Структура психологічної роботи й основні принципи її організації та проведення

 

Психологічна робота – це діяльність, що проводиться в мирний і воєнний час командирами, офіцерами виховних структур, психологами і структурами (підрозділами), які спеціально створюють. Вона спрямована на вивчення, формування і розвиток у військовослужбовців психологічних якостей, підтримку психологічних станів, необхідних для успішного ведення бойових дій, виконання службових і навчально-бойових завдань, а також на збереження їх психічного здоров'я.

Науково-теоретичною основою організації і проведення психологічної роботи в умовах Збройних Сил є військова психологія, що узагальнює і конкретизує зміст інших галузей психології стосовно умов військової діяльності.

У структурному відношенні психологічна робота як система об'єднує в своєму складі такі елементи, як цілі і завдання, суб'єкти, об'єкти, методи і засоби психологічної роботи.

Загальна спрямованість і завдання й психологічної роботи визначаються необхідністю всебічного забезпечення бойової готовності Збройних Сил, а також характером конкретних проблем, що здійснюють негативний психологічний вплив на бойові можливості особового складу, його психічне самопочуття і ефективність військової діяльності. Вкажемо основні психологічні проблеми, на вирішення яких спрямована психологічна робота.

1. Особистісні проблеми — це проблеми, що погіршують особистісний розвиток військовослужбовців, їх етичне і психічне здоров'я, самопочуття і потенційні бойові можливості. У структурно-психологічному плані дані проблеми можна розділити на наступні групи:

• мотиваційні проблеми — відсутність відповідних сучасним завданням силових структур — спонукачів до зразкового виконання обов'язків по службі, прагнення до військово-професійного вдосконалення;

• професійно-кваліфікаційні — непридатність або непідготовленість певної частини військовослужбовців до виконання функціональних обов'язків;

• функціонально-психологічні — негативні психофізіологічні стани військовослужбовців, що виникають безпосередньо в процесі діяльності.

Прояв особистісних проблем знаходить свій вираз у труднощах соціально-психологічної адаптації військовослужбовця до умов військової служби, у формі конфліктів з оточуючими, різних формах відхильної поведінки, а в змістовному відношенні всі негативні моменти переживаються військово-службовцями як відчуття тривоги, розгубленості, безвиході тощо.

2. Колективно-групові проблеми — проблеми, що погіршують морально-психологічний клімат військового колективу. До їх числа відносяться різні види порушень і деформацій внутрішньоколективних зв'язків (моральних, ділових, особистих), розпад позитивних цінностей колективу, роз'єднаність військово-службовців, що виражається в побутових конфліктах, різні форми психологічної несумісності, існування мікрогруп, що характеризуються негативним стійким прагненням до вибору помилкових, асоціальних і антиармійських цілей і орієнтирів.

3. Діяльнісні проблеми – проблеми, властиві службовій і навчально-бойовій діяльності військовослужбовців через невідповідність психологічних якостей воїнів об'єктивним вимогам військової служби і військової спеціальності. Дані проблеми виявляються в зниженні ефективності діяльності, помилках і аваріях, порушеннях і злочинах при виконанні службових і навчально-бойових завдань.

Виходячи із існування перерахованих проблем і необхідності їх першочергового вирішення, зміст психологічної роботи зводиться до двох основних напрямів:

1) вдосконалення психологічних умов, що впливають на психіку військовослужбовців;

2) формування і розвиток індивідуальних і групових психічних утворень, що є найважливішим чинником підвищення ефективності функціонування людини в різних видах військової діяльності.

Особливістю психологічної роботи в умовах військової системи є врахування того факту, що функціонування людини зрештою розглядається як діяльність, що спрямована на виконання бойового завдання. Інтереси самої людини тут часто не співпадають, а іноді і суперечать цілям і характеру здійснюваної діяльності. Тому на відміну від умов роботи цивільних психологів, в умовах армії і флоту психологічна робота повинна бути орієнтована і на інтереси діяльності, і на інтереси людини.

У межах виділених напрямів основними завданнями психологічної роботи є:

• вивчення індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців, соціально-психологічних процесів і явищ у військових колективах і прогнозування їх розвитку;

• психологічна експертиза професійної придатності військовослужбовців і молодого поповнення з метою їх раціонального розміщення за військовими спеціальностями і посадами;

• психологічне забезпечення необхідного рівня бойової і мобілізаційної готовності, виконання бойових і навчально-бойових завдань, бойового чергування (бойової служби), вартової і внутрішньої служб;

• психологічний аналіз процесу бойової підготовки, навчально-виховного процесу, вироблення пропозицій і здійснення заходів щодо підвищення їх ефективності;

• психологічна профілактика девіантної поведінки військовослужбовців, сприяння формуванню здорового морально-психологічного клімату у військових колективах;

• надання психологічної допомоги військовослужбовцям, членам їх сімей і цивільному персоналу, підвищення психологічної компетентності військових керівників і військовослужбовців;

• протидія негативній інформаційно-психологічній дії на військовослужбовців.

До об'єктів психологічної роботи належать:

• офіцери, прапорщики;

• сержанти, солдати, курсанти, військовослужбовці військової служби за контрактом і призовники;

• цивільний персонал ЗС України;

• кандидати на військову службу з числа громадян;

• сім'ї і близькі родичі військовослужбовців;

• групи і військові колективи.

Методи психологічної роботи є сукупністю процедур, прийомів і способів виявлення, опису, прогнозування динаміки психологічних характеристик військовослужбовців і видів військової діяльності, а також психологічно обгрунтованої дії на них із метою оптимізації початкового (виявленого) стану. Вони діляться на спеціалізовані і загальні.

Засоби психологічної роботи включають сучасні апаратні засоби, устаткування, діагностичні і корегувально-розвиваючі методики, відповідний їм стимулюючий матеріал і інструментарій, схеми і наочну допомогу, наукову, навчальну і навчально-методичну літературу, тренажери, приміщення, споруди, навчальне озброєння і техніку, засоби імітації зовнішніх ознак бою:

Ø для вимірювання і оцінки психологічних характеристик військовослужбовців і цивільного персоналу ЗС України;

Ø для формування і розвитку у військовослужбовців психологічних якостей і станів, що визначають їх професійну ефективність;

Ø для зняття психічної напруженості, підтримки і відновлення психічного здоров'я;

Ø для психологічної освіти;

Ø для інформаційно-психологічної протидії.

Основною умовою ефективності психологічної роботи є початкові базові настанови — принципи, система яких включає досить широкий набір вимог до її організації і проведення.

Стисло зупинимося на змісті основних принципів психологічної роботи.

1. Принцип професійної компетентності, правової й етичної правомочності орієнтує всіх посадовців психологічної роботи на чітке уявлення й облік можливостей психології як науки і форми практичної діяльності, на постійне підвищення власного рівня психолого-педагогічної компетентності. Здійснення спеціальних заходів психологічної дії припускає наявність у осіб, що здійснюють дану дію, спеціальної психологічної освіти і досвіду діяльності.

2. Принцип комплексного підходу і професійної кооперації припускає необхідність координації зусиль різних посадовців. Це обумовлено тим, що ефективне функціонування психіки військовослужбовців і військових колективів значною мірою залежить від цілого комплексу умов матеріально-технічного, організаційного, побутового, медичного характеру. Їх реалізація може бути забезпечена лише спільними зусиллями командирів і фахівців різних сфер. Окрім цього, завдання, що вирішуються організацією і проведенням психологічної роботи, повинні забезпечуватися єдністю застосування всіх її методів і форм.

3. Принцип діяльнісного підходу орієнтує на врахування ролі військової діяльності, в рамках якої виникають багато психологічних явищ, обумовлених нею. При цьому слід враховувати, що вплив чинників військової діяльності на психіку військовослужбовців може бути як позитивним, таким, що розвиває, так і негативним (останнім веде до виникнення різного роду психологічних утруднень і проблем). Завдання психологічної роботи визначаються і вирішуються в контексті загальних завдань військової діяльності та обумовлені у зв'язку з цим необхідністю формування і розвитку психічних якостей у суб'єктів даної діяльності, що визначають можливість її ефективного виконання.

4. Принцип суб’єктно-орієнтованої взаємодії враховує наявність активного початку, потенційних можливостей психологічного впливу на товаришів по службі і самого себе (в цілях саморозвитку, професійного вдосконалення, самовиховання) у кожного суб'єкта військової діяльності.

5. Принцип своєчасності і постійності означає, що психологічна робота повинна проводитися на всіх етапах соціалізації військовослужбовця в умовах військової системи — від призову або поступлення на військову службу до звільнення. З урахуванням конкретного етапу соціалізації, аспекту життєдіяльності військовослужбовця застосовуються відповідні методи і форми психологічної роботи.

6. Принцип матеріально-технічної забезпеченості психологічної роботи полягає в необхідності комплектування відповідною апаратурою, тренажерами, виробничими площами і матеріально-технічними засобами реалізації процесів отримання психологічної інформації, її математично-статистичної обробки психологічної підготовки, організації індивідуальної і групової психокорегувальної, розвиваючої і консультаційної роботи з військовослужбовцями.

Цілеспрямованість та ефективність психологічної роботи багато в чому обумовлена централізованим і системним керівництвом даним видом діяльності. Керівництво психологічною роботою припускає:

• розробку нормативно-правової бази психологічної роботи;

• визначення структури, штатної чисельності й обов'язків посадовців психологічної роботи;

• з'ясування і визначення цілей психологічної роботи, здійснення її планування;

• постановку завдань, організацію взаємодії суб'єктів психологічної роботи, здійснення контролю та оцінки їх діяльності;

• підбір, навчання, розстановку кадрів;

• всебічне науково-методичне, матеріально-технічне, фінансове забезпечення діяльності суб'єктів і спеціалізованих підрозділів психологічної роботи.

Загальне організаційно-методичне керівництво психологічною роботою у Збройних Силах здійснює Соціально-психологічне управління Головного управління особового складу ГШ ЗС України. В його обов'язки входять планування, організація, узагальнення досвіду і результатів психологічної роботи у військах, організація науково-методичного забезпечення, участь у підготовці, перепідготовці і розстановці кадрів психологів. Цей орган здійснює взаємодію з питань психологічної роботи з військовими і цивільними навчальними і науково-дослідними установами (центрами), виробляє пропозиції щодо розвитку матеріально-технічної бази психологічної роботи, готує для органів військового управління пропозиції і рекомендації щодо підтримки здорового і керованого морально-психологічного стану особового складу військ (сил), зміцнення військової дисципліни.

Нормативними документами, що складають правову основу психологічної роботи, є:

• законодавство України;

• укази і розпорядження Президента України;

• ухвали і розпорядження Уряду України;

• накази і директиви Міністра оборони України;

• директиви начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗС України;

• директиви і організаційно-методичні вказівки Соціально-психологічного управління Головного управління особового складу ГШ ЗС України й інші нормативні документи.

У них викладені загальні вимоги до організації і проведення заходів із психологічної роботи, визначені обов'язки і права її суб'єктів, викладені основні завдання і зміст науково-методичного, матеріально-технічного, фінансового забезпечення і підготовки кадрів із психологічної роботи.

Науково-методичне забезпечення психологічної роботи організовується і здійснюється відповідно до наказів і директив Міністра оборони, органів виховної роботи.