|
|
|
|
|
|
|
 | |||||
 | |||||
|
 |  | ||||
 | |||||
|
| |||
|
|
|
|
|
|
 | |||
|
4. Вивчення процесу управління персоналом з погляду його функцій дозволяє установити обсяги робіт по кожній з функцій, щоб забезпечити ефективне управління.
Функції управління:
Планування – вид управлінської діяльності, зв'язаної зі складанням планів організації і її складових частин.
Організація – функція управління, задачею якої є формування структури організації, а також забезпечення всім необхідним для її нормальної роботи - персоналом, матеріалом, коштами.
Мотивація – діяльність, що має метою активізувати людей, що працюють в організації і спонукати їх ефективно трудитися для виконання цілей, поставлених у планах.
Контроль – управлінська діяльність, задачею якої є кількісна і якісна оцінка й облік результатів роботи організації.
Координація – функція процесу управління, що забезпечує його безперебійність. Головна задача координації – досягнення погодженості в роботі всіх ланок організації шляхом установлення різних зв'язків (комунікацій) між ними.
· Планування персоналу – забезпечення задоволення потреб організації в працівниках відповідно до її стратегії.
· Організація набору персоналу за рахунок зовнішніх джерел і створення резерву на заміщення посад усередині підприємства.
· Організація заробітної плати, включаючи розробку структури, форм і методів стимулювання, що забезпечують залучення і збереження персоналу організації.
· Орієнтація й адаптація працівників в організації, припускає засвоєння працівниками цілей організації, можливостей свого внеску в їхнє досягнення. Працівник повинний знати як винагороджується ефективна праця, що забезпечує досягнення цих цілей.
· Оцінка трудової діяльності повинна здійснюватися по спеціально розроблених методиках, суть яких в обов'язковому порядку повинна бути доведена до працівників.
Функція управління персоналом, зв'язана з його переміщенням: підвищення, переклад, зниження і звільнення. В організації необхідно розробити систему, за допомогою якої ці проблеми можуть бути вирішені з найбільшою ефективністю з погляду досягнення економічних цілей і з найменшими негативними наслідками для окремої особистості і колективу в цілому.
· Організаційні і міжособисті комунікації - відносини між працівниками й адміністрацією, між ними і громадськими організаціями.
· Мотивація - процес спонукання себе й інших до діяльності для досягнення цілей організації й особистих цілей. Для ефективного стимулювання діяльності необхідно знати бажання людини, його надії, побоювання.
· Контроль. Він повинний бути: оперативним, голосним, об'єктивним і економічно доцільним. "Навіщо, - запитує К.Киллен (амер. Фахівець з управління персоналом), - витрачати 25 дол. на те, щоб піймати клерка, який украв 1 дол.?"
