Підстави припинення та розірвання трудового договору

Трудове право

 

 

1. Загальна характеристика трудового права.
2. Колективний договір.
3. Трудовий договір. Контракт.
4. Підстави припинення та розірвання трудового договору.
5. Поняття і види робочого часу.
6. Поняття і види часу відпочинку..
7. Оплата праці..
8. Трудові спори.
9. Трудова дисципліна. Дисциплінарна відповідальність.
10. Матеріальна відповідальність.
11. Соціальне страхування і забезпечення.

 

Трудове право – це галузь права, яка регулює відносини між працівниками та власниками підприємств або уповноваженими ними органами з приводу праці.

Предметом трудового права є трудові відносини, а також відносини, що тісно пов‘язані з трудовими (працевлаштування, підготовка кадрів та підвищення кваліфікації, контроль за дотриманням трудового законодавства, колективно-трудові відносини).

Трудові правовідносини – відносини, що формуються між працівником і роботодавцем і регулюються трудовим правом.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює трудові правовідносини, є Кодекс законів про працю України (10.12.1971). Також право на працю конкретизоване у ряді законів України: «Про зайнятість населення» (01.03.1991), «Про оплату праці» (24.03.1995), «Про відпустки» (15.11.1996), «Про порядок вирішення колективних трудових спорів» (03.03.1998) тощо.

1. Колективний договір – угода між власником підприємства і трудовим колективом найманих працівників.

Сторони колективного договору: власник (або уповноважений ним орган) та профспілкова організація, а у разі відсутності – представники працівників або уповноважених органів.

Зобов‘язання сторін щодо врегулювання виробничих, трудових, соціально -

економічних відносин, зокрема:

- зміни в організації виробництва і праці,

- забезпечення продуктивної зайнятості;

- нормування і плати праці;

- встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

- участі трудового колективу у формуванні, розподілі, і використанні прибутку підприємств;

- режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку, умов і охорони праці тощо.

Порядок укладання колективного договору:

- укладенню колективного договору передують колективні переговори;

- реєстрація колективного договору місцевими органами державної виконавчої влади;

- набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому;

- положення договору обов‘язкові як для власника, так і для працівника.

-

1. Трудовий договір – угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов‘язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Роботодавець – юридична або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.

Змістом трудового договору є права та обов‘язки працівника та роботодавця.

Умови трудового договору поділяються на обов‘язкові та додаткові.

Обов‘язковими умовами договору є: місце роботи, час початку дії трудового договору, трудова функція, оплата праці, режим праці та відпочинку, охорона праці.

Додатковими умовами є всі усі інші умови трудового договору: випробовування, професійна підготовка та перепідготовка, надання соціально-культурних та соціально-побутових благ та інше.

Форма укладання трудового договору: письмова або усна (у ряді випадків письмова форма обов‘язкова). Особлива форма договору – контракт, в якому строк його дії, права та обов‘язки, відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватися за угодою сторін.

За строком укладання, виділяють такі види трудових договорів:

- безстроковий – укладається на невизначений строк;

- строковий – на визначений строк, встановлюється за погодженням сторін

- і на час виконання певної роботи (наприклад, сезонна робота – не перевищує 6 місяців).

Порядок укладання.

- Взаємна воля сторін (не допускається будь-яке пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих переваг при прийомі на роботу).

- Особи, які поступають на роботу, зобов‘язані пред‘явити:

ü паспорт або ін. документ, що посвідчує особу,

ü трудову книжку (якщо працівник прийнятий вперше на роботу, трудова книжка оформляється не пізніше 5 днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення, нагороди, стягнення не заносяться),

ü довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру;

ü додаткові документи: документ про спеціальну освіту (спеціальність, кваліфікацію) у разі, якщо робота, на яку претендує працівник, потребує спеціальних знань; довідка про стан здоров‘я та ін. документи.

Якщо на роботу приймають неповнолітнього – медична довідка обов’язкова (до 21 року – обов‘язковий медичний огляд).

За власно ю ініціативою особа може подавати характеристику, рекомендації, резюме тощо.

Зобов‘язання сторін

Роботодавець зобов‘язаний:

- виплачувати заробітну плату,

- забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи і передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін

Працівник зобов‘язаний: (дієздатність настає з 16 років, з 15 років – за згодою одного з батьків, а для учнів з 14 років - у вільний від навчання час):

- виконувати роботу, визначену трудовим договором;

- підкорятися внутрішньому розпорядку.

 

Підстави припинення та розірвання трудового договору

За волею сторін:

- угода сторін,

- закінчення строку (якщо після закінчення строку договору трудові відносини продовжуються і жодна з сторін не вимагає його розірвання, вважається, що дія договору продовжується на невизначений строк),

- переведення працівника за його згодою на інше підприємство або перехід на виборну посаду,

- відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв‘язку зі зміною істотних умов праці.

За ініціативою власника або уповноваженого ним органу:

- ліквідація підприємства, установи, скорочення штатів співпрацівників,

- вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) державного або громадського майна,

- невідповідальність працівника посаді, яку він обіймає, або роботі, яку виконує, внаслідок недостатньої кваліфікації, або стану здоров’я,

- прогул, в тому числі відсутність на роботі більше 3 годин протягом робочого дня без поважних причин,

- поява на роботі у нетверезому стані, стані наркотичного і токсичного сп‘яніння,

- невихід на роботу протягом більш 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.

За ініціативою працівника:

- якщо договір укладено на невизначений строк, працівник має право розірвати його, попередивши про це роботодавця письмово за 2 тижні, необов’язково вказуючи причини звільнення (за наявності поважних причин працівник повинен подати роботодавцю докази, що підтверджують ці причини і звільнитися раніше. При цьому безперервний стаж зберігається, якщо перерва в роботі не перевищує 1 місяця),

- якщо роботодавець не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору (при цьому працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі, який передбачено колективним договором, але не менше 3-місячної зарплати),

- договір, який укладається на визначений строк, підлягає розірванню достроково за вимогою працівника у разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором.

За ініціативою третіх осіб. Як такі виступають уповноважені державні органи та посадові особи, що не є стороною трудового договору.