Класифікація аритмій (Н.А. Белоконь, 1987 р.).
I.Порушення утворення імпульсу.
А. Номотопні порушення ритму (порушення утворення імпульсу в синусовому вузлі)
1) синусова аритмія
2) синусова брадикардія
3) синусовая тахікардія
4) міграція водія ритму
Б. Гетеротопні (ектопічні) порушення ритму – імпульси зароджуються поза синусовим вузлом.
1)Екстрасистолії:
- суправентрикулярна
- шлуночкова;
2) Пароксизмальна тахікардія:
- суправентрикулярна,
- шлуночкова;
3) Непароксизмальна тахікардія:
- передсердна,
- з атріовентрикулярного з'єднання,
- шлуночкова;
4) Тріпотіння й мерехтіння передсердь (миготлива аритмія);
5) Тріпотіння й мерехтіння шлуночків.
II. Порушення провідності
- синоатріальні блокади
- внутрішньопередсердні блокади
- атріовентрикулярні блокади
- внутрішньошлуночкові блокади
III. Комбіновані аритмії
- синдром слабості синусового вузла
- атріовентрикулярна дисоціація
- синдром передчасного збудження шлуночків.
Класифікація серцевих аритмій на основі їх клінічної значущості
(класифікація аритмій за Лауном в модифікації Козирева О.І., Богачова Р.С., 1998):
I група (незначимі аритмії) – нестійкі, не мають клінічного значення, не впливають на самопочуття хворого та прогноз (суправентрикулярна екстрасистолія, рідкі шлуночкові – до 10 за годину, міграція водія ритму в період нічного сну, синусова брадикардія і тахікардія, яка не має клінічних проявів);
II група (значимі екстрасистоли) – стійкі аритмії, які впливають на стан хворого і прогностично значимі (часта екстрасистолія – більше 10 за хвилину чи 100 в годину, політопна екстрасистолія, пароксизмальні порушення ритму, синдром слабкості синусового вузла, синдром подовженого Q-T, синдром WPW).
Механізми розвитку аритмій
1. Тригерна (пускова, наведена) активність - дизритмії виникають при активації латентних водіїв ритму через підвищення їх автоматизму або пригнічення функції синусового вузла. Триггерну природу мають шлуночкові тахікардії, викликані фізичним навантаженням у хворих без органічних захворювань серця, синусова тахікардія у хворих з гіпертрофією лівого шлуночка і тригерні ритми пов'язані з дигіталісною інтоксикацією.
2. Аномальний автоматизм - ектопічний ритм формується в клітинах, які в нормальних умовах не мають функцію автоматизму, тобто не можуть бути джерелом ритму, або коли клітини, здатні до автоматичної діяльності, стають вогнищами підвищеної активності. Вперше цей вид автоматичної активності був виявлений на препаратах волокон Пуркіньє в 1971 році. Анормальний автоматизм може бути причиною виникнення парасистолії, вогнищевих передсердних тахікардій і деяких форм шлуночкових тахікардій.
3. Механізм «рі-ентр» (від англійського слова «reentry», що в перекладі означає «повторний вхід хвилі») - феномен, при якому імпульс робить рух по замкнутому колу (петлі, колі, кільцю), повертається до місця свого виникнення і повторює рух. У передсердях може бути кілька таких кіл, і найменше з них виявляється провідним. Мабуть, механізм рі-ентр лежить в основі багатьох складних тахіаритмій, зокрема фібриляції і тріпотіння передсердь і шлуночків, тахікардії при WPW синдромі.
Ознайомтесь з наступними діагностичними алгоритмами:
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ПОРУШЕНЬ ПРОВІДНОСТІ
ПЕРЕДСЕРДНО-ШЛУНОЧКОВА БЛОКАДА ПОВНА
Атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеню (повна поперечна AV-блокада).
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ
Клінічні:
- брадикардія,
- хлопаючий І тон на верхівці серця,
- систолічний шум, мезодіастолічний шум на верхівці,
- можліві напади Морганьї-Адамса-Стокса.
Параклінічні:
- ЕКГ-діагностика:
При повній AV-блокаді передсердя скорочуються у своєму більш частому, а шлуночки у своєму більш повільному ритмі. На ЕКГ зубці Р не пов'язані з комплексами QRS. Інтервали RR - постійні, інтервали P-P - змінливі. Комплекси QRS можуть бути нормальними і деформованими з подовженням більш ніж 0,11сек (водій ритму шлуночків знаходиться в однієї з ніжок пучка Гіса),
- фармакологічна проба з атропіном,
- добове моніторування серцевого ритму за Холтером.
ЛІКУВАННЯ
- При відсутності клінічної симптоматики захворювання серця режим щадний з обмеженням фізичних навантажень (заняття фізкультурою, спортом). При органічній AV-блокаді ІІІ ступеню режим залежить від тяжкості перебігу основного захворювання серця і наявності недостатності кровообігу.
- Лікування основного захворювання серця.
- Кардіометаболітні засоби (рибофлавін, кальція пангамат, ліпоєва кислота, ін.).
- Симпатомиметики (адреналін, ізадрин) використовуються симптоматично при значній брадикардії та погрозі виникнення синкопальних станів.
- Хірургічне лікування. При лікуванні повної AV-блокади у дітей різної етіології ефективним методом є тимчасова або постійна електрокардіостимуляція. Тимчасова ЕКС може бути використана при невідкладній терапії набутої повної AV-блокади. Показання для імплантації фізіологічного ЕКС при уродженій повній AV-блокаді: брадикардія меньш 40 уд/хв, синкопальні і пресинкопальні стани (напади Морганьї-Адамса-Стокса), недостатність кровообігу, обмеження фізичної активності.
