Норма беззбитковості виробництва

Для кожного підприємства важливо знати його фінансовий стан у майбутньому, виходячи з передбачуваних витрат і кон'юнктури ринку на ті види продукції, які воно виробляє і ре­алізує. Менеджери підприємства повинні знати, за якого обсягу реалізації того чи іншого виду продукції (обсяг продажу) досягається беззбитковість виробництва (нульова рен­табельність). Такий обсяг реалізації (продажу) називають кри­тичним, оскільки при його зменшенні підприємство починає за­знавати збитків. Водночас при збільшенні продажу над його критичним обсягом забезпечується прибутковість виробництва. Керівникам підприємства також важливо знати, наскільки по­трібно збільшити обсяг виробництва і реалізації продукції, щоб одержати бажану суму прибутку, та як вплине на його величину зміна витрат виробництва, що піддаються коригуванню в корот­костроковий період.

Визначення критичного обсягу реалізації, а також аналіз безз­битковості виробництва та прогнозування прибутку ґрунтуються на використанні принципу класифікації витрат залежно від їх зв'язку з обсягом виробництва. Всі витрати поділяються на постійні і змінні. Різне співвідношення між цими групами витрат, а також їх абсолютна сума істотно впливають на критичний обсяг продажу і прибуток підприємства. Щоб безпосередньо визначити їх, можна скориста­тися двома способами: 1) графічним, побудовою графіка критич­ної точки обсягу реалізації продукції (обсягу продажу); 2) за до­помогою формули норми беззбитковості.

Графічний спосіб аналізу беззбитковості виробництва розгля­немо на прикладі цукрових буряків, рівень товарності яких дорів­нює 100%. Якщо врожайність коренів становить 300 ц/га, постійні витрати в розрахунку на 1 га посіву – 900 грн, змінні – 1800 грн., або в розрахунку на 1 ц основної продукції – 6 грн. (1800: 300). Ціна реалізації – 16 грн. за 1 ц. На підставі цих даних будується графік критичної точки врожайності – беззбитковості (рис.12.1).

Для того щоб одержати достовірні результати про беззбитковість виробництва, важливо правильно побудувати на графіку шкалу грошової виручки і витрат на осі ординат. Для цього спочатку по осі абсцис через рівні інтервали відкладається врожайність (в нашому прикладі — 300 ц/га) і потім довільно, з точки зору зручності добудови всього графіка, наноситься чотирикут­ник (у нашому прикладі ОМСЛ). Потім проводиться лінія грошо­вої виручки ОС. Тепер є можливість відкласти шкалу грошової виручки і витрат. Для цього з кожного інтервалу врожайності проводиться перпендикуляр на лінію ОС і з одержаної точки Е проводиться лінія на вісь ігриків, паралельно лінії іксів. На графі­ку описаний механізм показано на прикладі врожайності 50ц. За ціни 16 грн. за 1 ц грошова виручка становитиме 800 грн. Ця сума і відкладається на ординаті. Аналогічно відкладаються суми ви­ручки за інших-рівнів урожайності.

ОС — лінія грошової виручки від реалізації продукції; АВ — лінія постійних витрат; АБ — лінія сукупних витрат (постійних і змінних); ККі — перпендикуляр, що вказує на критичну точку врожайності;-----лінії, що описують параметри виробництва за вро­жайності 350 ц/га; те саме за врожайності 250 ц/га

Рис. 12.1. Визначення критичної точки врожайності,

за якої досягається беззбитковість виробництва

Після побудови шкали відкладається лінія постійних витрат АВ паралельно лінії абсцис (у нашому прикладі висота лінії від нульового рівня становить 900 грн). Тепер є можливість нанести лінію сукупних витрат (постійні + змінні), їх сума в нашому прикладі — 2700 грн. Знаходимо на шкалі названу су­му і з цієї точки уявно проводимо лінію, паралельну лінії іксів, на сторону СЛ чотирикутника ОМСЛ. Знайдену точку Б з'єд­нуємо з точкою А, тобто з ординатою постійних витрат і таким чином одержуємо лінію сукупних витрат АБ. З точки перетину ліній АБ і ОС проводиться перпендикуляр КК₁ на лінію абс­цис, що вказує на критичний рівень урожайності, за якого до­сягається беззбитковість виробництва. В нашому прикладі цей рівень становить 90 ц/га.

За допомогою побудованого графіки с можливість аналізувати параметри галузі (грошову виручку, прибуток, суму змінних і су­купних витрат) за різних рівнів урожайності. Наприклад, за уро­жайності 350 ц/га, як видно з графіка, грошова виручка станови­тиме 5600 грн., змінні витрати — 2100, сукупні — 3000, прибуток — 2600 грн. (5600 - 3000). Водночас за зниження врожайності до 250 ц/га грошова виручка дорівнюватиме 4000 грн., змінні витрати — 1500, а сукупні (за тих же постійних витрат, оскільки вони не змінюються від зміни врожайності) — 2400 грн. Прибуток при цьому зменшиться до 1600 грн./га (4000 - 2400).

За умови, що змінюється величина постійних витрат у розра­хунку на гектар посіву або ж сума змінних витрат на центнер продукції, слід будувати нові графіки стосовно змінених парамет­рів розвитку галузі й за їх допомогою аналізувати беззбитковість виробництва. Зазначимо, що аналогічний аналіз можна здійснити за загальним обсягом реалізації продукції будь-якої галузі. В да­ному випадку оперують загальними постійними і змінними вит­ратами на виробництво цієї продукції.

Відомо, що різниця між ціною і змінними витратами на одиницю продукції дає маржинальний дохід (Ц - ЗВо = MR). Звідси формула знаходження критичного обсягу продажу продукції на­буває вигляду (12.7):

G = ПВ: MR, (12.7)

Для визначення критичного обсягу реалізації у вартісному ви­разі (КрО) використовується формула:

К_РО = ПВ: К_MR, (12.8)

де К_ш коефіцієнт маржинального доходу становить:

K_MR = MR: Ц, (12.9)