Розрізняють утоплення – істинне, асфіктичне та синкопальне.
Істинне – виникає при потраплянні води в трахею, бронхи, під час глибоких вдихів при утопленні потопельник разом з повітрям заковтує якусь кількість води, що порушує ритмічність дихання і збільшує масу тіла.
Асфіктичне утоплення – виникає в результаті рефлекторної зупинки дихання або спазму голосової щілини. Виникає при ударі головою чи животом об воду, емоційному стресі.
Синкопальне утоплення характер. Рефлекторною зупинкою серця у зв’язку зі значним емоційним шоком (падіння з висоти), зануренням у дуже холодну воду.
Перша допомога на березі
1. Перевірка ротової порожнини та її очищення за необхідності.
2. Перевірка наявності дихання та штучне дихання за необхідності: «рот у рот», «рот у ніс» (дихання через тканину). При виконанні штучного дихання, підборіддя постраждалого повинна бути трохи піднятою.
3. При втопленні в холодній воді серцево – легеневу реанімацію продовжують довше, ніж зазвичай – до 45хв.
4. Після виведення постраждалого зі стану клінічної смерті його зігрівають і роблять масаж верхніх і нижніх кінцівок.
5. Викликати швидку.
2.Тривале здавлювання виникає внаслідок тривалого тиску на кінцівку тяжкого предмета. При цьому виникає різкий біль, розчавлена ділянка знекровлюється, що призводить до відмирання м’яких тканин, яке зазвичай настає через 6 год після травми.
Ознаки синдрому тривалого здавлювання.
- поступове послаблення болю;
- після звільнення кінцівок можливо зниження артеріального тиску, уповільнення пульсу на кінцівках;
- колір шкіри блідо – блакитний;
- мимовільні виділення сечі та фекалій;
- набряк травмованих частин;
- порушення функцій нирок (ниркова недостатність);
Існує 4 ступеня тривалого здавлювання:
І ступінь – час здавлювання 4 год., набряк, біль, але людина в свідомості;
ІІ ступінь – 4 – 6 год. Ниркова недостатність, біль, набряки.
ІІІ ступінь – 7 – 8 год. Наростання ниркової недостатності, інтоксикація, втрата свідомості.
IV ступінь – понад 8 год. Або 6 годин для обох кінцівок, гостра ниркова недостатність, смерть протягом 2-3 діб.
Перша допомога:
- накладання джгута вище здавлення кінцівки перед її вивільненням;
- після звільнення кінцівки бинтують від кінчиків пальців до місця накладання джгута, а потім джгут знімають.
- якщо є переломи, то кінцівки фіксують;
- у разі тривалого транспортування знімають бинти та обкладають кінцівки льодом або пляшками з холодною водою;
- багато пити, якщо потерпілий в свідомості.
-
3.Удушення виникає, коли стороннє тіло потрапляє в дихальні шляхи. Найчастіше це трапляється випадково. Удушення виникає, коли стороннє тіло потрапляє в дихальні шляхи. Найчастіше це трапляється випадково. При цьому постраждалий не може здійснити ані вдих, ані видих. Він приймає характерну позу.
Алгоритм надання першої допомоги
1. Запитайте в постраждалого: “Чи ви вдавилися?”
2. При ствердній відповіді негайно станьте від постраждалого ззаду. Обхопіть його руками за талію. Стисніть одну руку в куркуля і пригорніть його до живота тією стороною, де великий палець. Переконаєтеся, що куркуль знаходиться між пупком і нижнім краєм грудини.
3. Нахиліть постраждалого дещо вперед і на тлі команди “Відкрий рот і видиха!” здійсніть 5 натискань, щоб збільнити тиск у легенях і виштовхнути тіло с дихального горла. Цей прийом називається прийомом Гаймліка
Якщо Ви задихаєтеся від того, що в горлі щось застряло, не намагайтеся лізти в горло пальцями. Найчастіше найкраще як варто відкашлятися. Нагніться вперед, склавшись у поясі, але не опускайте підборіддя.
Якщо потерпілий знаходиться без свідомості, то для того, щоб натискати йому на живіт, переверніть його на спину. Устаньте на коліна так, щоб він виявився у вас між ніг, покладете руку між пупком і грудиною, а другу руку — на першу. Зробіть чотири натискання, як описано вище. Якщо перешкода зберігається і пацієнт перестав дихати, необхідно приступити до штучного дихання і масажу серця.
4.Задуха — це раптовий приступ сильної задишки.
Невідкладна допомога при раптовій появі у хворого задишки або ядухи полягає в таких заходах: надати хворому підвищеного положення за допомогою функціонального ліжка або застосування підголівника, обкладання хворого подушками;” звільнити грудну клітку від тісного одягу; забезпечити доступ свіжого повітря, подачу кисню; створити хворому повний фізичний та психічний спокій; негайно викликати лікаря.
Визначають частоту дихання (по рухам грудної клітки або черевної стінки) непомітно для хворого (в цей час за допомогою своєї руки можна імітувати визначення частоти пульсу або достатньо покласти руку в ямку під грудьми). Отримані результати медична сестра щодня заносить до температурного листка. Відповідні крапки з’єднує синім олівцем, утворюючи графічну криву частоти дихання.
Астма бронхіальна— захворювання, що проявляється у виникненні приступів задухи. Вважається алергічним захворюванням.
Приступи астми бронхіальної зумовлюються спазматичним скороченням м'язів стінок дрібних і середніх бронхів.
Приступи бронхіальної астми виникають переважно вночі, тривалість їх — від кількох хвилин до кількох годин. Приступ може викликати перевтома, нервові переживання.
Ознаки приступу: ядуха, явища кисневого голодування організму, виділення склоподібної мокроти; в легенях вислуховуються свистячі хрипи. А також підвищене серцебиття.
Лікування приступу бронхіальної астми: підшкірне впорскування адреналіну, атропіну або астмолізину, гарячі ванни для рук та ніг, прийом всередину відповідних медикаментів тощо.
