Тема 29. Культурно-виховна робота під час ведення бойових дій

План

1. Система культурно-виховної, просвітницької роботи з особовим складом, її сутність і зміст.

2. Планування й організація культурно-виховної, просвітницької роботи в частині.

 

Сучасний розвиток Української держави, процеси демократизації, утвердження духовності, гуманістичних цінностей, національної самосвідомості, патріотизму вимагають піднесення ролі культури і духовності народу.

В умовах реалізації Державної програми розвитку ЗС України на 2006 - 2011 роки питання культури, духовного розвитку також отримають особливу важливість. Це обумовлено необхідністю, по-перше, збагачення духовного світу військовослужбовців на основі залучення їх до духовних цінностей українського народу та його війська, кращих зразків української та мирової культури; по-друге, формування духовних інтересів, патріотичних переконань та установок діяльності воїна як захисника Батьківщини; по-третє, розвитку духовної єдності військових колективів через духовний розвиток, творчу реалізацію естетичних здібностей і потреб кожного військовослужбовця.

Про організацію культурно-виховної та просвітницької роботи (КВПР) у системі морально-психологічного забезпечення (МПЗ) бойової діяльності військ і піде мова на сьогоднішній лекції.

 

1. Система культурно-виховної, просвітницької роботи з особовим складом, її сутність і зміст

 

Реалізація положень Конституції України, Державної програми розвитку ЗС України на 2006 - 2011 роки, Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) в ЗС України вимагають посилення виховного впливу на особовий склад частин, формування у нього національної свідомості, культури, гуманістичних поглядів, високих морально-бойових якостей, морально-психологічної готовності до захисту Батьківщини.

Вирішенню цих завдань значною мірою сприяє культурно-виховна та просвітницька робота. Вона є однією зі складових МПЗ у ЗС України.

Культурно-виховна, просвітницька робота під час бойових умов – це діяльність, яка спрямована на організацію духовно-змістовного дозвілля та культурного обслуговування військ.

Основними її завданнями є: підтримка та відновлення моральних, психічних і фізичних сил особового складу, його мобілізація на виконання бойових завдань; задоволення духовних (культурних) потреб військовослужбовців.

Сутність і зміст культурно-виховної, просвітницької роботи визначені в низці керівних документів: “Концепції виховної роботи в ЗС та інших військових формуваннях України”, „Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) в ЗС України”, Директиві Міністра оборони Д-57 2006 року “Про організацію культурно-виховної, просвітницької роботи та дозвілля військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників Збройних Сил України” та ін.

У „Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) в ЗС України” визначені якості, формування яких забезпечується заходами культурно-виховної, просвітницької роботи, вказана її спрямованість на задоволення культурних (духовних) потреб військовослужбовців, надані шляхи досягнення цих завдань.

У Директиві Міністра оборони України № Д-57 2006 року вказано, що повинно бути покладено в основу культурно-виховної, просвітницької роботи, як здійснюється планування заходів цієї роботи та форми культурно-виховної, просвітницької роботи й їх застосування.

Керівні документи вимагають підходити до культурно-виховної, просвітницької роботи як до певної системи. Як відомо, система включає у себе елементи, що утворюють цілісність та єдність

До таких елементів насамперед відноситься мета культурно-виховної, просвітницької роботи. Згідно з „Концепцією морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) в ЗС України” мета культурно-виховної, просвітницької роботи полягає у підтриманні та відновленні моральних, психічних і фізичних сил особового складу, його мобілізації на виконання бойових завдань; задоволенні духовних (культурних) потреб військовослужбовців.

Другий елемент системи культурно-виховної, просвітницької роботи – її завдання. Це, по-перше, забезпечення військової служби через формування позитивної мотивації виконання бойових завдань. По-друге, це здійснення правового, військового, патріотичного, морального, естетичного, фізичного виховання із зверненням особливої уваги до виховання почуття патріотизму. По-третє, це – забезпечення дозвілля військовослужбовців, задоволення духовних потреб. Тут повинно бути задіяні культурне забезпечення особового складу (мова їде про художню самодіяльність, зв’язки з творчої інтелігенцією, культурно-шефську роботу), створення умов для задоволення духовних потреб особового складу, у тому числі і релігійних.

Виконання завдань передбачає проведення певних конкретних заходів. На перший план необхідно поставити заходи, які забезпечують виконання бойових завдань. Основна мета проведення цих заходів полягає у формуванні позитивної мотивації виконання бойових завдань. До таких заходів відносяться:

- показ військово-навчальних кінофільмів у відповідності з майбутніми бойовими завданнями;

- випуск радіо,- фотогазет із висвітленням ходу бойової діяльності;

- допомога керівникам груп гуманітарної підготовки шляхом підбору матеріалів;

- пропаганда військово-правових знань через організацію лекторіїв;

- вшанування кращих військовослужбовців під час проведення вечорів шанування.

До заходів із організації дозвілля і відпочинку особового складу відносяться:

- організація виступів колективів художньої самодіяльності;

- кіно -, радіо -, телеобслуговування;

- проведення вечорів відпочинку військовослужбовців;

- організація виступів діячів культури і мистецтва.

Відповідальність за проведення усієї цієї роботи покладено на відповідні посадові особи, як суб’єкти культурно-виховної, просвітницької роботи. Згідно з керівними документами, загальне керівництво і в цій сфері належить командиру. Він повинен створювати умови для проведення культурно-виховної, просвітницької роботи, аналізувати її стан та ефективність.

Другий суб’єкт здійснення культурно-виховної, просвітницької роботи – органи з виховної та соціально-психологічної роботи. Вони є безпосереднім організатором цієї роботи і відповідають за планування, методичне забезпечення, якість та ефективність проведення культурно-виховної, просвітницької роботи. На органи з виховної та соціально-психологічної роботи також покладена організація дозвілля військовослужбовців, їх культурне обслуговування.

Головною особою, яка відповідає за організацію культурно-виховної, просвітницької роботи, є заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи. Наприклад, згідно із Статутом внутрішньої служби (Ст. 115), заступник командира роти з виховної та соціально-психологічної роботи відповідає за “організацію культурно-виховної роботи, дозвілля військовослужбовців”. Він зобов’язаний організовувати та проводити культурно-масову роботу з особовим складом, керувати художньою самодіяльністю роти.

Об’єкт культурно-виховної, просвітницької роботи – це військовослужбовці усіх категорії. Звичайно, в цій роботі необхідно враховувати особливості тої чи іншої категорії військовослужбовців, з якою вона проводиться.

Результат культурно-виховної, просвітницької роботи – це підтримання та відновлення таких моральних, психічних та фізичних якостей особового складу, які дозволяють йому продовжувати виконувати бойові завдання, задовольняти духовні (культурні) потреби військовослужбовців.

Закінчуючи розгляд першого навчального питання, ми можемо зробити висновок, що тільки за умов якісної організації і проведення заходів культурно-виховної, просвітницької роботи, як певної системи, можливо виконання важливих функції, що покладені на цей напрямок МПЗ.

Планування й організація культурно-виховної, просвітницької роботи в частині

 

Організація будь-якої діяльності пов’язана з певними технологіями і методиками. Важливою технологією здійснення заходів культурно-виховної, просвітницької роботи є технологія алгоритмізації діяльності, тобто певна послідовність роботи офіцерів гуманітарних структур. Для заступника командира з виховної та соціально-психологічної роботи вона полягає в тому, що він:

1. Вивчає керівні документи, що стосуються питань бойової діяльності, зміцнення військової дисципліни, інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу, культурно-виховної, просвітницької роботи.

2. Вивчає плани щодо ведення бойових дій та їх МПЗ.

3. З’ясовує наявність матеріально-технічної бази культурно-виховної роботи, степінь забезпеченості культурно-просвітницьким майном військової частини.

4. Вивчає місцеві можливості покращення культурного обслуговування особового складу.

5. Планує культурно-виховну роботу, узгоджує план КВПР з іншими планами в частині.

Важливим етапом роботи стосовно організації КВПР є планування. Воно сприяє кращій координації зусиль усіх посадових осіб, ефективному використанню сил, засобів і форм культурно-виховної роботи. Всебічно продуманий, змістовний і конкретний план придає діяльності командирів, офіцерів-вихователів активу цілеспрямованість і дієвість.

На практиці склалася певна система планування культурно-виховної роботи. В основу цієї системи покладено програмно - цільовий метод планування. Він полягає у всебічному аналізі стану культурно-виховної роботи в частині, в чіткому визначенні мети, завдань, пріоритетів і змісту цієї роботи, прогнозування кінцевого результату, у виборі найефективніших шляхів досягнення поставленої мети, у найдоцільнішому залученні сил і засобів до культурно-виховної роботи, найповнішому, комплексному використанню всього арсеналу засобів, форм і методів КВПР.

Планування культурно-виховної, просвітницької роботи в частині в мирний час здійснюється у трьох видах: перспективне планування, поточне планування, оперативне (або цільове) планування

Заходи перспективного планування в частині передбачаються в плані соціального і гуманітарного забезпечення та зміцнення військової дисципліни на період навчання в розділі “Заходи інформаційно-пропагандистського забезпечення, культурно-виховної та просвітницької роботи”.

У клубі частини також складається перспективний план роботи клубу на період навчання. Він, як правило, включає до себе ряд розділів:

а) виховна робота (пропаганда історії України, її збройних формувань, культури українського народу; гуманітарна підготовка; героїко-патріотична робота, правове та моральне виховання);

б) робота на допомогу бойової підготовці (участь у забезпеченні бойового навчання; пропаганда вимог Присяги і статутів; допомога особовому складу в оволодінні технікою й озброєнням);

в) культурне обслуговування особового складу й організація дозвілля (естетичне виховання, пропаганда досягнень культури, організація концертів, показ кінофільмів, проведення вечорів відпочинку, залучення військовослужбовців і членів їх сімей до художньої самодіяльності);

г) робота бібліотеки;

д) методична робота (діяльність Ради клубу; навчання активу клубу; допомога підрозділам в оформленні наочної агітації, проведенні культурно-виховних заходів);

е) організаційно-господарські питання.

Заходи поточного планування культурно-виховної роботи в частині включаються в розділ “Заходи інформаційно-пропагандистського забезпечення та культурно-виховної роботи” плану роботи на місяць.

У клубі частини також відпрацьовується план роботи на місяць. Його структура, в основному, така ж сама, що і в перспективному плані. Але в ньому обов’язково включаються організаційні масові заходи (питання потокової діяльності Ради клубу, методична робота на допомогу підрозділам, заняття художньої самодіяльності, підготовка матеріалів для наочної агітації тощо).

На основі місячного плану роботи клубу складається план-календар за датами, часом і місцем проведення, який вивішується на видному місці. Найбільш важливі заходи клубу включаються в загальний план соціального і гуманітарного забезпечення на місяць.

Оперативне (цільове) планування включає плани проведення культурно-виховних і спортивно-масових заходів у вихідні, святкові і неробочі дні, а також плани підготовки і проведення окремих складних заходів культурно-виховної роботи: тематичних вечорів, усних журналів, читацьких конференцій, кінолекторіїв тощо.

У плані проведення вихідних, святкових та неробочих днів передбачаються наступні розділи:

1. Заходи культурно-виховної, просвітницької роботи.

2. Спортивно-масові заходи.

3. Організація дозвілля особового складу, який знаходиться у відриві від військової частини.

4. Заходи із забезпечення заходів безпеки.

Заходи планів щодо проведення культурно-виховної роботи мають певну форму. Форма – це спосіб існування і вираження конкретного змісту будь-якого заходу, проведення якого передбачається в плані, або він здійснюється на практиці. Можливо дати й інше визначення поняття “форма культурно-виховної, просвітницької роботи”: це певні способи подання матеріалу, якій складає основу змісту, ідейно-тематичний задум заходу.

Форми культурно-виховної, просвітницької роботи поділяються на індивідуальні, групові, а також комплексні і прості. Комплексні форми характеризуються складністю структури, різноманітністю застосування способів і методів (тематичні вечори, усні журнали, літературно-музичні вечори та ін.). Некомплексні форми –такі, зміст яких розкривається за допомогою одного способу, одного методу (вікторина, диспут, бесіда та ін.).

При підготовці і проведенні заходів із військовослужбовцями використовуються певні методи культурно-виховної роботи. Під методами КВПР мається на увазі способи та прийоми передачі і засвоєння знань, впливу на свідомість, почуття і поведінку людей. У культурно-виховній роботі широко використовуються педагогічні методи, пропаганди й агітації, ідейно-національного й духовно-емоціонального впливу, колективного мистецтва.

Засоби культурно-виховної, просвітницької роботи – це певні джерела впливу на особистість. Засоби культурно-виховної, просвітницької роботи поділяються на таки групи:

- усна, друкована та наочна пропаганда (живе слово, лекції, бесіди, доповіді, періодична преса, наочна агітація);

- мистецьки засоби – всі види та жанри мистецтва (музичне, театральне, декоративне, художнє, література, живопис та ін.);

- технічні засоби (фонограми, плівки, відео, радіо, телебачення й ін.).

Вибір форм і методів культурно-виховної, просвітницької роботи залежить від конкретних видів бойової діяльності і відпочинку особового складу.

Розглянемо, наприклад, такий вид діяльності особового складу як бойова діяльність. У комплекс заходів культурно-виховного забезпечення бойової діяльності входять таки заходи:

- пропаганда і доведення до особового складу вимог і положень керівних документів, бойових завдань;

- методична робота з навчання командно-виховного складу методам і формам організації і проведення культурно-виховної роботи, дозвілля особового складу при виконанні бойових завдань;

- культурно-виховне забезпечення заходів бойової діяльності (організація радіомовлення на основних об’єктах і місцях проведення занять; трансляція радіогазет та інформаційних матеріалів з питань бойової підготовки; оформлення наочної агітації);

- показ художніх і документальних фільмів;

- розповсюдження через ТЗВ, наочну агітацію досягнень кращих військовослужбовців і військових колективів у бойовій діяльності;

- проведення вечорів шанування кращих військовослужбовців.

Те ж саме відноситься і до організації і проведення відпочинку особового складу. Особливе місце тут посідає організація культурно-виховної, просвітницької роботи і дозвілля з особовим складом під час перерви у бойових діях.

Вільний час військовослужбовців повинен бути продуктивним і цілеспрямованим. Під час організації роботи у таки дні слід виходити з принципу безперервності, цілеспрямованості та системності виховного впливу на особовий склад. При проведенні культурно-виховної і спортивно-масової роботи й організації дозвілля особового складу вирішуються таки завдання:

- створення умов для зняття психологічного навантаження після напруженої бойової діяльності;

- залучення до організації дозвілля всіх категорій військовослужбовців;

- створення позитивної психоемоційної мотивації та спрямованості на виконання бойових завдань;

- сприяння оволодінню особовим складом необхідними військовими знаннями та навичками.

Для вирішення цих завдань слід широко застосовувати форми та методи спортивно-масової, культурно-виховної, просвітницької роботи й організації дозвілля, матеріально-технічну базу військової частини.

Доцільно передбачити проведення таких культурно-виховних, просвітницьких заходів і відповідних їм форм:

- перегляд художніх кінофільмів; прослуховування місцевої радіогазети; концерт художньої самодіяльності підрозділу; радіоконцерти за заявками особового складу; у післяобідній час – змагання із ігрових видів спорту та ін.

У дні релігійних свят командири повинні створити умови для відправлення релігійних потреб віруючими військовослужбовцями.

Наприклад, українським контингентом у Косово з метою проведення культурно-виховної та просвітницької роботи організовувалось відвідування спортивного залу (зусиллями військовослужбовців контингенту був збудований власний спортзал у польовому таборі забезпечення “Золотий Лев”, спортивного залу готелю “Нарцис” – там займався особовий склад оперативної групи “Бреза”), концертів учасників художньої самодіяльності, що відбувалися на базі в н.п.Брезовиця, концертів місцевого населення, а також відвідування, за бажанням, релігійних закладів (на території оперативної групи в н.п.Брезовиця зусиллями наших миротворців була збудована православна капличка “Покрова Святої Богородиці”, в якій щоденно у вечірній час і ранком кожної неділі відправлялися молебні), перегляд теле-, відеофільмів, читання газет, книг, спільні спортивні заходи з військовослужбовцями інших країн.

Наприклад, у 62 омб 6 ОМБР в Іраку культурно-виховна робота була спрямована на забезпечення активного відпочинку особового складу, зняття психологічних навантажень.

Проводились урочистості з нагоди пам’ятних дат і святкових днів. Проводились концерти художньої самодіяльності підрозділів. З метою задоволення релігійних потреб військовослужбовців була оформлена капличка, де щонеділі та на свята проходили служби.

Для проведення змагань з ігрових видів спорту були обладнанні футбольний і волейбольний майданчики.

Була організована робота Центру психологічної реабілітації та дозвілля в інтересах культурно-виховної та просвітницької роботи:

- проведення бесід та виступів для о/с;

- прослуховування концертних програм;

- перегляд документальних і художніх відеофільмів;

- забезпечення військовослужбовців художньою літературою.

Ефективність заходів КВПР визначається за такими критеріями: результативність; цілеспрямованість; ідейна переконливість; зв’язок із повсякденною бойовою діяльністю; комплексний підхід до підготовки та проведення заходів.

Звичайно, найбільший ефект від проведення заходів культурно-виховної, просвітницької роботи досягається тільки за умов, коли питання її організації вирішуються офіцерами-вихователями спільно з командирами й офіцерами підрозділів.

Висновки

Закінчуючи розгляд навчальних питань лекції, можна зробити такі висновки:

1. Культурологічне забезпечення військовослужбовців ЗС України вимагає в сучасних умовах особливої уваги, особливо в ході виконання бойових завдань. Заходи КВПР мають безпосередній вплив на стиль керівництва, організацію МПЗ, взаємовідносини між військовослужбовцями в повсякденній і бойовій діяльності.

2. Планування й організація культурно-виховної, просвітницької роботи в частині вимагає відповідного системного підходу і постійної уваги з боку офіцерів гуманітарних структур усіх рівній.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення культурно-виховній, просвітницькій роботі під час бойових умов.
2. Що відноситься до заходів з організації дозвілля і відпочинку особового складу?
3. Що таке об’єкткультурно-виховної, просвітницької роботи?
4. Що передбачається в плані проведення вихідних, свят-кових і неробочих днів?
5. Які заходи відносять до комплексу заходів культурно-виховного забезпечення бойової діяльності?