Згідно Постанови Кабінету Міністрів від 1.03. 1999 року № 303 платежі за забруднення довкілля стягуються за:
- Викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;
- Скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
- Розміщення відходів.
Загальний ліміт викидів стаціонарними джерелами встановлюється Міністерством охорони навколишнього середовища. За понадлімітні обсяги викидів, скидів і розміщення відходів плата обчислюється у п’ятикратному розмірі.
Із загального обсягу платежів за забруднення довкілля платники перераховують у таких розмірах:
20 відсотків – до місцевих фондів охорони довкілля, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів, на окремі рахунки;
50 відсотків – місцевих фондів охорони довкілля, що утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі рахунки;
30 відсотків – до Державного фонду охорони довкілля, що утворюється у складі Державного бюджету України, на окремий рахунок.
Платники за забруднення, розташовані у містах Києві та Севастополі, збори за забруднення довкілля перераховують у таких розмірах:
70 відсотків – до місцевих фондів охорони довкілля, що утворюються у складі міських бюджетів, на окремі рахунки;
30 відсотків – до Державного фонду охорони довкілля, що утворюється у складі Державного бюджету України на окремий рахунок.
Платежі за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщення відходів у межах лімітів, відносяться на валові витрати виробництва та обігу,а за перевищення цих лімітів – справляється за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні юридичних осіб. Фізичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності, сплачують цей збір за рахунок свого доходу.
Платежі за викиди пересувними джерелами забруднення, відносяться на валові витрати виробництва та обігу.
Для бюджетних організацій збір за забруднення довкілля відноситься на видатки і передбачається в кошторисі доходів і видатків.
1. Методика визначення економічних збитків та платежів за забруднення атмосферного повітря
А. У разі, коли вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин, обсяг економічних збитків визначають за формулою:
Зб. заг. = ∑Зб1х R+ ∑ Зб2 
х R +∑Зб3 х S + ∑Зб4 х Ф (1)
Де: Зб1 – питомі збитки, завдані здоров’ю населення, грн./ на 1 жителя;
R – чисельність населення в зоні впливу підприємства;
Зб2 – питомі збитки комунальному господарству, грн. / на 1 жителя;
Зб3 – питомі збитки сільському і лісовому господарству, грн.. / 1 га;
S – площа сільськогосподарських і лісових угідь, га;
Зб4 – питомі збитки промисловості, грн.. за 1 млн грн.. промислових виробничих фондів;
Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів, млн. грн.
Таблиця 1
Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному господарству (на 1 жителя) залежно від концентрації пилу і сірчаного ангідриду, грн.
| Середньо- річна кон- цент рація пилу,мг/м3 | Питомі здоров’ю населення | збитки комуналь- ному гос- подарству | Середньо- річна кон- цент рація сірчаного ангідриду, мг/м3 | Питомі Здоровю населення | Збитки Комуналь- ному гос- подарству |
| 0,30 | 0,10 | ||||
| 0,45 | 0,15 | ||||
| 0,60 | 0,20 | ||||
| 0,75 | 0,25 | ||||
| 0,90 | 0,30 | ||||
| 1,05 | 0,35 | ||||
| 1,20 | 0,40 | ||||
| 1,35 | 0,45 | ||||
| 1,50 | 0,50 | ||||
| 1,65 | 0,55 |
Таблиця 2
Питомі збитки сільському та лісовому господарствам (на 1 га) і промисловості (на 1млн.грн. фондів) залежно від концентрації пилу
(грн.)
| Середньо- річна кон- цент рація пилу, мг/м3 | Питомі сільському і лісовому господарст- вам, грн | Збитки промисло- вості, грн | Середньо- Річна кон- цент рація сірчаного ангідриду, мг/м3 | Питомі Сільському і лісовому господарс- твам, грн | Збитки Промисло- вості, грн./1млн. грн. ПВФ |
| 0,10 | 0,05 | ||||
| 0,20 | 0,10 | ||||
| 0,30 | 0,20 | ||||
| 0,50 | 0,30 | ||||
| 0,60 | 0,40 | ||||
| 0,90 | 0,50 | ||||
| 1,20 | 0,60 | ||||
| 1,50 | 0,70 | ||||
| 1,80 | 0,80 | ||||
| 2,00 | 0,90 |
Задача 1.
Хімічне підприємство з вартістю основних промислово-виробничих фондів 700 млн. грн. є причиною концентрації пилу в повітрі над промисловим майданчиком – 1,20 мг/м3, населеним пунктом з чисельністю жителів 220 тис. жителів -0,60 мг/м3, а над 300 га сільськогосподарських угідь – 0,30 мг/м3. Обрахувати обсяг економічних збитків та обсяги платежів за забруднення, які повинні надійти до Державного та місцевих фондів охорони довкілля.
Розв’язок задачі 1
Використовуючи формулу (1) та дані таблиць 1 і 2, знаходимо:
1. Суму збитків для всіх реципієнтів забруднення:
Зб.заг. = 70 грн. х 220 тис. + 50 грн. х 220 тис. + 90 грн. х 300 га +
2900 грн. х 700 = 28,457 млн.грн.
2. Обсяг платежів, які повинні надійти до Державного фонду охорони довкілля:
28,457 млн. грн. х 0,30 = 8,537 млн. грн..;
3. Обсяг платежів, які повинні надійти до місцевого фонду охорони довкілля:
28,457 млн. грн. х 0,70 = 19,920 млн.грн.
Задача 2.
Комбінат кольорової металургії з вартістю основних промислово-виробничих фондів 900 млн. грн.. є причиною концентрації сірчаного ангідриду над населеним пунктом 300 тис. жителів - 0,35 мг/м3 повітря, над промисловим майданчиком – 0,8 мг /м3, а над лісовими угіддями площею 100 га – 0,20 мг /м3 повітря. Обрахувати обсяг економічних збитків та обсяги платежів за забруднення, які повинні надійти до Державного та місцевих фондів охорони довкілля.
Розвязок задачі 2.
Використовуючи формулу 1 та дані таблиць 1 і 2, знаходимо:
1. Суму збитків для всіх реципієнтів забруднення:
Зб.заг. = 50 грн. х 300 тис.+ 44 грн.х 300 тис.+ 50 грн. х 100 +
1000 грн. х 900 = 29,15 млн.грн.
2. Обсяг платежів, які повинні надійти до Державного фонду охорони довкілля:
29,15 млн. грн. х 0,30 = 8,745 млн грн..
3. Обсяг платежів, які повинні надійти до місцевого фонду охорони довкілля:
29, 15 млн. грн. х 0,70 = 20,405 млн. грн..
Контрольне завдання: Використовуючи дані таблиці 3, визначити обсяги економічних збитків за забруднення атмосфери промисловим підприємством та обсяги платежів, які надходять до Державного та місцевого фондів охорони довкілля.
Таблиця 3.
| варіант | Вартість основних промис-лових фондів (млн. грн.) | Чисель- ність на- селення (тис. чол.) | Площа угідь (га) | Концент- рація пилу (мг/м3) | Концент- рація сірчаного ангідриду (мг/м3) |
| 0,30 | 0,10 | ||||
| 0,35 | 0,15 | ||||
| 0,45 | 0,20 | ||||
| 0,50 | 0,25 | ||||
| 0,60 | 0,30 | ||||
| 0,70 | 0,33 | ||||
| 0,75 | 0,35 | ||||
| 0,80 | 0.37 | ||||
| 0,90 | 0,40 | ||||
| 1,00 | 0,43 | ||||
| 1,10 | 0,45 | ||||
| 1,21 | 0,48 | ||||
| 1,35 | 0.50 | ||||
| 1,50 | 0,52 | ||||
| 1,65 | 0,55 |
Б. Якщо забруднення повітря виражено в тоннах, то економічні збитки Зб (А) та адекватні до них суми платежів, які стягуються за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс) визначається за формулою:
Зб (А) = 
Млі х Нбі х Кнас х Кф) +∑ (Мпі х Нбі х Кнас х Кф х Кп), (2)
де:
Млі – обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах у межах ліміту (тонн);
Нбі – Питомі збитки за забруднення довкілля, які враховують токсичність речовини, (гривень / тонну);
Мпі – обсяг понадлімітного викиду. Визначається як різниця між обсягом фактичного викиду і ліміту і-тої забруднюючої речовини в тоннах (тонн);
К нас. – коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту;
Кф – коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту;
Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин – 5.
Таблиця 4
Питомі збитки за викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення (Нбі)
| Назва забруднюючої речовини | Питомі збитки, грн./ тонну |
| Азоту оксид | |
| Аміак | |
| Ангідрид сірчистий | |
| Ацетон | |
| Бенз(о)сирен | |
| Бутилацетат | |
| Ванадію п’ятиокис | |
| Водень хлористий | |
| Вуглецю оксид | |
| Газоподібні фтористі сполуки | |
| Тверді речовини | |
| Кадмію сполуки | |
| Марганець та його сполуки | |
| Нікель та його сполуки | |
| Озон | |
| Ртуть та її сполуки | |
| Свинець та його сполуки | |
| Сірководень | |
| Сірковуглець | |
| Спирт н-бутиловий | |
| Стирол | |
| Фенол | |
| Формальдегід | |
| Хром та його сполуки | |
| Вуглеводні |
Таблиця 5.
Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту (Кнас.)
| Чисельність населення, тис. чоловік | Коефіцієнт |
| До 100,0 | |
| 100,1 – 250,0 | 1,2 |
| 250,1 – 500,0 | 1,35 |
| 500,1 – 1000,0 | 1,55 |
| Понад 1000,1 | 1,8 |
Таблиця 6
Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення пункту (Кф)
| Тип населеного пункту | Коефіцієнт |
| Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення) | |
| Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський* та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення) ** | 1,25 |
| Населені пункти, віднесені до курортних | 1,65 |
*Автономної Республіки Крим
** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65
Задача 3. Промислове підприємство, розташоване в обласному центрі і з населенням 292 тис. чол. здійснювало викиди в атмосферу: сірчистого ангідриду12 тонн, аміаку – 0,7 тонни, свинцю та його сполук 0,007 тонн, формальдегіду – 0,017 тонн за рік. Підрахувати економічні збитки за забруднення атмосфери та визначити обсяги платежів для даного промислового підприємства до Державног фонду та до місцевих фондів охорони довкілля, якщо відомо, що ліміти викидів для нього становили: сірчистого ангідриду – 11,8 тонн, аміаку – 0,60 тонни, свинцю та його сполук 0,0055 тонн, формальдегіду – 0,015 тонн на рік, а коефіцієнт кратності за понадлімітні викиди становить 5.
Хід розв’язку задачі 3
Користуючись формулою (2) та даними таблиць 4; 5і 6,
1. Визначаємо економічні збитки за викиди в атмосферу в межах ліміту:
Зб лім(а) = 1,35х1,25 (11,8 х 53 + 0,6 х 10+ 0,0055 х2260+ 0,015х 132) =
1,69(625,4+6+12,43+1,98) = 1091,4 грн
2. Визначаємо обсяг економічних збитків за понадлімітні викиди:
Зб плім (А) = 1,35х1,25 х 5 [(12,0 -11,8) х 53 + (0,7 - 0,6) х10 + (0,007 – 0,0055) х 2260 + (0,017- 0,015) х 132 = 128,71 грн
3. Загальна сума економічних збитків:
Зб. Аг (А) = 1091,4 + 128,71 = 1220,11 грн.
4. До Державного фонду охорони довкілля надійде:
1220,11х 0,30 =366,1 грн;
5. До місцевих фондів охорони довкілля надійде:
1220,11 х 0,70 = 854,01 грн.
Контрольне завдання3:
Обрахувати економічні збитки за забруднення атмосфери та визначити обсяги платежів для даного промислового підприємства до Державного фонду та до місцевих фондів охорони довкілля, якщо відомо, що ліміти викидів для нього становлять:
Сірчистого ангідриду – 14 тонн,
Аміаку - 1 тонна,
Свинцю – 0,006 тонни,
Формальдегіду – 0,02 тонни.
Варіанти про чисельність населення, тип міста та фактичні обсяги викидів в межах кожного населеного пункту наведені в таблиці 7
Таблиця 7
Фактичні обсяги викидів в атмосферу (тонн)
| Варіант | Кількість населення (тис. чол.) | Народногосподар- ське значення міста | Викид сірчистого ангідриду | Викид аміаку | Викид свинцю | Викид формаль- Дегіду |
| Обласного Значення | 14,2 | 1,1 | 0,007 | 0.025 | ||
| Промисловий Вузол | 14,4 | 1,2 | 0,008 | 0.030 | ||
| Промисловий Вузол | 14,6 | 1,4 | 0,009 | 0.035 | ||
| Транспортний Вузол | 14,8 | 1,6 | 0.010 | 0.040 | ||
| Пром.центр | 15,0 | 1,7 | 0,011 | 0.045 | ||
| Курортне Місто | 15,1 | 1,8 | 0.012 | 0.050 | ||
| Пром..центр | 15,2 | 1,9 | 0.013 | 0.055 | ||
| Обл.центр | 15,3 | 2,0 | 0.014 | 0.060 | ||
| Обл.центр | 15,4 | 2,1 | 0.015 | 0.065 | ||
| Обл.центр | 15,5 | 2,2 | 0,016 | 0.070 | ||
| Обл..центр | 15,6 | 2,3 | 0,017 | 0.075 | ||
| Обл..центр | 15,7 | 2,4 | 0.018 | 0.080 | ||
| Обл.центр | 15,8 | 2,5 | 0,019 | 0.085 | ||
| Обл..центр | 15,9 | 2,6 | 0.020 | 0,090 | ||
| Пром..центр | 16,0 | 2,7 | 0.021 | 0.095 | ||
| Трансп.вузол | 16,1 | 2,8 | 0.022 | 0.100 | ||
| Пром..вузол | 16,2 | 2,9 | 0.023 | 0.105 | ||
| Багатофункц. Центр | 16,3 | 3,0 | 0.024 | 0.110 | ||
| Багатофункц. Центр | 16,4 | 3,1 | 0.025 | 0,115 | ||
| 1,5 млн | Багатофункц. Центр | 16,5 | 3,2 | 0.026 | 0,120 | |
| Пром..вузол | 16,6 | 3,3 | 0,027 | 0,125 | ||
| Обл.центр | 16,7 | 3,4 | 0.028 | 0,130 | ||
| Обл.центр | 16,8 | 3,5 | 0.029 | 0,135 | ||
| Обл..центр | 16,9 | 3,6 | 0.030 | 0,140 | ||
| Обл.центр | 17,0 | 3,7 | 0.031 | 0.145 | ||
| Обл..центр | 17,1 | 3,8 | 0.032 | 0.150 | ||
| Обл.центр | 17,2 | 3,9 | 0,033 | 0,155 | ||
| Пром вузол | 17,3 | 4,0 | 0,034 | 0,160 | ||
| Про вузол | 17,4 | 4.1 | 0.035 | 0,165 | ||
| 2,6 млн. | Респ.центр | 17,5 | 4.2 | 0.036 | 0,170 |
Обсяг економічних збитків за викиди пересувними джерелами (Зб тр), визначається, виходячи з кількості пального та його виду, на підставі питомих економічних збитків за ці викиди і коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблицях 4 і 5 за формулою:
Зб.тр = ∑ Мі х Нбі х Кнас х Кф, (3)
де: Мі – кількість використаного і-того виду, у тоннах (т) пального;
Нбі – питомі економічні збитки за тонну і-того виду пального, у гривнях (грн./ т) – таблиця 7.;
Кнас – коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, (таблиця 4);
Кф – коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту (таблиця 5).
Таблиця 8
Питомі економічні збитки за викиди в атмосферу пересувними джерелами забруднення (Нбі)
| Вид пального | Норматив збору, гривень/ тонну |
| Дизельне | |
| Бензин етильований | |
| Бензин не етильований | |
| Зріджений нафтовий газ | |
| Стиснений природний газ |
Задача4. Рейсовий автобус районного центру з населенням 19 тис. жителів, використовує в середньому 42 тонни дизельного палива, легковий автомобіль – 65 тонн етильованого бензину на рік. Обрахувати платежі за забруднення для власників автобуса і легкового автомобіля за забруднення довкілля.
Хід розв’язку задачі 3:
Користуючись формулою (3) та даними таблиць визначаємо:
1. Економічні збитки та сума платежів за забруднення повітря для автобуса (Зб.тр.а):
Зб.тр.а. = 42 т х 3 х 1 х 1 = 126 грн
2. Економічні збитки та сума платежів за забруднення повітря для легкового автомобіля Зб.тр.л.а.:
Зб тр.л.а. = 65 тонн х 4 х 1 х 1 = 260 грн
3.Загальна сума економічних збитків та платежів за забруднення:
Зб.тр.заг.=. = 126 грн + 260 грн = 386 грн.
Контрольне завдання 4.
Обрахувати обсяг платежів за забруднення повітря в місті, який необхідно сплатити власнику автобуса і легкового автомобіля. Варіанти для розв’язку наведено в таблиці 9
Таблиця 9.
Обсяги використаного пального автобусом та легковим автомобілем в населених пунктах з різною кількістю жителів
| Варіант | Кількість населення | Обсяг дизельного пального, використаного автобусом (т) | Обсяг бензину, використаного легковим автомобілем (т) |
