Мова, писемність та освіта

 

Протягом 9-13 століть на базі старослов»янських мов в основі яких лежала кирилична абетка (43 літери), починає виділятись праукраїнська мова, якою писались не книжки, а розмовляв народ, перша абетка якої знайдена у Софійському соборі.

Роки рахували з 1 березня від «створення світу», до року нашої ери слід додати 5508 років.

 

Освіта:

- перша школа при Володимирі в Софійському соборі для 300 хлопчиків;

- 1086 року – Янка Всеволодівна при Андріївському монастирі заснувала школу для жінок;

- мало місце і приватне навчання (дяки в ролі вчителів).

Серед епіграфічних пам»яток (перших написів на речах та спорудах) на Русі розповсюджені графіті (400 тільки в Софійському соборі).

На Волині в кінці 13 ст. Володир Василькович – «книжник та філософ, якого ще світ не бачив…»

Найдавніші книжкові пам»ятки Русі:

- перший літописний звід 997 року;

- найдавніший Київський звід 1037-1039 рр.;

- Літописний звід Нікона 1072-1073 рр.;

- Літописний звід Іоанна 1093-1095 рр.;

- Реймське євангеліє – 40-ві роки 11 ст.;

- Остромирове євангіліє – 1056-1057 рр.;

- чисельні переклади Біблії;

- билини Київського або Володимирового циклу;

- збірник крилатих висловів з Біблії та античних авторів «Бджола»;

- «Хроніка» візантійського історика 9 ст. Георгія Амартола в перекладі;

-«Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона написаний в 1037-1050 рр.;

- два «Ізборники» 1073 та 1076 рр. – «the best» Біблії;

- «Мстиславове євангіліє» 1115 року писця Олекси;

- «Повість минулих літ» Нестора, відображає події з 860 року по 1111 рік, 1113 року;

- «Київський літопис» події з 1111 року по 1200 рік;

- «Повчальні проповіді» Феодосія Печерського другої половини 11 ст.;

- «Повчання дітям» Володимира Мономаха 1096 року;

- «Повість про осліплення Волошка» написана Василем;

- «Христинопольський апостол» 12 ст.;

- «Бучацьке євангіліє» 12 - 13 ст.;

- «Слово о полку Ігоревім» 1187 року (вперше згадується Україна);

-«Послання до Фоми пресвітера» Клима Смолятича;

-«Читання про життя та погибелі Бориса та Гліба» Нестора Печерського;

-«Галицько-Волинський літопис» - складається з двох частин: перша з 1205 року по 50-ті рр.. 13 ст., про Галичину; друга – від середини 13 ст. по кінець 13 ст., про Волинських князів (приписується Володимиру Васильковичу);

- географічні «трактати» Козьми Індикоплова;

Києво-Печерський патерик» на початку 13 ст. повчання Симона, Полікарпа та Акіндіна.

Живопис

- книжкові мініатюри: груповий сімейний портрет з «Ізборника» 1073 року Святослава Ярославовича; художні заставки та зображення святих «Мстиславового євангілія» художника Жадена;

- мініатюри перемишльського архієрейського служебника та Оршанського євангілія;

- фрески – основний вид монументального живопису того часу;

- мозаїки – 180 відтінків кольорів (Оранта);

- ікони – зображення Богородиці та Ісуса Христа на дошках згідно візантійських канонів: Вишгородська Богоматір з храму Святих Бориса і Гліба у Вишгороді (середина 11 ст. візантійська робота); Богородиця з святими Антонієм та Феодосієм Печерськими (початок 12 ст.) ймовірно роботи Аліпія, Святі Борис і Гліб 12 ст., «Святительський чин», «Євхаристія»;

- ікона Холмської Богоматері 11 ст. візантійської роботи – найдревніша ікона в Європі, що збереглась);

- ікона Богородиці Успенської церкви в селі Дорогобужі на Волині – остання третина 13 ст., волинської малярської школи, висотою більше 1,5 метра;

- архангели Михайло та Гавриїл з церкви Святої Параскеви в Даляві початку 14 ст. перемишльської художньої школи;

- Ченстохівська ікона Богоматері 13 - 14 століть;

- «Юрій змієборець на чорному коні» з села Станилі біля Дрогобича.

 

Співці билин: при дворі Святослава Ярославовича - Боянта галичанин Мітуса.

 

ЛікаріКиєво-Печерського монастиря – Агапіт та Вірменін.

Музичні інструменти:

- щипкові: гуслі та лютня;

- смичкові: гудок і смик;

- духові: труби, свистки, зурни, свирілі, дудки, флейти;

- ударні: бубни, тарілки (кімвали), дзвіночки та брязкальця.

 

Архітектура

Більшість кам»яних храмів Киівщини побудовані з плінфи і наслідували зразки візантійської архітектури.

- дерев»яні укріплення, якщо ворота то між двома баштами, іноді, башти були з каменю – Софійські ворота «міста Володимира»;

- церкви над воротами: Благовіщенська церква над Золотими воротами, Федорівська церква над Єпископськими воротами в Переяславі;

- князівський палац на Старокиївській горі 945 року – найдавніша кам»яна споруда;

- Десятинна церква або храм Богородиці - 989-996 рр.;

- Спасо-Преображенський собор у Чернігові закладений у 1036 році Мстиславом Володимировичем;

- 1017 – 1037 рр. – будівництво Софійського собору, укріплень «міста Ярослава» (площа 40 га з населенням 50 тис.) та Золотих воріт;

- 1037 рік – засновуються монастирі Святого Георгія та Святої Ірини;

- 1051 рік – засновано Києво-Печерський монастир;

- Успенський собор Києво-Печерського монастиря збудований протягом 1073-1078 рр. (взірець для інших храмових споруд);

- Михайлівський Золотоверхий собор побудований Святополком-Михайлом Ізяславовичем в 1108-1113 рр.;

- Михайлівський собор у Переяславі;

- Спаса на Берестові у Києві 1125 року;

- Богородиці Пирогощої на Подолі 1136 року;

- Юр»ївська церква 1144 року;

- Кирилівська церква у Києві 1146 року;

- Василівська церква в Києві 1183 року;

- Чернігівські пам»ятки архітектури 12 ст.: Борисоглібський собор, Іллінська церква, Успенський собор Єлецького монастиря.

 

З кінця 12 ст. будівничі відмовляються від грандіозних споруд віддаючи перевагу храмам менших розмірів, але яскравіше оздобленим:

- церква Святого Василія Великого в Овручі 1190 року;

- Трисвятительська церква у Києві 1187 року;

- собор Апостолів у Білгороді 1197 року;