Важливим методичним прийомом який спрямовує спостереження є запитання. Вихователь повинен попередньо підготувати спостереження. Визначивши об’єкт спостереження він добирає ряд запитань, які допомагають дитині логічно і послідовно, етап за етапом розвивати і спрямовувати мислення. Запитання повинні бути конкретними і зрозумілим для дитини, викликати інтерес та спонукати до активного сприйняття. Важливо враховувати попередній досвід дітей, їхні інтереси.
Характер і складність питань залежать від віку дитини.
Дітям молодшого шкільного віку пропонують репродуктивні запитання, які стосуються зовнішнього вигляду предмета, його кольору чи властивостей (Якого кольору? Що робить? Що їсть?). Якщо дітям важко знайти правильну відповідь, тоді вихователь використовує короткі пояснення. Вони можуть стосуватися того, за чим спостерігають діти в даний момент. (Птахи полетіли і сіли на дерево. На деревах птахи харчуються і відпочивають).
Дітям старшого дошкільного віку можна прпонувати запитання на визначення залежностей між явищами природи, тобто частково пошукові чи проблемні. Чому навесні розтає сніг? Чому прилітають птахи? Чому зацвіла мати - й- мачуха? Чому на вулиці розтанув сніг, а в саду ще лежить? Якщо діти потребують уточнення і допомоги дуже добре, коли вихователь яскраво і образно пояснює дітям про те, що потрібно побачити і як потрібно спостерігати. Пояснення для дітей старшого віку повинні підводити їх до встановлення залежностей і узагальнень. Наприклад, пояснюючи дітям про роль захисного забарвлення у комах (коник-стрибунець) вихователь підводить дітей до узагальнення, що таке забарвлення допомагає комахам уникнути небезпеки, зберегти життя.
У процесі спостережень можна використовувати розповідь. Вихователь розповідає про те, чого дитина не може в даний момент побачити. Наприклад, розглядаючи берізку, вихователь пояснює про її потужну кореневу систему. Дітям підготовчої групи під час екскурсії можна розповісти про дивовижне життя мурашок у підземній частині мурашника.
Важливе значення у керівництві спостереженням має порівняння. З метою формування точних і повних уявлень, дітей потрібно навчити порівнювати різні явища. Для цього потрібно добирати такі пізнавальні завдання, щоб їх вирішення потребували використання порівнянь. Що спільного у будові берізки і верби? Чим вони відрізняються?
К.І.Золотарьова виділяє декілька етапів у розвитку уміння користуватися порівнянням.
На першому етапі діти орієнтуються на зовнішні яскраві ознаки порівнюють тільки їх. За контрастними ознаками знаходять відмінність у будові тіла кішки і собаки).
На другому етапі знаходять відмінність за менш вираженими ознаками. Але під час аналізу орієнтується на найбільш характерну ознаку.
На третьому етапі здійснюється перехід до більш високого рівня у використанні порівнянь. Діти можуть зіставляти не лише контрастні, але й подібні об’єкти.
У молодшій та середній групі порівняльні спостереження краще проводити за знайомими об’єктами на однорідному, але контрастному матеріалі.
Старші дошкільники можуть встановлювати не тільки відмінності об’єктів, але й знаходити спільне у подібних об’єктах. Крім порівняння натуральних об’єктів, їх можна порівнювати з іграшками, ілюстраціями, по пам’яті.
Під час спостережень використовують ігрові прийоми. Вони стимулюють інтерес, роблять спостереження привабливими, цікавими та доступними. Використання їх дуже важливе у молодшому дошкільному віці. Наприклад, імітація рухів тварин, визначення напрямку руху, звуконаслідування.
У групах старшого дошкільного віку увагу утримують в основному за рахунок новизни, інтересу, пізнавальної насиченості. Ігрові прийоми виконують змагальну функцію. Наприклад, хто швидше серед дерев віднайде липу? Хто більше назве ознак певного об’єкт.
Важливе значення під час проведення спостережень має використання художнього слова. Воно робить сприйняття більш емоційним, яскравим, образним, викликає у дітей відповідний настрій. Використання під час спостережень загадок, прикмет погоди, прислів’їв, легенд вихователь підкреслює особливості спостережуваного предмета чи явища.
Важливо включати в процес спостереження як найбільше сенсорних систем. Чим більше аналізаторів буде залучено до спостереження тим повнішим і чіткішим буде уявлення про предмет, а знання які сформувалися будуть тривалішими.
