Робочий час – час, протягом якого працівник повинен виконувати обов‘язки за трудовим договором.

Види робочого часу

Нормальна тривалість – не більше 40 годин на тиждень.

Скорочена тривалість:

- для неповнолітніх віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень,

від 15 до 16 - 24 години на тиждень, але для учнів під час навчання ці норми скорочуються наполовину, відповідно – 12 і 18 годин.

- для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці - не більше 36 годин.

Неповна тривалість – встановлюється за згодою між працівником та роботодавцем. Останній зобов‘язаний встановити неповний робочий день на прохання працівника за наявності законних підстав (вагітність; для жінки, яка має дитину до 14 років або дитину-інваліда; для працівника, який наглядає за хворим членом сім‘ї; для інвалідів).

Ненормований робочий день – для окремих категорій керівників і фахівців. Такі працівники повинні без додаткових розпоряджень керівника працювати у разі необхідності понад нормальні тривалість робочого часу.

Надурочні роботи - понад встановлену тривалість робочого дня (як правило, не допускаються.) Можуть допускати лише у виняткових випадках, указаних в ст.62 КЗпП (письмова згода працівника):

- при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків,

- проведення необхідних громадських робіт для усунення обставин, що порушують функціонування об‘єктів водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв‘язку,

- при необхідності закінчення розпочатої роботи, яка, внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних причин,не могла бути закінчена в нормальний робочий час, якщо припинення її може призвести до псування або загибелі майна чи може викликати загрозу життю або здоров‘ю людей, а також у разі необхідності проведення невідкладного ремонту машин, верстатів та ін. устаткування, якщо несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості робітників,

- при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення,

- продовження роботи у зв‘язку з нез‘явленням на роботу працівника, якщо робота не допускає перерви. (До таких робіт забороняється залучати вагітних жінок і жінок, що мають дітей до 3-х років; осіб, молодше 18 років, працівників, які навчаються з загальноосвітніх школах і ПТУ без відриву від роботи, в дні занять).

Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4-х годин протягом 2-х днів підряд і 120 годин на рік. Такі роботи продовжуються лише за згодою профспілкового комітету.

Нічний час – з 22 годин до 6-ї години ранку.(на 1 годину скорочується при 8-годин-

ної тривалості робочого часу; забороняється для вагітних жінок, і жінок, що мають дітей до 3-х років, для осіб до 18 років).

 

1. Час відпочинку – час, вільний від виконання трудових обов‘язків.

Види часу відпочинку

Перерва для відпочинку та харчування – надається не більше 2 годин, не включається до робочого часу та надається, як правило, через 4 години після початку роботи. (Передбачаються додаткові перерви під час роботи на вільному повітрі будівельникам для обігріву, секретарям-друкаркам, операторам ЕОМ тощо)

Вихідні та святкові дні - робота у вихідні дні забороняється, проте у ст..71 КЗпП передбачено винятковий порядок залучення окремих працівників до роботи у ці дні. Допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має складати не менше 42 години.

Відпустки.

Щорічна основна відпустка – не менше 24 календарних днів зі збереженням на їх період місця роботи та середньомісячного заробітку.

56 – для керівних, педагогічних, наукових працівників,

69 - для працівників, зайнятих на підземних, гірничих роботах,

для неповнолітніх – 1 календарний місяць,

30 календарних днів для інвалідів 1 і 2 групи, 26 – для інвалідів 3 групи.

 

Додаткові відпустки – надаються окремим категоріям працівників: зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці; за особливий характер праці.