходу покупцеві права власності на товари (роботи, послуги) з довготривалим технологічним циклом виробництва, зазначені у попередньому абзаці, виконавець здійснює коригування фактично отриманого доходу, пов'язаного з виготовленням таких товарів (робіт, послуг), нарахованого в попередні періоди протягом терміну їх виготовлення.

У складі показників рядка 03.17 «Дохід, визначеня відповідно до Статті 146 розділу III Податковий кодекс України» відображаються доходи, порядок визначення яких встановлено пунктами 146.13 та 146.14 ПКУ, у вигляді:

• суми перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів та нематеріальних активів;

• суми перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над первісною вартістю придбання невиробничих основних засобів та витрат на ремонти, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані;

• суми перевищення доходів від продажу або іншого відчуження безоплатно отриманих основних засобів або нематеріальних активів над їх вартістю, яка була включена до складу доходів у зв'язку з отриманням.
Дохід від продажу або іншого відчуження об'єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування ст. 146 ПКУ визначається договором про продаж або іншому відчуженні об'єкта основних засобів і нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об'єкта (активу).

03.18 Дохід, визначеня відповідно до Статті 147 розділу III Податковий кодекс України по операціях Із землею та її капітальнім поліпшенням»
платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до витрат за звітний податковий період та не підлягають амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу доходів позитивне значення між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, які збільшені на коефіцієнт індексації, визначений у п. 146.21 ПКУ. У разі продажу землі, отриманої у власність у процесі приватизації, платник податку включає до складу доходів позитивне значення між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою оціночної вартості такої землі, визначеної згідно зі встановленою методикою вартісної оцінки земель з урахуванням коефіцієнтів її функціонального використання на момент такого продажу. Для цілей цього пункту дохід, отриманий внаслідок продажу або іншого відчуження землі, визнається згідно з договором купівлі-продажу або іншого відчуження, але не нижче звичайної ціни такої землі.

03.19 «Позитивне значення курсових різніць» визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. У складі доходів платника податку враховується прибуток (позитивне значення курсових різниць) (пп. 153.1.3 ПКУ).

03.20 ЦП «Прибуток від операцій з торгівлі ціннімі паперами, деривативами та іншімі, Ніж Цінні папери корпоративними правами» заповнюється на підставі додатка ЦП, подробиці складання якого наведені в статті «Додаток ЦП».

03.21 «Сумі страхового Відшкодування», будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання (пп. 140.1.6 ПКУ).

У рядок 03.22 «Сума утріманої (віплаченої) винагороди за Управління майном» платник податків, який здійснює довірчі операції з коштами довірителя, заносить до складу своїх доходів утриману (отриману) винагороду (абз. 3 пп. 153.4.3 ПКУ).

03.23 «Суми доходів, отриманих (нарахованих) платником податку, що припиняється, та невключених до доходів до дати затвердження передавального акта».Особливості обліку під час реорганізації юридичних осіб регулюються п. 153.15 ПКУ. Зокрема, не включається до складу доходу платника податку - правонаступника сума коштів, боргових вимог, вартість матеріальних і нематеріальних активів, отриманих від юридичної особи, що припиняється у зв'язку з проведенням реорганізації. У разі якщо дата збільшення доходу, отриманого (нарахованого) платником податку, що припиняється, та невключеного до доходу до моменту затвердження передавального акту не настала, такий дохід враховуються в обліку платника податків - правонаступника, який.набуває право на збільшення доходів у загальному порядку. Склад доходів та їх оцінка визначаються за даними та документами обліку юридичної особи, що припиняється, на дату затвердження передавального акту.

03.24 «Сумі безнадійної кредіторської заборгованості»
Сума доходу звітного періоду збільшується на суму безнадійної заборгованості заборгованості (пп. 14.1.11 і пп. 135.5.4 ПКУ).

У рядку 03.25 «перерахунок доходів у разі Зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) (+, -)" відображається результат перерахунку доходів, у разі зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) у разі повернення раніше проданих товарів. Платник податку - продавець здійснює відповідний перерахунок доходів у звітному періоді, в якому змінилася сума компенсації. У цьому рядку також відображається зменшення доходу за пред'явленими і визнаним платником податків претензіям за господарськими договорами. При заповненні даного рядка слід враховувати, що згідно з пп. 136.1.5 ПКУ не підлягає включенню до складу доходу суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених платником податку внаслідок порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, якщо вони не були віднесені до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів. Отже, якщо зазначені суми були віднесені до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів, то при їх отриманні слід відобразити дохід.

Рядок 03.26 «перерахунок доходів у разі визнання правочину недійснім (+, -)» підлягає заповненню в разі визнання угоди недійсною.
Перерахунок доходів проводиться сторонами в порядку, встановленому п. 140.2 ПКУ:

• у звітному періоді (періодах), в якому доходи за угодою, визнаною недійсною або фіктивною були враховані в обліку;

• у звітному періоді, в якому рішення суду про визнання угоди недійсною набуло законної чинності.

Рядок 03.27 «Інші доходи» призначена для відображення інших доходів платника податку за звітний податковий період (135.5.14 ПКУ), суми яких не включені в показники інших рядків додатка ІД Декларації з прибутку, зокрема:

• комісійної (агентської) винагороди, у разі якщо продаж товарів за договорами комісії (агентським договорам) не є операційною (основною) діяльністю платника податку;

• плата за надання послуг (робіт) інжинірингу;

• суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів, якщо такі суми були включені до складу витрат (пп. 136.1.6 ПКУ);

• кошти або майно, які повертаються учаснику договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, в разі припинення, розірвання або внесення відповідних змін до договору про спільну діяльність, у сумі перевищує вартість внеску (пп. 136.1.14 ПКУ);

• доходи спеціалізованих експлуатуючих підприємств у вигляді вартості безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо-і теплопостачання, водопостачання, каналізаційних мереж, визначеної на рівні звичайної ціни, побудовані споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств на підставі технічних умов на приєднання до вказаних мереж або об'єктів, визнаються в сумі, що дорівнює сумі амортизації відповідних активів,

нарахованої відповідно до ст. 145 цього Кодексу, одночасно з її нарахуванням (п. 137.17 ПКУ).
Детальна розшифровка сум та назв доходів, зазначених у рядку 03.27 цього додатка, подається платником податку у довільній формі.

Декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Заповнена декларація має бути підписана відповідними посадовими особами (керівником та головним бухгалтером) та скріплено печаткою платника податку.

 

3 Організація обліку, контролю та аналізу в умовах функціонування автоматизованої форми обліку

3.1 Організація автоматизованої системи обліку на виробництві

 

Комп'ютерна форма обліку. На сьогодні більшість підприємств ведуть комп'ютерну форму обліку. Комп'ютерна форма обліку передбачає наявність ряду компонентів, без яких неможливе її створення.

Сучасна комп'ютерна форма бухгалтерського обліку, базується на використанні персональних комп'ютерів та обчислювальних мереж. Практичне її застосування залежить від набору технічних засобів і вибору організаційних форм їх використання.

За рахунок одноразового введення інформації забезпечується єдність інформаційної бази. Інтеграція обробки даних первинного обліку і адаптація програмного забезпечення до потреб користувачів досягається шляхом застосування різних комп'ютерних програм.

Особливістю комп'ютерної форми бухгалтерського обліку є те, що її існування неможливе без конкретної комп'ютерної програми. Облікові регістри різних програм є схожими, але не однаковими.

Технологічний процес обробки інформації при комп'ютерній формі обліку можна поділити на три етапи:

1) збір і реєстрація первинних даних для обробки на комп'ютері,

2) формування масивів облікових даних на електронних носіях: журналу господарських операцій, структури синтетичних і аналітичних рахунків, довідників аналітичних об’єктів, постійної інформації з одночасним здійсненням контролю за процесом обробки інформації, записаної в масивах облікових даних;

3) отримання результатів за звітний період на запит користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків або відображенням на екрані потрібної інформації.

Комп’ютерна система обліку оперативно відображає основні процеси, пов’язані з отриманням різних зведених показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. В цій обліковій системі інформація йде по єдиному каналу і використовується для будь яких потреб управління. Таким чином, комп’ютерна система обліку – це вдале поєднання професійних якостей і функцій користувача з інтелектуальними можливостями комп’ютерів, які дозволяють отримати необхідну для управління і оперативного контролю інформацію.

Основні принципи комп'ютерної форми бухгалтерського обліку наступні:

- відповідність багатьох регістрів систематичного запису одному журналу хронологічного запису;

- накопичення і багаторазове використання облікових даних;

- один синтетичний рахунок - багато аналітичних рахунків. Кількість рахунків аналітичного обліку залежить від цілей, поставлених керівництвом перед обліком, і нічим не обмежується;

- автоматичне отримання інформації про відхилення від встановлених норм, нормативів, завдань тощо.

- автоматичне формування всіх облікових регістрів і форм звітності на основі даних, відображених в системі рахунків.

Використання комп’ютерних програм – єдиний шлях ведення обліку в умовах комп’ютерних технологій. Недоліком комп’ютерної форми обліку є висока вартість програмного та технічного забезпечення.

 

3.2 Пропозиції щодо покращення методики ведення бухгалтерського обліку на підприємстві

 

Для покращення методики ведення бухгалтерського обліку на підприємстві рекомендую використовувати програму "1С Бухгалтерія».

Основні особливості цієї програми:

1) ведення синтетичного та аналітичного обліку стосовно потреб підприємства;

2) можливість ведення кількісного багатоваріантного обліку;

3) одержання всієї необхідної звітності та різнорідних документів по синтетичному та аналітичному обліку;

4) повна настроюваність: можливість доповнювати та змінювати план рахунків бухгалтерського обліку, систему проводок, ведення аналітичного обліку, форм первинних документів, форм звітності;

5) можливість автоматичного друку первинних документів.

Програма "1С Бухгалтерія - Проф. для Windows" дозволяє вводити господарські операції кількома способами: ручне введення операцій; використання типових операцій, використання режиму "документи і розрахунки".

На підставі введених господарських операцій програма формує звітність по синтетичному обліку та різні допоміжні документи, зокрема:

- оборотно-сальдова відомість за рахунками і субрахунками;

- "шахматку";

- аналіз рахунку за підсумками і кореспонденцією даного рахунка з відповідними рахунками;

- обороти по дебіту і кредиту рахунка і відповідне сальдо, також обороти і сальдо по рахунках за відповідний період;

- журнал-ордер і відомість по рахунку;

- зведені проводки підсумки за відповідною кореспонденцією;

- аналіз рахунка за датами;

- звіт по журналу операцій - вибірку проводок із журналу операцій за визначеними рахунками, кореспонденцією та іншими ознаками;

- картку рахунка і всі проводки з даним рахунком. Програма може утримувати відомості за будь-який період часу.

Для ведення аналітичного обліку програма дозволяє вводити необмежену кількість довідників, об'єктів аналітичного обліку (субконто): за видами продукції, матеріалами, підприємствами, співробітниками та ін. Усі документи по аналітичному обліку формуються у грошовому, а якщо це потрібно, то і в натуральному виразі.

Цей варіант згодиться насамперед тим підприємствам, які: тільки починають господарську діяльність, і модель, реалізована в тільки-но купленій конфігурації, задовольняє їхні облікові потреби. При цьому треба розуміти, що обрана модель безпосередньо стосується податкового обліку і від неї залежатимуть суми податків, які сплачуються; уже використовують ту саму модель обліку, що й у стандартній конфігурації; згодні змінити свою облікову політику і привести її до тієї, що закладено в типову конфігурацію.

Перехід на використання стандартної конфігурації потребуватиме від 1 до 2 місяців (для “1С:Бухгалтерії”) і до 3 місяців - для “комплексної” конфігурації. І для цього необхідно зробити: придбати программу, її вартість майже однакова у всіх партнерів “1С”. Для більш ніж одного робочого місця - від 2600 грн. (мережна бухгалтерія), до 8100 грн. - мережна комплексна конфігурація; навчити співробітників, які з нею працюватимуть (бухгалтерів, комірників, менеджерів). Навчання бухгалтерів обійдеться приблизно в 300 грн. (без ПДВ), а комірників і менеджерів - 150-250 грн.

Система бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні потребує реформування, запровадження методології розкриття економічної інформації за міжнародними стандартами для забезпечення відкритості, прозорості та зіставності фінансової звітності суб'єктів господарювання. Разом із вдосконаленням системи бухгалтерського обліку постає необхідність і у вдосконаленні контролю системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Одним із напрямів вдосконалення організації бухгалтерського обліку може бути процес автоматизації обліку розрахунків, що дозволить поліпшити перевірку контроль первинних документів з обліку операцій, що з необхідними операціями. Наприклад, можна запровадити посаду котрий перевіряє, до обов'язків якого буде входити перевірка правильності заповнення документів, саме наявність точних дат, правильність грошових сум, наявність усіх підписів, і інше. Усе це допоможе вдосконалити систему обліку розрахунків із постачальниками і підрядчиками.

 

Висновок:

 

Прибуток – це частина чистого доходу, що залишається підприємству після відшкодування всіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності. Він є джерелом усіх фінансових ресурсів підприємства. Розрізняють такі види прибутку – валовий (балансовий), операційний, прибуток від звичайної діяльності, чистий прибуток.

В особливих випадках прибуток від звичайної діяльності після оподаткування коригується на суму оподаткованого надзвичайного прибутку, який може мати місце внаслідок надзвичайних подій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії тощо або такі події, які не повторюватимуться періодично або в кожному наступному періоді).

Розподіл прибутку

Чистий прибуток використовується на:

1) фонд нагромадження (реінвестований прибуток) – створення резервного фонду, фонду розвитку виробництва, інвестиційної потреби;

2) фонд споживання – виплати власникам, акціонерам, матеріальні заохочення персоналу за результатами роботи, вирішення соціальних потреб.

Отже, прибуток будь-якого підприємства формується за рахунок таких джерел:

- прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг)

- прибуток від продажу майна

- прибуток від позареалізаційних операцій – проценти, дивіденди, штрафи, що сплачуються іншими підприємствами за порушення договірних зобов’язань.

Основні функції прибутку:

1) прибуток як основа інноваційних рішень;

2) мірило успіху діяльності підприємства;

3) джерело самофінансування і розвитку;

4) винагороди власникам підприємства.

 

Список літератури

 

1. Податковий Кодекс України

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. наказом Мінфіну України від 30.11.99 №391.

3. Інструкція по використанню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Затв. наказом Мінфіну Україні від 30.11.99 №291.

4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: Затв. наказом МФУ від 24.05.95 №88.

5. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку: Затв. наказом МФУ від 29.12.2000 №356.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”: Затв. наказом МФУ від 31.03.99 №87.

7. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. –Житомир:ЖІТІ, 2001. – 672 с.