Загальна характеристика Конференції Міжнародних неурядових організацій.

Представницький орган в Раді Європи міжнародних неурядових організацій у 2005 році перейменовано в "Конференція МНПО Ради Європи". Один із основних політичних партнерів Ради Європи, на котру в своїй діяльності спираються Комітет Міністрів Парламентська Асамблея і Конгрес місцевих і регіональних властей. У листопаді 2003 року Рада Європи присвоїла МНПО статус учасників. Це дозволяє їм працювати з більшою ефективністю і прозорістю

Бере участь у розробці та прийнятті рішень в рамках РЄ, близька 400 учасників. Конференція проводиться двічі на рік. Є президент, бюро, постійний комітет

Увага спрямована на гендерну рівність, освіту та культуру, є експертна рада. Членами Конференції можуть стати незалежні та достатньо репрезентативні неурядові організації у Європі, які підтримують статут РЄ. В грудні кожного року ПА розглядає членство організаційні у цій конференції.

Загальна характеристика інститутів Ради Європи.

Рада Європи (РЄ) була заснована 5 травня 1949 року.

До Ради Європи входять 47 держав (усі європейські країни, за винятком Білорусі).

РЄ складається з: ПА, Комітет Міністрів, Секретаріат, Конгрес місцевих та регіональних влад, Комісар РЄ з прав людини, Конференція міжнародних неурядових організацій з 2005р., Європейський суд з прав людини + структури створенні частковими угодами, їх більше 10, основні 1. Венеціанська комісія 2. Група держав грека проти корупції 3. Група Помпіду проти наркотиків.

Головними статутними органами Ради Європи є Комітет міністрів та Парламентська асамблея.

Комітет міністрів (КМРЄ) – керівний орган, до складу якого входять міністри закордонних справ держав-членів Ради Європи або їх постійні представники. КМ РЄ визначає напрямки діяльності Ради Європи, розглядає та ухвалює рішення щодо висловлених ПАРЄ рекомендацій, пропозицій міжурядових комітетів та конференцій галузевих міністрів. КМ РЄ затверджує програму діяльності РЄ та її бюджет.

Парламентська асамблея виконує дорадчі функції та відіграє важливу роль у визначенні напрямків діяльності Ради Європи. Під час засідань Асамблеї предметом обговорень можуть бути питання, що визначають вплив на життя всієї Європи. Рішення ПА РЄ мають рекомендаційний характер, водночас вони часто беруться за основу майбутніх міжнародних угод, які формують правову базу Ради Європи.

Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи (КМРВ РЄ) – консультативний орган РЄ, створений 14 січня 1994 р. рішенням КМ РЄ для сприяння розвитку місцевої демократії в країнах Центральної та Східної Європи, а також процесу регіоналізації в Європі. КМРВ РЄ складається з представників від держав-членів РЄ, які є народними обранцями місцевого й регіонального рівнів або призначеними посадовими особами, безпосередньо підпорядкованими виборчому місцевому чи регіональному органу.

Секретаріат Ради Європи забезпечує роботу головних органів Ради Європи та має постійний штат у складі 1200 осіб. Очолює Секретаріат та координує його роботу Генеральний секретар. З 29 вересня 2009 року Генеральним секретарем Ради Європи є Торбйорн Ягланд (Норвегія). 23 червня 2014 року Т.Ягланда було переобрано на другий термін.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) створено у 1959 році з метою вдосконалення контрольного механізму Європейської конвенції з прав людини. ЄСПЛ відводиться ключова роль у забезпеченні чіткого та дієвого контролю за реалізацією державами-членами взятих на себе зобов’язань щодо захисту прав та основних свобод людини. ЄСПЛ є єдиним у світі міжнародним судом, до якого фізична особа може звертатися зі скаргою на державу щодо порушення прав людини. Під юрисдикцією Суду перебуває близько 850 мільйонів людей. До складу Суду входять судді, що обираються ПА РЄ від кожної держави-учасниці.