Зарубіжний досвід організації економічної безпеки суб'єктів господарської діяльності

Дослідження закордонного досвіду свідчить, що в іноземних державах щоразу нові вимоги з боку суспільства до забезпечення правопорядку впливають на організацію правоохоронної діяльності. У багатьох країнах дедалі більше орієнтуються не лише на державні силові органи, а й на широке використання для правоохоронних цілей суб’єктів недержавної системи безпеки (приватних детективних і охоронних служб). Світовий досвід переконує, що не всі види правоохоронних функцій у належному обсязі можуть виконувати державні органи. Внаслідок цього за кордоном значного поширення набули адвокатські контори, приватні розшукові, детективні бюро тощо.

Деякі розвинуті держави вже пройшли значно більший шлях розбудови систем економічної безпеки ніж Україна. Вони мають вже чітко визначені нормативно-правові основи для створення і діяльності систем безпеки підприємств. У всіх закордонних країнах існує нормативно врегульована взаємодія поліції з фірмами, асоціаціями, бюро приватних детективних і охоронних служб у галузі запобігання правопорушенням. Таке співробітництво може мати різні форми. Що ж стосується адміністративно-правового регулювання приватної охоронної діяльності, взаємодії органів внутрішніх справ з приватними охоронними підприємствами в запобіганні правопорушенням, то можна навести низку аспектів такої взаємодії.

Найбільш прогресивним є досвід Сполучених штатів Америки, Великобританії, Німеччини, Франції, країн Північної Європи та Росії, вивчення якого допоможе надати пропозиції щодо удосконалення організації служби економічної безпеки підприємств, організацій і установ України.

Сполучені штати Америки. У Сполучених штатах Америки широке поширення набули програми профілактики й протидії економічним злочинам у взаємодії правоохоронних органів країни із державними й приватними охоронними агентствами й детективними бюро. Така форма спільної діяльності поліції з недержавними організаціями стала досить ефективною. Відпрацьовано програми по боротьбі зі злочинністю, що включають заходи щодо запобігання широкого кола порушень безпеки бізнесу, починаючи із зловживань наркотичними й алкогольними засобами на робочих місцях і закінчуючи крадіжками інформації з комп'ютерів фірм і корпорацій [96].

З кожним роком зростає кількість фірм і установ, зацікавлених в організації внутрішньої охорони. Витрати американських фірм на укладання контрактів зі спецслужбами, що надають охоронні послуги, досягають $6 млрд. Понад $11 млрд. становлять витрати на охорону внутрішніх приміщень з метою зменшення витрат на страхові компанії, що виплачують компенсацію за збитки від дрібних розкрадань, вчинених власними співробітниками.

У випадках нападів, зломів і грабежів фірми й підприємці звертаються до поліції, проте коли мова йде про економічні злочини, воліють звертатися до недержавних органів - приватних детективних агентств або фірм.

Приватним детективним бюро, як правило, передаються справи про:

- розкрадання вантажів, документів;

- підробки кредитних карток і платіжних документів;

- хабарництво та фінансові махінації;

- комп'ютерні злочини;

- крадіжки, здійснені співробітниками фірми.

Причинами відмови від допомоги державних правоохоронних органів є:

- незначні масштаби й розміри нанесеного збитку;

- більші витрати на судові розгляди.

Досить часто бізнесмени навмисно втримуються від розголосу, щоб уникнути небажаного витоку інформації, наслідки якого можуть завдати більшої шкоди престижу фірми, ніж саме правопорушення. Небажаними також є наслідки витоку комерційної інформації до засобів масової інформації, конкурентів, а також до податкових органів при проведенні офіційного розслідування. Саме прагнення максимально зберегти конфіденційність комерційних операцій спонукує сьогодні більше ніж 70% американських підприємців звертатись до послуг приватних охоронних і пошукових фірм [96].

Характерною рисою американського бізнесу є тенденція до безконфліктного, по можливості, звільнення співробітників, що заслуговують юридичного переслідування за економічні правопорушення, але з майже обов'язковим інформуванням підприємницьких кіл про особливості особистості й поводження даної особи. Такі дії забезпечують спільні інтереси соціально-економічної безпеки підприємницьких кіл країни.

Зосередження й зберігання комерційної інформації у приватних бюро, звичайно, викликає тривогу клієнтів, у зв'язку із чим для організації охоронно-пошукових заходів укладаються особливі угоди, у яких обумовлюються:

- тривалість і обсяг роботи;

- об'єкти охорони й спостереження;

- особливі умови виконання угоди (конфіденційність, терміновість, обсяг надаваних послуг);

- процедури нагромадження, зберігання, використання й наступного знищення комерційної, ділової й іншої інформації, що може розкривати фінансове, боргове або інше становище фірми.

Більшість великих фірм створюють власні служби економічної безпеки, у яких працюють співробітники спеціальних державних служб. У фірмах і на підприємствах, що виконують державні замовлення, уведені посади офіцерів безпеки. Ця тенденція характерна для більшості торговельних партнерів України, що зміцнюють агентурно-оперативні позиції служб безпеки, які воліють брати на роботу колишніх поліцейських, співробітників ФБР і ЦРУ, військовослужбовців, що проходили службу в розвідці, контррозвідці, морській піхоті, та пройшли строгий відбір [71].

Корисний досвід США й у створенні широкомасштабної системи колективної безпеки американського бізнесу, впровадження якої розпочалось у 90-х роках. B її рамках Державний департамент і понад 500 корпорацій США регулярно обмінюються інформацією з найбільш гострих питань щодо загроз підприємницької діяльності з метою захисту американських громадян. B рамках програми здійснюється інформаційний обмін через систему «електронного бюлетеня», що містить інформацію про ситуацію, попередження про можливі загрози для життя й власності американців, що працюють в 190 країнах, а також специфічну інформацію.

Джерелом інформації при цьому є дані закордонних представництв, повідомлення ЗМІ, доповіді, довідки й коментарі розкиданих по усьому світі американських агентств, контор, магазинів, що належать таким багатонаціональним корпораціям, як American Air Linen, Procter and Gamble, Bank of America, McDonald's, IBM тощо, які стали, по суті, «очами й вухами» системи колективної безпеки американського бізнесу [71].

Великобританія.Так само як і в США для Великобританії характерне прагнення підприємців до мінімізації небажаного розголосу протиправної діяльності підлеглих їм осіб і, таким чином, найменшого підриву репутації фірми або банка. Із цієї причини численні випадки економічних порушень, шахрайства, злочинів у комп'ютерній сфері, розкрадань інформації, розслідування яких проводяться співробітниками комерційних (банківських) служб безпеки, залишаються недосяжними для правоохоронних органів і громадськості [71].

B зв'язку з певними культурно-історичними особливостями детективні й охоронні агентства Великобританії вже протягом багатьох років мають свій характерний почерк, відмінні риси роботи, принципові й тільки їм одним властиві напрями й методи діяльності. У Великобританії постійно розширюється й диференціюється попит на послуги приватних розшукних агентств, які здатні виконати й специфічні завдання, що вважаються незаконними для правоохоронних органів. Так, наприклад, агентство «Argen» поряд з розслідуванням справ про промислове шпигунство, забезпеченням заходів безпеки фірм і банків займається також добуванням конфіденційної інформації про конкурентів або інші приватні підприємства.

До питань, що вирішують приватні агентства, належать, насамперед, розслідування злочинів, пов'язаних із комп’ютерними системами й шахрайством; забезпечення перевірки й безпеки службових приміщень; виявлення спеціальних технічних пристроїв, що підслухують; організація особистої охорони клієнтів і працівників фірм.

З питань безпеки банківських операцій виділено до 18 різновидів комп'ютерних маніпуляцій та протизаконних операцій, яким сьогодні приділяється особлива увага, оскільки традиційними методами їх важко виявити. До основних видів припинення комп'ютерних злочинів належать:

- боротьба із шахрайством в галузі електронного переказу вкладів;

- виявлення махінацій з наданням внесків;

- заходи безпеки щодо забезпечення схоронності внесків [71].

Велика увага у Великобританії також приділяється й безпеці перевезень, а саме: нападам на інкасаторів, стеженню за маршрутами переміщення цінностей, уразливості спеціального транспорту.

До транспортних засобів для переміщення цінностей висуваються серйозні вимоги, вони повинні бути: куленепробивними; виконаними з надміцних матеріалів; протиударними; неспаленними; обладнаними радіозв'язком, спеціальними сигналами; повинні надійно закриватися й мати внутрішні запори, автоматичні замки, інші засоби, що забезпечують виграш часу у випадку нападу. Багато машин такого типу обладнуються мікропроцесорами, відеокамерами, установлюваними усередині машини для фіксації будь-яких інцидентів і дій як поза машиною, так і в ній.

Профілактична діяльність служб безпеки у Великобританії умовно підрозділяється на приватну й загальну. До приватної відносять різноманітні методи психологічного впливу на конкретних працівників фірми, приватних осіб з метою попередження порушень ними законності, недопущення протиправних дій. Вона проводиться, як правило, відносно осіб, поводження яких виражає тенденцію до правопорушень, що наносять збиток економічним інтересам фірми, або відносно осіб, що вже завдали шкоду або вчинили дії, які можуть завдати шкоди іміджу фірми, спровокувати порушення правил безпеки.

Однією з діючих форм як приватної, так і загальної профілактики й викриття злочинів уважається у Великобританії виплата грошових винагород за надання інформації.

Загальна профілактика включає сукупність заходів політичного, економічного, правового, організаційно-ідеологічного характеру на рівні корпорації, фірми, підприємства як об'єкта економічної безпеки.

Ринок Великобританії насичений спеціальною технікою для забезпечення економічної безпеки: від броньованих лімузинів до мініатюрних пристроїв, що підслухують, а також підвищена увага англійських бізнесменів приділяється підбору, перевірці й випробуванню кадрів для роботи в комерційних структурах, на промислових об'єктах і особливо в службах безпеки бізнесу.

Німеччина. Державні установи, банки, концерни, промислові асоціації й приватні компанії Німеччини, поряд із використанням власних і самостійних детективно-охоронних агентств, активно використовують національні спеціальні служби для вирішення пріоритетних економічних проблем шляхом створення сучасних контррозвідувальних структур, що виконують функції підрозділів безпеки й охорони.

Створені з ініціативи й за підтримки спецслужб детективно-охоронні фірми й агентства, служби безпеки беруть на себе деяку частку оперативно-розшукової діяльності. Вони підтримують регулярні контакти й обмінюються оперативною інформацією з органами поліції й контррозвідки, а у деяких випадках здійснюють навіть спільні заходи. Така діяльність зовсім не характерна, наприклад, для служб безпеки в США й Великобританії [97].

Виходячи з характерних рис у Німеччині виділяються дві великі групи служб охорони, безпеки й розшуку:

- агентства, що надають фірмам і підприємствам, банкам та держустановам комплекс детективно-охоронних послуг із забезпечення безпеки бізнесу, майна й фізичного захисту співробітників;

- служби й підрозділи власного (внутрішнього) захисту, створені приватними підприємствами й фірмами [97].

Функції детективних і охоронних бюро Німеччини мають певні специфічні особливості, зокрема особлива увага приділяється вивченню іноземців, що прибувають у країну. При створенні спільних фірм з іноземцями, на території країни повідомляються, що у фірмі не повинно бути співробітників і агентів спецслужб. У випадку виявлення порушення таких домовленостей співробітники іноземних спецслужб депортуються з території Німеччини, а сама фірма може бути закрита або її діяльність припинена.

Проблеми безпеки економічної діяльності на території Німеччини займають суттєве місце, про що складаються спеціальні домовленості, які дотримуються протягом усього періоду функціонування спільного підприємства. Іноземці, що працюють у спільних компаніях, постійно вивчаються й перебувають у полі зору служб безпеки, до цієї діяльності підключаються підрозділи розвідувальної служби Німеччини, карної поліції, митної служби й прикордонних військ. Це питання перебуває під постійною увагою розвідки, МЗС Німеччини, відомства федерального канцлера. Здійснюються спільні нормативно-правові, адміністративні й економічні заходи державних органів і приватних підприємницьких структур щодо обмеження діяльності іноземних компаній, що наносять збиток економіці Німеччини [97].

Наступною особливістю є те, що для відкриття служби безпеки в Німеччині потрібен спеціальний дозвіл місцевої влади, у тому числі й на укладання контрактів із замовником-підприємством, приватною фірмою. Критерії надійності безпеки викладаються, як правило, у директивах урядових органів окремих земель Німеччини. B дозволі може бути відмовлено, якщо приватна служба безпеки не в змозі забезпечити необхідний професійний рівень безпеки роботи або не має для цього достатніх фінансових, технічних або інших можливостей. У Німеччини підвищена увага приділяється захисту комерційної й виробничої таємниць.

МВС Німеччини глибоко інтегровано в процес удосконалювання законодавства, що регламентує порядок проведення заходів щодо запобігання витоку відомостей, що становлять комерційну й виробничу таємниці. Закон проти несумлінної конкуренції розглядає збереження таємниці як обов'язок особи, якій вона стала відома в результаті його службового становища або трудових відносин.

Разом зі співробітниками приватних промислових і комерційних служб безпеки, керівниками окремих фірм і банків представники МВС прагнуть до відновлення юридичних норм, які перешкоджали б витоку інформації, що становлять таємницю як у процесі виробничої діяльності фірм, так і при їхній взаємодії з державними, у першу чергу іноземними, установами. Здійснюється також удосконалення законодавства про відповідальність осіб, що допустили витік відомостей, що становлять таємницю.

Отже, німецьке законодавство комплексно захищає виробничу, комерційну, банківську й податкову таємниці від несанкціонованого розголошення.

Франція. Стрімке нарощування діяльності служб безпеки в промислово-торговельних фірмах і фінансових інститутах – тенденція останнього часу у Франції. Створення приватних служб безпеки відображає потребу національних ділових кіл у зменшенні комерційних ризиків, особливо при роботі на слабко вивчених ринках, підвищенні безпеки підприємницької діяльності, а в останні роки й особистої безпеки бізнесменів. Попит на послуги приватних детективів і охоронних структур зростає з боку приватних осіб, керівників і високопоставлених співробітників комерційних банків, страхових компаній і адвокатських контор [98].

Власниками приватних детективних і охоронних бюро можуть бути особи, що мають громадянство Франції або країн Євросоюзу. Колишні співробітники французької поліції можуть стати власниками таких бюро тільки з письмового дозволу міністра внутрішніх справ країни. B останні роки у Франції виникло серйозне занепокоєння у зв’язку із зростаючим числом колишніх поліцейських, що переходять на роботу до приватних охоронних й детективних компаній. У зв’язку із цим у Франції введена обов’язкова реєстрація у МВС приватних детективів та повідомлення МВС у випадках прийняття на роботу осіб зазначеної категорії.

До основних напрямів діяльності приватних детективів у Франції відносять:

- боротьбу із зловживаннями торговельною маркою;

- виявлення нечесної конкуренції;

- промислове шпигунство й контр шпіонаж;

- ^:заходи безпеки в банківській системі [98].

Спектр діяльності служб безпеки дещо ширший, ніж в США та Німеччині. Вони також здійснюють:

- режимні заходи щодо контролю за комерційною й технічною документацією, переданою місцевими фірмами іноземним фахівцям;

- дослідження й перевірка персоналу, прийнятого на роботу, збір відомостей про родинні, дружні й інші зв’язки працівників, контроль за звільненим персоналом;

- заходи щодо захисту банківських установ у зв’язку зі збільшенням чисельності збройних пограбувань і нападів із застосуванням зброї на персонал ощадних кас, інженерно-технічні роботи із встановлення охоронних систем.

Вартість охоронних заходів у французьких фірмах і банках має в останні роки постійну тенденцію до росту.

Важлива проблема для Франції – безпека персональних комп’ютерів (ПК) і боротьба з комп’ютерною злочинністю. B зв’язку із зростанням кількості персональних комп’ютерів, що використовуються у державних і приватних компаніях, постійно зростає небезпека несанкціонованого доступу до баз даних, що зберігаються в їхній пам’яті. На відміну від більшості обчислювальної техніки, ПК не мають у своєму розпорядженні достатніх програмних засобів захисту даних від несанкціонованого доступу [40].

Служби безпеки аналізують ступінь ризику, виявляють уразливі місця, де є небезпека незаконного проникнення в масиви даних ЕОМ державних і приватних фірм; визначають осіб, що мають можливість такого доступу, об’єкти їхнього впливу й методи, що використовуються для протидії.

Крім забезпечення безпеки роботи із ПК, французькі фахівці пропонують більш широку комплексну корпоративну програму комп’ютерної безпеки, що повинна забезпечити збереження електронних даних у всіх файлах фірми або банку.

Фінляндія, Норвегія, Швеція й Данія.Враховуючі географічне положення, традиції і звичаї, досить близькі мовні системи і норми законодавства в країнах північної Європи, відзначається багато загальних підходів до організації діяльності охоронних служб безпеки. B цих країнах розшукні й охоронні бюро відносять до категорії приватних підприємств, при цьому мається на увазі, що їх реєстрація, фінансування, оподатковування, правове положення й діяльність регламентуються загальними нормами чинного законодавства.

Служби безпеки та місцеві правоохоронні органи досить активно діють через впливові національні союзи підприємців, а також самостійно у великих фірмах. Уповноважені співробітники спецслужб на підприємствах разом із кадровим апаратом служб безпеки проводять кваліфіковану спеціальну перевірку осіб, що допускаються до роботи із секретними документами й матеріалами; створюють агентурну інформаційну мережу, поширюють серед персоналу досвід контррозвідувального забезпечення закріплених об'єктів.

Простежується тенденція до розширення функцій державних і відомчих спецслужб щодо забезпечення безпеки комерційної діяльності приватних підприємницьких організацій за кордоном, організації й сприяння у формуванні в них власних груп і служб безпеки [71].

Пріоритетне значення має боротьба із промисловим і комерційним шпигунством, в процесі якого основна увага приділяється захисту в приватному секторі технологічної інформації, що має оборонне значення, а також підвищенню режиму таємності. У зв'язку з цим, в країнах Північної Європи актуальні також комп'ютерні злочини і їхня профілактика. Більшість комп'ютерних злочинів, вчинених у цих країнах, залишається невідомими органам поліції через те, що компанія й фірма, піклуючись про свою репутацію, рідко заявляють про випадки несанкціонованого доступу до їхніх комп'ютерних систем. При здійсненні комп'ютерного злочину фірми проводять службове розслідування за допомогою співробітників приватного розшуку, а особи, визнані винними, як правило, звільняються.

B цілому в країнах Північної Європи існує тенденція до створення в промислово-торговельних фірмах досить потужних служб економічної безпеки, їхнього тісного співробітництва із правоохоронними органами для підвищення ефективності роботи з попередження комп'ютерних злочинів, а також випадків промислового шпигунства.

Таким чином, у діяльності приватних детективно-охоронних агентств, служб економічної безпеки розвинених закордонних країн Північної Європи простежується тенденція до постійного розширення діапазону вирішуваних ними завдань у торгово-економічній і кредитно-фінансовій сферах. Збільшується чисельність персоналу цих служб, спеціалізація й професіоналізація співробітників, впроваджуються сучасні методи збору, обробки, нагромадження й реалізації економічної інформації, що добувається.

Росія. У практиці російських підприємств та наукових дослідженнях крім терміну «служба безпеки» (СБ) зустрічаються такі назви підрозділів підприємства, діяльність яких безпосередньо пов'язана із забезпеченням економічної безпеки підприємства (економічної безпеки): служба охорони, відділ безпеки, служба економічної безпеки підприємства тощо.

Як встановлено російським теоретиком та практиком з питань економічної безпеки В.П. Мак-Маком, служба безпеки підприємства є «суб'єктом правоохоронної приватної детективної й охоронної діяльності», функціонування її здійснюється на основі Закону РФ «Про приватну детективну й охоронну діяльність в Російській Федерації» [46]. У Законі під службою безпеки підприємства розуміється «відокремлені підрозділи для здійснення охоронно-розшукової діяльності в інтересах власної безпеки» підприємства. Їх діяльність підлягає ліцензуванню в органах внутрішніх справ (ОВС).

Сьогоднішні темпи розвитку бізнесу у Росії доводять, що технологічно оснащена система економічної безпеки це інструмент для виживання. В процес ведення господарської діяльності дуже сильно увійшли інформаційні технології. З’явилось дуже багато джерел інформації, що впливають на систему безпеки. Практично всі керівники та власники російського бізнесу бажають мати у системі економічної безпеки підсистему, яка дозволяє у обмежені строки обробляти гігабайти метаданих, видаючи не просто інформацію, а конкретні знання. Поняття аналітичної розвідки для багатьох це вже звичний термін. Основою цього процесу є регулярний моніторинг інформаційного простору. Вирішують це завдання російські колеги по різному. Одні віддають моніторинг ЗМІ та Інтернету на аутсорсинг інші створюють власний інформаційно-аналітичний підрозділ [99].

Одною з ключових осіб, що на практиці виконує завдання інформаційно-аналітичної складової системи безпеки є аналітик. Саме від його звіту залежить прийняття стратегічного рішення по розвитку бізнесу. Сучасні інформаційно-аналітичні системи вирішують задачу збору інформації з мережі Інтернет та вносять її у відповідні структуровані бази в яких об’єкти і факти зберігаються у пов’язаному вигляді. Це значно дозволяє автоматизувати процес. Але єдине що неможливо автоматизувати у роботі аналітика так це написання аналітичної довідки щодо персони, компанії, виробу, закону, регіону.

Якщо моніторинг ЗМІ та Інтернету віддається на аутсорсінг то потрібно пам’ятати, що агенції які виконують цю роботу такі ж учасники ринку як і компанія замовник. У них на першому місці стоять власні фінансові інтереси. Заключаючи угоду на моніторинг інформаційних ресурсів, замовник змушений ретельно роз’яснювати свої завдання, розкриваючи при цьому власні плани та слабкі місця. Є багато випадків коли замовник може навіть не здогадуватись про те що виконавця перекупили і йому у роботу потрапляє замовлений третьою стороною матеріал [99].

Також у системі економічної безпеки застосовуються технології, що вже є на озброєнні підприємства та інноваційні рішення, наприклад, технології PR (public relations) & GR (government relations).

Для збільшення свого впливу на державному рівні, виходу на зарубіжні ринки чи проведення IPO російські компанії проводять спеціальні інформаційні компанії, основним завданням котрих є моніторинг згадувань про компанію у ЗМІ та інших джерелах, а також прийняття заходів, щодо формування позитивного іміджу для досягнення своїх цілей.

GR – технологія досить нове поняття для широкого кола представників російського бізнесу тому що ця діяльність не афішуються підприємствами.

GR – підрозділ (служба), що відповідає за зв’язки з органами влади, без допомоги якої не може здійснитися жоден серйозний політичний або бізнес-проект. Інакше кажучи лобізм, але не треба це розуміти як банальний підкуп. Фахівці даного підрозділу повинні вибудовувати сприятливі відносини між органами влади та компанію в якій вони працюють. Саме цей напрямок діяльності GR - підрозділу є дуже актуальним сьогодні.

Також своєрідною є діяльність приватних охоронних підприємств у Російській Федерації. Нині в Росії зареєстровано близько 10 тис. приватних охоронних агентств, у яких працює майже 400 тис. співробітників. За оцінкою президента Асоціації ветеранів групи «Альфа» і Російського союзу підприємств безпеки С. Гончарова, це здебільшого саме ті приватні охоронні підприємства, що за минулі роки відвоювали цей сегмент ринку у кримінальних структур, бандитських «дахів» [100, c. 151].

Більшість російських приватних охоронних підприємств працює за досить поширеними напрямами, здійснюючи охорону (зокрема технічну й пожежну) закладів середнього і малого бізнесу, надаючи їх власникам особисту охорону, юридичну підтримку у разі повернення боргу тощо. Зазначені підприємства, як правило, підтримують дружні стосунки (зокрема скріплені договорами про співробітництво) з місцевими підрозділами органів внутрішніх справ, беруть участь у спільних заходах.

Так, співробітники московського охоронного підприємства «Квант-В» разом із працівниками міліції патрулюють під час масових загальноміських заходів територію поблизу спорткомплексу «Олімпійський». Деякі інші приватні охоронні підприємства, реалізуючи укладені з територіальними відділеннями міліції договори про співробітництво і взаємодопомогу, беруть участь у спільних нічних чергуваннях [101, c. 201].

Окреме місце в охоронному бізнесі посідають служби безпеки великих підприємств, холдингів, акціонерних товариств. Безпосередній зв'язок із конкретним напрямом фінансово-промислової діяльності робить роботу відповідної служби безпеки стабільною, рівномірною і високооплачуваною у сфері функціонування недержавних охоронних організацій.

Характерно, що до керівництва більшості таких служб безпеки входять колишні високопоставлені офіцери КДБ (МБ, ФСК, ФСБ), добре обізнані з агентурно-оперативною діяльністю. Щедрі субсидії на «розкрутку» роботи служби безпеки, значимість фігур «хазяїв» на владному і політичному Олімпі з одержанням ними відповідних карт-бланшів — усе це сформувало своєрідну мережу «міні-КДБ» при фінансово-промислових гігантах. Чисельність таких структур коливається від 35 до 50 осіб, залежно від укомплектованості вакансій.

Органами внутрішніх справ Російської Федерації вже накопичено значний позитивний досвід взаємодії з приватними охоронно-розшуковими підприємствами. Зокрема, ст. 3 Закону РФ «О частной детективной и охранной деятельности в Российской Федерации» [101, c. 310] від 11 березня 1992 р. надає підприємствам, які здійснюють приватну детективну й охоронну діяльність, право сприяти державним органам у забезпеченні правопорядку, зокрема на договірній основі. У 1995 р. за участю охоронних підприємств органами ГУВС Москви проведено 4 загальноміські операції і близько 140 рейдів. У чергові частини підрозділів міліції доставлено понад 4 тис. правопорушників.

Сформована практика діяльності приватних охоронно-детективних підприємств, тенденції її розвитку в умовах формування ринкових відносин дають змогу визначити такий перелік основних охоронних послуг і дій, спрямованих на зміцнення економічної безпеки в РФ:

- фізична охорона об'єктів і приватних осіб з використанням сучасних технічних засобів, вогнепальної зброї і спецзасобів;

- забезпечення безпеки об'єктів і приватних осіб з використанням програмно-технічних комплексів захисту інформаційних систем;

- забезпечення інформаційної безпеки недержавних суб'єктів економічних відносин;

- інформаційно-аналітичне забезпечення підприємницького ризику і захист комерційної таємниці;

- надання консультацій керівниками попередньо створюваних підприємств і комерційних організацій з питань комплексної безпеки у формі розробки практичних рекомендацій;

- забезпечення безпеки комерційних об'єктів міської інфраструктури;

- участь у забезпеченні безпеки держпідприємств, міжнародних комерційних виставок, конгресів, симпозіумів, творчих фестивалів тощо;

- спільне з патрульно-постовою службою органів внутрішніх справ патрулювання в районах міста (за місцем реєстрації охоронного підприємства);

- забезпечення порядку в місцях проведення масових культурно-спортивних і видовищних заходів [102, c. 105].

Керівники російських компаній впевнені, що економічна безпека для них є не тільки економічним фактором але й політичним. Економічна потужність кожного суб’єкту російського ринку в сукупності дає сили для політичних виходів на зарубіжні ринки, що в свою чергу призводить до розвитку вітчизняного бізнесу.