Голова ради О. Ю. Данильчук

ББК 74.200

Національне виховання учнів: регіональний аспект (з досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів Рівненської області) (ч.1), / Автори-упорядники: Н.Гавриш, , Коломієць Н.М. – Рівне, 2012. - 280с.

Автори-упорядники:

Гавриш Н.П., завідувач кабінету виховної роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

Ситник Г.І.

, методист кабінету виховної роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

Коломієць Н.М., старший викладач кафедри колекційної освітиРівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

 

Рецензенти:

Т.Гавлітіна, проректор з наукової роботи Рівненського ОІППО, кандидат педагогічних наук;

О.Шевчук, методист з виховної роботи відділу освіти Рівненської райдержадміністрації.

 

Відповідальний за випуск: М.Віднічук, ректор Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук

 

Рекомендовано до друку Вченою радою РОІППО (протокол №1 від 30.03. 2012 р.).

Перша частина посібника містить програму національного виховання учнівської молоді Рівненщини: пояснювальну записку, концептуальні засади програми та орієнтовний зміст виховання в загальноосвітніх навчальних закладах; нормативно-правове забезпечення реалізації обласної програми національного виховання учнівської молоді на 2008-2020 роки, алгоритми діяльності педагогів-виховників, деякі аспекти методичного забезпечення та матеріали досвіду роботи з організаційно-методичного забезпечення реалізації Програми; форми, методи та моніторинг її реалізації; наукові засади ціннісних ставлень особистості, психолого-педагогічні особливості формування у школярів ціннісних ставлень.

Посібник рекомендований директорам загальноосвітніх шкіл, заступникам директорів з навчально-виховної та виховної роботи, класним керівникам (вихователям), педагогам-організаторам, керівникам предметних гуртків.

Зміст

Розділ І. Програма національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки

Пояснювальна записка……………………………………………………………7

Концептуальні основи Програми……………………………………………...8

Виховання в загальноосвітніх навчальних закладах:

Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави…………………..24

Ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовнихнадбань рідного краю……………………………………………….33

Ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей…………………….43

Ціннісне ставлення особистості до себе……………………………………...53

Ціннісне ставлення особистості до природи…………………………………..64

Ціннісне ставлення особистості до праці……………………………………...71

Ціннісне ставлення особистості до мистецтва………………………………..81

Розділ ІІ. Нормативно-правове забезпечення реалізації обласної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 - 2020 роки

Розпорядження голови Рівненської обласної держадміністрації«Про обласну програму національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки».........................................................................................................89

Рішення Рівненської обласної ради «Про обласну програму національного виховання учнівськоїмолоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки».......................................................................................................................91

Наказ управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації «Про затвердження заходів щодо виконання програминаціонального виховання учнівської молоді Рівненщинина 2008 – 2020 роки»……………………….....92

Заходи управління освіти і науки облдержадміністрації щодо виконання обласної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 - 2020 роки ……………………………………………………………..93

Розділ ІІІ.Орієнтовні алгоритми діяльності педагогів-виховників з реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки

Орієнтовний алгоритм діяльності заступника директора з виховної роботи з реалізації програми національного вихованняучнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки………………………………………………………………..96

Орієнтовний алгоритм діяльності класного керівника з реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщинина 2008-2020 роки …………………………………………………………………………..………..97

Орієнтовний алгоритм діяльності педагога-організатора з реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 - 2020 роки……………………………………………………………………………….98

Орієнтовний алгоритм діяльності шкільного бібліотекаря з інформаційного забезпечення реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 - 2020 роки ……………………………………………….99

Орієнтовний алгоритм діяльності методиста з виховної роботи з реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщинина 2008 - 2020 роки………………………………………………………………………100

Розділ ІV. Діагностика ціннісних ставлень особистості

Вивчення ціннісних орієнтацій учнів 5-9 класів……………………………101

Методика «Автобіографія»(вивчення ціннісних орієнтацій учнів 9-11-х класів)………………………………………………………………………….102

Опитувальник для учнів «Мої цінності»……………………………………...103

Анкета для визначення рівня духовного розвитку особистості (для учнів 9-11класів)……………………………………………………………………….105

Діагностичний опитувальник «Особистісний ріст»………………………….106

Діагностичний опитувальник «Особистісний ріст»…………………………120

Діагностична карта класного керівника………………………………………127

Анкета «Реалізуємо програму національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки» (для класного керівника)………………..130

Розділ V.Деякі аспекти методичного забезпечення реалізації

обласної програми національного виховання учнівської

молоді на 2008 – 2020 роки

Орієнтовна тематика засідань методичного об’єднання класних керівників та вчителів-предметників…………………………………………………………130

Орієнтовна тематика науково-методичних проблемних тем (за змістом обласної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки)……………………………………………………………136

Орієнтовна тематика засідань педагогічної ради з проблеми «Реалізація обласної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки»………………………………………………………….137

Орієнтовні проблемні теми для дослідження педагогами-виховниками в системі самоосвітньої роботи………………………………………………….138

Алгоритм діяльності вчителя-предметника з реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки…………………………………………………………………………….142

Розділ VІ. Організаційно-методичне забезпечення реалізаціїобласної програми національного виховання учнівськоїмолоді Рівненщини на 2008 – 2020 роки (з досвіду роботи Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст. №18)

Наказ «Про затвердження заходів щодо виконанняПрограми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008 -2020 роки»…………….143

Заходи Рівненської ЗОШ ІІІІ ст. №18 на виконання обласної програми національного вихованняучнівської молоді Рівненщини …………………..144

План організаційно-практичних заходів РівненськоїЗОШ І-ІІІ ст. №18 щодо реалізації обласної програми національного виховання учнівської молодіРівненщини на 2008-2009 н.р…………………………………………149

Матеріали педагогічної ради………………………………………………….152

Розділ VІІ. Матеріали Перших педагогічних читань «Формування ціннісних ставлень особистості:теоретичний аспект»

Гавриш Н.П. Формування ціннісних ставлень особистості…………………161

Ситник Г.І.Ціннісне ставлення особистості: теоретичний аспект…………..171

Дем’янюк Т.Д.Теоретико-методологічні засади формування ціннісних ставлень…………………………………………………………………………179

Нікітчук І.Г.Система цінностей і ціннісних орієнтацій особистості у творчій спадщині Омеляна Вишневського………………………………………….....187

Юсин Т.А.Формування ціннісних орієнтацій і ставлень особистості як основи її життєвої позиції………………………………………………………………196

Синіцька Л.М. Реалізація у навчально-виховному (виховному) процесі школи

аксіологічного підходу до виховання(освоєння цінностей)………………....199

Киричук О.В. Формування ціннісних орієнтацій і ставлень особистості у навчально – виховному процесі школи……………………………………….203

Павлюк М.В. Формування в учнівської молоді ціннісного ставлення до природи в процесі викладання природничих наук та позаурочній природоохоронній діяльності………………………………………………….209

Кузьмич М.С. Формування ціннісних ставлень особистості в процесі викладання основ наук…………………………………………………………212

Хамедюк Н.С. Організаційно - педагогічні умови формування ціннісних ставлень особистості учня у сільському закладі…………………………….216

Кохан Т.Н. Формування ціннісних ставлень особистості у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу…………….219

Оржеховська В.Г. Система цінностей та ціннісних орієнтаційв дослідженнях сучасних та зарубіжних науковців…………………………………………….222

Слободян В.О. Формування ціннісних ставлень школярів у процесі викладання української та зарубіжної літератури………………………….229

Нетикша Т.Л. Формування ціннісних ставлень особистості в навчально-виховному процесі………………………………………………………….....251

Бурячок Т.О. Виховання системи цінностей особистості, ґрунтованих на пріоритетах духовності………………………………………………………..255

Розділ VІІІ. Список бібліографічних джерел до реалізації програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 рр.

Ціннісне ставлення особистості до держави і суспільства…………………..262

Ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю…......................................................................................264

Ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей……………………265

Ціннісне ставлення особистостідо себе………………………………………267

Ціннісне ставлення особистості до мистецтва………………………………269

Ціннісне ставлення особистості до праці…………………………………….265

Ціннісне ставлення особистості до природи...……………………………….270

Глосарій ……………………………………………………………………..274

 

 

Розділ І. Програма національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки

(Схвалена розпорядженням голови

Рівненської облдержадміністрації

09.02.2008 №42 і затверджена рішенням

Рівненської обласної ради29.02.2008 №695)

Пояснювальна записка

Національне виховання – важливий чинник соціального, економічного і культурного розвитку держави, збереження її національних, громадянських, духовно-моральних, сімейно-родинних цінностей.

Його сутність полягає у глибинному і всебічному пізнанні історії, культури, духовності українського народу, і на цій основі – пізнання і усвідомлення кожною дитиною себе як індивідуальності і як частки своєї нації, а через неї і всього людства.

Запропонована «Програма національного виховання учнівської молоді Рівненщини» (далі «Програма») визначає пріоритети в системі національного виховання учнівської молоді Рівненщини через формування системи життєвих цінностей особистості в урочній та позаурочній виховній діяльності.

Програма розрахована на весь період виховної діяльності класного керівника (вихователя) з учнями конкретного класу і враховує їх вікові, індивідуальні та психолого-педагогічні особливості.

Програма є багатоаспектною і має гуманістичну спрямованість. Дібрані до неї методи, форми, технології організації виховної діяльності ґрунтуються на взаємодії вихователя та вихованця і забезпечують цілісне формування гуманістичного світогляду особистості, закладають основи формування особистості, здатної у шкільному житті, діловій, громадській та сімейно-родинній сферах уникати конфліктів, поступатися і знаходити шлях до компромісів.

Соціалізуючий компонент Програми забезпечує інтеграцію особистості дитини на рівнях шкільного і дорослого життя в систему соціальних відносин, різні типи соціальних спільнот: класний колектив, дитячі і молодіжні громадські організації, творчі об’єднання, об’єднання за інтересами, місцеву громаду, передбачає включення дитини в низку соціальних ролей, засвоєння нею елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються її особистісні якості.

Програма включає комплекс заходів, які забезпечують можливість досягнення найоптимальнішого результату в розвитку дитини і, перш за все, у фізичній, психічній і духовно-моральній сферах, оскільки якраз вони є фундаментом гармонійно розвиненої, цілісної, соціально-активної особистості, здатної включитися в державотворчі процеси.

Вона передбачає потужне використання класними керівниками, вихователями методів самовиховання і «самобудівництва» особистості як найбільш перспективних виховних засобів процесу демократизації і гуманізації всіх напрямків виховання.

Зміст виховання, закладений у Програмі, передбачає прилучення учнівської молоді до історії і культури Волинського Полісся, звичаїв і традицій населення рідного краю, що посилює її регіональний аспект.

В розділі «Виховання в загальноосвітніх навчальних закладах» визначено програмно-цільові і змістові орієнтири організації життєдіяльності учнівських колективів, подані орієнтовні моделі випускника школи за ціннісними ставленнями особистості до держави і суспільства, історичних, культурних і духовних надбань населення рідного краю, сім’ї, родини, людей, самої себе, природи, праці та мистецтва.

1.Концептуальні основи Програми

Загальні положення

Поступальний розвиток української держави, зміцнення в ній засад громадянського суспільства, інтеграція України у світову та європейську спільноту неможливі без реформування освіти, оновлення системи національного виховання, головна мета і завдання якого – утвердження ідеалів гуманізму, свободи особистості, демократії, соціального і духовного прогресу, установки на пріоритет загальнолюдських і національних цінностей.

Кожен народ органічно продовжує себе через систему виховання в своїх дітях, генерує національний дух, ментальність, характер, психологію, сімейно-родинно-побутову культуру, основу якої складає збереження рідної мови, пізнання духовної спадщини батьків, дідів, прадідів, вивчення свого родоводу, життя за нормами народної моралі тощо.

В основу системи національного виховання покладено національну ідею як консолідуючий чинник розвитку суспільства і нації в цілому.

Ідеалом виховання виступають національно-свідома, життєво компетентна, високоінтелектуальна, творча, здатна до саморозвитку і самовдосконалення особистість, носій національних цінностей, національних виховних традицій та звичаїв, морально-педагогічного досвіду українського етносу.

Головною особливістю сучасного національного виховання є формування в учнівської молоді ціннісного ставлення, ґрунтованого на сукупності ціннісно значущих якостей особистості, які характеризують її ставлення до світу та соціуму. Сутність цього процесу складає сприйняття дитиною світу, його реалій, явищ чи об’єктів, розуміння їх внутрішньої суті, місця та призначення в житті людини. Таке ставлення формується в процесі його проживання, соціально цінної діяльності.

У сучасній соціокультурній ситуації, яка склалась в Україні, головною домінантою системи національного виховання є формування соціальної ментальності особистості як її стрижня, який передає самовідчуття, самобачення дитиною свого місця в соціумі і яка включає національно-громадянську, національно-етнічну, сімейно-родинну, філософсько-теологічну складові. Процес виховання має бути підпорядкований набуттю дитиною вмінь ототожнювати себе з державою, як активний її громадянин, власним родоводом, як гідний член сім’ї, а також формуванню відчуття відповідності власних вчинків і позицій ідеалам духовності.

Важливими складниками системи національного виховання в сучасних умовах мають стати набуття особистістю освітньої компетентності, формування антидевіантного імунітету і розвиток суб’єктної інтенційності – якості особистості, яка дає їй можливість бути повноцінним суб’єктом власної активності. Спрямованість виховання має підпорядковуватись формуванню задоволення морально-духовних потреб особистості.

Однією з рис національної системи виховання повинно бути формування політичної культури, компетентності і толерантності особистості, виховання відданості цінностям демократії, свободи у виборі власних світоглядних позицій, прагнення активно включитись в державотворчі процеси, громадське життя сільської чи міської громади, в якій живе дитина.

В умовах сьогодення важливим є виховання молодої людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров’я і здоров’я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності, формування культури здоров’я підлітка, здатності подолати шкідливі звички.

Одним із важливих напрямків національної системи виховання є формування гармонійних відносин дитини з природою, її екологічного світогляду,готовності до включення в активну природоохоронну діяльність. Її сутність має полягати у залученні школярів до розробки екологічних стежок, глибокому вивченні природи рідного краю, свого міста та села, впорядкуванні природних джерел, берегів річок та ставків, закладанні шкільних садів, створенні кімнат, музеїв природи, екології, участі в експедиціях «Люби і знай свій рідний край», «Твоя країна – Україна», акціях «Зелений світ», «Зелена планета» тощо.

Формування в учнівської молоді ціннісного ставлення до світу неможливе без виховання в неї ціннісного ставлення до мистецтва вцілому та народного мистецтва зокрема. Цей процес передбачає введення школярів у світ мистецтва, формування на цій основі системи знань про мистецтво, набуття нового естетичного досвіду, активне включення в культуротворчу діяльність через участь в Малих академіях народних мистецтв, клубах «Духовність», «Відродження», фольклорних ансамблях, експедиції «Краса і біль України», зустрічі з народними майстрами та умільцями, виховання здатності зберігати і розвивати колективний досвід українського народу, етносу рідного краю, становлення духовної зрілості особистості.

У сучасних умовах межі виховання розширюються і охоплюють навчання і освіту як засоби виховання. Доцільно організоване за змістом і формою навчання містить в собі потужний виховний потенціал: формує соціальні настанови та ціннісні орієнтації особистості, її духовні та матеріальні потреби. Доцільно організований і гуманістично спрямований виховний процес забезпечує реалізацію низки навчальних завдань, а саме: формування цілісної картини світу, збагачення соціального і морального досвіду особистості, уявлень про зв’язок навколишнього світу та її внутрішнього життя. Організований таким чином навчально-виховний процес створює сприятливі умови для різнобічного і гармонійного розвитку особистості, її соціально педагогічної підтримки, зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я, реалізації природних здібностей і задатків, творчих потенцій, формування ціннісного ставлення до світу та до самої себе.

В системі національного виховання обов’язковим є його регіональний аспект. Його специфіка і особливості базуються на засвоєнні історичних, соціально-економічних, духовно-культурних, сімейно-родинних традицій населення Волинського Полісся.

Учнівська молодь має знати фольклор, звичаї, обряди, котрими уславлена рівненська земля, життя і діяльність славетних діячів історії, науки і культури краю, які гідні наслідування прийдешніми поколіннями.

Важливою складовою процесу національного виховання є і прилучення молоді до відродження народних промислів і ремесел, якими традиційно багата Україна та Рівненщина: лозоплетіння, гончарства, вишивання, ткацтва, писанкарства, виготовлення виробів з природного матеріалу, іконовишивки, оволодіння ними і на цій основі вироблення умінь передати такий досвід наступним поколінням.

Означені «Загальні положення» орієнтують педагогічних працівників області на виховання свідомого громадянина, патріота, людини, гідно свого народу та Батьківщини.

Мета та завдання Програми:

Найважливішими завданнями українського суспільства було і є виховання покоління гуманістів і патріотів, для яких найвищим ідеалом є єдність особистих та національно державних інтересів.

Найвищою метою виховного процесу є плекання людської особистості: фізично, психічно і духовно досконалої і здорової, з розмаїтими почуттями, глибоким інтелектуальним розвитком та універсально-широкими інтересами.

Кожна дитина – це органічна частка природного соціуму, якій притаманні власне світобачення, світорозуміння й світоставлення, певні риси характеру, здібності та уподобання.

Виховання починається в родині за визначальної ролі батьків, продовжується протягом всього дорослого життя і ґрунтується на засадах народної та академічної педагогіки, за активної ролі та впливу державних і громадських інституцій.

Виховання особистості – громадянина, патріота повинно бути діяльним, зорієнтованим на самопізнання і пізнання дитиною світу, його самотворення, розвиток історичної пам’яті, почуттів і понять совісті, чесності, гідності й національної гордості за український народ, приналежність до його держави, мови, культури, традицій тощо.

Все це визначає актуальність створення «Орієнтовної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини».

Програма ґрунтується на правових засадах Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», враховує основні положення Національної доктрини розвитку освіти, Національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття»), Конвенції ООН про права дитини і визначає науково-теоретичні й практичні основи національного виховання учнівської молоді Рівненщини.

Метою Програми є створення відповідного виховного простору в області, який забезпечує інтенсифікацію, ефективність і результативність виховної діяльності, функціонування шкільних та класних виховних систем, підвищення суспільного статусу виховання в освітніх закладах, модернізацію змісту виховання, його форм та методів, виховних технологій на основі впровадження новітніх досягнень вітчизняної психолого-педагогічної науки і практики, гармонізацію сімейного і суспільного виховання.

Завдання Програми:

- підвищення статусу виховання в системі освіти області;

- забезпечення розвитку виховних функцій навчальних закладів; розширення складу суб’єктів виховної діяльності, посилення координації їх виховних зусиль;

- ефективне використання національних традицій, історії та культури, традицій і звичаїв етносу рідного краю, новітніх досягнень психолого-педагогічної науки і практики;

- орієнтація шкільних і класних виховних систем загальноосвітніх навчальних закладів на пріоритет фізичного, психічного і морально-духовного розвитку особистості; розвиток виховних систем, створення авторських виховних систем;

- посилення ролі родини у вихованні дітей; орієнтація батьків на зміну традиційної функціональної стратегії у вихованні, обумовленої новими соціальними умовами; ефективна співпраця родини зі школою;

- впровадження народознавчого, людинознавчого, особистісно орієнтованого, діяльнісного, творчого та компетентнісного підходів до організації виховного процесу в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах області;

- відродження на нових теоретико-практичних засадах системи позакласного і позашкільного виховання дітей та учнівської молоді;

- сприяння розвитку дитячих і молодіжних громадських організацій та об’єднань, як простору самореалізації особистості, становлення її соціальної активності; ефективність співпраці шкільних дитячих громадських організацій і об’єднань з районними і обласними осередками дитячих і молодіжних громадських організацій;

- сприяння подальшій демократизації управління процесом виховання; зростання ролі учнівського самоврядування в демократизації життєдіяльності учнівських колективів, її соціальній адаптації;

- координація державних, регіональних і шкільних програм національного виховання учнівської молоді;

- зростання рівня професіоналізму і компетентності педагогічних працівників в організації життєдіяльності учнівських колективів.

Програма ґрунтується на наступних основних принципах національного виховання:

- національної спрямованості виховання, який передбачає формування у дітей та учнівської молоді високого рівня національної свідомості і самосвідомості, почуття патріотизму, шанобливого ставлення до історії і культури українського народу, етносу рідного краю;

- культуровідповідності, який передбачає формування базової культури особистості, ґрунтованої на морально-духовному досвіді людства, українського народу, населення рідного краю;

- гуманістичної орієнтації виховання, який передбачає ціннісне ставлення до дитини, визначає пріоритет її фізичного, психічного і соціального здоров’я, розвиток свідомості, культури потреб, емоційної сприйнятливості, відповідальної поведінки;

- цілісності виховання, який передбачає організацію виховного процесу як системи, його спрямованість на гармонійний і різнобічний розвиток особистості, забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи на різних освітніх рівнях, охоплює всі сфери життєдіяльності дітей та учнівської молоді;

- соціальної адекватності виховання, який передбачає приведення у відповідність змісту і засобів виховання соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес, забезпечення взаємозв’язку виховних завдань і задач соціального розвитку суспільства, координацію взаємодії соціальних інститутів, причетних до виховання, ефективне здійснення соціально-педагогічного супроводу дитини;

- полікультурності виховання, який передбачає введення дитини у світ української культури, як складової загальнолюдської культури, формування полікультурної компетентності, як системи культурологічних знань, загальнолюдських та національних цінностей, набуття вмінь позитивної міжетнічної та міжкультурної взаємодії;

- демократизації виховного процесу, який передбачає утвердження демократичних засад життєдіяльності учнівських колективів, рівноправність суб’єктів навчально-виховного процесу, вибудову виховного процесу на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії;

- принцип наступності і спадкоємності поколінь, культурних і духовних цінностей, який передбачає безперервність виховного процесу від родинного дошкільного до вузівського виховання, формування цілісності світосприйняття, збереження і примноження духовної єдності поколінь.

У ній враховані і сучасні принципи виховання: акмеологічний принцип, принцип життєвої смислотворчої діяльності, технологізації та превентивності виховання.

Зміст виховання

Традиційно українська система національної освіти і виховання ґрунтувалась на пізнанні дитиною світобудови, світотворення, формуванні на цій основі широкого світогляду, розумінні загальної картини світу, органічної єдності людини-природи-суспільства, нерозривності і наступності часів і поколінь.

Потреби сьогодення обумовлюють необхідність оновлення змісту національного виховання, підпорядкування його новому сприйняттю дитиною світу і принципово новому її ставленню до нації, суспільства, громади, в якій живе дитина, природи, людей, розумінню самого себе, матеріальної і духовної спадщини населення рідного краю. За таких умов виховання здійснюється з метою ідентифікації дитини із загально визначеними цінностями і якостями. Система цінностей і якостей особистості розвивається через її власні ставлення.

Зміст виховання в загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах включає:

- ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави (виявляється в таких якостях, як патріотизм, національна свідомість, самосвідомість, правосвідомість, політична культура, гордість за приналежність до українського народу, певної його етнічної групи);

- ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань населення рідного краю (виявляється у глибокій обізнаності дитини з історією, культурою, духовними засадами етносу рідного краю, його традиціями і звичаями, здатності їх продовжувати, берегти та примножувати, почутті гордості за приналежність до своєї малої Батьківщини).

- ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей (виявляється в моральній активності і вихованості особистості,прояві моральних чеснот, вмінні жити і працювати в колективі: родині, класному, шкільному, суспільному колективах);

- ціннісне ставлення особистості до себе, свого фізичного, психічного та соціального «Я» (виявляється у вмінні дитини цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил);

- ціннісне ставлення особистості до природи (виявляється в усвідомленні функцій і значення природи в житті людини, здатності жити в гармонії з природою, мотивації на ведення природоохоронної діяльності, прагненні зберегти природу рідного краю);

- ціннісне ставлення особистості до праці (виявляється в осмисленні дитиною соціальної значущості праці, готовності до професійного самовизначення та трудової діяльності, сформованості працелюбності й мобільності як базових якостей особистості);

- ціннісне ставлення особистості до мистецтва (виявляється в естетичній ерудиції особистості, сприйнятті довкілля як естетичної цінності, розумінні мистецтва, як культурної спадщини та надбання українського народу).

Технологія виховного процесу, форми, методи і засоби організації життєдіяльності учнівських колективів:

Виховання підростаючого покоління є цілеспрямованим процесом. Його організація, як і зміст, визначаються метою, як очікуваним ідеальним результатом процесу виховання.

Мета виховання конкретизується в цілях, і на цій основі проектуються дії педагога і вихованців, ґрунтовані на взаємодії суб’єктів виховного процесу.Все це сприяє активізації, інтенсифікації, оптимізації, результативності виховної діяльності за умов збереження унікальності внутрішнього світу дитини та її індивідуального досвіду.

Технологія виховного процесу передбачає послідовне розгортання педагогічної діяльності та спілкування, спрямованих на досягнення конкретної виховної мети у виховній системі.

Складовими виховних технологій є форми організації життєдіяльності учнівських колективів (індивідуальні, групові, колективні), методи, як способи виховного впливу на дітей та учнівську молодь, прийоми та засоби виховання.Виховні технології ґрунтуютьсянарефлексивно-вольових механізмах, а саме, співпереживанні, позитивному емоційному оцінюванні, які апелюють до свідомості та творчого ставлення вихованців до суспільних норм і цінностей.

Сфера національного виховання є відкритою для пошуку і впровадження найбільш ефективних традиційних та альтернативних сучасних підходів до нього, технологій виховання, способів виховання.

До ефективних технологій виховання належать предметні виховні (формують систему знань, стійкі поведінкові норми), особистісно орієнтовані (створюють ситуації взаємодії, емпатії, сприятливі для використання активних та інтерактивних технік), культурологічні (формують систему культурологічних знань особистості), дитиноцентричні (забезпечують умови для всебічного і гармонійного розвитку дитини), соціоорієнтовані та інтерактивні (конструюють особистісні дії дитини, активізують її діяльність, вправляють дитину в самоконтролі та саморегуляції): тренінги, ролеві, діяльнісні, комунікативні та ситуативні ігри, диспути, дебати, дискусії, захист проектів та ін.

Використання інтерактивних технологій створює соціально-педагогічні умови, сприятливі для позитивних змін у знаннях, навичках і вчинках вихованців, їхньому ставленні до соціуму, здоровому способі життя, правовому захисті. Інтерактивні технології є найдоцільнішими в активізації правопросвітницької роботи серед учнівської молоді, попередженні негативних явищ у підлітковому та молодіжному середовищі, формуванні лідерських якостей особистості, відповідальної поведінки дитини тощо.

Мету Програми передбачається досягти засобами:

- утвердження у виховному просторі розвитку особистості ідеалу гуманізму, пріоритету загальнолюдських і національних цінностей, високих морально-духовних засад суспільного життя та життя місцевої громади;

- включення у виховний процес культурно-національних чинників виховання, а саме, виховання на прикладах життєдіяльності батьків, їх позитивного соціального досвіду, навколишньої природи, розкриття секретів і величі національно державної мови, культури, міжнародної ролі і місії України, регіону, видатних здобутків їх славних синів та дочок;

- якнайповнішої реалізації виховних функцій навчання, закладених в змісті навчальних предметів, методах і формах навчання, технологіях навчальної діяльності;

- включення школярів у позаурочну та позакласну діяльність загальноосвітнього і позашкільного навчального закладу, дитячі та молодіжні громадські організації та об’єднання;

- інтеграції сімейно-шкільного виховання, сутність якої має полягати у розширенні мережі шкіл-родин, потужному батьківському всеобучі, відродженні батьківських університетів, лекторіїв психолого-педагогічних знань батьків, використанні арсеналу ефективних форм роботи з батьками: лекцій, бесід, прес-конференцій, батьківських симпозіумів, дискусій, тренінгів та ін.;

- активної участі у вихованні і виховній діяльності органів учнівського самоврядування, місцевої виконавчої влади, плідної взаємодії з батьківською громадськістю, громадськими організаціями і всіма іншими соціальними інститутами, причетними до виховання учнівської молоді;

- забезпечення тісного зв’язку і наступності в родинному, дошкільному, шкільному і позашкільному соціумі;

- врахування етнопсихологічних особливостей регіону, активного залучення учнівської молоді до традицій, звичаїв, ритуалів та урочистостей, які культивуються в родині та суспільній громаді;

- потужного науково-методичного забезпечення виховного процесу.

На рівні загальноосвітнього навчального закладу, класу мету Програми передбачається досягти шляхом:

- створення і забезпечення відповідних психолого-педагогічних умов у навчальному закладі, а саме:

- відповідності виховної практики засадам особистісно орієнтованої гуманістичної парадигми освіти;

- ставлення до дитини як суб’єкта виховання, повноправного партнера вихователя;

- перцептивної, комунікативної, інтерактивної взаємодії всіх суб’єктів виховного процесу;

- створення необхідних умов для розвитку творчого потенціалу особистості, створення перспективи її саморозвитку у шкільному і класному соціумі;

- соціального захисту і педагогічної підтримки дитини, її інтересів;

- самоідентифікації та суспільно-значущого особистісного самовизначення дитини;

- стимулювання ініціативи та соціальної активності особистості, розвитку її лідерських якостей;

- створення і набуття практичних умінь і навичок, необхідних для особистісної гармонізації, ґрунтованої на гармонійному ставленні дитини до держави, себе і природи;

- інтеграції виховних впливів освітнього середовища;

- практичного спрямування виховного процесу навчального закладу, культивування цінностей особистості;

- врахування вікових та індивідуальних особливостей, особистісних новоутворень школярів і на цій основі раціонального добору змісту, форм і методів виховання, відповідних виховних технологій, включаючи інтерактивні.

Очікувані результати впровадження «Орієнтовної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини»

На обласному, районному (міському) рівнях управління освітою:

- створення області виховного простору, який формує ціннісні ставлення особистості до держави, суспільства, себе, людей, природи, праці та мистецтва, історичних, культурних і духовних надбань населення рідного краю, простору, який забезпечує гармонійний розвиток особистості, її громадянську та соціальну активність;

- сприяння створенню, розвитку і забезпеченню ефективного функціонування виховних систем шкіл, ґрунтованих на академічній, народній та козацькій педагогіці, людинознавчих і народознавчих підходах, врахуванні етнічних особливостей регіонів Рівненщини;

- активне включення у виховний процес територіальних громад області, соціальних інститутів, причетних до виховання учнівської молоді, координація співпраці з ними як засобу підвищення ефективності і результативності виховання;

- сприяння становленню, створенню і розвитку дитячих і молодіжних громадських організацій та об’єднань, як осередків формування громадянської і соціальної активності особистості;

- організація ефективного системного і систематичного моніторингу динаміки змін у формуванні ціннісних ставлень особистості в урочній, позакласній і позаурочній виховній діяльності, ефективності і результативності процесу національного виховання дітей та молоді;

- підвищення рівня професійної компетентності і майстерності педагогічних працівників, популяризація перспективного педагогічного досвіду роботи з проблем виховання і організації життєдіяльності учнівських колективів;

- посилення фінансового забезпечення реалізації Програми, фінансова підтримка Заходів на реалізацію Програми і регіональних програм виховання учнівської молоді.

На рівні навчального закладу:

- формування виховної системи навчального закладу, ґрунтованої на традиціях академічної і народної педагогіки, місцевої громади, врахуванні її виховних особливостей і підпорядкованої формуванню ціннісних ставлень особистості, її духовно-моральному розвитку;

- ефективність і результативність виховання в процесі викладання навчальних предметів, позакласній, позаурочній виховній діяльності, системі позашкільної освіти;

- посилення відповідальності суб’єктів виховання за його ефективність та результативність;

- посилення виховуючої місії і виховної ролі родини в системі національного виховання дітей та учнівської молоді;

- активізація творчого потенціалу педагогів у доборі ефективних методів, форм, засобів та технологій національного виховання учнівської молоді; впровадження новітніх та інтерактивних технологій виховання, включення у виховання регіональних особливостей;

- зростання рівня професійної компетентності педагогів навчального закладу в організації життєдіяльності учнівських колективів; створення перспективного педагогічного досвіду діяльності класних керівників та вихователів;

- впровадження новітніх досягнень психолого-педагогічної науки і практики в практичну діяльність класних керівників та вихователів;

- ефективне наукове й організаційно-методичне забезпечення процесу виховання і організації життєдіяльності учнівських колективів;

- розробка моделі випускника загальноосвітнього навчального закладу, ґрунтованої на ціннісних ставленнях особистості до держави і суспільства, себе, людей, природи, праці і мистецтва, історичних, культурних і духовних надбань етносу Волинського Полісся.

Науково-методичне забезпечення реалізації Програми.

На виконання Програми створюються і впроваджуються районні (міські), шкільні та класні програми виховання. Вони передбачають становлення і розвиток таких моделей виховних систем, основою функціонування яких є формування у зростаючих поколінь ціннісного ставлення до найважливіших сфер життєдіяльності і буття особистості, національних і загальнолюдських цінностей, виховання рис громадянськості, патріотичних почуттів, вірності заповітам батьків, дідів і прадідів, здатності зберігати і примножувати історичні та культурні надбання населення нашого краю.

Науково-теоретичне і методологічне підґрунтя функціонування таких виховних систем мають складати ідеї видатних вітчизняних педагогів минувшини і сучасності, новітні дослідження психолого-педагогічної науки, вікової психології та соціології, відроджені прогресивні народно-побутові національно-виховні традиції і звичаї українського народу, сімейно-родинної педагогіки, ідеї новітньої виховної практики.

Науково-методичне забезпечення реалізації Програми нарівні управління освіти та науки облдержадміністрації (відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій та міськвиконкомів) передбачає:

- здійснення послідовного, системного і систематичного аналізу практики виховання та організації виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах і проектування стратегічних напрямів виховання дітей та учнівської молоді;

- проведення моніторингу розвитку виховних систем, рівнів вихованості школярів, розвитку учнівського самоврядування і діяльності дитячих та молодіжних громадських організацій і об’єднань;

- проектування системи виховних заходів; координація зв’язків з соціальними інституціями, причетними до їх проведення.

На рівні Рівненського ОІППО:

- створення банків даних інноваційного комплексу технологій оптимізації виховного процесу на різних освітніх рівнях;

- розробку науково-методичного супроводу становлення і розвитку виховних систем, окремих напрямів виховання у всіх галузях освіти, діяльності учнівського самоврядування, розвитку дитячих і молодіжних громадських організацій та об’єднань,

- підготовку програмно-методичних комплексів психолого-педагогічної підтримки розвитку особистості, її соціальної адаптації;

- проведення експертизи змісту програм виховання школярів, новітніх моделей виховних систем загальноосвітніх навчальних закладів; корекцію програм виховання, удосконалення моделей виховних систем;

- випуск інформаційно-методичної літератури з проблем виховання і організації виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, моніторингу виховання; популяризацію перспективного педагогічного досвіду з проблем виховання і організації виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах;

- проведення обласних конференцій, семінарів, педагогічних читань, «круглих столів» з проблем виховання, курсів підвищення кваліфікації класних керівників.

Орієнтовна модель

випускника загальноосвітнього навчального закладу:

· особистість - зі сформованими духовним стрижнем, самобутністю національногосвітовідчуття і світорозуміння, ціннісними ставленнями світу та самої себе;

· особистість - національно свідомий громадянин України, патріот, носій культури, мови, традицій і звичаїв українського народу та етносу рідного краю;

· особистість - здатна до духовного розвитку, саморозвитку і самовдосконалення;

· особистість - соціально зріла, активна в суспільному житті та житті міської (сільської) громади;

· особистість - здатна берегти і примножувати культурні багатства українського народу, етносу рідного краю, сімейно-родинні традиції.

 

2. Виховання у загальноосвітніх навчальних закладах

Виховання в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за ціннісними ставленнями особистості до суспільства і держави, історичних, культурних і духовних надбань рідного краю, сім’ї, родини та людей, до себе, природи, праці та мистецтва, які концентрують в собі всі напрямки національного виховання учнівської молоді.

 

2.1.Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистостідосуспільстваідержави учнів початкової школи (мета, цілі, завдання):

· формування усвідомлення особистістю приналежності до української держави і народу;

· формування основ державницького світогляду особистості;

· розвиток здатності дитини пізнавати себе як члена сім’ї, родини, дитячого угрупування, як учня, жителя міста (села);

· виховання почуття любові до України, її символів, рідної мови та слова, оберегів;

· формування елементарних знань про культуру свого народу і прагнення дотримуватися традицій;

· навчання правилам співжиття та взаємодії людей у сім'ї, суспільстві.

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності учнівського колективу:

Клас

§ Бесіди «Чому наш прапор жовто-блакитний», «Про що розповідає наш Герб», «Як слухають Гімн України і гімни інших держав», «Національні символи України», «Великий дім – держава», «Ми – українці», «Моя країна – Україна».

§ Гра-подорож «У країні рідної мови».

§ «Правовий букварик».

§ Ранок «Мамин рушник».

§ Виставка «Рушник - оберіг дому».

§ Екскурсія «Вулицями рідного міста (села)».

§ Сімейне свято «Традиції моєї родини».

Клас

§ Бесіди «У нас одна Батьківщина - наша рідна Україна», «Ми діти рідної землі», «Я – син (дочка) свого народу», «Українці за кордоном», «Славетні українці», «Символи моєї держави», «У нас одна Батьківщина – наша рідна Україна», «Батьківщина, рід, родина».

§ Колективна творча справа (далі КТС) «Моя мала Батьківщина».

§ Правова відгадайка.

§ Оформлення альбому «Історія моєї вулиці».

§ Фестиваль сімейної творчості «Скарби моєї родини».

§ Година громадянськості «Мої права та обов’язки».

Клас

§ Години спілкування «Моя рідна Україна», «Я – маленький громадянин держави».

§ Бесіда «Що необхідно знати про національну символіку».

§ Розмова в дружньому колі «З чого починається Батьківщина?», «Що я знаю про свою державу?».

§ Заочна подорож «Подорожуємо квітучою Україною».

§ Конкурс малюнків «Кожна дитина має право».

§ Аукціон знань «Я живу в ….».

§ Вікторина «Чи знаєш ти свій край?».

§ КТС «Свято нашого роду».

§ Екскурсія «Чим славна вулиця моя?»

§ Виставки «Скарби бабусиної скрині», «Золоті руки мого дідуся».

§ Сюжетно-рольова гра «Козацькому роду нема переводу».

Клас

§ Бесіди «Ми - українці - єдина сім’я», «Я - громадянин України і гордий цим», «Мова моя солов’їна».

§ Перекличка повідомлень «Люди, котрі прославили Україну», «Великі українці».

§ Екскурсія до краєзнавчого або шкільного музею «Сторінки історії мого міста (села)».

§ Правова абетка «Школа прав дитини», «Мої права», «Мої обов’язки», «Конституція України – Основний Закон держава».

§ Конкурс малюнків «І ожила калина на папері», «Я малюю Україну».

§ Гра-подорож «До країни народного мистецтва».

§ Година спілкування «Всі народи України живуть в злагоді й мирі».

§ Розмова в дружньому колі «А я просто українка, україночка».

Орієнтовна модель випускника початкової школи

· усвідомлення себе часткою українського народу;

· гордість за приналежність до українського народу;

· щира любов до Батьківщини, її символів, оберегів;

· здатність до взаємодії з людьми у сім’ї, колективі та суспільстві;

· шанобливе ставлення до рідної мови та мови інших народів, символів української держави;

· знання Гімну України, вміння його виконувати.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави учнів основної школи (мета, цілі, завдання):

· виховання громадянських якостей особистості, духовно осмисленого патріотизму, який поєднує любов до рідного краю, Батьківщини, народу, повагу до законів України, активної громадянської позиції;

· формування державницького світогляду особистості;

· формування відчуття своєї приналежності до України;

· розвиток прагнень до збереження та примноження духовного та матеріального багатства українського народу;

· виховання шанобливого ставлення до державної символіки;

· розвиток свідомого ставлення до правил поведінки, суспільних і моральних норм життя;

· виховання інтересу до історії і культури інших народностей, які проживають в Україні та інших державах;

· формування потреби до збереження історичного, культурного та духовного спадку українського народу;

· формування почуття громадянської гідності, національної свідомості і самосвідомості особистості;

· формування засад толерантності особистості;

· формування інформаційної компетентності та культури особистості.

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності учнівського колективу:

Клас

§ Заочна відео-мандрівка «Країна, в якій я живу».

§ Зустрічі із ветеранами Великої Вітчизняної війни «Дорогами пам’яті».

§ Години історичної пам’яті «Згадаймо всіх поіменно», «Україна пам’ятає» (Голодомор 1932-1933 рр.).

§ Ігрова програма «Скриня народної мудрості», «Що я знаю про Україну».

§ Години громадянськості «Я і моя держава», «Я гордий тим, що українець».

§ Конкурс малюнків «Люби і знай свій рідний край».

§ Конкурс ерудитів «Що я знаю про Україну».

§ Проект «Рівненщина моїми очима».

§ Ведення літопису класного колективу.

§ Години спілкування «Знати та виконувати Закони держави», «Інформаційна культура особистості – складова її загальної культури».

§ Година духовності «Духовність українського народу».

§ Розмова в колі «Що я знаю про символи моєї держави?», «Що таке толерантність?».

Клас

§ Бесіди «Моя земля - земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І синє небо, і жовте колосся», «Мої права та обов'язки».

§ Пошукова експедиція «Україна, рід, родина».

§ Години спілкування «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Україну», «Що означає бути «бути патріотом своєї держави»?».

§ Конкурс юних декламаторів класу «Мова рідна - слово рідне!».

§ Інтелектуальна гра «Чи знаю я рідну мову?».

§ Літопис мого села (міста) «Де найкращая земля?»

§ Година українського народознавства «Велика родина – рідна Батьківщина».

§ Рольова гра «Якби я був (ла) народним депутатом України…».

Клас

§ Усні журнали «Державна символіка України», «Конвенція про права дитини».

§ Заочна подорож «Сто чудес України» (вивчення архітектурних пам’яток, заповідників, визначних історичних місць України).

§ Етнографічна вітальня «Люблю я свій народ, ціную його звичаї».

§ Година спілкування «Мова рідна, слово рідне. Хто їх забуває, той у грудях не серденько - тільки камінь має».

§ Конкурс юних декламаторів класу «Любове моя, Вкраїно!».

§ Жива газета «Україна від козацьких часів до сьогодення».

§ Година мужності «Сини землі української».

§ Міні-проект «Створення книги пам’яті ветеранів УПА».

§ Розмова в колі «Що я знаю про Закони України?»

§ Рольова гра «Якби я був Президентом школи…».

§ Години громадянськості «Україна - європейська держава», «Громадянин України – громадянин світу».

Клас

§ Години спілкування «Істина, свобода та відповідальність», «Он де, люди, наша слава, слава України», «Моя найкраща в світі сторона – чарівна, неповторна Україна», «Вчимося жити в мирі та злагоді».

§ Години громадянськості «Не розгубіть скарбів душі своєї», «Українці – європейська нація».

§ Анкета думок «Я і Україна», «Я і моя школа».

§ Пошукова експедиція «Твоя країна –Україна».

§ Виховні години «Я - громадянин і патріот держави», «Я - учень своєї школи».

§ Вікторина «Що ти знаєш про Україну?».

§ Рольова гра «Якби я був Президентом України…».

§ Година духовності «Духовність українського народу».

Клас

§ Години спілкування «Моральні заповіді українців», «Національні герої України», «Видатні вчені України», «Для себе жити - тліти, для сім’ї жити - горіти, для народу жити – світити», «Україна у світовому та європейському вимірах», «Відлуння чорнобильської трагедії».

§ Круглий стіл «Історія української державної символіки».

§ Години правової грамотності «Мої права, мої обов’язки», «Що означає «бути законослухняним громадянином держави?», «Знати і виконувати Закони України».

§ Розмова в колі «Чи захищені права неповнолітнього у нашій державі?»,«Функціональна грамотність особистості. Що це таке?».

§ Година поезії «А найбільш я люблю Україну».

§ Вечір-реквієм «Ваш світлий подвиг незабутній».

§ Рольові ігри «Я – оратор», «Я - член міської (сільської громади)»,

 

Орієнтовна модель випускника основної школи

· сформованість інтересу до історії і культури України;

· здатність до ініціативи в різних суспільно-корисних акціях;

· знання та володіння українською мовою;

· прагнення до збереження та примноження духовного та матеріального багатства українського народу;

· сформоване позитивне ставлення до суспільства, держави і її громадян;

· усвідомлення необхідності дотримання правил і норм поведінки, соціально значущих для суспільства;

· толерантність особистості.

 

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави

учнів старшої школи (мета, цілі, завдання):

· формування громадянського і державницького світогляду особистості, її мовної компетентності;

· виховання прагнення жити в Україні, пов’язувати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави, захищати її, працювати на її благо;

· виховувати повагу до Конституції України та законів держави;

· виховувати повагу і толерантне ставлення до представників інших етносів, віросповідань і культур;

· вчити визнавати пріоритет прав людини, поважати цінності демократичного суспільства;

· формування інформаційної та бібліотечно-бібліографічної грамотності особистості.

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності учнівського колективу:

Клас

§ Години спілкування «Плекаємо в собі громадянина України», «Духовність особистості і її критерії», «Український менталітет, його сутність», «Любов до людства чи Гуманізм до тих, хто поруч?», «Козацькі клейноди».

§ Заочні подорожі «Дорогами пам’яті» (вивчення і дослідження нерозкритих сторінок історії України, голодомору, зустрічі з сучасниками та очевидцями цих подій).

§ Брейн-ринги «Конституційні засади української держави», «Суспільство. Право. Мораль. Духовність».

§ Диспут «Активна громадянська позиція. Чи важливо її мати?», «Чи готовий я до життя в інформаційному суспільстві?».

§ Акція «Співпрацюємо з територіальною громадою міста (села)».

§ Презентація «Учнівське самоврядування класу».

§ Тренінг «Співпраця з громадськими дитячими об'єднаннями та молодіжними організаціями».

§ Сократівська бесіда «Політична культура. Якою вона повинна бути?».

§ Конференція «Толерантність та політична культура особистості. Сучасний погляд на проблему».

§ Проекти «Від формування правомірної поведінки до правової культури громадянина України», «Від громадянина України – до громадянина Світу».

§ Вечори запитань і відповідей «Закони, за якими ми живемо», «Вивчаємо Конституцію України».

§ Філософська бесіда «Держава. Суспільство. Особистість».

Клас

§ Усні журнали «Видатні історичні постаті нашої держави», «Великі українці та їх внесок у розбудову державності».

§ Години спілкування «Поєднання особистісних потреб людини та вимог суспільства», «Моральність і духовність особистості», «Функціональна грамотність особистості в умовах глобалізації суспільства».

§ Тренінг «Я – лідер».

§ Диспут «Яким має бути шкільне самоврядування?».

§ Зустріч «Герої для нас як приклад...».

§ Ток-шоу «Сучасний політик, який мені подобається…».

§ Відкрита кафедра «Якби я був політиком…».

§ Поетичні свічки «Перлини душі народної», «Україно, зоре моя».

§ Журнали-естафети цікавих краєзнавчих розвідок.

§ Турнір знавців історії «Політичні постаті України».

§ Захист проекту «Самореалізація особистості».

§ Година історичної пам’яті «Пам’ятаємо про жертв голодомору».

§ Година правової грамотності «Законів слід дотримуватись».

§ Години спілкування «Значення та роль правосвідомості особистості для суспільства та держави», «Суспільне і громадянське призначення особистості», «Правова культура – запорука міцності держави», «Роль особистості в історії держави».

§ Дебати «Гендерна рівність. За чи проти?».

§ Творчий портрет класу «Презентуємо себе».

§ Диспут «Що означає бути патріотом своєї держави?».

§ Круглі столи «Лідер ХХІ сторіччя: соціально-психологічний портрет», «Чим визначається культура міжетнічних відносин у полікультурному просторі?», «Глобалізація життєдіяльності людини та її наслідки».

§ Соціальні ринги «Молодь і політика», «Молодь. Віра. Мораль».

§ Підготовка проектів «Проект життєтворчості особистості».

§ Година громадянськості «Я – українець, і цим пишаюсь».

 

Орієнтовна модель випускника старшої школи

· розвинене почуття національної гідності, гордості за свій народ;

· сформованість державницького світогляду та громадянської зрілості особистості;

· високий рівень національної свідомості та самосвідомості особистості;

· сформованість антидевіантного імунітету особистості;

· високий рівень правової свідомості та культури;

· сформованість вміння проектувати власне життя;

· високий рівень патріотизму особистості;

· високий рівень інформаційної культури особистості

2.2. Ціннісне ставлення особистості

до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю

учнів початкової школи(мета, цілі, завдання):

· ознайомлення з історичними постатями нашого краю, його історією та культурою;

· формування системи елементарних знань про пам’ятки історії та культури нашого краю, його архітектуру, мистецтво, звичаї, традиції та фольклорні джерела;

· ознайомлення з звичаями, обрядами та традиціями, які побутують у регіонах Рівненщини;

· виховання поваги до історичного минулого нашого краю;

· закладання основ і розвиток елементарних навичок пошуково-дослідницької діяльності школярів;

· формування основ духовності особистості.

 

Орієнтовний тематичний зміст організації життєдіяльності учнівського колективу:

Клас

§ Ситуаційно-рольові ігри «На екскурсії в краєзнавчому музеї».

§ Бесіда «Мій край, моє синьооке Полісся».

§ Години спілкування «Козацькими шляхами Рівненщини», «Як жили українські козаки».

§ Година козацької звитяги «Давно це було».

§ Оформлення альбому «Пізнаємо рідний край».

§ Уявна подорож «Цікава країна».

§ Колективна справа-збір «Край, в якому ми живемо».

§ Бесіди «Збережи рідне Полісся», «Збережи свою Волинь».

§ Усна мандрівка «Відомі люди Полісся (Волині)».

§ Усна мандрівка «Надбання моєї Рівненщини».

§ Рухливі хвилинки «Народні ігри Полісся (Волині)».

 

Клас

§ Година козацької звитяги «Рівненщина – козацький край».

§ Уявні ігри-мандрівки «Земля, де я народився», «Земля моїх батьків», «Козацькими шляхами Рівненщини».

§ Конкурс малюнків «Рукотворні дива рідного краю».

§ Ігрова програма «Зоряна сторона».

§ Конкурс-презентація «Мандри рідним краєм».

§ Екскурсія до історичної пам’ятки нашого краю.

§ Ситуаційно-рольові ігри «В музеї», «На виставці».

§ Рухливі ігри мого села «А я квача не боюся».

§ Бесіди «Моє рідне село», «Моя маленька Батьківщина», «Годжуся рідним краєм», «Традиції моєї родини та мого села (міста).

§ Сімейні ранки «Моя поліська родина».

§ Проведення ранків, свят «Рослинні символи Волині та Полісся», «Цей дивний край – Волинське Полісся».

§ Година естетики «Які колядки та щедрівки знаю я і моя родина?»,«Народні пісні, які співають мої батьки».

§ Години народної мудрості «Прислів’я, приказки та улюблені казки моєї родини».

 

Клас

§ Години спілкування «Під містечком Берестечком», «Великі українці нашого краю. Хто вони?», «Пам’ятки духовності нашого краю».

§ Вікторина «Люби і знай свій рідний край».

§ Уявна подорож «Дивини рідної країни».

§ Екскурсія до Дубенського краєзнавчого музею.

§ Усна мандрівка «Історичними шляхами Рівненщини».

§ Збір фольклорних і обрядових пісень рідного краю.

§ Година спілкування «Сторінками книги Пам’яті Рівненщини».

§ КТС «Вчимося музейної справи», «Легенди мого краю».

 

Клас

§ Колективна справа-збір «Мій край у давнину».

§ Конкурс творчих робіт «Рідного краю барвисті кольори».

§ Інтелектуальна гра «Все про рідний край».

§ Усний журнал «Моя земля – моє майбутнє».

§ Години спілкування «Моє село – краплиночка на карті», «В душі бринить землі моєї голос».

§ Екскурсія до обласного краєзнавчого музею.

§ Години історичної пам’яті «Знайомимось з історією Волинської Січі», «Вони боролись за визволення нашого краю».

§ Година духовності «Духовна культура Волинського Полісся».

§ Година спілкування «Вишивка Полісся (Волині)».

§ Усна подорож «Історичні місця Рівненщини».

§ Виховна година «Історія Полісся (Волині) з давніх-давен і до сьогодення».

§ Збирання і розповсюдження рецептів поліських страв.

§ Екскурсія до древнього Осторога.

Орієнтовна модель випускника початкової школи

· наявність елементарних знань про історичний та культурний розвиток нашого краю;

· знання родинних реліквій, звичаїв та обрядів; традицій сільської (міської) громади;

· володіння вміннями збирати легенди, пісні, думи, перекази, казки, щедрівки, колядки рідного краю;

· повага до батьків, родини, гордість за приналежність до свого роду;

· шанобливе ставлення до історико-культурних надбань нашого краю, свого міста (села)

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рід