Таблиця 2 Потужність споживачів електричної мережі
| № вар. | Потужність споживача P, кВт | ||||||||||
| 0,27 | 0,12 | 1,4 | 2,3 | 0,45 | 0,45 | 0,35 | 2,1 | 0,75 | 0,25 | 0,8 |
Таблиця 3 Коефіцієнт корисної дії споживачів електричної мережі
| № вар. | Коефіцієнт корисної дії споживача, η | ||||||||||
| 0,6 | 0,6 | 0,65 | 0,75 | 0,75 | 0,7 | 0,7 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 0,65 |
ВАРІАНТИ КОНФІГУРАЦІЇ МЕРЕЖІ
Варіант вибирається за останньою цифрою номера залікової книжки[2; c.33, Схема 1].
Схема 1
Примітка:
а) під час розрахунку вважати, що електромережа однопровідна;
б) перехідним опором контактів знехтувати;
в) розрахунок проводити з умови мінімуму ваги провідника;
г) вважати, що електромережа живиться постійним струмом напругою 28,5 ±5%В, а границі зміни напруги на клемах споживачів складають 27±10%В.
РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ НА МІНІМУМ КОНСТРУКТИВНОЇ МАСИ
Потрібна потужність на користувачах
,
де 
- задана потужність i -го користувача; 
- ККД i –го користувача.
 (Вт)
|
 (Вт)
|
 (Вт)
|
 (Вт)
|
 (Вт)
|
 (Вт)
|
 (Вт)
|
 (Вт)
|
 (Вт)
|
 (Вт)
|
 (Вт)
|
Номінальні струми в навантаженні
,
де 
- номінальна напруга на клемах користувачів, яка дорівнює 27 В.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вибір головної магістралі мережі:
Критерієм для вибору магістрального напрямку візьмемо максимум суми добутку струмів на ділянках на довжину ділянок (Σ Ік*lк) для вибраного напрямку:
 (А*м)
|
 (А*м)
|
(А*м) ГОЛОВНА МАГІСТРАЛЬ
(А*м)
Струми на ділянках магістралі:
 (А)
|
 (А)
|
 (А)
|
 (А)
|
 (А)
|
 (А)
|
Діапазон зміни напруги генератора 28,5 ±5%В (27,075 В – 29,925 В):
.
=29,925 – 27,075=2,85 (В)
Допустиме відхилення напруги на клемах користувачів 27±10%В:
.
= 29,7 – 24,3 = 5,4 (В)
Допустимі втрати напруги в мережі
.
= 5,4 – 2,85 = 2,55 (В)
Визначення коефіцієнта 
:
де 
- питома провідність, яка з урахуванням скрутки проводу береться = (52,7…54)м/Ом мм 
для міді і = 30 м/Ом мм для алюмінію.
Прийнявши, що у нас мідь ( = 53,5 м/Ом мм );
|
Визначення перетину ділянок магістралі
|
|
|
|
|
|
Вибираємо найближчі стандартні перетини ділянок магістралі [1;с.259,табл.11.1]:
|
|
|
|
|
|
Визначаємо дійсну (фактичну) втрату напруги на ділянках магістралі від пункту живлення до точок прикладення зосереджених навантажень:
 (В)
|
 (В)
|
 (В)
|
 (В)
|
 (В)
|
 (В)
|
Визначається допустима втрата напруги на відгалуженнях відносно вибраної магістралі, В:
 (В)
|
 (В)
|
 (В)
|
 (В)
|
 (В)
|
Визначення перетину ділянки відгалуження із зосередженим навантаженням;
Визначимо для ділянки DH
 (мм2)
|
Вибирається найближчий стандартний перетин ділянки [1; с.259, табл.11.1].
SDH = 10 (мм2)
Визначається дійсна (фактична) втрата напруги на ділянці DH
 (B)
|
Визначимо для ділянки DI
 (мм2)
|
Вибирається найближчий стандартний перетин ділянки [1; с.259, табл.11.1].
SDI = 1,5 (мм2)
Визначається дійсна (фактична) втрата напруги на ділянці DI
 (B)
|
Визначимо для ділянки DJ
 (мм2)
|
Вибирається найближчий стандартний перетин ділянки [1; с.259, табл.11.1].
SDJ = 0,75 (мм2)
Визначається дійсна (фактична) втрата напруги на ділянці DJ
 (B)
|
Визначимо для ділянки DQ
 (мм2)
|
Вибирається найближчий стандартний перетин ділянки [1; с.259, табл.11.1].
SDQ = 2,0 (мм2)
Визначається дійсна (фактична) втрата напруги на ділянці DQ
 (B)
|
Визначимо для ділянки FW
 (мм2)
|
Вибирається найближчий стандартний перетин ділянки [1; с.259, табл.11.1].
SFW = 3.5 (мм2)
Визначається дійсна (фактична) втрата напруги на ділянці FW
 (B)
|
Визначається дійсна (фактична) втрата напруги на ділянці FG
 (B)
|
