Організація контрольно-перевірочної роботи.

ТЕМА 9. ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРОК

 

1. Організація контрольно-перевірочної роботи.

2. Підготовка до проведення документальної перевірки. Особливості здійснення документальної податкової перевірки.

3. Фактичні перевірки та підстави для їх здійснення.

4. Умови проведення податкових перевірок. Узагальнення результатів перевірки та їх реалізація.

5. Податковий контроль за трансфертним ціноутворенням.

6. Валютний контроль. Відповідальність за порушення валютного законодавства.

7. Регулювання операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

8. Застосування реєстраторів розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій.

Організація контрольно-перевірочної роботи.

Контрольно-перевірочний процес, який здійснюють податкові органи при проведенні сервісного податкового аудиту (податкових перевірок), можна поділити на чотири етапи:

І. Відбір об’єкта перевірки (клієнта) – визначення критерії відбору, застосування спеціальних та випадкових методів відбору, збір інформації про платника податків.

Методика відбору об’єктів для перевірок передбачає першочерговий відбір платників податків, які:

- не надають або невчасно надають документи, необхідні для нарахування й сплати податків і платежів;

- підприємства, що відображають у звітності збитки або незначні прибутки протягом кількох звітних періодів при значних розмірах майна та потенційно прибуткових видах діяльності, займаючись водночас благодійністю (спонсорством);

- підприємства, що допускають різкі коливання податкових платежів у різні звітні періоди за приблизно однакового обсягу реалізації;

- платники, які істотно збільшили споживання матеріальних ресурсів при зменшення або незначному збільшення обсягів продукції, що відображається у звітності;

- платники, які претендують на значні суми відшкодування ПДВ при невеликому терміні існування підприємства, малих активах та чисельності працівників, різноспрямованості господарської діяльності та значних оборотах виручки;

- платники, остання перевірка яких виявила найістотніші порушення податкового законодавства;

- підприємства, щодо яких є документи й інформація, які ставлять під сумнів походження коштів платника податків або свідчать про наявність порушень чинного законодавства;

- підприємства, що у запланованому періоді підлягають ліквідації або реорганізації;

- платники, необхідність перевірки яких випливає із мотивованих запитів інших контрольних органів;

- підприємства, яких довго не перевіряли.

ІІ. Планування перевірки – підготовка переліку питань, що підлягають перевірці; визначення строку проведення перевірки, обсягів робіт, які необхідно провести, кадрових ресурсів, необхідних для її проведення та ресурсу часу на здійснення перевірки.

ІІІ. Доперевірочний аналіз – це встановлення реальної оцінки стану податкового і бухгалтерського обліків та достовірності звітних даних; з’ясування об’єктивних причин у значних змінах фінансово-економічних показників, що негативно вплинули на звітні результати діяльності й відповідно на розмір бази оподаткування; оцінка виконання підприємством зобов’язань зі сплати податків та інших обов’язкових платежів; оцінка фінансового стану підприємства і забезпечення його грошовими ресурсами; виявлення тенденцій щодо руху майна (активів) підприємства, підготовка пропозицій до переліку питань, що підлягають перевірці.

Доперевірочний аналіз здійснюється з опрацюванням загальних реєстраційних даних, при цьому використовуються АІС: «Облік», «Aудит», «Зустрічні звірки», а також із обробкою показників фінансової та податкової звітності, інформації про пов’язаних осіб, податкової інформації від структурних підрозділів податкового органу; іншої інформації щодо клієнта.

Особливу роль відіграє АІС «Система автоматизованого зіставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів». За допомогою даного програмного комплексу перевіряючий, знаходячись у Центрі по обслуговуванню платників податків, може побачити повноту відображення податкових зобов’язань з ПДВ. Відпрацьовуються клієнти, по яких є інформація щодо здійснення нікчемних стосунків (транзитери, вигодо набувачі, податкові ями), будуються схеми по імовірній мінімізації податкових зобов’язань.

IV. Підготовка програми перевірки – визначення мети проведення перевірки, переліку об’єктів перевірки, складу контрольно-перевірочної бригади та її керівника; терміну проведення перевірки, терміну, протягом якого після закінчення перевірки необхідно провести реалізацію її результатів. Конкретизація переліку питань, що підлягають перевірці, та викладення їх у технологічній послідовності виконання. Опис процедур зі здійснення перевірки і терміни їхнього проведення. Визначення відповідальних працівників податкового аудиту за перевірку того чи іншого питання або проведення процедур і терміни підготовки й здачі підсумкових документів за результатами їх проведення. Складання програми перевірки.

V. Організаційні заходи з підготовки перевірки – вивчення специфічних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність платника податків; повідомлення платника податків про перевірку; збір пропозицій щодо формування контрольно-перевірочної бригади, проведення її інструктажу; оформлення посвідчень на право перевірки; повідомлення про початок перевірки інших органів, що беруть у ній участь.

VІ. Проведення аудиту.

VII. Оформлення результатів виїзного податкової перевірки.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла:

– від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

1) що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, інших звітних документах;

2) що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів;

3) про фінансово – господарські операції платників податків;

4) про застосування реєстраторів розрахункових операцій;

– від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:

1) про об’єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об’єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати;

2) про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків;

3) що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації, фінансових звітів), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;

4) про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги;

5) про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи; вид дозвільного документа; вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа; строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення); сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ;

6) про експортні та імпортні операції платників податків;

– від банків, інших фінансових установ – інформація пронаявність та рух коштів на рахунках платника податків;

– від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

– за результатами податкового контролю;

– для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

Зазначена інформація безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби у визначені законодавствам терміни.

До інформації, що надається періодично, належить інформація від платників податків та податкових агентів.

Інформація, що надається органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, про об’єкти оподаткування та про дозволи, ліцензії тощо має бути подана щомісяця протягом 10 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Інформація, що міститься у звітних документах, надається органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування протягом 10 календарних днів з дня подання такої звітності відповідному органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Органами державної статистики інформація надається відповідно до плану державних статистичних спостережень.

Інформація про встановлені місцевими органами влади ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги, надається не пізніше 10 календарних днів з дати набрання чинності відповідним рішенням.

Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту із зазначенням вказаної інформації;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатка контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 Податкового кодексу України;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної або акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту. У разі коли запит складено з порушенням вимог, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит органу державної податкової служби надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Якщо виникає потреба надати інформацію про наявність та рух коштів на рахунках платника податків в обсягах більших, ніж передбачені Податковим кодексом, банками та іншими фінансовими установами, то контролюючий орган повинен отримати відповідне рішення суду.

З метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, у тому числі між платником податку та неприбутковими організаціями.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться згідно з Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232.

Зустрічні звірки проводяться у суб’єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку у якому перебуває суб’єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб’єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання у десятиденний термін.

Податкова інформація може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.