Методика керівництва спостереженням

Процес спостереження можна поділити на ряд етапів.

1. етап – підготовчий. Зацікавити дітей об’єктом спостереження. Вихователь методом бесіди актуалізує наявні у дітей знання, і сприяє отриманню нової інформації. Інколи для підготовки до спостереження дітям попередньо демонструють ілюстрації, чи фрагменти діафільмів.

2. початок спостереження. На цьому етапі важливо підтримати інтерес до об’єкта спостереження, зосередити їхню увагу. У групах молодшого шкільного віку використовують ігрові прийоми, казки, рольові ігри. У групах старшого віку найчастіше використовують загадки, створюють навчальні та проблемні ситуації.

3. основний етап – найтриваліший за часом. Перед початком спостереження вихователь спрямовує дітей на мовчазне сприймання довкілля, іноді звертає увагу на естетичний вигляд об’єкта. Подальший розгляд включає аналіз особливостей обєкта, його пристосування до життя в природі, спільні ознаки з іншими предметами природи, взаємозв’язки з ними, з людиною. В результаті проведення цього етапу у дітей повинні сформуватися правильні уявлення про об’єкти.

4. етап заключний. Тут вихователь підсумовує, закріплює отримані нові знання, яких діти набули в ході спостереження. Під час даного етапу потрібно відмітити старанність дітей, наполегливість, бажання вивчати природу, вказати на знання, які вони отримали в ході спостереження.

СХЕМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Кожне спостереження потребує керівництва з боку вихователя, воно повинно продумуватися і плануватися. Після оголошення дітям завдання, вихователь цілеспрямовано керує їхнім сприйняттям.

Під час спостережень за неживою природою та явищами в неживій природі, можна використати таку схему:

1. Оцінка краси, особливостей явища чи предмета природи.

2. Визначення доступних розумінню дітей причини явища.

3. Значення явища в природі та діяльності людини.

Наприклад, спостереження за перистими хмарами:

- подивіться які сьогодні легкі хмарки на голубому небі;

- чи ви бачили вже такі хмарки.

- розгляньте, високо чи низько вони знаходяться

- як вони називаються

- чи падає з таких хмаринок сніг чи дощ

- помилуйтеся красою весняного неба.

Вихователь доповнює розповідь дітей, разом з ними робить висновки, що з перистих хмар не випадає дощ і сніг.

У процесі спостереження за об’єктами і явищами живої природи можна скерувати сприйняття дітей за такою схемою:

1. Оцінка зовнішнього вигляду і особливостей будови рослини.

2. Визначення необхідних умов для життя рослин.

3. Співжиття даної рослини з іншими рослинами.

4. Значення даної рослини в природі та житті людини.

Розглянемо використання даної схеми під час спостереження за кульбабою.

Під час екскурсії чи прогулянки вихователь підводить дітей до рослин, які цвітуть і пропонує уважно їх розглянути. Потім запитує чи сподобалася їм кульбаба, чим вона схожа і чим відрізняться від інших рослин, чим особлива.

Потім пропонує вивчити територію і визначити де росте найбільше кульбаб. Діти вивчають територію і відмічають що кульбаба росте скрізь, але найкрасивіші і найбільші рослини там де є достатньо вологи і світла. Діти розглядають рослини, які ростуть поряд з кульбабою, порівнюють їх також відмічають, що поряд з високими травами і кущам рослині живеться набагато гірше. Діти спостерігають за комахами, які прилітають до квітів, дізнаються про значення рослини.

У ході спостережень вихователь уміло керує процесом сприйняття, доповнює новими цікава фактами, допомагає зробити висновки.

Великий інтерес в дітей викликає спостереження за тваринами. Спостереження можна проводити за такою схемою:

1. Оцінка зовнішнього вигляду і особливостей будови.

2. Спостереження за твариною та вивчення способу її життя.

3. Встановлення значення тварини у природі та житті людини.

4. Аналіз сприйняття, доповнення, підведення до висновків.

Для більш ефективного спостереження можна використовувати ілюстративні матеріали, читати, вірші, загадувати загадки, проводити тематичні чи імітаційні ігри.

Кожне спостереження вихователь повинен попередньо підготувати а не проводитися хаотично чи непродумано. Він вибирає об’єкти спостережень, продумує хід бесіди, спостереження чи практичної роботи, добирає обладнання, продумує і перевіряє маршрут.

Дотримання схеми спостереження дає змогу планомірно та поетапно керувати дітьми під час отримання ними знань, залучивши декілька сенсорних систем дитини. Вихователь визначає навчальні цілі, які передбачають формування конкретних уявлень про об’єкти природи та зв’язки між ними. Розвивальні завдання спрямовані на розвиток уваги, пам’яті, мислення, уміння порівнювати, знаходити істотні ознаки. Виховні завдання спрямовані на формування позитивного ставлення до природи.

Це дає можливість активізувати пізнавальну діяльність дітей, стимулювати їхні пізнавальні інтереси.