Формування здорового способу життя протягом своєї майже 25-річної історії пройшло шлях від первинного накопичення фактів і свідчень до розробки цілісної теорії. Зараз ФЗСЖ виступає як самостійна наукова дисципліна, котрій притаманні усі відповідні компоненти - власні теорія, методологія, методика, ідеологія, принципи тощо. Введення в цю дисципліну потребує певних знань щодо сучасного розуміння феномена здоров'я людини взагалі. Нижче наведені деякі основні поняття, котрі стануть у пригоді для розуміння теорії і практики ФЗСЖ.
Необхідно зауважити, що феномен здоров`я людини протягом всієї історії розвитку людства привертав увагу багатьох дослідників, котрі напрацювали велику кількість різноманітних характеристик цього явища. Науковці використовують багато визначень і показників різного змісту, які висвітлюють різні аспекти феномена здоров`я (профілі здоров`я, його рівні, складові тощо). Обсяг цього видання не дає можливості достатньо повно ознайомити з усіма наявними доробками, тому в посібнику наводяться ті поняття про характеристики здоров`я та їх визначення, що безпосередньо стосуються змісту Оттавської Хартії або відповідають їй за духом і принципами.
Поняття здоров`я. Сучасні дослідження феномена здоров`я людини виявили обмеженість суто медичного підходу, що визначає здоров`я як відсутність хвороби. Поширеність ще й до цього часу подібного визначення пояснюється тим, що тривалий час воно також вживалося й у практичній медицині. Якщо у людини, котра звернулась до лікаря, не виявлялося симптомів захворювання, вона вважалася здоровою. Тобто, у практиці лікування, особливо в первинних ланках системи охорони здоров`я, не надавалося переваги тому, що відсутність симптомів хвороби ще не означає наявності доброго здоров`я.
Але за сучасними уявленнями здоров`я вже не розглядається як суто медична проблема. Більше того, комплекс медичних питань становить лише малу частину феномена здоров`я. Так, узагальнені підсумки досліджень залежності здоров`я людини від різних чинників переконують, що стан системи охорони здоров`я обумовлює в середньому лише близько 10% всього комплексу впливів. Решта 90% припадає на екологію (близько 20%), спадковість (близько 20%) і найбільше - на умови і спосіб життя (майже 50%). Тобто, суто медичний аспект не є головним серед різноманітності впливів на здоров`я людини, а отже, медичне визначення здоров`я як відсутність хвороби не відповідає життєвим реаліям.
Сучасна наука свідчить, що здоров`я людини є складним феноменом глобального значення, котрий може розглядатися як філософська, соціальна, економічна, біологічна, медична категорії, як об`єкт споживання, внесення капіталу, як індивідуальна і суспільна цінність, явище системного характеру, динамічне, постійно взаємодіюче з оточуючим середовищем, що, у свою чергу, постійно змінюється. Виходячи з цього, зрозуміло, як складно визначити здоров`я у повному обсязі, якщо це взагалі можливо - історія розвитку науки про здоров`я налічує близько восьми десятків різноманітних визначень.
Загальноприйнятим у міжнародному спілкуванні є визначення здоров`я, викладене у преамбулі Статуту ВООЗ (1948 р.): "Здоров`я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад".
Поняття сфер або складових здоров`я. Світова наука передбачає цілісний погляд на здоров`я як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери, або складові: фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) і духовну. Всі ці складові є невід`ємними одна від одної, вони тісно взаємопов`язані і саме разом, у сукупності, визначають стан здоров`я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження феномена здоров`я наука диференціює поняття фізичного, психічного, соціального і духовного здоров`я, але у реальному житті майже завжди має місце інтегральний вплив цих складових.
Фізичне здоров`я визначають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, фізіологічні функції організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівні фізичного розвитку органів і систем організму.
До сфери психічного здоров`я відносять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяв, почуттів тощо. Психічне здоров`я пов`язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на, так би мовити, однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.
Духовне здоров`я залежить від духовного світу особистості, його сприйняття складових духовної культури людства
- освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація,
ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей в контексті власних ідеалів і світогляду
- все це визначає стан духовного здоров`я індивіда.
Соціальне здоров`я індивіда залежить від економічних чинників, його стосунків із структурними одиницями соціуму -
сім`єю, організаціями, через які відбуваються соціальні зв`язки - праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона
здоров`я, безпека існування тощо. Крім того, потрібно враховувати міжетнічні стосунки, різницю у доходах різних
соціальних категорій суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки і технологій, їх суперечливий вплив на
здоров`я взагалі. Ці чинники і складові створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво
впливає на здоров`я людини. У загальному вигляді соціальне здоров`я детерміноване характером і рівнем розвитку,
що притаманне головним сферам суспільного життя в певному середовищі - економічній, політичній, соціальній,
духовній. Ще раз потрібно наголосити, що у реальному житті всі чотири складові - фізична, психічна, духовна і
соціальна - діють одночасно і їх інтегрований вплив визначає стан здоров`я людини як цілісний складний феномен.
Поняття рівнів здоров`я. Сучасні теорія і практика ФЗСЖ, прийняті у країнах-лідерах, що ініціюють піднесення
проблематики здоров`я на загальнопланетарний щабель, вирізняють шість рівнів здоров`я світової спільноти,
структурованих за кількісною ознакою - від окремого індивіда до людства в цілому. Перший рівень - індивідуальний,
тобто - здоров`я окремої людини.
Другий рівень визначається як рівень здоров`я певної групи людей. Під цим поняттям мається на увазі найближче,
відносно постійне оточення людини - її сім`я, родичі, друзі, знайомі, з якими вона повсякденно спілкується. Тобто це
коло спілкування, де людина майже щоденно перебуває, постійно на нього впливає своєю поведінкою. І навпаки,
своєю поведінкою, спілкуванням, ставленням до життєвих виявів члени цього оточення впливають на людину у
зворотному напрямі. Саме тут, у найближчому оточенні передовсім відбувається позитивний і негативний вплив
на здоров`я, як у прямому, так і в переносному значенні, в усіх сферах здоров`я - фізичній, психічній, духовній, соціальній. Сума впливів через особистості з найближчого оточення людини значною мірою формують спосіб її життя, створюють певне психічне середовище, визначають духовні цінності, рівень соціальної відповідальності. В свою чергу, людина як член оточення має можливість позитивно або негативно впливати на цю певну групу людей у такий спосіб: особистим прикладом, наданням інформації чи ставленням до дій і процесів, що відбуваються в її оточенні. Комплекс впли
вів, чинників і умов життя в найближчому оточенні визначає рівень здоров`я певної групи людей.
Третій рівень - рівень організації. Якщо попередній рівень не визначається як формальне структурне утворення суспільства, третій рівень здоров`я - це здоров`я формально визначених організацій. Зважаючи на те, що переважна більшість людей взаємодіє з різними організаціями суспільства (сфери виробництва, послуг, науки, культури, релігії, правові і соціальні інституції тощо) і тим самим впливає на здоров`я працівників (як і в зворотному напрямі організація впливає на здоров`я окремої людини), цей рівень структурований окремо. Особливістю взаємовпливів на ц
ьому рівні є те, що вагомість впливу суттєво детермінована авторитетом і владою людини, її місцем в організації.
Зрозуміло, наприклад, який вплив на психічне здоров`я працівників (стреси, яких можна спричинити) справляє стиль
керівництва перших осіб в організаціях або, як здоровий (чи нездоровий) спосіб життя керівників, їх особисті звички
і схільності впливають на спосіб життя підлеглих, відбиваються на їхньому фізичному здоров`ї.
Четвертий рівень здоров`я - здоров`я громади. У даному контексті поняття громади визначається переважно за територіальною
ознакою - село,селище, район, мікрорайон, містечко, місто, тобто той найближчий соціум, де людина перебуває
тривалий час свого життя. Громада також може складатися за етнічними або професійними ознаками, політичними
чи релігійними переконаннями тощо. Кожній громаді притаманні свої особливості стосовно культурних цінностей,
звичок, традицій, спілкування, побуту, праці, відпочинку і, природно, ці особливості визначають на стан здоров`я
людей.
Наступний, п`ятий рівень - рівень країни, і останній, шостий - рівень всього світу.
Таке структурування рівнів здоров`я має підкреслити уявлення світової спільноти щодо зв`язку між індивідуальним і громадським здоров`ям, яке визначає наскрізну залежність і взаємодетермінованість усіх рівнів. Тобто від індивідуального здоров`я людини залежить здоров`я певної групи людей, які становлять її найближче оточення, і здоров`я організацій, що, у свою чергу, або складаються з таких груп, або людина (групи людей) з ними пов`язана. Від здоров`я груп і організацій залежить здоров`я громади, до якої вони входять, а від здоров`я сукупності громад залеж
ить здоров`я країни в цілому. Здоров`я країн, таким чином, визначає здоров`я всього світу. Зрозуміло, що наведений прямий зв`язок (від людини до людства) діє також і в зворотному напрямі (від людства до людини). Наскрізна залежність і взаємообумовленість всіх рівнів здоров`я визначає саме ту позицію, що проголошують країни - сучасні лідери ФЗСЖ:
- кожна людина несе певну частку особистої відповідальності за здоров`я всього людства;
- усе людство певною мірою відповідальне за здоров`я кожної людини.Неабияке значення для ЗСЖ мають інформованість людей і можливість доступу до спеціальних
профілактичних процедур, здатних протидіяти природному процесу старіння, належних екологічних умов,
достатньої системи охорони здоров`я. Крім того, існує багато інших складових ЗСЖ, що стосуються переважно не
тільки фізичного і психічного, а й соціального і духовного здоров`я (відсутність шкідливих звичок, пануюча
світоглядна установка на пріоритетну цінність здоров`я тощо).
