Організація консультацій з керівником курсової роботи

Керівник курсової роботи повинен давати випускнику як усні, так і письмові консультації.

Перша консультація відбувається тоді, коли студент вибрав тему курсової роботи з педагогіки. Керівник знайомить його з вимогами до написання курсової роботи та етапами її виконання. Серед них: вибір кола питань за обраною темою, робота з педагогічною літературою та першоджерелами, складання плану, розробка методики дослідження, якщо необхідно, написання роботи, її захист.

Керівником курсової роботи як правило, буває викладач, який читає курс даної навчальної дисципліни.

Викладач разом з студентом визначає коло питань з теми, пропонує список основної та додаткової літератури, знайомить його з структурою плану курсової роботи.

До плану входять: вступ, теоретичні основи проблематики, дослідно-експериментальна робота за темою, висновок, додатки, список використаної літератури. Бувають випадки, коли він змінюється. Це нормальний стан речей.

Керівник разом з випускником встановлює термін виконання курсової роботи відповідно до етапів її написання.

Друга консультація відбувається, коли студент ознайомився з основною та додатковою літературою і склав план. Викладач допомагає відкоригувати план, вибрати методи науково-педагогічного дослідження, визначити основні положення в кожному пункті плану, дає поради щодо наукової організації праці над роботою курсової.

Третя консультація проводиться письмово після перевірки чернетки курсової роботи, де керівник висловлює свої зауваження, пропозиції, робить висновки про стан готовності праці до захисту.

Після третьої консультації студент виправляє, доповнює необхідний матеріал, готує чистовий варіант курсової роботи до зазначеного строку.

Якщо в процесі написання курсової роботи у студента виникає потреба у додаткових консультаціях, то керівник їх проводить. За десять днів до захисту повністю завершена, переплетена і підписана курсова робота подається студентом на рецензію. Керівник повинен дати розгорнуту рецензію, де відзначає такі моменти:

- актуальність теми курсової роботи

- логічна послідовність, смисловий і стилістичний взаємозв’язок між розділами, параграфами й окремими абзацами

- критичне використання наукової і методичної літератури

- раціональність співвідношення теоретичного і практичного матеріалу

- якісна і кількісна характеристика зібраного матеріалу

- характер висновків і узагальнень

- ступінь самостійного виконання роботи

- творчий підхід до написання курсової

- позитивні моменти та недоліки у роботі

- стан грамотності та якість оформлення

Керівник пише рецензію на курсову роботу на окремому аркуші в кінці роботи. За кілька днів до захисту знайомить з рецензією студента, щоб той мав можливість продумати відповіді на зауваження керівника курсової роботи.

 

Структура курсової роботи

Курсова робота складається з таких розділів: вступ, теоретичні основи проблематики, дослідно-експериментальна робота за темою, висновок та додатки.

Вступ

У вступі студент повинен дати обґрунтування обраній темі, її актуальність та значення для подальшого удосконалення змісту освіти та виховання.

Кропіткої роботи потребує аналіз нормативних документів в галузі освіти, Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», Державних стандартів початкової загальної освіти, наказу Міністерства «Про навчальні програми для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (2011р.), Концепції національного виховання студентської молоді (2009 р.), Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти (1996р.), Указу Президента 2013 р. «Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 р.», Концепції національно-патріотичного виховання молоді (2009 р.) тощо.Немає потреби списувати кожне джерело. Необхідно дати загальну характеристику літературних джерел до обраної теми курсової і більш детально зупинитися на маловідомих джерелах. Головну увагу слід звертати на ті аспекти монографій, які мають відношення до висвітлення теми курсової роботи. Основною лінією має проходити особиста позиція випускника.

Вдумливо та зважено слід підходити до формування завдань, які студент має розв’язати при написанні курсової роботи.

Вступ має бути стислим, лаконічним, не поділятися на підрозділи.

 

Розділ І

 

Теоретичні основи проблематики.

Висвітлення теорії питання передбачає хронологічний аналіз розвитку проблеми, обґрунтування її методологічної та теоретичної основи, формування завдань на сучасному етапі та огляд перспектив розвитку проблеми. Заслуговує на увагу позиція психологічної науки з даного питання, а якщо виникає потреба, то є сенс розкрити зв'язок навчальної дисципліни з історією, філософією, анатомією, літературою, інформатикою та іншими науками.

Курсова робота не може бути перевантажена фактами.

Найважливіше і найголовніше полягає в умінні узагальнити фактичний матеріал. Слід пам’ятати: якщо в період обрання теми курсової роботи на перший план виступає збирання фактичного матеріалу, то під час написання наукової роботи головним має бути усвідомлення та ретельний відбір найважливіших фактів. Це не завжди бувають широко розповсюджені факти, які часто зустрічаються в житті. Навпаки, поодинокі явища набувають першочергового значення, коли вони грамотно систематизовані. Якщо студент в курсовій роботі прагне довести власну думку з посиланням на масові факти, то для цього немає потреби описувати всі однотипні випадки. Достатньо навести один приклад, а в посиланні зазначити всі аналогічні приклади, чи звести їх у таблицю.

Почуття міри важливо мати при використанні цитат. Без цитування народних джерел не обходиться жодний твір. Особливого значення набувають випадки, коли потрібні точні формулювання, іде мова про принципові положення. Але не слід вживати занадто багато або дуже довгі цитати, тому, що зостається обмаль місця для власних думок студента. Зовсім неприпустиме застосування цитат без посилання на автора.

Розділ ІІ.

Дослідно-експериментальна робота за темою, яка включає експеримент і на його основі розробку методичних рекомендацій для вчителів початкових класів. Переходячи до експериментальної частини, слід визначити завдання, методику дослідження, описати критерії обробки та аналіз матеріалу. При викладі результатів експерименту доцільно привести не тільки статистичні дані у вигляді таблиць, графіків, а й описати словесні, емоційні реакції дітей. Для цього слід використати характеристики, анкети, інтерв’ю, протоколи досліджень тощо. Експериментальну частину завершують психолого-педагогічними висновками. В них, як правило, знаходять відображення практичні поради, методичні та педагогічні рекомендації щодо шляхів та умов ефективного формування якостей особистості молодших школярів протягом учбово-виховного процесу.

 

Висновок

Головна його мета, підвести підсумок усієї роботи. Як правило, у висновках не даються ні нові факти, ні дані, ні теоретичні положення, про які не було мови в тексті роботи. Важливо прослідкувати, щоб завдання, котрі визначались студентом, були не тільки висвітлені в змісті роботи, а й узагальнені в висновках. Дуже добре, якщо студент бачить перспективи подальшого розвитку його теми. Доречно, щоб у висновках прозвучала думка про те, що дало написання даної курсової для майбутньої роботи студента.

Таким чином, чим більша наукова обґрунтованість роботи, аргументованість її положень, тим вона краща.

 

Додатки містять розробки 3-4 уроків, виховних заходів згідно обраної теми.

Окремі частини тексту, що мають самостійне значення (об’ємні розрахунки, методики, алгоритми), також можуть бути вміщені в додатки.

Заголовки таблиць, графіків, схем, діаграм розміщують над ними. Справа над тематичним заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця», «Схема» тощо, порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера питання та порядкового номера таблиці. Наприклад: Таблиця 2.3 (третя таблиця другого питання).

Кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися на одній сторінці. Перенесення її на наступну сторінку допускається, якщо в ній містяться взаємопов’язані характеристики об’єкта дослідження. У разі перенесення таблиці у правому верхньому кутку наступної сторінки слід писати: «Продовження (або закінчення) таблиці...».

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні — вказують у боковику. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють словосполученням «те саме», а далі — лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних символів. Якщо цифрові дані відсутні, то ставлять пропуск — «—».

Цифри у графах треба проставляти у такий спосіб, щоб відповідні розряди чисел по всіх графах були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній колонці.