Регулювання операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», оподаткування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється за такими принципами:

– Україна самостійно встановлює і скасовує податки і пільги для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

– ставки податків встановлюються і скасовуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України;

– рівень оподаткування встановлюється виходячи з необхідності досягнення та підтримання самоокупності і самофінансування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та з метою бездефіцитності платіжного балансу України;

– стабільність кількості видів і розмір податків гарантуються державою на строк не менш як 5 років;

– забороняється встановлювати інші податки, крім тих, що затверджені Верховною Радою України;

– ставки податків є однаковими для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та визначаються за товарною ознакою: для одного і того ж товару діє єдина ставка податку;

– заохочення експорту готової продукції.

Забороняється одночасне застосування щодо одного й того ж товару податку на експорт і імпорт та режиму ліцензування і квотування експорту, за винятком випадків встановлення режиму ліцензування і квотування як заходу у відповідь на дискримінаційні дії інших держав.

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності – це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов’язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют – австралійські долари, англійські фунти стерлінгів, датські крони, долари США, ісландські крони, канадські долари, норвезькі крони, шведські крони, швейцарські франки, японські єни, євро, СПЗ, золото, паладій, платина, срібло.

Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідн до законодавства України.

З метою збільшення надходжень в Україну валютних коштів, стабілізації грошової національної одиниці та оздоровлення фінансово-банківської системи держави в цілому може бути заборонено проведення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг – з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг – дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

У разі переоформлення в установленому порядку бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору встановлені строки не поновлюються і не перериваються.

У разі коли замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов’язання шляхом перерахування коштів на рахунок суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України – сторони договору, підставою для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини за бартерним договором є подання зазначеним суб’єктом до митного органу довідки уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору в установлені законодавством України строки на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, послуг), зазначених у договорі, та копії додаткових угод, які зумовлюють зміну характеру договору.

У разі зміни умов договору, що передбачає заміну зобов’язань щодо оплати товару іноземним контрагентом в грошовій формі на зобов’язання по постачанню товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби.

Порушення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, передбачені законодавством строки зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується.

Настання та закінчення дії обставин непереборної сили повинно бути підтверджено довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Обставини форс-мажору підтверджуються в установленому законом порядку.

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України або іншим уповноваженим арбітражем, в тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків та інших умов, визначених бартерним договором, передбачені законодавством строки зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково чи припинення (закриття) провадження у справі або залишення позову без розгляду строки поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі часткової відмови в позові пеня нараховується тільки в тій частині, в якій було відмовлено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані протягом п’яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити митні органи (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі 1 відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Митні органи здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерним договором та інформують органи державної податкової служби про порушення строків надходження товарів.

Органи державної податкової служби України здійснюють контроль за своєчасним імпортом робіт і послуг згідно з бартерними договорами та інформують органи державної митної служби України про фактичний експорт робіт і послуг для забезпечення контролю за своєчасним надходженням товарів, що мають бути імпортовані.

Органи державної податкової служби України мають право за результатами документальних перевірок стягувати у безспірному порядку із суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України пеню.

Суми стягненої пені спрямовуються до Державного бюджету України у порядку, передбаченому законодавством України.

За порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов’язаних з ним законів України до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

– накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

– застосування до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб’єктами законодавства;

– тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Санкції застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової служби, контрольно-ревізійної служби, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції можуть бути застосовані до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності ведуть бухгалтерський та оперативний облік зовнішньоекономічних операцій, а також статистичну звітність, яку надсилають органам Державної статистики України.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності в галузі обліку і звітності, а також комерційної таємниці керуються Господарським кодексом України.

Для бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності користуються планом рахунків та інструкцією про його використання, що діють на території України, та відповідними змінами і доповненнями, які відображають специфіку зовнішньоекономічної діяльності.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності самостійно визначають порядок аналітичного обліку зовнішньоекономічної діяльності, запроваджують відповідні субрахунки.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності відображають цю діяльність та її результати у своїй річній фінансовій звітності окремо зазначеними показниками:

– у бухгалтерському балансі окремо виділяються кошти (активи), що знаходяться у зовнішньоекономічному обороті, – товари, документи, цінні папери, а також їх джерела (пасиви) – кредити, заборгованість, одержані прибутки тощо;

– у звіті про фінансові результати окремо відображаються виручка від зовнішньоекономічних операцій і відповідні витрати. У додатку (коментарі) до річного фінансового звіту робляться необхідні пояснення щодо наведених показників зовнішньоекономічної діяльності.

Державній податковій службі, крім річного фінансового звіту, надається також інформація про суми сплачених податків на імпорт та експорт – щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, що слідує за звітним. Національному банку України (або за його дорученням – банку для зовнішньоекономічної діяльності України) надається інформація про суми по обов’язковому розподілу частини виручки в іноземній валюті – чотири рази на рік, не пізніше 15 числа місяця, що слідує за звітним періодом.

Податкова ревізія суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності провадиться органами державної податкової інспекції згідно з її компетенцією не частіше одного разу на рік.

До суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності органи державної податкової служби можуть застосовувати спеціальні санкції за порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Подання про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій вносяться до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за підписом уповноваженої на це посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідальність за недостовірність інформації, зазначеної в поданнях щодо застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій, на підставі яких видаються відповідні накази Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, несе центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 26 грудня 1995 року №1044 «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю», органи державної податкової служби зобов’язані інформувати:

1) щомісяця, не пізніше 20 числа Міністерство фінансів України та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про перелік підприємств, що мають заборгованість за експортно-імпортними операціями, для врахування під час вирішення питання про надання цим підприємствам фінансової допомоги;

2) щокварталу, не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України про результати перевірки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які порушили встановлені законодавством терміни повернення валютної виручки, одержаної від експорту товарів (робіт, послуг), та терміни надходження товарів (робіт, послуг), що імпортуються в Україну;

3) щокварталу, на 45 день після звітного періоду, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України про результати перевірки декларування валютних цінностей, що перебувають за межами України;

4) щомісяця Міністерству економічного розвитку і торгівлі України подання на українських та іноземних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов’язані з ним закони України, для застосування спеціальних санкцій відповідно до статті 37 «Про зовнішньоекономічну діяльність».

В свою чергу, органи державної податкової служби отримують інформацію:

1) від Державної митної служби України щомісяця, 25 числа місяця, що настає за звітним, реєстри вивізних та ввізних митних декларацій, на підставі яких товари та інші предмети перетнули митний кордон України згідно з угодами, що передбачають розрахунки у грошовій формі;

2) від Державної митної служби України щокварталу, на 25 день після звітного періоду, реєстри вивізних та ввізних митних декларацій про здійснення експортно-імпортних операцій;

3) від Державної служби статистики України, щомісяця, на 45 день після звітного періоду, зведені дані про обсяги експорту-імпорту товарів на основі даних вантажних митних декларацій та звітів підприємств і організацій про товари, що не підлягають митному регулюванню;

4) від Державної митної служби України щомісяця, не пізніше 25 числа, про порушення резидентами встановлених законодавством термінів надходження товарів, що імпортуються за бартерними угодами;

5) від Державної служби статистики України щокварталу, на 45 день після звітного періоду, про обсяги експорту-імпорту послуг (робіт);

6) від Національного банку України щомісяця, не пізніше 20 числа про порушення резидентами встановлених законодавством термінів розрахунків в іноземній валюті під час здійснення експортних операцій та термінів надходження продукції за імпортними операціями після здійснення платежів;

7) від Національного банку України щокварталу, не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, перелік підприємств, які мають дозвіл на відкриття рахунків в іноземних банків;

8) від Міністерства економічного розвитку та торгівлі України в міру застосування спеціальних санкцій перелік українських та іноземних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані спеціальні санкції згідно із статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за відповідний період в електронному вигляді з наступним підтвердженням;

9) від уповноважених банків щомісяця, не пізніше 5 числа про відкриття, закриття валютних рахунків підприємствами для здійснення звірки;

10) від регіональних управлінь Національного банку України щокварталу, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, про рух коштів на рахунках резидентів, відкритих в іноземних банках згідно з ліцензіями Національного банку;

11) від Державної служби статистики України щокварталу, на 50 день після звітного періоду про здійснення іноземних інвестицій в інвестиційні об’єкти України та про здійснення інвестицій резидентами України в інвестиційні об’єкти за її межами.