Особливості роботи з логічними функціями у табличному процесорі MS EXCEL. Навести приклади.

Під функцією розуміють залежність однієї змінної (у) від іншої (х) або кілька змінних (х1, х2,..., х n ). Причому кожному набору значень змінних х1, х2,..., хn буде відповідати єдине значення певного типу залежностей змінної у. Функції вводять у таблицю у склад формул або окремо.

Загальний вигляд функції:

=ім'я функції(параметр/и)

- логічні функції використовуються для побудови логічних виразів, результат яких залежить від того, чи є істиною умова, що перевіряється.

=ЕСЛИ(умова;дія 1;дія2)

Виконання діїї, коли умова істинна, або ді'й, коли умова хибна

=ИЛИ(умова1;умова2;...;умова30)

ИСТИНА, якщо хоча б одна з умов виконується, або ЛОЖЬ, якщо жодна з умов не виконується

=И(умова1;умова2;...;умова30)

ИСТИНА, якщо усі умови виконуються, або

ЛОЖЬ, якщо хоча б одна з умов не виконується

36. Поняття списку в табличному процесорі MS EXCEL. Впорядкування списків та діапазонів.

Списком називають набір рядків таблиці, що містить пов'язані між собою дані. Розрізняють списки користувача і списки — бази даних.

Списки користувача створюються користувачем для подальшого автозаповнення таблиці даними. Елементами списку користувача можуть бути або дані, що вже набрані у таблиці, або дані, які вводяться користувачем безпосередньо під час створення списку.

Створення списку користувача на основі існуючих даних

• Виділяється діапазон комірок, який містить елементи майбутнього списку користувача;

• вибирається пункт меню Сервис/Параметры...,

• на вкладниці Списки натискається кнопка Импорт і Ok.

Створення нового списку користувача

• Вибирається пункт меню Сервис/Параметры...;

• на вкладинці Списки вибирається Новый список;

• в зоні Элементы списка вводяться елементи списку, починаючи з першого. Після введення чергового елемента натискається клавіша Enter;

• по закінченню введення всіх елементів списку натискається кнопка Добавить і Ok.

Списком (базою даних) називають набір даних, що містить інформацію про певні об'єкти. У Microsoft Excel такою базою даних є таблиця, рядки в якій, починаючи з другого, називають записами, стовпчики — полями. Перший рядок списку містить назви полів (стовпчиків).

Під час створення списку — бази даних у середовищі Microsoft Excel слід дотримуватися певних правил:

• на одному робочому аркуші не можна розміщувати більше одного списку;

• список має бути відокремлений від інших даних робочого аркуша щонайменше одним порожнім стовпчиком і одним порожнім рядком;

• список не може містити порожніх рядків (стовпчиків);

• заголовки полів мають бути унікальними, тобто не може бути повторів назв заголовків полів;

• бажано, щоб формати заголовків полів відрізнялися від форматів записів;

• не може бути порожнього рядка або навіть порожньої комірки між заголовками полів і записами;

• в усіх рядках списку в однакових стовпчиках мають розташовуватися однотипні дані.

Список (база даних) Microsoft Excel подано такими параметрами:

• діапазоном бази даних або іменем діапазону та

• адресами назв полів або їх порядковими номерами у базі даних.

Наприклад, діапазоном бази даних таблиці замовлень є комірки A11:L24 (або ім'я діапазону — Базаі, яке було надане вказаному діапазону), а адресами назв полів є All — поле № п/п (порядковий номер 1), ВИ — поле Прізвище клієнта (порядковий номер 2) і так далі до адреси L11 — поле Сплачено (порядковий номер 12).

37. Аналіз даних за допомогою проміжних підсумків (Итоги) та зведених таблиць у табличному процесорі MS EXCEL.

Проміжні підсумки використовуються для розрах. Значень, які повторюються. Такими підсумками можуть бути ф-ції: Сума, К-сть зн-нь, Мін, Макс. Перед викон. Такої ф-ції БД має бути відсортована по значенням поля, які повторюються. Знайти б-я ф-цію для певного поля. Курсор у БД; Ком. Данные → Сортировка. Ком. Данные → Итоги; В полі “При каждом изменении в” вказують те поле, в якому відбувається сортування, яке має повторююче зн-ня. У полі “Операція” актив. відповідну ф-цію. У полі “Добавить итоги по” перемикачі (зліва) тих полів, зн-ня яких потрібно розрахувати. Перемикач “Заменить текущие итоги” активний, коли треба розрахувати лише 1 ф-цію. Коли декілька підсумків - він неактивний. Після ОК з’являється БД, в якій після кожної групи однакових значень виводиться підсумок. У лівій частині екрану з’являється структура вкладеності рівнів зн-нь. Кн. 1, 2, 3 … дозволяють згортати (розгортати) перегляд зн-нь. Для вилучення Ф-ції (не значень) – курсор у БД → Данные → Итоги → кн. Убрать все.

38. Використання автофільтру для аналізу списку в табличному процесорі MS EXCEL.

Для допомогою фільтрів можна вибрати записи, що містять потрібні для пошуку дані. Фільтри бувають двох типів: Авто-фільтр і Розширений фільтр.

Автофільтр може працювати з простими критеріями (одна умова), складними критеріями (максимум дві умови за одним полем) і складеними критеріями, які можуть містити стільки умов, скільки полів у списку, але при цьому використовують максимум дві умови за одним полем. Критерії заносяться під час роботи Автофільтра, а результати запиту для подальшого збереження користувач може самостійно скопіювати в інше місце поточного робочого аркуша або на новий аркуш.

Данные → Фильтр → Автофильтр.

39. Використання розширеного фільтру для аналізу списку в табличному процесорі MS EXCEL. Навести приклади з використанням простого та складеного критеріїв.

На відміну від Автофільтра, де критерії заносяться під час роботи фільтра, Розширений фільтр може працювати тільки тоді, коли критерії для пошуку даних попередньо створені користувачем і занесені у визначений діапазон комірок таблиці. Цей діапазон бажано має міститися над списком і має бути відокремленим від списку щонайменше одним порожнім рядком.

Простий критерій складається з двох комірок, розміщених у таблиці вертикально: верхня комірка містить точну копію заголовка поля списку, в якому перевіряється умова пошуку даних, а нижня комірка містить безпосередньо саму умову пошуку.

1. Виорати зі списку всі записи про клієнта Васильєва.

За правилами створення критеріїв діапазон для них оуде розміщуватися у робочому аркуші по рядках з першого по дев'ятий.

Даний запит включає одну умову (прізвище клієнта — Васильєв), тому створюється простий критерій для пошуку в полі Прізвище клієнта прізвища Васильєв.

У комірку В1 копіюється заголовок поля Прізвище клієнта, а в комірку В2 — умова для пошуку — Васильєв:

Таким чином, діапазон створеного простого критерію розміщується у комірках В1:В2.

Складений критерій — це сукупність декількох складних критеріїв — містить по декілька умов на декілька полів.

4. Вибрати зі списку всі записи про клієнта Васильєва, що замовляв телефони, клієнта Петрова, що замовляв принтери, та всі замовлення клієнта Іванова.

У даному випадку створюється складений критерій, що містить по три умови на два поля. Під час виконання запиту в полі Прізвище клієнта має міститися або прізвище Васильєв і одночасно в полі Назва виробу — Телефон, або прізвище Петров і одночасно Принтер, або прізвище Іванов і будь-яка назва виробу.

У комірку СЗ копіюється назва виробу Принтер, а в комірку С4 заноситься знак * (який означає будь-яке текстове значення):

Діапазон створеного критерію — комірки В1:С4.

40. Використання розширеного фільтру для аналізу списку в табличному процесорі MS EXCEL. Навести приклади з використанням складного та обчислювального критеріїв.

Складний критерій містить у собі декілька простих критеріїв, сполучених або по вертикалі — декілька умов на одне поле, або по горизонталі — по одній умові на декілька полів.ты в диапазон” зазначають адресу вільної комірки. ОК. З’являється нова БД.

2. Вибрати зі списку всі записи, що стосуються або клієнтів Васильєва, або Петрова, або Іванова.

Даний запит включає три умови, що накладаються на поле Прізвище клієнта (прізвище — або Васильєв, або Петров, або Іванов), тому створюється складний критерій із трьох простих, які поєднані зв'язкою ИЛИ.

У комірку ВЗ копіюється умова для пошуку — Петров, а в комірку В4 — Іванов:

Діапазоном створеного складного критерію будуть комірки В1:В4.

Обчислювальний критерій може бути різновидом простого або складного критерію, де як умова виступає функція або формула. Записи за таким критерієм вибираються зі списку за значенням, отриманим у результаті обчислення цієї формули або функції.

8. Вибрати зі списку всі записи про максимальну і мінімальну суму замовлення.

У комірку Е6 копіюється заголовок поля Сума замовлення, у комірку Е7 заноситься функція

= МАКС(абсолютний діапазон числових значень цього поля), а у комірку Е8 — функція

=МИН(абсолютний діапазон числових значень цього поля).

Замість тексту функцій у критерію будуть показані обчислені за цими функціями значення.

41. Технологія використання функцій ВПР та ГПР у табличному процесорі MS EXCEL. Навести приклади.

=ВПР(пошукове значення; масив комірок; номер поля;[діапа-зон перегляду])

Функція ВПР провадить пошук вказаного значення у першому стовпчику масиву комірок і, якщо таке значення є у масиві, видає з поля значення, відповідне знайденому в тому ж рядку. Діапазон перегляду — необов'язковий логічний параметр, який може набувати значення ИСТИНА або ЛОЖЬ. Якщо він не вказується (ИСТИНА), то провадиться точний пошук, якщо ж вказується (ЛОЖЬ), то провадиться приблизний пошук. Таблиця (масив комірок) обов'язково має бути відсортована за зростанням по першому

Функція ГПР аналогічна ВПР, але замість полів(стовпчиків), вона аналізує рядки.

Функція ГПР має такий вигляд

=ГПР(пошукове значення; масив комірок; номер рядка;[діапа-зон перегляду])

Приклад:

Треба за введеним кодом виробу визначити:

• Назву виробу (вибирається з поля 2 — Назва виробу), Використовується функція ВПР з такими параметрами: Заданий код виробу — посилання на адресу комірки, де міститься значення коду або сам код,

Масив комірок — A3:F7,

Номер поля — 2 (стовпчик Назва виробу).

• замовлену кількість (вибирається з поля 3 — Замовлена к-сть),

Використовується функція ВПР з такими параметрами: Заданий код виробу — посилання на адресу комірки, де міститься значення коду, або сам код, Масив комірок — A3:F7, Номер поля — 3 (стовпчик Замовлена к-сть).

42. Технологія використання функцій баз даних для аналізу списку в табличному процесорі MS EXCEL. Навести приклади використання функцій БСЧЕТ ТА БИЗВЛЕЧЬ.

За допомогою функцій баз даних можна виконувати обчислення у списках — базах даних Microsoft Excel.

Загальний вигляд функції баз даних:

=ім'я функції(діапазон бази даних або його ім'я; поле;кри-терій)

Діапазон бази даних — це область робочого аркуша, в якій розташований список даних, поле — це або адреса заголовка стовпчика в списку даних, або його порядковий номер, критерій — це одна або декілька умов для обчислення (як у розширеному фільтрі).

=БСЧЕТ(діапазон бази даних або його ім'я; поле;критерш) — визначає кількість значень у вказаному числовому полі, якщо задовольняється критерій,

Наприклад, діапазоном бази даних таблиці замовлень є комірки А11:L24 (або ім'я діапазону — База1)

5. Скільки разів сплачений податок перевищував середнє зна- чення. Використовується функція БСЧЕТ, параметрами якої є: Діапазон А11:L24 (або ім'я діапазону — База1), Поле — II1, або 9 (назва числового стовчика Кількість міститься у комірці 111, порядковий номер стовпчика= 9), Критерій — міститься у комірках F6:F7.

=БИЗВЛЕЧЬ(діапазон бази даних або його ім'я; поле;крите-рій) — визначає потрібне значення в указаному полі, якщо задовольняється критерій.

Наприклад, діапазоном бази даних таблиці замовлень є комірки А11:L24 (або ім'я діапазону — База1)

7. Прізвище клієнта з максимальною сумою замовлення. Використовується функція БИЗВЛЕЧЬ, параметрами якої є: Діапазон А11:L24 (або ім'я діапазону — База1), Поле — ВИ, або 2 (назва стовпчика Прізвище клієнта міститься у комірці В11, порядковий номер стовпчика= 2), Критерій — міститься у комірках Е6:Е7.

43. Технологія використання функцій баз даних для аналізу списку в табличному процесорі MS EXCEL. Навести приклади використання функцій БДСУММ та ДСРЗНАЧ.

За допомогою функцій баз даних можна виконувати обчислення у списках — базах даних Microsoft Excel.

Загальний вигляд функції баз даних:

=ім'я функції(діапазон бази даних або його ім'я; поле;кри-терій)

=БДСУММ(діапазон бази даних або його ім'я; поле;крите-рій) — визначає суму значень у вказаному полі, якщо задовольняється критерій,

Наприклад, діапазоном бази даних таблиці замовлень є комірки А11:L24 (або ім'я діапазону — База1)

Наприклад, за даними таблиці замовлень визначити: 1. Загальну суму податку за вироби, замовлені клієнтом Васильєвим.

Використовується функція БДСУММ, параметрами якої є: Діапазон А11:L24 (або ім'я діапазону — База1), Поле — II1, або 9 (назва стовпчика Податок міститься у комірці II1, порядковий номер стовчика= 9), Критерій — міститься у комірках В1:В2.

=ДСРЗНАЧ(діапазон бази даних або його ім'я; поле;крите-рій) — визначає середнє значення у вказаному полі, якщо задовольняється критерій,

Наприклад, діапазоном бази даних таблиці замовлень є комірки А11:L24 (або ім'я діапазону — База1)

2. Середню кількість телефонів, замовлених клієнтом Васильєвим.

Використовується функція ДСРЗНАЧ, параметрами якої є: Діапазон А11:L24 (або ім'я діапазону — База1), Поле — F11, або 6 (назва стовчика Кількість міститься у комірці F11, порядковий номер стовпчика= 6), Критерій — міститься у комірках В1:С2.

44. Технологія використання функцій баз даних для аналізу списку в табличному процесорі MS EXCEL. Навести приклади використання функцій ДМИН та БСЧЕТА.

За допомогою функцій баз даних можна виконувати обчислення у списках — базах даних Microsoft Excel.

Загальний вигляд функції баз даних:

=ім'я функції(діапазон бази даних або його ім'я; поле;кри-терій)

=ДМИН(діапазон бази даних або його ім'я; поле;критерій) — визначає мінімальне значення в указаному полі, якщо задовольняється критерій,

Наприклад, діапазоном бази даних таблиці замовлень є комірки А11:L24 (або ім'я діапазону — База1)

4. Мінімальну кількість замовлених телефонів. Використовується функція ДМИН, параметрами якої є: Діапазон А11:L24 (або ім'я діапазону — База1), Поле — F11, або 6 (назва стовчика Кількість міститься у ко-мірці F11, порядковий номер стовпчика= 6), Критерій — міститься у комірках Н6:Н7.

=БСЧЕТА(діапазон бази даних або його ім'я; поле;критерій) — визначає кількість значень у вказаному текстовому полі, якщо задовольняється критерій,

Наприклад, діапазоном бази даних таблиці замовлень є комірки А11:L24 (або ім'я діапазону — База1)

6. Скільки разів клієнт Васильєв замовляв телефони за готівку. Використовується функція БСЧЕТА, параметрами якої є: Діапазон А11:L24 (або ім'я діапазону — База1), Поле — В11, або 2 (назва текстового стовпчика Прізвище клієнта міститься у комірці ВИ, порядковий номер стовпчика= 2), Критерій — міститься у комірках В1:D2.

45. Технологія використання функцій баз даних для аналізу списку в табличному процесорі MS EXCEL. Навести приклади використання функцій БИЗВЛЕЧЬ та ДМАКС.

За допомогою функцій баз даних можна виконувати обчислення у списках — базах даних Microsoft Excel.

Загальний вигляд функції баз даних:

=ім'я функції(діапазон бази даних або його ім'я; поле;кри-терій)

Наприклад, діапазоном бази даних таблиці замовлень є комірки А11:L24 (або ім'я діапазону — База1)

7. Прізвище клієнта з максимальною сумою замовлення. Використовується функція БИЗВЛЕЧЬ, параметрами якої є: Діапазон А11:L24 (або ім'я діапазону — База1), Поле — В11, або 2 (назва стовпчика Прізвище клієнта міститься у комірці В11, порядковий номер стовпчика= 2), Критерій — міститься у комірках Е6:Е7.

=ДМАКС(діапазон бази даних або його ім'я; поле;критерій) — визначає максимальне значення у вказаному полі, якщо задовольняється критерій,

Наприклад, діапазоном бази даних таблиці замовлень є комірки А11:L24 (або ім'я діапазону — База1)

3. Максимальну загальну вартість замовлення за готівку у 1997 році.

Використовується функція ДМАКС, параметрами якої є: Діапазон А11:L24 (або ім'я діапазону — База1), Поле — НІ 1, або 8 (назва стовпчика Загальна вартість міститься у комірці НІ 1, порядковий номер стовчика= 8), Критерій — міститься у комірках D1:F2.

46. Створення зведених таблиць.

Зведеною таблицею називають таблицю, яка створюється на основі даних зі списку з великою кількістю полів і використовується для зручного перегляду потрібних записів та швидкого виконання запитів, у тому числі і запитів із проміжними підсумками.

Зведену таблицю можна створити, використовуючи не тільки списки даних у середовищі Microsoft Excel, а й зовнішні джерела інформації (наприклад, записи із баз даних, створених у середовищі Microsoft Access).

Зведені таблиці використовуються для групування значень таблиці і виведення підсумкових значень по групах. Для створення необхідно: 1.встановити курсор в будь-яку комірку таблиці і активізувати Данные \ Свободная таблица. 1 вікно: визначають який діапазон значень активізує перемикач. “В списке или БД Microsoft excel”. Кнопка Далее. 2 вікно: вводять або перевіряють діапазон комірок для створення зведеної таблиці. Далее. 3 вікно: визначають стовпці, які буде мати зведена таблиця. Для цього перетягують із переліку кнопок в потрібну частину зведеної таблиці. В частину «Данные» перетягують назву стовпця, який розраховується. В полі «Операция» вміщено перелік всіх функцій, де вибираємо потрібну. Далее. Наступне вікно: активізуємо перемикач Новый лист або Существующий лист. при виборі Существующий лист визначають адресу комірки, з якої починається зведена таблиця.

47. Робота з функціями фінансового аналізу НОРМА, КПЕР, ППЛАТ (ОСНПЛАТ та ПЛПРОЦ), ПЗ, БЗ, НПЗ.

За допомогою фінансових функцій здійснюються такі типові фінансові розрахунки, як обчислення суми платежу по позиці, обсяг періодичних платежів по вкладенню або позиці, вартість вкладення або позики по завершенні всіх вкладених платежів.

Найчастіше аргументами фінансових функцій є такі величини:

• майбутня вартість — вартість вкладення або позики по завершенні усіх платежів;

• кількість виплат — загальна кількість платежів або періодів виплат;

• виплата — обсяг періодичних платежів по вкладенню або позиці;

• поточна вартість — початкова вартість вкладення або позики. Наприклад, початкова вартість позики дорівнює сумі позики;

• ставка — відсоткова ставка або знижка по вкладенню або позиці;

• тип — режим, що показує, як здійснюються виплати (наприкінці періоду чи на його початку).

Функція НОРМА

Для розрахунку відсоткової ставки застосовується функція =НОРМА(к-сть платежів;виплата;поточна вартість;майбутня вартість;тип)

Функція КПЕР

Для розрахунку строку платежів використовується

функція =КПЕР(ставка; виплата; поточне значення; майбутнє значення; тип)

Функція БЗ

Вираховує майбутнє значення вкладу на основі постійної відсоткової ставки і має такий вигляд:

=БЗ (ставка; к-сть виплат; виплата; поточна вартість; тип)

Функція ПЗ

Для розрахунку поточної вартості єдиної суми вкладення (позики) і фіксованих періодичних платежів застосовується функція

=ПЗ(ставка; к-сть платежів; виплата; майбутня вартість; тип)

Функція ПЗ є оберненою щодо функції БЗ.

Функція НПЗ

Застосовується при оцінці ефективності інвестицій і дозволяє визначити нижню межу прибутковості і використати її як критерій при оцінці найефективнішого проекту.

Функція =НПЗ(ставка; сумаї; сума 2;...; сума N)

сума 1,2,3... N — значення виплат та надходжень

ПЛТ (ставка; кпер; пс;бс;тип)

Возвращает сумму периодического платежа для аннуитета на основе постоянства сумм платежей и постоянства процентной ставки.

ОСПЛТ (ставка; период; кпер; пс;бс;тип)

Возвращает величину платежа в погашение основной суммы по инвестиции за данный период на основе постоянства периодических платежей и постоянства процентной ставки.

ПРОЦПЛАТ(ставка;период;кпер;пс)

Вычисляет проценты, выплачиваемые за определенный инвестиционный период

48. Використання функцій СРЗНАЧ, СЧЕТЕСЛИ, НАИМЕНЬШИЙ, МАКС, СЧЕТ табличного процесору MS EXCEL для проведення статистичних розрахунків. Навести приклади.

=СРЗНАЧ(параметр) - Середнє значення чисел

=СЧЕТЕСЛИ(діапазон для перевірки умови; «умова») - Кількість разів виконання умови

У процесі роботи цієї функції проглядається діапазон для

перевірки умови і підраховується кількість виконань умови. Наприклад,

• визначити, скільки разів робив замовлення клієнт Іванов: Діапазон для перевірки — В12:В24, умова — «Іванов». Функція має такий вигляд: =СЧЕТЕСЛИ(В12:В24;«Іванов»)

• визначити, скільки разів робились замовлення до 1998 року: Діапазон для перевірки — С12:С24; умова — «<01.01.98». Функція має такий вигляд:

=СЧЕТЕСЛИ(С 12:С24;«<01.01.98»)

=НАИМЕНЬШИЙ(параметр;N) - N-e мінімальне з чисел

=МАКС(параметр) - Максимальне з чисел

=СЧЕТ(параметр 1;параметр2;...;параметр30) - Кількість чисел серед параметрів

49. Використання функцій СУММЕСЛИ, НАИБОЛЬШИЙ, МИН табличного процесору MS EXCEL для проведення статистичних розрахунків. Навести приклади.

Для підрахунку суми числових значень у певному діапазоні використовується функція СУММ (діапазон комірок), проте вона підраховує суму із усіх значень, розташованих у вказаному діапазоні. Коли ж потрібно підрахувати суму числових значень, які відповідають певній умові у таблиці, використовується функція СУММЕСЛИ, яка має такий вигляд: =СУММЕСЛИ(діапазон для перевірки умови; «умова»; діапазон для підрахунку суми).- Сума чисел за умовою

Наприклад, за даними попередньої таблиці треба підрахувати суму податку, що сплатив клієнт Іванов.

Діапазоном для перевірки умови є стовпчик з прізвищами клієнтів — В12:В24, серед яких зустрічається (або ні) потрібне прізвище.

Умовою для пошуку є прізвище «Іванов», а діапазоном для підрахунку суми значень є стовпчик з нарахованими податками —112:124. Тоді функція набуває такого вигляду: =СУММЕСЛИ(В12:В24;«Іванов»;І12:І24)

=НАИБОЛЬШИЙ(параметр;N) - N-e максимальне з чисел

=МИН(параметр) - Мінімальне з чисел

50. Використання функцій ПРЕДСКАЗ, ТЕНДЕНЦИЯ, РОСТ табличного процесору MS EXCEL для аналізу складної сукупності даних та прогнозування. Навести приклади.

Для проведення прогнозування за допомогою статистичних \ функцій Microsoft Excel застосовують регресивний аналіз. Це вид І статистичного аналізу, що дозволяє оцінити міру залежності між І змінними, пропонуючи механізм обчислення передбачуваного значення змінної з декількох уже обчислених значень. Іншими словами, на основі статистичної вибірки відомих значень функції F(x) та аргументів х, можна спрогнозувати поведінку функції шляхом підстановки нових значень аргументів.

• 3 використанням одиничної лінійної регресії — =ПРЕДСКАЗ(новийХ;відоміУ;відоміХ) — обчислює (прогнозує) одне нове значення функції на основі нового заданого X і статистичної виборки відомих значень Х та Y.

=ТЕНДЕНЦИЯ(відоміУ;відоміХ;новіХ) — на відміну від функції ПРЕДСКАЗ прогнозує не одне, а декілька нових значень функції на основі декількох нових заданих Х'\ статистичної виборки.

• 3 використанням одиничної нелінійної регресії — =РОСТ(відоміУ;відоміХ;новіХ) — так само, як і ТЕНДЕНЦИЯ,

прогнозує декілька нових значень функції на основі декількох нових заданих X і статистичної виборки.

Приклад.

Задана статистична вибірка курсу американського долара та німецької марки за 8 місяців. Спрогнозувати зміну курсу німецької марки, якщо курс американського долара на наступні 4 місяці прогнозується згідно з таблицею:

Статистична вибірка характеризується функцією DM = F($US), де відомими значеннями х є значення курса американського долару (комірки В15:В22), відомими значеннями У є значення курсу німецької марки (комірки С15:С22).

За допомогою функції ПРЕДСКАЗ можна спрогнозувати значення курсу німецької марки тільки для одного місяця (вересня) на основі одного нового значення курсу американського долара (комірка В24 =5,42).

Функція ПРЕДСКАЗ заноситься у відповідну комірку С24:

=ПРЕДСКАЗ(В23;В15:В22;С15:С22 Enter і отримується результат.

Для прогнозування курсу німецької марки можна використати функції

=ТЕНДЕНЦИЯ(С15:С22;В15:В22;В24:В27),або

=РОСТ(С15:С22;В15:В22;В24:В27) де В24:В27 — це значення нових х — передбачуваних значень курсу американського долара протягом наступних чотирьох місяців.

Функція ТЕНДЕНЦИЯ має бути занесена у комірки D24:D27, а функція РОСТ — у комірки Е24:Е27 як формула масиву. Для уведення функції як формули масиву треба виділити діапазон клітин, де має міститися така функція, занести її і натиснути спочатку на клавішу F2, а потім клавіші CTRL+SHIFT+Enter.

51. Використання функцій ЛИНЕЙН, ЛГРФПРИБЛ табличного процесору MS EXCEL для аналізу складної сукупності даних та прогнозування. Навести приклади.

• 3 використанням множинної лінійної регресії — =ЛИНЕИН(відоміY;відомiX) — прогнозує значення коефіцієнтів а, (і = п, п-\,..., 2,1) та Ь. Отримані при прогнозуванні значення коефіцієнтів підставляються у рівняння множинної лінійної регресії і отримується значення Y.

• 3 використанням множинної нелінійної регресії — =ЛГФПРИБЛ(відоміY; відоміX) — прогнозує значення коефіцієнтів а, (і = п, п- 1,..., 2,1) та b. Отримані при прогнозуванні значення коефіцієнтів підставляються у рівняння множинної нелінійної регресії і отримується значення Y.

Приклад:

Фірма бажає придбати будівлю під офіс і має оцінити вартість нерухомості, запропонованої на ринку.

Розв 'язання:

Можна використати множинний регресійний аналіз для прогнозування вартості будівлі. Передбачається, що використовується функція У = F(xi), де Y — вартість будівлі, хі — площа, х2 — кількість поверхів, хЗ — кількість входів, х4 — строк експлуатації будівлі.

Для прогнозування вартості триповерхової будівлі, що експлуатується ЗО років, з площею у 2000 м" та 2 входами, використовують Прайс-лист для нерухомості подібного типу у вигляді таблиці:

Для оцінки вартості використовується функція =ЛИНЕЙН (ві-доміУ;відомь¥), або функція

=ЛГФПРИБЛ(в ідом і Y; відомії).

Кожна з функцій не визначає Y у відповідному рівнянні множинної регресії, а визначає значення коефіцієнтів а, та Ь, починаючи з старшого коефіцієнта а_п. Обчислені коефіцієнти використовуються у формулі, яка реалізує рівняння множинної регресії (лінійної, якщо використовувалась функція ЛИНЕЙ, і нелінійної, якщо використовувалась функція ЛГФПРИБЛ).

Відомими Ye значення, розташовані у комірках ЕЗ:Е13, відомими Хе значення, розташовані у комірках A2:D13.

Для визначення коефіцієнтів треба створити заголовки у комірках А15:Е15 і занести вибрану статистичну функцію у комірки А16:Е16 як формулу масиву:

у комірку Е20 заноситься формула яка реалізує рівняння множинної лінійної регресії =D16*A20+C16*B20+B16*C20+A16*D20+E16, і отримується результат.

52. Поняття макросів. Різні способи створення макросів у табличному процесорі MS EXCEL. Різні способи завантаження макросів.

Макрос — це серія команд і функцій, що зоерігаються в мо-дулі Visual Basic for Applications (VBA) — мови програмування Четвертого покоління. Один раз створивши макрос, його можна виконувати стільки разів, скільки необхідно виконати дану задачу.

Перед тим як записати або написати макрос, необхідно спланувати кроки і команди, які він буде виконувати. Якщо під час запису макроса була допущена помилка, дія, що виправляє її, буде також записана. Щоразу при запису макроса всі дії, виконані Користувачем, інтерпретуються у вигляді інструкцій мови VBA, які зберігаються в спеціальному модулі, приєднаному до робочої книги. Кожному макросу надається ім'я, за яким його можна викликати для виконання, відредагувати та знищити, якщо макрос містить помилки або якщо він уже непотрібний.

Макрос може бути виконаний за доп. Ком. Меню, за доп. Комбінації клавіш, і Кнопки. Для створення – Сервіс → Макрос → Начать запись; у вікні вказуємо ім’я макроса, під яким він буде зберігатися (перший символ – літера, без пробелів); з’являється панель, що називається “Остановка макроса” (містить дві кнопки: Остановить запись, Относительная ссылка, яка за умовчуванням активна); ком., які хочемо записати у макрос → Сервіс → Запись → Остановить запись. Макрос створено, для активізації потрібно: комб. Клавіш; Сервис → Макрос → Макросы, де у переліку вибираємо потрібний макрос → Выполнить; створюється кн. Панель інструментів → Формы → кн. ■ → змінюємо вказівник мишки і на роб. Полі створюємо кнопку. Цій кнопці можна надати ім’я. Для вик-я макросу – клацнути на цій кнопці. Знач-я стовпця повинно бути виділеним → вик-я макросу. Для перевірки дії макросу або повернутися, або виконати з іншим стовпцем.

53. Створення та використання функцій користувача у табличному процесорі MS EXCEL. Навести приклад.

Поряд із стандартними функціями, які виконують дії з даними, користувач може створити свою власну функцію, яка буде виконувати дії над даними, які потрібні користувачеві.

За виглядом функція користувача не відрізняється від стандартних:

=ім' яфункції_користувача(аргументи) і вводиться у комірку, де треба виконати потрібну процедуру над даними — аргументами.

Але для того, щоб подані аргументи оброблялись належним чином, мовою VBA створюється процедура — функція.

Процедура Function є послідовністю інструкцій мови Visual Basic, обмежених інструкціями Function і End Function. Процедура Function схожа на процедуру Sub, однак на відміну від останньої вона повертає обчислене значення у робочій аркуш, звідки вона була викликана у супроводі формальних аргументів. Отримані аргументи (константи, змінні, або вирази) процедура Function підставляє в тому ж порядку замість власних умовних аргументів, які містяться у дужках після імені функції.

У поданій нижче таблиці клієнтів є формули, за якими визначаються вихідні результати — Податок і Сума замовлення.

Сума замовлення = Податок + Загальна вартість

- Викликається редактор VBA, активізується модуль з уже створеними макросами або створюється новий модуль, де записуються інструкції для виконання функції визначення податку:

Function Tax(Cost)

If Cost > 50000 Then

Tax = 0.1 *Cost

Elself Cost > 25000 Then

Tax = 0.12* Cost

Elself Cost > 10000 Then

Tax = 0.15* Cost

Else

Tax = 0.18* Cost

End If

End Function

Назва функції користувача Tax, Cost — умовний аргумент, від якого залежить значення функції Tax.

Для обчислення податку у робочому аркуші в комірці обчислення податку 12 вводиться створена функція = Тах(Н2).

54.1. Використання функцій пошуку рішень

Цей засіб застосовується в випадках, коли необхідно знайти значення, яке залежить від цілого ряду значень. При цьому на змінення деяких значень можна накласти певні обмеження. Для реалізації треба ств. Цільову комірку, визначити діапазон комірок, які змінюються і діапазон обмежень. Цільова комірка – така, в якій містяться формули з посиланням на всі комірки діапазону, які включені до розрахунку. В цільову комірку встановлюємо курсор, ком. Сервіс – пошук рішення. У полі изменение ячейки вводимо діапазон комірок, що змінюються. Створюємо обмеження в групі ограничение, акт. Кн. Добавить. В вікні, що відкрилось, у полі Установление цели вводимо адресу комірки, на яку ми накладаємо обмеження. В інших полях встан. Умову. При ОК активізується попереднє вікно, при натисканні Добавить ств-ся інші обмеження: ком. Виполнить. з’являється вікно з повідомленням, що рішення знайдено або може бути. У переліку Тип отчета можна ств. Звіт за результатами: перемикач Результат, в якому виведені попередні і нові значення комірок, які змінююься.

Комірка з кінцевим значенням називається цільовою коміркою, а комірки з вхідними даними, що підлягають зміні, називаються змінними комірками. Цільова комірка обов'язково повинна містити формулу або функцію, параметрами якої є значення змінних комірок.

58. Поняття бази даних, СУБД. Фізична та логічна структура БД у СУБД MS Access.

База даних — це інтегроване сховище взаємопов'язаних даних конкретної предметної області.

Система управління базами даних (СУБД) — це комплекс програмних засобів, призначений для інтегрованого зберігання та обробки даних.

Система управління базами даних Microsoft Access відноситься до реляційних баз даних. База даних Access (фізична структура) міститься в одному файлі з розширенням MDB. Логічна структура СУБД Access складається з таких об'єктів: таблиць, запитів, форм, звітів, макросів та модулів. Доступ до цих об'єктів відбувається за допомогою відповідних вкладинок вікна Access.

СУБД Access дає змогу створювати такі типи об’єктів:

“Таблицы” – основний об’єкт БД, оскільки в ньому зберігається вся

інформація.

“Запрос” – служить для фільтрації або селекції даних. Дає змогу виб-

рати з БД необхідну інформацію, яка відповідатиме певним критеріям і далі

використовуватиметься для розв’язання конкретного завдання.

• “Форма” – це певний бланк для заповнення його даними або маска,

що ніби накладається на БД. Головне його призначення – спростити

процес заповнення БД.

• “Отчеты” – це певним чином оформлена програма, що дає змогу ви-

давати для друкування або на екран інформацію з БД.

• “Макросы” використовують для автоматизації процесу виконання

операцій, які часто повторюються.

• “Модули” – це програмні модулі, написані мовою VBA длярозв’язання складних завдань.

59. Поняття бази даних, СУБД. Етапи проектування БД у СУБД MS Access.

База даних — це інтегроване сховище взаємопов'язаних даних конкретної предметної області.

Етапи створення бази даних у середовищі Microsoft Access:

• визначення мети створення бази даних;

• визначення таблиць, які повинна містити база даних;

• визначення структури таблиць (полів та їх типів);

• призначення ключів таблиць та створення потрібних індексів;

• визначення зв'язків між таблицями;

• завантаження даних;

• створення інших об'єктів бази даних: запитів, форм, звітів, макросів та модулів;

«аналіз ефективності бази даних за допомогою майстра таблиць (меню СЕРВИОАНАЛИЗ>ТАБЛИЦА) та аналізатора швидкодії (меню СЕРВИОАНАЛИЗ>БЬІСТРОДЕЙСТВИЕ).

60. Технологія створення структури таблиці в СУБД MS Access. Описати типи даних, які можна використовувати в СУБД MS Access

Усі дані бази даних зберігаються у таблицях. Таблиці створюються в два етапи. На першому етапі створюється структура таблиці, а на другому — вводяться дані.

Створення таблиці. Вибрати вкладнику Таблицы, натиснути на кнопку Создать (рис. 10.114) та вибрати метод створення таблиці (рис. 10.116). Вважаючи, що структура таблиці, яка створена за допомогою майстра або в режимі таблиці, все одно підлягає редагуванню, розглянемо створення таблиці у режимі конструктора. Для цього треба у списку вибрати КОНСТРУКТОР і натиснути на кнопку Ok.

На екрані з'явиться вікно (рис. 10.117). У графу Имя поля треба ввести ім'я першого поля таблиці. Ім'я поля не повинно містити більше 64-х символів, включаючи пропуски, та не повинно містити символ «.».

У графі Тип данных треба задати тип поля. Для цього необхідно розкрити список (рис. 10.118) та вибрати потрібний тип даних. В Access застосовуються такі типи даних:

• Числовой (NUMBER) — застосовується для числових даних, які використовуються у формулах. Тип та розмір значень задаються у властивостях РАЗМЕР ПОЛЯ та ФОРМАТ ПОЛЯ;

• Текстовый (TEXT) — застосовується для тексту та чисел (наприклад, табельний номер), які не використовуються у формулах. Поле цього типу може містити до 255 символів, за замовчанням — 50. Для визначення розміру поля треба задати властивість Размер поля;

• Поле MEMO — використовується для уведення текстів або чисел довжиною до 64000 символів;

• Дата/время (DATE/TIME) — довжина поля 8 байтів;

• Денежный — використовується для попередження округлення під час обчислень. Розмір поля — 8 байтів;

• Счетчик (AUTONUMBER) — використовується для автоматичного додавання номера запису. Якщо властивість поля Новые значения має значення: Последовательные — виконується додавання числа, яке отримується збільшенням на одиницю номера попереднього запису; Случайные — для лічильника генерується випадкове число. Розмір поля — 4 байти;

• Логический (YES/NO) — застосовується до полів, що можуть містити тільки одне з двох значень, такі як ДА/НЕТ, Исти-на/Ложь, ВКЛ/ВЫКЛ. Розмір поля — 1 біт;

• Поле объекта OLE (OLE OBJECT) — використовується для зв'язування або впровадження об'єктів (документів MICROSOFT WORD, електронних таблиць (MICROSOFT EXCEL), рисунків, звуків тощо). Для зображення об'єктів у формах та звітах необхідно застосовувати елемент управління Присоединенная рамка объекта. Розмір поля — до 1 гігабайта;

61. Різні способи створення нової таблиці в СУБД MS Access. Описати спосіб створення нової таблиці в режимі конструктору.

В Access є 4 способи створення таблиць: за допомогою “конструктора” таблиць; за допомогою “мастера створення таблиць”, “в режимі таблиці”(«режим вводу даних») та “в режимі імпорт таблиць”.

Вікно БД → Вкладинка Таблиці → Создать → Конструктор

Або

Головне меню → Вставка → Таблиця → Создать → Конструктор

На екрані з'явиться вікно. У графу Имя поля треба ввести ім'я першого поля таблиці. Ім'я поля не повинно містити більше 64-х символів, включаючи пропуски, та не повинно містити символ «.».

У графі Тип данных треба задати тип поля. Для цього необхідно розкрити список та вибрати потрібний тип даних.

В області Свойства поля необхідно задати властивості поля. Змінюючи властивості поля можна керувати процесом зберігання, обробки та відображення даних.

Властивість Размер поля визначає максимальний розмір даних типу Текстовый, Счетчик або Числовой.

Властивість Формат поля дозволяє задати формати відображення тексту, чисел, дат та значень часу на екран та на принтер. Наприклад, для поля числового типу можна задати один з форматів, які наведені нарис.

Після введення структури таблиці необхідно задати ключ запису, який може складатися з одного поля або сукупності полів. Значення ключового поля повинно однозначно ідентифікувати запис, а саме, мати унікальне значення.

62. Різні способи створення нової таблиці в СУБД MS Access. Описати спосіб створення нової таблиці в режимі Майстер таблиць.

СУБД Access має значну кількість спеціальних програм – “майстрів”. Є майстер таблиць, майстер кнопок, майстер форм та ін. Майстри здійснюють діалог з користувачем, у процесі якого визначаються дані, необхідні для розв’язування відповідної задачі. Для зручності роботи кожен майстер має певні етапи (кроки). Будь-який етап можна пропустити або звернутись до попередніх.

Вікно БД → Вкладинка Таблиці → Создать → Майстер таблиць

Або

Головне меню → Вставка → Таблиця → Создать → Майстер таблиць

В цьому вікні користувачу пропонується вибрати поля для таблиці з набору «стандартних» полів, сгрупованих по категоріях.

1. вибрати категорію Деловие або Личние

2. В списку Образи таблиц виділити подходящу таблицю

3. Вибрати потрібні поля, переміщаючи їх у список Поля новой таблици. Можна перейменувати поля, клацнувши на Переименовать поле

4. Натискуємо Далі або Готово

5. В наступних вікнах (якщр натиснули далі), можна вуазати ключові поля, та встановити зв’язки з іншими таблицями БД.

63. Різні способи створення нової таблиці в СУБД MS Access. Описати спосіб створення нової таблиці в режимі таблиці. Описати властивості полів.

Вікно БД → Вкладинка Таблиці → Создать → Режим таблиці

Або

Головне меню → Вставка → Таблиця → Создать → Режим таблиці

На екрані з’явиться «заготівка» пустої таблиці, яка не містить ніяких даних.

Поля таблиці можно перейменовувати в режимі таблиці. Для цього двічі клацнути на імені стовпчика (поля), ввести нову назву та натиснути Ентер.

64. Різні способи створення нової таблиці в СУБД MS Access. Описати спосіб створення нової таблиці в режимі імпорт таблиць.

Вікно БД → Вкладинка Таблиці → Создать → Імпорт таблиць

Або

Головне меню → Вставка → Таблиця → Создать → Імпорт таблиць

З’являється вікно імпорту, де в полі Тип файлов вибирають потрібний тип(наприклад Microsoft Excel), натискають Импорт, у наступному вікні вибирають діапазон значень. З’являється таблиця Microsoft Excel, вибирають поля, у наступному вікні визначають, чи заголовок полів Excel будуть заголовками полів таблиці Access, визначають місце збереження даних у новій таблиці чи існуючій, визначають наявність і тип ключового поля, кнопка Готово. Далі з’являється повідомлення про успішне завершення імпорту. У режимі конструктора можна перевірити тип поля.

65. Встановлення зв’язків між таблицями у СУБД MS Access. Поняття первинного ключа та зв’язуючого поля. Редагування встановлених зв’язків між таблицями.

СУБД ACCESS дозволяє створювати зв'язки між таблицями на основі відношень типа «один-до-одного» та «один-до-бага-тьох». Встановлення зв'язку «багато-до-багатьох» потребує наявності третьої таблиці.

Для встановлення зв'язку між таблицями необхідно у меню СЕРВИС вибрати команду Схема данных. У результаті з'явиться вікно Добавление таблицы (рис. 10.127), в якому треба вибрати потрібні таблиці за допомогою миші та кнопки Добавить, а потім натиснути на кнопку Закрыть.

Команди Сервіс-Схема Даних, в цьому вікні меню Связи, у ньоиу «Показати таблицю», з»являється вікно «Добавленіє таблиці», клацнути на таблиці, що хочемо використати для зв»язку, клацнути «Добавити», по закінченню кнопка”Закрити», лівою мишею переносимо ключове поле однієї таблиці на ключове поле іншої(обов»язковою умовою є співпадаємість ключових полів, які переносяться). Для зміни зв»язку необхідно вивести на екран діалогове вікно «Схема даних», потім двічі клацнути по лінії між двома таблицями, після цьог внести необхідні зміни. Для вилучення зв»язку необхідно клацнути на нього в вікні «Схема даних» і натиснути DELETE, після підтвердження вилучення зв”язок зникне.

Для зв’язування таблиць у реляційних СУБД використовують ключі. Ключем називають сукупність полів таблиці, значення яких ідентифікують її записи. Первинним ключем називають такий ключ, який однозначно ідентифікує записи таблиці. Іншими словами, значення первинного ключа є унікальним для даної таблиці. Часто первинний ключ складається з одного поля. Наприклад, первинним ключем таблиці Особи має бути поле ТабНомер, і аж ніяк не Прізвище, оскільки записів з однаковим табельним номером не повинно бути. Водночас можна очікувати на записи, де є однакові прізвища.

Для створення ключа: в режимі Конструтора виділити поле або поля. Далі натискуємо піктограму ключа на Панелі інструментів, або вибираємо Правка → Ключевое поле.

Впорядкування записів таблиці за значенням ключа називають індексацією, а отриманий образ таблиці – індексом. Взагалі фізично таблиці та індекси можуть зберігатися у різних файлах (як, наприклад, у СУБД MS FoxPro). У MS Access всі об¢єкти бази даних (у тому числі і індекси) зберігаються в одному файлі.

66. Поняття запиту в СУБД MS Access. Можливості запитів.

СУБД ACCESS дозволяє створювати запити за допомогою майстрів та у режимі конструктора. У СУБД ACCESS під час виконання запиту створюється набір записів, що виглядає як таблиця, але він не є таблицею. Фактично запит — це уявлення користувача про потрібні дані з різних таблиць або інших запитів. У процесі відкриття запиту в режимі таблиці або використання його у формах та звітах, створюється новий набір записів з поточного змісту бази даних. Дані в запитах можна редагувати. Всі зміни фіксуються у таблицях, дані з котрих використовуються у запиті.

Запит - один з найбільш потужних об¢єктів MS Access, який дозволяє ефективно представити інформацію, що містять таблиці, з певними властивостями. В деякому розумінні запит подібний до фільтрів, коли з таблиць будується виборка за певною умовою. Але на відміну від фільтру запит дозволяє отримати більш змістовний результат. Перш за все, це пояснюється тим, що фільтр дає інформацію для перегляду (друку), але, на відміну від запиту автоматично не зберігається, як окремий об¢єкт бази даних. Запити, маючи таку властивість, дозволяють динамічно поновлювати інформацію у своїх таблицях, якщо у таблицях бази даних виникла зміна інформації. Крім цього, запит має і зворотню дію: якщо змінювати інформацію у його таблицях, то таблиці бази даних, на базі яких побудований запит, будуть адекватно змінювати свою інформацію.

67. Поняття запиту в СУБД MS Access. Типи запитів.

- Майстер ПРОСТОЙ ЗАПРОС на основі кількох пов'язаних таблиць або запитів дозволяє створювати запити двох типів: ПОДРОБНЫЙ та ИТОГОВЫЙ.

- Майстер ПЕРЕКРЕСТНЫЙ ЗАПРОС створює запит із статистичними розрахунками (суми, середні значення, кількість записів тощо). Такий запит дуже схожий на зведену таблицю EXCEL.

1. запит на вибірку

2. запит на модифікацію

а. запит на поновлення

б. запит на додавання

в. запит на знищення

68. Створення запиту на вибірку в СУБД MS Access. Оператори, що використовуються в умовах на вибірку. Навести приклади.

За допомогою рядка Условие отбора можна створити запит з параметрами. Під час виконання такого запиту відкриваються вікна діалогу, котрі містять запрошення на введення умови відбору записів. Щоб створити запит з параметрами для кожного поля, яке передбачається використовувати як параметр, у рядок Условие отбора треба ввести текст запрошення у квадратних дужках ([]). Якщо необхідно увести діапазон значень, використовуються параметри BETWEEN та AND у такому вигляді:

BETWEEN [...] AND [...]. Для параметра можна встановити тип даних за допомогою меню Запрос/Параметры.

AND

LIKE “*”

69. Технологія створення запиту на вибірку в СУБД MS Access. Створення в запиті нового розрахункового поля. Навести приклади.

У запиті можна створювати поля, значення яких розраховуються за допомогою заданого виразу. Під час запису виразу треба дотримуватися певних правил:

«імена таблиць, запитів, звітів, полів та елементів управління повинні братися у квадратні дужки (наприклад, [назва матеріалу]). Якщо ім'я не містить пропусків та спеціальних символів, тоді дужки є необов'язковими;

• ім'я поля відокремлюється від імені таблиці (запита) крапкою;

• текст береться у лапки (наприклад, "мідь");

;. • дата/час супроводжуються символом # (наприклад, #12.12.00#).

Приклад

Створити розрахункове поле «Нова вартість доставки», що буде більша від попередньої на 20%.

Запросы → Конструктор → (прав. кн. мишки на пустому полі) → Построить

Вводимо наступне

Нова вартість доставки:[Закази]![Вартість доставки]*1,2

Поставити галачку напроти «Вывод на экран».

71. Технологія створення запитів на зміну в СУБД MS Access.

Запит на зміну – дозволяє створювати нові таблиці або робити зміни в існуючих таблицях (знищувати, поновлювати, додавати записи)

Щоб створити запит на модифікацію, потрібно:

1. створити запит на вибірку

2. переглянути відібрані записи

3. Запрос → Удаление (Обновление, Добавление)

72. Поняття звіту в СУБД MS Access. Технологія створення звітів. Використання Майстру звітів.

Звіти: використовуються для більш зручного представлення даних при друці, створюються на базі значень таблиці і запитів. Створення: в основному вікні БД відкриваємо вкладку Отчеты – Мастер Отчета. Потім у вікні списку таблиці Запроси вибирають таблицю або запит на базі яких створюємо звіт, з»являється вікно «Доступні поля», вибираємо кнопку >, далі вибираємо поле, по якому відбувається групування даних, активізуємо поле і >. В цьому вікні можна визначити критерії для групування значень. В наст. вікні визначають які підсумки будуть розраховуватися. В наст. вікні – критерії сортування значень. В наст.вікнах вибираємо вид та стиль звіту, в останньому – назву, кнопка”Готово”. Для роботи зі звітами використ.такі графічні елементи: кн.”Надпісь” для створ.текстових полів, кнопка “Поле“ для створ.розрахункових полів. Для створ.текстового поля активіз.кнопку”Надпісь” вказівник стає + і малюємо поле. Для створ.розрахункового поля актив.кнопку”Поле”,з”являється 2 поля: для назви і визначення значень, активізуємо поле і свойства.

Типи звітів:

- рядкові

- звіти в стовпчик

- звіти для розсилок

- поштові наклейки

1. Вибрати вкладнику Отчеты, натиснути на кнопку Создать, вибрати Мастер отчетов та натиснути на кнопку Ok.

2. Вибрати потрібну таблицю або запит та поля

3. Задати рівні групування, а саме поля, для яких у звіті будуть виводитися проміжні підсумки (Наприклад, НАЗВА МІСЯЦЯ). Натиснути на кнопку Далее (рис. 10.151).

4. Визначити порядок сортування записів у звіті та, натиснувши на кнопку Итоги, задати підсумкові операції (рис. 10.152). Натиснути на кнопку Далее.

5. Вибрати макет для звіту (рис. 10.153). Натиснути на кнопку Далее.

6. Вибрати стиль звіту. Натиснути на кнопку Далее.

7. Увести назву звіту і натиснути на кнопку Готово.

8. Переглянути звіт, вибравши його у вікні бази даних та натиснувши на кнопку Просмотр.

73. Поняття звіту в СУБД MS Access. Створення звітів із полями, що обчислюються, та підсумковими даними.

Розрахунок заг.функцій в звітах. Звіт відкривають у режимі конструктора кнопкою Поле, створюють поле в частині Прімєчаніє Отчьота. Після створення із меню правою мишею команда Свойства – Данние – Данние, з”являється вікно Построітель вираженій, ліворуч - перелік функцій Встроєнниє Функції, в третій частині вибираємо функції, середня частина містить категорії функцій, кнопка Вставити. З”являється у вікні назва функції AVG (Expr), треба виділити те, що в дужках, замість нього: активізувати “Звіт по” або відповідний об”єкт і шукаємо потрібне і кнопка ОК.

74. Створення форм за допомогою конструктора в СУБД MS Access. Використання елементів управління.

Форми у СУБД ACCESS створюються самостійно або за допомогою майстрів. Форму, створену за допомогою майстра, можна доробити у режимі конструктора.

Конструктор форм

В центрі вікна в режимі КОНСТРУКТОР ФОРМЫ знаходиться сітка, яка дає уявлення про розміри форми при її запуску. Щоб змінити розмір форми, потрібно виділити край сітки і розтягнути її до потрібного розміру. Лінійки вздовж верхнього і лівого країв сітки допомагають задати завершений розмір форми.

Щоб змінити властивості самої форми, потрібно натиснути праву кнопку миші на області виділення форми чи звіту (прямокутник на перетині лінійок зліва зверху). В конкретному меню, яке з’явиться, потрібно вибрати команду СВОЙСТВА. Тоді відкривається вікно ФОРМА, в якому можна задати всі властивості форми.

До числа елементів управління відносяться поля, кнопки, прапорці і написи, розміщені на формі. Розміщення елементів управління на формі (або в сітці) - це їх перетягування і опускання шляхом натискування кнопки миші в потрібному місці. Натисненням кнопки миші елементи управління вибирають з вікна панель елементів, переносять і опускають на сітку. При виборі елемента управління з панелі вказівник миші перетворюється в перехрещення. Воно дозволяє перетягнути елемент управління в потрібне місце на сітці і наступним протягуванням вказати два протилежних кути місцеположення елемента управління. Коли елемент управління розміщується на сітці, вказівник миші відновлює свою звичайну форму.

Ліва верхня кнопка з зображенням стрілки вказівника миші натиснена чи не натиснена в залежності від поточного фокусу вікна. Коли ця кнопка натиснена, можна вибирати об’єкти за допомогою вказівника миші.

Права верхня кнопка з зображенням чарівної палички запускаючи відмінює майстра створення елементів управління. Деякі елементи управління, такі як КНОПКИ, мають асоційованих з ними майстрів. За допомогою такої кнопки можна відмінити або дозволити запуск майстра.

Створення форми за допомогою майстра:

1. Вибрати вкладнику Формы та натиснути на кнопку Создать.

2. У вікні Новая форма (рис. 10.143) вибрати джерело даних (таблицю або запит), у списку засобів створення форми вибрати Мастер форм та натиснути на кнопку Ok.

3. Вибрати поля, які повинні вводитися у форму.

4. Вибрати зовнішній вигляд форми (наприклад, В один столбец) та натиснути на кнопку Далее.

5. Задати стиль форми (наприклад, Обычный) та натиснути на кнопку Далее.

6. Увести ім'я форми та натиснути на кнопку Готово.

Відкрити форму для перегляду або уведення даних можна вибравши її ім'я у вікні бази даних та натиснувши на кнопку Открыть.

75. Поняття форми в СУБД MS Access. Створення головної кнопочної форми.

Форми – основний засіб для організації інтерфейса користувача в додатках Microsoft Access.

Кнопкову форму створюють за допомогою диспечера кнопкових форм. Можна створювати до 8 кнопок. Для активізації виконують: Сервис—Диспечер кнопочных форм.(Перевірка наявності кнопкоих форм). Увипадку відсутності кнопкових форм з’являється повідомлення з запитом, чи створити таку форму. З’являється вікно диспечера кнопочних форм, в якому натискають кнопку Изменить. В полі Название кнопочной формы вводять назву цієї форми. Натискають кнопку Создать. З’являється вікно Изменение страницы кнопочной формы, де у полі Текст вводять коментар, у другому полі вибирають потрібну команду(наприклад відкриття форми в режимі редагування), в третьому полі вибирають назву форми. Натискають ОК. Потім повертаються у попререднє вікно, натискають Создать, тобто створюють другий об’єкт.

Для того, щоб автоматично завантажувалась кнопкова форма, після активізації бази даних необхідно змінити параметри запуску(Сервис—Параметры запуска). У полі Форми серед переліку вибирають потрібну кнопкову форму. Для того щоб параметри запуска не діяли при відкритій базі даних, її активізують при відкритій клавіні SHIFT.

Макрос з іменем AutoExec – для запуску форми при відкритті БД.

76, 77. Створення і робота з макросами

Макрос – визначена послідовність дій, яка виконується автоматично після активізації макросу. Макрос включає прості команди для автоматизації виконання задач без