Правила наголошування деяких природничих термінів

Наголос на перший склад:

а́ мбра, а́ мпельний, б а́ тьківський, в а́ льдшнеп (сл у́ ква), в и́ падок, в і́ йковий (м’яз), в і́ йчасті (черви), в і́ льха, в о́ львокс, дз и́ зкальця, з а́ витка, з а́ лоза, з а́ росток, і́ рис,к и́ шка, кл у́ бова (к и́ шка, кістка тазу), кр и́ жі, к у́ рятина, м о́ зочок, м у́ кор, н а́ стії, н і́ здря, о́ лень, о́ плодень, о́ чний,п а́ зур, п і́ длітковий, р а́ зом, р е́ дія, р у́ но, с е́ ча, с и́ напс, ск о́ лекс, с о́ няшниковий, с и́ стола, сп и́ на, сп і́ кула, ст и́ гма, т у́ ргор, ф а́ сція, ф о́ льга, х о́ рда,ц е́ нтнер, ц и́ ста, щ е́ лепа, я́ ловичина.

Наголос на другий склад:

ар а́ хіс, асф і́ ксія, аф а́ гія, аф а́ зія, бор и́ вітер, бор о́ давка, вим о́ ва, вим о́ га, вібр и́ си, гор и́ цвіт, ді а́ стола, ді а́ фіз, дов і́ дник, Еб о́ ла (вірус), завд а́ ння, захв о́ рювання, зубч а́ стий, інв а́ зія, інс у́ льт, камф о́ ровий, кільч а́ сті (черви), ков а́ делко, кор и́ сний, лобк о́ вий, навч а́ ння, нарком а́ нія, натщ е́ серце, пар а́ ліч, пахв о́ вий, пер е́ кис, підсл і́ пуватий, пок а́ зник, риз о́ їд, різн о́ вид, сер е́ дина, син а́ нтроп, сітч а́ стий, скрон е́ вий, сор е́ дії, спір о́ метр, стрижн е́ вий, фен о́ мен, цвіл е́ ві (гриби), чорн о́ зем, чорн о́ слив, яд е́ рце.

Наголос на третій або четвертий склад:

автотом і́ я, аеренх і́ ма, акромег а́ лія, анем о́ на, анізог а́ мія, амнез і́ я, анор е́ ксія, асиметр і́ я, атакс і́ я, безпелюстк о́ вий, бурштин о́ вий, ведмед и́ ця (ведмед и́ ха), верет е́ но, ветерин а́ рія, гіперт е́ нзія, гіпот е́ нзія, головч а́ стий, гомілк о́ вий, гороб и́ на, горош и́ на, гребінч а́ стий, діаст е́ ма, дозим е́ трія, дрозоф і́ ла, епізо о́ тія, залоз и́ стий, зародк о́ вий, ізог а́ мія, квасол е́ вий, кісточк о́ вий, коленх і́ ма, метал у́ ргія, метам е́ рія, мімікр і́ я, моног а́ мія, монос о́ мія, насінн є́ вий, однораз о́ вий, окун е́ вий, панмікс і́ я, паренх і́ ма, пітек а́ нтроп, пневмот о́ ракс, поліг а́ мія, полог о́ вий, родод е́ ндрон, сечов и́ на, склеренх і́ ма, токсиком а́ нія, фармац і́ я, флюорогр а́ фія, шизогон і́ я.

Наголос на останній склад:

айв а́, алког о́ ль, амні о́ н, безкільов и́ й, вуглян и́ й, гарбузин а́, дип о́ ль, диспанс е́ р, епіф і́ з, жалюз і́, камфор а́, катал о́ г, кишков и́ й, кільов и́ й, клішн я́, крейдян и́ й, кропив а́, кульшов и́ й, листоп а́ д, лікв о́ р, медикам е́ нт, наднирков и́ й, нирков и́ й, нов и́ й, омел ю́ х, осте о́ н, пав и́ ч, пахов и́ й, пластр о́ н, плодов и́ й, проникн и́ й, садовин а́, сечівн и́ к, сечов и́ й, стрижньов а́ (коренева система),тамар и́ ск, тонк и́ й, урост и́ ль, хорі о́ н, цілодобов и́ й, чергов и́ й, щав е́ ль.

Слова, в яких допускається подвійний наголос:

алф а́ в і́ т, весн я́ н и́ й, в у́ г і́ лля, допов і́ д а́ ч, допом і́ жн и́ й (апарат ока), ж а́ л о́, з а́ вжд и́, зат и́ шн и́ й, з а́ т и́ шок, ізом е́ р і́ я, кл е́ шн я́, к о́ кл ю́ ш, к о́ л е́ дж, м’ я́ зов и́ й, пас о́ в и́ сько, п е́ рв і́ сний, перв о́ цв і́ т, п о́ м и́ лка, пр о́ ст и́ й, т а́ к о́ ж, т а́ н е́ ць, ф а́ рф о́ р, х а́ л е́ па, ял и́ нк о́ вий.

Слова, в яких наголос визначає різне лексичне значення:

л і́ карський (той, що стосується лікаря, наприклад, л і́ карський огляд, л і́ карська етика) і лік а́ рський (той, що стосується ліків, наприклад, лік а́ рські рослини, лік а́ рські препарати);

л у́ па (збільшувальне скло) і луп а́ (на шкірі голови);

рефл е́ кторний (стосовно до рефлектора) і рефлект о́ рний (стосовно до рефлексу);

сенс о́ рний (пов’язаний з органами чуття) і с е́ нсорний (той, що сприймає дотик);

ха о́ с (безлад) і х а́ ос (міфологічний світовий простір, що є поєднанням усіх стихій).

Разом з тим, деякі слова у різних словниках наголошуються по-різному. Наприклад:

а́ їр [1], [4]	а ї́ р [6]
в і́ йковий [4], [8]	війк о́ вий [1]
в і́ йчастий [8]	війч а́ стий [1], [4]
в у́ гільний [6]	в у г і́ льний [1], [4]
гіп о́ фіз [6]	гіпоф і́ з [1], [4]
й о́ гурт [1], [6]	йог у́ рт [4]
неот е́ нія [1]	неотен і́ я [4], [7]
ул о́ трикс [9]	улотр и́ кс [13]

А таких слів як гарбузина (тип плоду) [14], завійка, нагніздні (птахи), насідна (пляма) [15], порошиця, ропалії та ін. у словниках (окрім Вікіпедії) не знаходимо.

Таким чином, правила наголошування в українській мові досить складні й не завжди відповідають певним закономірностям. Тому, якщо виникають сумніви щодо наголосу певного слова, учителю треба обов’язково звертатися до словників і привчати до цього учнів. Складність засвоєння норм наголошування не повинна спричиняти їхнє ігнорування, адже дотримання акцентологічних вимог є необхідною складовою загальної мовної культури людини.

ХТО ЛЮБИТЬ, ТОЙ ЛЕГКО ВЧИТЬ

Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній вимовляється, -
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова - основа життя.
Хіба мати бува примусовою?

Непутящим буває дитя!

(Д.Білоус)

¹ Акцентоло́гія (лат. accentus — наголос, грец. λογος — вчення) — вчення про наголос, інтонацію та тривалість голосних звуків.

Список використаних джерел:

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови/Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.

2. Дзюбишина-Мельник Н. Я. Культура мови на щодень: / Н. Я. Дзюбишина-Мельник, Н. С. Дужик, С. Я. Єрмоленко та ін.— К.: Довіра, 2000.— 169 с.

3. Олійник О. Українська мова: підручник для 10-11 кл. середньої школи. 5-те вид. /О. Олійник. – К.: Вікторія, 2003. – 448 с.

4. Орфографічний словник української мови: близько 120000 слів/Уклад.: С.І. Головащук, М.М. Пещак, В.М. Русанівський, О.О.Тараненко. – К.: Вид-во «Довіра», 1994. – 864 с.

5. Російсько-український словник наукової термінології: Біологія. Хімія. Медицина / НАН України; Комітет наукової термінології; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. Вассер С. П., Дудка І. О., Єрмоленко В. І., Зерова М. Д., Єльченко А. Я. Ред. О. Д. Бельгард. — К.: Наук. думка, 1996. – 660 с.

6. Русско-украинский словарь: в 4 т. – Т.1. А – Й / И.С. Гнатюк, С.И. Головащук, В.В. Жайворонок и др. – К.: Знання, 2011. – ХХХVІІІ, 992 с.

7. Російсько-український словник: у 4 т. – Т.2. К – О / І.С. Гнатюк, С.І. Головащук, В.В. Жайворонок та ін. – К.: Знання, 2012. – Х, 860 с.

8. Російсько-український словник: у 4 т. – Т.3. П – Р / І.С. Гнатюк, С.І. Головащук, В.В. Жайворонок та ін. – К.: Знання, 2013. – Х, 993 с.

9. Російсько-український словник: у 4 т. – Т.4. С – Я / І.С. Гнатюк, О.М. Миронюк, І.А. Самойлова, Т.В. Цимбалюк-Скопненко. – К.: Знання, 2014. – Х, 994 с.

10. Талпош В.С. Зоологія. Словник-довідник. Поняття, терміни. – Т.: Навчальна книга — Богдан, 2000. – 240 с.

Електронні ресурси:

11. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F (дата звернення: 28.10.2015). — Заголовок з екрана. — Мова: укр.

12. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C (дата звернення: 30.10.2015). — Заголовок з екрана. — Мова: укр.

13. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%81 (дата звернення: 01.11.2015). — Заголовок з екрана. — Мова: укр.

14. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%96 (дата звернення: 01.11.2015). — Заголовок з екрана. — Мова: укр.

15. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%BC%D0%B0 (дата звернення: 01.11.2015). — Заголовок з екрана. — Мова: укр.