Етапи судового розгляду адміністративної справи

Відповідно до цього можна виділити такі стадії судового розгляду адміністративної справи: підготовча частина судового засідання, розгляд справи по суті, ухвалення та проголошення судом рішення за результатами розгляду справи.

Підготовча частина судового засідання включає: відкриття судового засідання, встановлення осіб, які прибули на судове засідання, вирішення судом клопотань осіб, що беруть участь у справі, повідомлення про повне фіксування судового процесу технічними засобами.

Розгляд справи по суті передбачає: з’ясування думки сторін про можливе їх примирення, дослідження доказів; пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановлення порядку дослідження інших доказів та судові дебати [1].

Після закінчення підготовчого провадження судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі.

Судовий розгляд справи, як правило, відбувається на відкритому судовому засіданні. На закритому судовому засіданні справу може бути розглянуто, якщо існує необхідність нерозголошення державної таємниці та захисту особистого життя людини. Суд має право розглянути справу в порядку письмового провадження за умови неявки осіб, які беруть участь у справі та попередньо належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, або за відсутності потреби заслухати в судовому засіданні свідка чи експерта.

Під час судового розгляду справи судом першої інстанції головуючим на судовому засіданні є суддя, який здійснював підготовче провадження. У призначений для розгляду справи час головуючий суддя відкриває судове засідання та керує його ходом з метою забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин у справі.

Учасники адміністративного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні. Учасники адміністративного процесу звертаються до судді “Ваша честь”, а документи й інші матеріали передають головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

Секретар судового засідання, згідно з процесуальним законодавством України, є учасником судового процесу. У ході судового розгляду адміністративної справи він доповідає судові про прибуття і причини неприбуття до суду викликаних та належним чином повідомлених осіб; забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами; веде журнал судового засідання; виконує доручення головуючого [2].

Головуючий у судовому засіданні оголошує склад суду; встановлює осіб, які прибули на судове засідання; перевіряє повноваження посадових і службових осіб та роз’яснює їхні права й обов’язки, права відводу за підстав, установлених Кодексом адміністративного судочинства України.

За критерієм предметності відповідні справи розглядаються та вирішуються в окружному адміністративному суді як одноосібно суддею, так і колегією у складі трьох суддів.До розгляду справи по суті колегія у складі трьох суддів призначається у разі особливої складності справи за клопотанням сторін або з ініціативи суду.

При заявленні відводу (самовідводу) суд вислуховує думку особи або осіб, якими заявлено відвід, та постановляє відповідну ухвалу в нарадчій кімнаті.

Неприбуття і неповідомлення про причини неприбуття у судове засідання особи, яка бере участь у справі, не є перешкодою для розгляду справи. Проте суд може відкласти розгляд справи за клопотанням сторони і з урахуванням обставин у справі.

У разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень. Адміністративна справа може бути вирішена на підставі наявних у ній доказів, якщо сторона без поважних причин залишила залу судового засідання.

У випадку неприбуття на судове засідання свідка, експерта чи спеціаліста суд, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість подальшого розгляду справи за відсутності перелічених вище учасників адміністративного процесу, вирішує це питання ухвалою.

До початку розгляду справи по суті головуючий пропонує особам, які беруть участь у справі, заявити клопотання в разі наявності. Вирішення судом клопотань осіб, які беруть участь у справі, здійснюється негайно після заслуховування думки присутніх на судовому засіданні осіб, котрі беруть участь у справі, про що постановляєтся ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.

Необхідно зазначити, що в судовій практиці суду першої інстанції мають місце випадки, коли судді не дотримуються даних приписів процесуального закону в частині заслуховування думки осіб, які беруть участь у справі, та вирішення питання по суті заявленого клопотання і, як наслідок, не постановляється відповідна ухвала.

Судовий розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого в судовому засіданні про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження, з’ясовується питання щодо примирення сторін. Інколи головуючий ухиляється від з’ясування останнього питання.

Предметом доказування в судовому процесі є обставини, котрими обґрунтовуються позовні вимоги або які мають інше значення для вирішення справи та їх належить установити під час ухвалення судового рішення у справі.

Для встановлення обставин на судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, висновки експертів.

Згідно з адміністративним судочинством суд вживає передбачених законом заходів, необхідних для з’ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів, за власною ініціативою [3].

Важливо, що в адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову [4].

Для обґрунтування своїх вимог і заперечень за клопотаннями осіб, які беруть участь у справі, можуть бути допитані як свідки відповідні особи про відомі їм обставини та факти, що стосуються спору. Якщо перешкод для допиту свідка немає, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги. Допит свідка починається з пропозиції головуючого в судовому засіданні розповісти все, що йому відомо у справі, яка розглядається. Першою йому ставить питання особа, за клопотанням якої викликано свідка. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть ставити свідкові питання в будь-який час його допиту. Свідок може користуватися записами, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам’яті. Після допиту записи показуються суду та особам, які беруть участь у справі, та можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.

Свідок може бути допитаний повторно на тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях. Якщо документ, поданий до суду особою, котра бере участь у справі, викликає сумнів у достовірності, то суд виключає його з числа доказів у справі.

Вважаємо, що на стадії судового розгляду питання про достовірність чи фальшивість документа і виключення його з числа доказів суд (суддя) не може вирішувати на судовому засіданні, а повинен це робити лише в нарадчій кімнаті під час прийняття судового рішення у справі, оскільки в ході дослідження доказів суд не дає їм оцінки. У разі необхідності для вирішення зазначеного питання суд має право своєю ухвалою визначити відповідні заходи для перевірки фальшивості документа або усунення сумніву в його достовірності, зокрема витребувати інформацію з цього питання у суб’єкта, який міг видати такий документ.

Якщо перевірити достовірність документа без спеціальних знань неможливо, то суд (суддя) призначає відповідну експертизу.

Після дослідження судом висновку експерта і використання усних консультацій та письмових висновків роз’яснення, викладені письмово й підписані спеціалістом, приєднуються до справи.

Судове засідання або його частина можуть бути оголошені закритими для дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб, звуко- чи відеозаписів особистого характеру.

Якщо всі обставини у справі перевірені доказами, головуючий у судовому засіданні дозволяє сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, дати додаткові пояснення або докази. Після заслуховування додаткових доказів суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати складаються з промов осіб, які беруть участь у справі. Особи у своїх промовах можуть посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. У дебатах першим надається слово позивачеві (представнику), а потім – відповідачеві (представнику). Суд може встановити для осіб, які беруть участь у справі, регламент промов та їх тривалість. Головуючий у судовому засіданні має право зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається. Після закінчення судових дебатів промовці можуть обмінятися репліками тільки з дозволу суду.

Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з’ясування нових обставин або дослідження нових доказів, що мають значення для справи, суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі. З’ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, судові дебати проводяться у загальному порядку.

Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний час його проголошення. Під час ухвалення судового рішення у справі ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Хід обговорення та ухвалення рішення у справі в нарадчій кімнаті суддями не розголошується.

Якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з’ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду, а розгляд справи проводиться у межах, необхідних для з’ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.