Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Тема: Мікроаналіз сталей з особливими властивостями.




Завдання

1. Вивчити мікроструктури легованих конструкційних сталей і сталей з особливими властивостями в початковому стані і після термічної обробки.

2. Схематично замалювати і описати вивчені мікрострукури.

3. Скласти звіт по роботі.

Мета: ____________________________________________________

______________________________________________________________________

 

Прилади і матеріали: для проведення роботи необхідно мати металографічний мікроскоп, набір мікрошліфів легованих сталей (конструкційних, інструментальних сталей та сталей з особливими властивості); циркуль і лінійку.

Порядок проведення роботи

На металографічному мікроскопі МІМ-8М були проглянуті і вивчені мікрошліфи легованих сталей в початковому стані і після термічної обробки. Результати мікроаналізу приведені в протоколі.

 

Протокол мікроаналізу легованих сталей в початковому стані і після термічної обробки.

№п/п Назва сталі Марка сталі, хімічний склад Термічна обробка Мікроструктура
малюнок назва
           
  Конструкційна легована сталь 18ХГТ    
   
  Конструкційна середньо вуглецева сталь 30ХГС    
     
           
  Пружинно – ресорна сталь 70С3А    
   
  Інструментальна швидкорізальна сталь Р6М3    
   
  Хромиста нержавіюча сталь 12Х17    
   

 

Мікроструктура конструкційних сталей.

Мікроструктура низько вуглецевих (цементитних) сталей. До низько вуглецевих сталей відносяться сталі марок: 15Х, 20Х, 20ХН, 12ХН3А, 12Х2Н4А, 20Х2Н4А, 18Х2Н4ВА, 18ХГТ, 25ХГТ та інші.

Ці сталі після відпалу мають структуру ферит + перліт, а після гартування і низької відпустки – мало вуглецевий мартенсит.

Рис.8.1 Мікроструктура сталі 18ХГТ

а) після відпалу - ферит + перліт; б) після гартування – мало вуглецевий мартенсит (х500); травлення 4% спиртовим розчином азотної кислоти

Мікроструктура середньо вуглецевих сталей.

До середьовуглецевих сталей відносяться марки: 30Х, 35Х, 40Х, 50Х, 20ХГСА, 25ХГСА, 30ХГСА, 30ХН3А, 40ХН, 45ХН, 40ХН2МА. Після відпалу мікроструктура цих сталей буде ферит – перліт, а після гартування і високої відпустки – сорбіт.

Рис.8.2Мікроструктура сталі 45

Прокат. Ферит + Перліт (х500);

травлення 4% спиртовим розчином азотної кислоти

 

Рис.8.3 Мікроструктура сталі 45 після нормального відпалу – ферит + перліт (Х500); травлення 4% спиртовим розчином азотної кислоти

Мікроструктура пружинно-ресорних сталей.

До пружинних та ресорних сталей відносяться: 65Г, 50С2, 55С2, 60С2А, 70С3А, 60С2ХФА, 50ХГА, 60С2Н2А, 60С2ХФА та інше.

Після відпалу ці сталі матимуть структуру перліт – ферит, а після гартування і відпустки при температурі 350-500 С (залежно від марки сталі) тростит.

Рис.8.4 Мікроструктура сталі 60С2:

а) в стані поставки – ферит +перліт; б) після гартування і відпустки – тростит (Х500); травлення 4% спиртовим розчином азотної кислоти

Мікроструктура шарикопідшипникової сталі.

Передбачає чотири марки шарикопідшипникової сталі: ШХ6, ШХ15, ШХ9, ШХ15СГ. Після відпалу структура має вид дрібнозернистого перліту, після гартування і низької відпустки структура скритокристалічного мартенситу з рівномірно розташованими дрібними карбідами.

 

Рис.8.5 Мікроструктура сталі ШХ15 після відпалу: а) нормальний відпал; б) недогрів при відпалі; в) перегрів при відпалі (Х500); травлення 4% спиртовим розчином азотної кислоти

Мікроструктура інструментальних сталей.

Леговані інструментальні сталі застосовують для виготов­лення ріжучого інструменту, працюючого при великих швидкостях різання. До цих сталей відносять наступні марки: Р9, Р12, Р18, Р6М3, Р6М5, Р9Ф5, Р9К5, Р10К5Ф5 і ін.

Швидкоріжучі сталі відносять до карбідного (ледебуритного) класу.

В стані лиття структура швидкоріжучої сталі складається з ледебуритної евтектики. Швидкоріжучі сталі мають три види карбідів: первинні (ледебуритна евтектика), другорядні (виділяються при охолодженні з аустеніту), та евтектичні (утворюються від термічного перетворення).

Рис.8.6 Мікроструктура сталі в стані лиття швидкороріжучої Р18 (Х500);

травлення 4% спиртовим розчином азотної кислоти

Рис.8.7 Мікроструктура кованої сталі і відпаленої швидкоріжучої сталі

Р18 (Х500); травлення 4% спиртовим розчином азотної кислоти

Для руйнування ледебуритної евтектики та усунення крихкості литу сталь (швидкоріжучу) піддають обробці тиском(прокатка, ковка), а потім відпалу.

Мікроструктура кованої сталі складаеться з великих первинних карбідів, менших другорядних карбідів та сорбіту. Мікроструктура загартованої швидкоріжучої сталі після трьохкратної відпустки при температурі 550-570 С складається з мартенситу і карбідів.

Мікроструктура сталей з особливими властивостями.

До таких сталей відносяться нержавіючі, жаротривкі, жаростійкі, графітизовані і т.д.

Мікроструктура хромових нержавіючих сталей.

Вміст хрому в цих сталях повинен бути не меншим 12% Сг.

Широко використовують нержавіючі хромисті сталі марок: 12X13, 20X13, 30X13, 40X13, 12X17, 15X28.

В сталях з 13% Сг при нагріванні та охолодженні проходять перетворення. Вони відносяться до мартенситного класу. Сталі 12X17 та 15X28 відносяться до феритного класу. Сталі мартенситного класу після гартування і низької відпуски складаються з мартенситу. Сталі фритного класу складаються з фериту і невеликої кількості хрому.

Рис.8.9 Мікроструктура сталі 2Х13: а) після гартування від 1050 С мартенсит; б) після гартування і відпуски при 700 С – сорбіт.

Мікроструктура жароміцних і жаростійких сталей.

Сюди відносяться сталі аустенітного класу: 12Х18Н9, 12Х18Н12Т, 12Х17Г9АН14 і ін.

В нормальному стані структура аустенітного класу аустеніт+ карбіди.

Для одержання найбільшої стійкості проти корозії хромонікелеві нержавіючі сталі піддають гартуванню з 1100- 1150 С в воді або на повітрі. Одержуємо однофазну аустенітну структуру, а потім відпустка(старіння) при 750 С, в результаті якого з аустеніту виділяються карбіди (головним чином карбіди хрому), які розташовані по границям зерен аустеніту.

Контрольні питання

1. Які сталі є корозійностійкими (нержавіючими) сталями?

2. Маркування і властивості корозійностійких сталей, хромистих сталей.

3. Якими властивостями володіють жаростійкі і жароміцні сталі?

4. Які сталі, застосовують для вимірювальних інструментів?

5. Які сталі, називають штамповими?

ВІДПОВІДІ

________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2017-03-12; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 897 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Сложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © Амелия Эрхарт
==> читать все изречения...

2159 - | 2048 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.007 с.