Поняття про ряди динаміки, їх елементи, види та правила побудови

Рівень моментного ряду фіксує стан явища, його розмір або величину на відповідний момент часу. Прикладом таких рядів можуть бути дані про залишки продукції на складі підприємства на початок кожного кварталу звітного року.

Характерною особливістю моментного ряду динаміки є те, що кожний наступний рівень ряду частково або повністю містить в собі попередній і тому підсумування (додавання) послідовних рівнів ряду не дає реальних показників. За допомогою моментних рядів динаміки вивчають товарні запаси, стан кадрів на підприємстві, кількість обладнання, оборотні кошти, основні фонди та ін.

Періодичні (інтервальні) ряди динаміки характеризують ве­личину явища за відповідні періоди часу (добу, декаду, місяць, квартал, рік, п'ятирічку).

Характерними особливостями інтервального динамічного ряду є: залежність величини рівня від величини проміжку часу; показники періодичного (інтервального) ряду динаміки, як пра­вило, можна додавати і ці показники мають реальний конкрет­ний зміст; наприклад, в результаті додавання можна одержати новий ряд динаміки, кожний показник якого характеризує вели­чину явища за збільшені періоди часу.

Статистичне відображення розвитку досліджуваного яви­ща у часі може бути представлено рядами динаміки з наростаю­чими підсумками. їх застосування зумовлено потребою відобра­ження результатів розвитку показників не тільки за даний період часу, але і з врахуванням попередніх періодів.

Залежно від статистичної природи показника-рівня розрізняють динамічні ряди первинні і похідні, ряди абсолютних, середніх і відносних величин. Крім цього ряди динаміки поділяють на одно- і багатомірні.

Одномірні характеризують зміну одного показника (напри­клад, видобуток нафти), багатомірні — двох, трьох і більше попо­казників. У свою чергу, багатомірні динамічні ряди поділяються на два види: паралельні та ряди взаємопое 'язаних показників.

Паралельні відображають динаміку або одного і того са­мого показника щодо різних об'єктів (національний доход по країнах, прибуток по підприємствах тощо), або різних показ­ників одного і того ж об'єкта (видобуток вугілля, нафти і газу в регіоні).

Ряди взаємопов'язаних показників характеризують ди­наміку декількох показників, взаємопов'язаних між собою. Зв'язок між показниками багатомірного динамічного ряду може бути функціональним (адитивним чи мультиплікативним) або ко­реляційним.

Прикладом адитивно зв'язаних рядів є динаміка цілого і його складових частин (чисельності всього населення і в тому числі міського і сільського); мультиплікативно зв'язаних — ди­наміка посівної площі, врожайності і валового збору певної сільськогосподарської культури; кореляційно зв'язаних — ди­наміка фондоозброєності і продуктивності праці.

Аналіз динаміки суспільних явищ, як правило, здійснюєть­ся на підставі багатомірних динамічних рядів. Вони дають змогу оцінити інтенсивність і описати характер розвитку всіх складо­вих частин, провести порівняльний аналіз динаміки двох і більше явищ, оцінити вплив інтенсивності розвитку одних явищ на інші, побудувати науково обґрунтовані прогнози.

При побудові рядів динаміки потрібно дотримуватись пев­них вимог. Найважливішою (головною) вимогою щодо побудо­ви динамічних рядів є забезпечення їх порівнянності. Порівнян­ність рівнів динамічного ряду є запорукою обґрунтованості і пра­вильності висновків, одержаних в результаті аналізу.

Порівнянність рівнів динамічних рядів повинна бути забез­печена з різних боків.

Насамперед, всі рівні ряду динаміки повинні характеризува­ти одне і теж явище. Цього можна досягти лише тоді, коли про­тягом всього періоду, який охоплюється динамічним рядом, бу­дуть незмінними зміст і межі об'єкта та одиниці спостереження. Наприклад, при характеристиці динаміки чисельності студентів ВНЗ по роках не можна в одні роки враховувати тільки чи­сельність студентів денної форми навчання, а в інші — чи­сельність студентів всіх видів навчання.

Кожен рівень динамічного ряду повинен бути визначений (розрахований) за однією методологією.

Важливою умовою порівнянності рядів динаміки є вира­ження їх: рівнів в однакових одиницях вимірювання. З різницею оди­ниць вимірювання приходиться зустрічатися при обліку про­дукції в натуральному вираженні. Приведення до співставимості різних видів продукції досягається вираженням її у вартісних або трудових вимірниках. При аналізі показників обсягу продукції у вартісних вимірниках слід враховувати, що по-перше, з часом відбувається зміна цін, і по-друге, існують різні види цін (оптові, роздрібні). В зв'язку з цим для характеристики вартісних показ­ників обсягу продукції у часі слід усунути вплив зміни цін. На практиці це досягається вимірюванням вартості продукції ви­готовленої в різні періоди в цінах одного періоду, які називають фіксованими або співставимими.

Необхідно забезпечити порівнянність рівнів інтервальних рядів динаміки щодо тривалості відрізків часу, а в моментних ря­дах щодо відношення до однієї й тієї ж дати року.

Потрібно також забезпечити територіальну порівнянність, тобто використовувати дані по території в одних і тих же межах.

Таким чином, всі вище названі обставини слід враховувати при підготовці інформації для аналізу змін явищ у часі.