ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра соціальної допомоги, загальної та медичної психології
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЇ
Навчальна дисципліна «Інженерна психологія»
Тема № 8 «Практичний психолог в системі людина-машина»
Курс 3 Факультет медичний № 3
Обговорено та затверджено на
Методичній нараді кафедри
Р.
Протокол № ___
Зав. кафедри _____________________
Одеса -2015
Лекція № 8 «Практичний психолог в системі людина-машина»
1. Актуальність теми. Обгрунтування теми. – 2 год.
Опанування цієї теми необхідно для виховання наукового мислення та кругозору, для засвоєння основ „Інженерної психології”.
2. Цілі лекції:
- навчальні:
· Засвоїти основні підходи до професійного відбору операторів.
· Знати особливості навчання операторів.
· Оволодіти співвідношенням особистості і професії.
- виховні:
· Дати певні світоглядні орієнтації студентам-медикам;
· Сформувати у студентів уявлення про принцип поваги до будь якої психологічної течії, напрямку, школи та світоглядних позицій, якщо вони не загрожують фізичному та духовному здоров’ю людини;
· Навчити бачити важливість різних напрямків розвитку практичної психології.
План та організаційна структура лекції.
| №№ п.п. | Основні етапи лекції та їх зміст | Цілі у рівнях абстракції | Тип лекції, оснащення лекції | Розподіл часу |
| 1. 2. 3. 4. | Підготовчий етап Визначення навчальних цілей. Забезпечення позитивної мотивації. Основний етап Викладення лекційного матеріалу. План: 1. Етико-професійні принципи та види професійно-психологічних задач в системі „людина- машина”. 2. Психологічна підтримка людини-оператора в СЛМ. Заключний етап 1. Резюме лекції, загальні висновки. 2. Відповіді лектора на можливі запитання. 3.Завдання для самопідготовки студента. 4. Перевірка відвідування лекції студентами | 1, 2 1, 2, 3 1, 2, 3 | У відповідності з виданням: “Методичні рекомендації щодо планування, підготовки та аналізу лекції”. (Од. 2011р.) Список літератури, питання, завдання. | 1 % 1% 85% - 90% 2 % 3 % 1 % 2 % |
4. Зміст лекційного матеріалу:
Етико-професійні принципи та види професійно-психологічних задач в системі „людина- машина”.
Сучасний рівень психологічної науки і практики, постійний розвиток та удосконалення сучасної техніки потребує відповідного рівня професіоналізму практичного психолога в системі „людина- машина”. Рівень професійності визначається не тільки теоретичними знаннями, але й вмінням вирішувати практичні задачі, що виникають при взаємодії людини та техніки, дотримуючись при цьому етичних норм та правил роботи. Вимоги, що ставляться перед практичним психологом є досить високими та динамічними і змінюються в залежності від розробки технічних систем. В сучасних системах „людина –машина” психолог вирішує найрізноманітніші завдання: від вузько професійних – до завдань психологічної підтримки психологічного супроводу всіх розробок в СЛМ які пов’язані з збереженням психічного та фізичного здоров’я людини-оператора, його працездатності та надійності.
Характер діяльності практичного психолога детермінований специфічними особливостями системи „людина- техніка”:
-техніки – її розвитком та удосконаленням, роллю та місцем людини у взаємодії з нею;
-людини – центрального елемента системи, що використовує, проектує техніку, забезпечує її надійність і ефективність;
-людино-машинної взаємодії, що враховує базові особливості людини і техніки їх можливості та обмеження.
Враховуючи такі особливості практичний психолог повинен дотримуватись в своїй діяльності таких принципів:
1) Принцип професійної компетенції. Передбачає знання суті психологічних законів та закономірностей, володіння прийомами реалізації своїх професійних обов’язків. Виконання принципу забезпечується правилами, що регламентують відносини психолога з оператором і розробниками системи:
· правило міждисциплінарного співробітництва психолога та розробника;
· правило професійного спілкування психолога та оператора, що є і клієнтом, і досліджуваним;
- правило обгрунтованості результатів дослідження, оцінок і проектних пропозицій психолога.
2) Принцип збереження життєвого благополуччя оператора. Робота повинна організовуватись таким чином, щоб ні її процес, ні результат не зашкоджували стану здоров’я оператора, його рольовому чи соціальному становищу. Даний принцип передбачає врахування таких правил:
- взаємоповага та взаємоприйняття психолога і людини –оператора;
- безпечність для оператора зостосовуваних до нього методів і методик;
- попередження неправильних дій зацікавленої сторони (замовника, розробника, керівника) відносно людини-оператора.
3) Принцип конфіденційності діяльності психолога. Психолог гарантує оператору збереження інформації про нього в процесі навчання, консультування. При цьому враховуються такі правила:
- кодування інформації психологічного змісту, яка може бути розшифрована і передана адміністрації тільки за згоди клієнта;
- коректного використання психологічної інформації (коли існує загроза здоров’ю оператора);
- контроль за зберіганням та конфіденційних даних.
4) Принцип неупередженості психолога. Психолог не допускає упередженого ставлення до оператора, формулювання висновків, що суперечать науковим даним. Слід дотримуватись таких правил:
- виваженість психологічної інформації;
- адекватність застосовуваних методів та методик;
- об’єктивність та рівність по відношенню до всіх клієнтів, врахування їх прав, відсутність особистих симпатій чи антипатій.
- відсутність неоднозначних стосунків психолога та клієнта, і звідси, - зацікавленість і необ”єктивність підходу.
5) Принцип позитивної позиції і позитивної зорієнтованості психолога. Пердбачає наявність позитивної позиції психолога по відношенню до життєвих проблем оператора і можливостей їх вирішення, чи переоцінки. Важливими є такі правила:
- наявність позитивного мислення щодо відношення до життєвих ситуацій;
- гуманного і позитивного відношення до клієнта (оператора);
- цілеспрямований професійний інтерес до всіх сторін життя та діяльності оператора.
6) Принцип відповідальності психолога. Психолог, намагаючись покращити умови праці та психічний стан людини важливого значення надає чесності та об’єктивності. Психолог повинен дотримуватись таких правил:
- планування психологічних досліджень так, щоб не виникло можливості неправильного їх використання;
- допомогти оператору оволодіти психологічними знаннями;
- повага до прав та репутації організації, що розробляє СЛМ.
7) Принцип професійного співробітництва. Діяльність практичного психолога в СЛМ має міждисциплінарний характер, вирішуючи різноманітні завдання, психолг вступає в міжпредметні зв’язки (наприклад при розробці технічної документації, при оцінці та розробці вимог до факторів і умов трудової діяльності). При цьому важливо дотримуватись таких психологічних правил:
- прийняття іншої просесійної позиції;
- прагнення до розуміння і обговорення прихованих потреб і цілей;
- альтернативність мислення;
- знаходження узгодженої точки зору;
- фіксація результаті обоворення в єдиному документі (Ложкін Г.В., Повякель Н. І.).
Система вимог щодо роботи практичного психолога в СЛМ відображена у кодексах професійної етики практичних психологів і широко застосовується в практичній діяльності психолога в системах „людина-машина”. Проте, зміст, форми і методи діяльності практичного психолога в СЛМ дещо відрізняються, а саме:
1) Системність, узгодженість і міждисциплінарність всіх прийнятих психологом рішень, їх спрямованість на реальну ефективність та надійність роботи людини-оператора.
2) Відповідальність перед людиною-оператором за ті рішення, які пропонуються конструкторам, дизайнерам, інженерам.
3) Діяльність практичного психолога повинна опиратися на етичні та юридичні основи.
4) Професійна діяльність психолога в системі „людина-машина” спрямовується на позитивні, гуманні цілі, професійний розвиток людини-оператора.
5) Діяльність психолога будується на повазі і недоторканності особистості людини.
6) В роботі психолог керується, з одного боку правилами чесності, відкритості, а з іншого – обережності в рекомендаціях та оцінках.
7) Практичний психолог, з одного боку, повинен орієнтуватися в питаннях техніки, а з іншого – має право надавати ті послуги, для яких має відповідну кваліфікацію.
8) Психолог зобов’язаний застосовувати тільки апробовані методики відповідні сучасному рівню розвитку психології.
9) Практичний психолог повинен займатися самоосвітою, розширювати сферу своїх професійних інтересів.
10) В системі „людина-машина” психолог не повинен передавати некомпетентним особам методи та методики роботи з людьми.
11) Практичний психолог несе моральну і проіесійну відповідальність за зміни в працездатності людини-оператора.
12) Практичний психолог несе особисту відповідальність за конфиденційність інформації, що стоується людини-оператора.
Зміст діяльності практичного психолога в системі „людина-машина” і спектр його спрямованості базується на:
- загальноприйнятому виділенні класів професійно-психологічних завдань в СЛМ, які на вимоги конкретних організацій, виконували б інженерні психологи;
- урахуванні сучасного рівня розвитку техніки, промисловості та зміни на цій підставі функцій і ролі психолога в таких системах;
- урахуванні і осмисленні професійного досвіду спеціалістів (в різних сферах) (Ложкін Г. В., Повякель Н. І.).
До завдань інженерного психолога в системі „людина-машина” відноситься:
· Діагностично-аналітичне спрямуваня, вирішення діагностичних і науково-дослідних завдань.
· Психокорекційне і розвивальне спрямування та вирішення завдань, пов’язаних із змінами діяльності і психічних станів людини- оператора.
· Вирішення психопрофілактичних, психогігієнічних, психоконсультативних, психотерапевтичних завдань.
· Завдання інженерно-психологічного проектування, психологічного супроводу проектування техніки.
· Участь інженерного психолога в розробці нормативно-технічної документації (психологічної частини).
· Інженерно-психологічна, міждисциплінарна оцінка та експертиза СЛМ.
· Організаційно-методична робота, підготовка методичних та рекомендаційних матеріалів, повязаних з надійністю роботи людини-оператора та системи в цілому.
Зазначені завдання вирішуються в системах спеціальних психологічних службах в структурі системи „людина-машина”.
Психологічна служба в СЛМ - є офіційною структурою, яка вирішує завдання психологічного забезпечення ефективності та надійності СЛМ і перш за все – людини-оператора.
Аналіз функціонування таких служб дав змогу визначити певні труднощі та тенденції в підготовці та використанні психологів в СЛМ:
- Відсутність чіткого розуміння ролі та місця психолога в СЛМ.
- Система підготовки інженерних психологів розвивається повільно, тому адаптація до умов діяльності займає багато часу і зусиль.
- Перегруженість при вирішені таких завдань до яких психолог не підготовлений (аналіз та прийняття проектних рішень).
- Відсутність єдиної системи психологічних служб і, як наслідок, неврахування психологічних норм та вимог при проектуванні та розробці СЛМ.
- Невисокий рівень психолгічної культури у розробників і адміністрації СЛМ, тому крайня залежність психологічних рішень від розробників.
- Складність роботи в міждисциплінарних колективах.
Інженерний психолог має широке і складне поле діяльності, оскільки психологічні проблеми з якими зіштовхуються оператори, розробники та й самі психологи досить різноманітні: адаптація людини до умов діяльності в технічному середовищі; оптимізація міжособистих стосунків як в колективі операторів (вирішення проблем групової взаємодії), так і між психологами, дизайнерами, розробниками; психологічна допомога оператору в його професійній та особистій сфері; адаптація й самого психолога до реалій роботи в СЛМ.
