Загальні поняття про заземлення, занулення та заземлюючі пристрої

Міністерство освіти і науки України

Криворізький технічний університет

Кафедра рудникової аерології і охорони праці

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторної роботи №11

«Вивчення заземлень, занулень електроустановок і дослідження опорів заземлювачів, заземлюючих пристроїв за допомогою вимірника М-416М»

з курсу «Охорона праці у галузі» і розділу «Електробезпека» для студентів напрямку «Електромеханіка»

денної форми навчання

 

 

м. Кривий Ріг

Укладачі: Є. Г. Морозов, к. т. н., доцент

Відповідальний за випуск: А. О. Гурін, д. т. н., проф.

Рецензент: І. Б. Ошмянський, к. т. н., доцент

 

 

В основу вивчення електробезпеки покладені опори заземлювачів та заземлюючих пристроїв, які забезпечують зменшення напруг дотику прикладених до тіла людини та струмів, які протікають через нього. Студенти вивчають вимоги до пристрою та опорів заземлень, а потім виконують дослідження опорів заземлювачів та заземлюючих пристроїв. Виконують обчислення питомого електричного опору ґрунту та опору розтікання заземлювача, розташованого в ґрунті на глибині 0,8м від поверхні землі.

 

 

Розглянуто на засіданні кафедри рудникової аерології і охорони праці   Протокол № 1 від 15.02.2006р.

Схвалено на вченій раді гірничого факультету   Протокол № 1 від 22.02.2006р.

 

 

Дійсні методичні вказівки призначені для студентів, що будуть працювати на промислових, гірничодобувних і гірничо-переробних підприємствах.

Мета лабораторного заняття - придбання знань, умінь для виконання робіт, зв'язаних з безпечним обслуговуванням і ремонтом електроустановок.

Той, якого навчають, повинен знати:

загальні поняття про заземлення, занулення і заземлюючі пристрої;

принципові схеми заземлень і занулення;

пристрій заземлень і занулення (вимоги до заземлювачів і нульовим захисним провідникам);

нормування та строки оглядів і вимірів опорів заземлюючих пристроїв.

Той, якого навчають, зобов'язаний уміти:

користуватися “Правилами пристрою електроустановок” (1985);

“Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів”. Репринтне видання, (1986), “Правилами безпеки при експлуатації електроустановок споживачів" (1998), “Єдиними правилами безпеки при розробці рудних, нерудних і розсипних родовищ підземним способом” (1977), “Правилами безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом” (1994);

вимірювати опір заземлювачів і заземлюючих пристроїв;

визначати питомий опір ґрунту - один з параметрів при числовому визначенні опорів заземлювачів за відомими формулами, які використовуються при розрахунку захисних заземлень;

скласти звіт відповідно до змісту, що викладається наприкінці методичних вказівок.

 

ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО ЗАЗЕМЛЕННЯ, ЗАНУЛЕННЯ ТА ЗАЗЕМЛЮЮЧІ ПРИСТРОЇ

Заземлення якої-небудь частини чи електроустановки або іншої установки називається навмисне електричне з'єднання цієї частини з заземлюючим пристроєм.

Заземлюючим пристроєм, називається сукупність заземлювача і заземлюючих провідників.

Захисним заземленням називається заземлення частин електроустановки з метою забезпечення електробезпеки.

Робочим заземленням називається заземлення якої-небудь точки струмоведучих частин електроустановки, необхідне для забезпечення роботи електроустановки.

Зануленням в електроустановках напругою до 1 кВ називається навмисне з'єднання частин електроустановки, що нормально не знаходяться під напругою, із глухозаземленою нейтраллю генератора чи трансформатора в мережах трифазного струму, із глухозаземленим виводом джерела однофазного струму, із глухозаземленою середньою точкою джерела в мережах постійного струму.

Заземлювачем називається провідник (електрод) чи сукупність металево з'єднаних між собою провідників (електродів), що знаходяться в зіткненні з землею.

Штучним заземлювачем називається заземлювач, спеціально виконаний для заземлення.

Природним заземлювачем називаються електропровідні частини комунікацій, будинків і споруджень виробничого чи іншого призначення, що знаходяться в зіткненні з землею, використовуваних для заземлення.

Заземлюючим провідником, називається провідник, що з'єднує заземлюючи частини із заземлювачем.

Магістраллю заземлення чи занулення називається відповідно заземлюючий чи нульовий захисний провідник із двома чи більше відгалуженнями.

Нульовим захисним провідником в електроустановках напругою до 1 кВ називається провідник, що з'єднує занулюючі частини з глухозаземленою нейтраллю генератора чи трансформатора в мережах трифазного струму, із глухозаземленим виводом джерела однофазного струму, із глухозаземленою середньою точкою джерела в мережах постійного струму.

Захисне заземлення зменшує напругу, прикладену до тіла людини, і струм, що проходить через нього, при дотику до металевих частин електроустановок, що можуть виявитися під напругою. Захисне занулення приводить до спрацьовування захисту від коротких замикань і ліквідує замикання струмоведучих частин на корпус електроустановки при замиканнях струмоведучої частини на корпус чи на нульовий захисний провідник і разом із захисним (повторним) заземленням нульового проводу чи без нього забезпечує електробезпечність.