Культура, суспільство та політичні моделі Київської Русі та Галичини

Київська Русь – поняття досить умовне і за період свого існування пройшла різні етапи свого розвитку:

- 882 – 1068 рр. - існування централізованої абсолютної монархії, яка трималась на харизмі таких князів, Олег, Ольга, Святослав, Володимир та Ярослав;

- 1068 – 1097 рр. – І етап феодальної роздробленості –війни між онуками Ярослава;

- 1097 – 1240 рр. – існування децентралізованої «федеративної» монархії з вотчиною системою наслідування, з короткою перервою на часткове відновлення абсолютної монархії в 1113 – 1132 рр. (Володимир Мономах та його син Мстислав Великий) та довготривалим періодом - ІІ етапу феодальної роздробленості 1132 – 1240 рр. – повна анархія, занепад старих цінностей та втрата Києвом значення «матері міст Руських»;

- 1240 – 1362 рр. – васальна залежність від Золотої Орди при збережені та поглиблені традицій феодальної роздробленості з фінальним «оксамитовим завоюванням» українських земель литовцями.

Галицько-Волинська держава 1199 – 1308 рр. розвивалась дуже не рівномірно:

1119 – 1205 рр. – централізація влади Романом Мстиславовичем;

1238 – 1264 рр. – централізація влади Данилом Романовичем;

міжцим періодами «концентрації сили» при владі було типово олігархічне правління з різними іноземними «включеннями» (коронуваннями), яке закінчилось розпадом держави і завоюванням Галичини поляками, а Волині литовцями.

Розвиток правової та політичної думки:

- 90-ті роки ІХ ст. – Олег домовився з мадярами, щоб вони обійшли Русь, та звільнив Київ від данини хазарам;

- під час першої письмової міжнародної угоди Олега у 911 році з Візантією, Олег посилався на «закон руський» (?) підписавши вигідну торгівельну угоду ( деякі історики стверджують, що першу угоду з візантійцями уклав ще Аскольд в 862 році, але жодних підтверджень цьому не має);

- 915 рік – перша поява печенігів на Русі;

- угоди Ігоря з Візантією 941 (поразка), 943 (до битви не дійшло), 944 (русичі захопили Дербент та Берду) років;

- угода Ольги з Константинополем 958 року;

- угода Володимира 987 року з Візантією скріплена шлюбом Володимира та Ганни та хрещенням князя у Корсуні;

- 1026 рік Мстислав та Ярослав Володимировичі підписали угоду про розподіл Русі по Дніпру (діяла до 1036 року);

- 1015 рік – Святополк Володимирович отримав допомогу у поляків проти Ярослава, затверджена Ярославом (?) «Руська правда»;

- 1031 рік Ярослав забрав у Болеслава Хороброго «червлені міста»;

- 1030-1031 і 1040-1043 рр. обмін посольствами з німцями, встановлення дипломатичних відносин;

- 1046 рік мирний договір Ярослава з Константином ІХ Мономахом, після війни 1043-1046 років між ними (шлюб Всеволода з Марією);

- Вишгородський з»їзд 1072 року – затвердження «Правди Ярославовичів»;

- 1068 рік – перша перемога половців над ярославичами, Ізяслав Ярославович у тестя - польського короля отримав допомогу проти повстання киян;

- 1073 - 1076 рр. – Ізяслав Ярославович у папи римського, переговори про допомогу (ціною прийняття католицтва – «місія Святополка Ізяславовича»);

- 1097 рік - рішення Любецького з»їзду – «кожному в своєму уділі правити» (федерація);

- 1100 рік - Витичівський з»їзд – мир після князівської війни викликаної осліпленням Василька Ростиславовича теребовльського;

- 1101 рік – Золотчівський з»їзд – плани походів на половців;

- 1103 рік – рішення Долобського з»їзду – Володимир Мономах наполіг на участі у війні з половцями Святополка ІІ Ізяславовича;

- друга чверть 13 ст. – «Устав Мономаха»;

- 11 - 13 ст. чисельні угоди між русинськими князями та половцями;

- 1113 рік – угода Володимира Мономаха з киянами – норма звичаєвого права;

- 1223 рік – перша поразка русичів на Калці від монголів;

- 1245 рік – Данило Галицький отримав ярлик від Бату-хана;

- 1272 рік – Лев Данилович переніс столицю до Львова.

 

«Руська правда» дала нам уяву про суспільство часів Київської Русі:

- князь («дитинець» замок-палац князя) – голова внутрішньої, зовнішньої політики, військової, судової, цивільної, кримінальної та адміністративної влади – суспільний лад - абсолютна монархія 882 – 1097 рр., з 1097 по 1245 роки федеративна монархія.

- митрополіт на чолі чорної та білої церкви – автономне існування, залежність від князя;

- бояри родові -колишня слов»янська аристократія з великою земельною власністю, бояри служилі – на милостях князя;

- дружина: «огнищани» - перевірена наближена до князя частина війська, «гридні» - молода дружина;

- смерди – найчисельніша категорія населення Київської Русі, яка володіла приватними земельними наділами, займаючись землеробством та сплачуючи князю податки, суспільна організація – «вервь», форма самоорганізації – «віче»;

- рядовичі – безземельне або малоземельне населення та ремісники яке уклало «ряд» на виконання певних робіт – наймити;

- челядь – взяті на службу вільні люди, які виконують і «чорну» і кваліфіковану (тиуни) роботи;

- закупи – селяни або ремісники, які заборгували «купу грошей» і повинні відробляти – залежне населення;

- ізгої – вигнанці з селянської «верві» або безземельні князі та бояри;

- холопи – тимчасові раби, які виконували найбруднішу роботу.