Задача 2.
Хворий К. з діагнозом фасціольозу скаржиться на різкі болі в животі, відчуття ядухи і затруднення дихання, підвищення температури до 37,4 – 37,6 °С, появу на шкірі висипань. Об’єктивно виявлено збільшену печінку.
а) Обґрунтуйте патогенну дію фасціоли, що зумовлює названу симптоматику.
б) Яким чином могло відбутися зараження пацієнта і якою стадією паразита?
в) Якими шляхами може попадати личинка в жовчні ходи печінки?
г) Як було доведено діагноз фасціольозу?
д) Чи реально ставити питання про девастацію збудника фасціольозу? Чому?
Еталон відповіді:
а) Вказана симптоматика обумовлена вираженою токсико-алергічною реакцією, особливо під час міграції в організмі людини.
б) Інвазивною стадією є адолескарій, зараження яким відбувається при поїданні водяних рослин або вживанні немитих овочів чи фруктів.
в) Потрапивши через рот, личинкова стадія може мігрувати до свого остаточного місця локалізації – жовчних протоків печінки – двома шляхами: перший – крізь стінку кишківника личинки проникають у черевну порожнину, потім крізь капсулу печінки та її паренхіму до жовчних протоків; другий можливий шлях міграції – гематогенний, тобто системою ворітної вени.
г) Діагноз ставиться на ранніх стадіях на основі серологічних реакцій, а на пізніх – на основі виявлення яєць при овоскопії фекалій або дуоденального вмісту.
д) Питання про девастацію ставити нереально, оскільки паразит займає свою певну екологічну нішу, його життєвий цикл пов’язаний з природними хазяями, в яких паразит проходить певні стадії розвитку.
VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті:
а) Методика проведення заняття.
На початку заняття проводиться перевірка вихідного рівня знань студентів у вигляді тестового контролю та письмової відповіді на питання. Розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні якої беруть участь всі студенти під керівництвом викладача. Після чого студенти виконують самостійну навчально-дослідницьку роботу і вирішують індивідуальні ситуаційні задачі.
В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з перевіркою протоколів і виставленням відповідної оцінки і балів.
б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)
№ п/п | Основні етапи заняття | Час в хвилинах | Матеріали методичного забезпечення |
І. Підготовчий етап | |||
1. 2. 3. | Організаційний момент Перевірка вихідного рівня знань студентів Обговорення теоретичних питань | Тести, набір індивідуальних питань Таблиці | |
ІІ. Основний етап- науково-дослідницький | |||
4. 5. | Виконання самостійної науково-дослідницької роботи, розв’язок ситуа-ційних задач і оформлення протоколу. Контроль виконання завдань самостійної роботи | Таблиці, мікроскопи, мікропрепарати, підручники, посібники. | |
ІІІ. Заключний етап | |||
6. | Тестовий контроль кінцевого рівня знань | Тести | |
7. | Аналіз і підведення під- сумків заняття, вистав-лення оцінок і балів, підпис протоколів занят-тя. Домашнє завдання |
в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань.
1. У хворого збільшена печінка, з’являється біль при її пальпації. Періодично спостерігаються напади печінкових кольок, нудота, підвищення температури. При трьохразовому дослідженні фекалій виявлено овальні яйця жовтого кольору розміром 130 мкм, всередині з багаточисельними жовточними клітинами, на одному з полюсів мають кришечку. Про яке захворювання йде мова?
A. Фасціольоз;
B. Дикроцеліоз;
C. Парагонімоз;
D. Балантидіаз;
E. Лейшманіоз.
2. Хворий скаржиться на підвищену температуру тіла, біль у грудях, кашель з харкотинням і задишку. При мікроскопії харкотиння виявлені золотисто-коричневі великі овальні яйця з кришечкою. Назвіть гельмінта, яким уражений хворий.
A. Fasciola hepatica;
B. Dicrocoelium lanceatum;
C. Paragonimus ringeri;
D. Opisthorchis felineus;
E. Schistosoma yaponicum.
3. Які можливі зміни в печінці людини виникають при трематодозах:
A. Закупорка печінкових проток;
B. Збільшення печінки;
C. Механічне травмування тканин печінки;
D. Цирозне переродження печінки;
E. Всі зміни разом.
4. Пошкодження жовчних протоків, їх закупорка паразитами з подальшим розвитком механічної жовтяниці можливі при паразитуванні у людини:
A. Fasciola hepatica;
B. Dicrocoelium lanceatum;
C. Paragonimus ringeri;
D. А+ В + С;
E. А + В.
5. Назвіть трематоди, що здійснюють в організмі людини негематогенний шлях міграції:
A. Печінковий сисун;
B. Легеневий сисун;
C. Ланцетоподібний сисун;
D. А + В;
E. А + В + С.
6. В фекаліях хворого знайдені яйця овальної форми, світло-коричневого кольору, розміром 130 – 150 мкм, на одному з полюсів є кришечка. Внутрішній вміст зернистий, однорідний. Поставте попередній діагноз хворому:
A. Опісторхоз;
B. Фасціольоз;
C. Дикроцеліоз;
D. Парагонімоз;
E. Шистосомоз.
7. У пацієнта при дослідженні фекалій знайдені яйця фасціоли. Ваші подальші дії щодо встановлення діагнозу:
A. Реєструється фасціольоз і призначається лікування;
B. Остаточне визначення діагнозу потребує виключення з раціону хворого яловичої печінки;
C. Після виключення з раціону печінки повторити через кілька днів аналіз калу і дуоденального вмісту на виявлення яєць;
D. В + С;
E. А + В.
8. Хлопчик 14 років госпіталізований в пульмонологічне відділення із запаленням легень. Лікування антибіотиками помітного клінічного ефекту не дало. При опитуванні лікар вияснив, що хлопчик любить ловити раків і їсти їх злегка підсмаженими над вогнем. Для уточнення діагнозу парагонімозу лікар призначив овоскопію:
A. Фекалій;
B. Харкотиння;
C. Сечі;
D. А + В;
E. А + В + С.
9. За наявності клінічних симптомів парагонімозу діагноз підтверджується шляхом:
A. Овоскопії харкотиння або фекалій;
B. Овоскопії сечі;
C. Рентгенографії та серологічних реакцій;
D. А + С;
E. А + В + С.
10. Найвірогідніший шлях міграції Paragonimus ringeri в організмі людини:
A. Вени кишечника → нижня порожниста вена → серце → легені;
B. Вени нижніх кінцівок → нижня порожниста вена → права частина серця → легені;
C. Стінка кишечника → черевна порожнина → діафрагма → плевра → легені;
D. Стінка кишечника → черевна порожнина → печінка → ворітна вена печінки → венозне серце → легені;
E. Вени кишечника → ворітна вена печінки → нижня порожниста вена → серце → легені.
11. Своєрідністю циклу розвитку паразитичних сисунів є:
A. Закономірне чергування поколінь;
B. Закономірне чергування способів розмноження;
C. Закономірна зміна хазяїнів;
D. Розмноження на личинкових стадіях;
E. Вірні усі варіанти.
12. Основними проявами патогенної дії парагоніма є:
A. Ураження стінок бронхів та альвеол;
B. Формування паразитарних кіст в легенях;
C. Циротичне ураження печінки;
D. Запальні зміни та ерозії стінки кишки;
E. А + В;
F. А + В + С + D.
13. При овоскопії фекалій і дуоденального вмісту, взятих від хворого з симптомами запалення жовчних проток і жовчного міхура, виявлені яйця гельмінта. Які з перелічених ознак підтверджують діагноз фасціольозу?
A. Розміри яєць 130-150 х 70-90 мкм;
B. Розміри яєць 38-45 мкм;
C. Всередині містять жовточні клітини;
D. Всередині знаходиться зародок з двома круглими клітинами;
E. Вірно А + С;
F. Вірно В + D.
14. До Вас на прийом прийшов хворий і поскаржився на біль в області печінки. Лабораторний аналіз виявив в дуоденальному вмісті хворого мілкі овальні жовтуваті яйця розміром 26 – 30 х 10 –15 мкм, які мали кришечку на звуженому передньому кінці і дві великі зародкові клітини всередині. Назвіть гельмінта, яким уражений хворий.
A. Fasciola hepatica;
B. Dicrocoelium lanceatum;
C. Paragonimus ringeri;
D. Opisthorchis felineus;
E. Schistosoma yaponicum.
15. У хворого діагностували на основі клінічних симптомів і епіданамнезу фасціольоз. Зі слів пацієнта, хворіє більше місяця. Лабораторні дослідження фекалій і дуоденального вмісту на знаходження яєць фасціоли негативні. Виключити фасціольоз у хворого, найвірогідніше, не можна, тому що:
A. Яйця збудник починає виділяти лише через 3 – 4 місяці після зараження;
B. Яйця збудник починає виділяти лише через 1 – 3 місяці після зараження;
C. Низька інтенсивність інвазії;
D. Застосували неефективний метод дослідження;
E. В + С + D.
Заняття № 27
Тема: Медична гельмінтологія. Плоскі черви – паразити людини. Тип Плоскі Черви (Plathelminthes). Клас Сисуни (Trematoda) – збудники захворювань людини.
Котячий, китайський сисуни,
шистосоми, метагонімус, нанофієтес
І. Актуальність теми. Трематодози є досить поширеною групою інвазивних захворювань людини. Орієнтовно трематодозами печінки уражені біля 17 млн. людей а ризику зараження підлягають 350 млн. жителів. Опісторхоз є одним із найпоширеніших гельмінтозів людини. В Україні досить значні осередки опісторхозу виявлені в басейнах річок Дніпра, Десни, Південного Бугу, Сіверського Дінця, а в Сумській області показник захворюваності людей на дану інвазію сягає 85%. Більшість трематодозів є природно-осередковими захворюваннями, зона поширення яких обумовлена місцем проживання проміжних хазяїв, тому питання про знищення паразитів як зоологічних видів ставити не реально. Важливим моментом є паразитарно-онкологічні асоціації трематодозів печінки з канцерогенезом. Доведено, що найбільший відсоток хворих холангіокарциномою (рак печінки) зустрічається в інтенсивних осередках опісторхозу. В даному випадку паразити відіграють роль стимуляторів злоякісного росту. При трематодозах основним патологічним процесом є хронічні проліферативні запальні процеси в слизових оболонках кишок (метагонімус, нанофієтес), стінках вен (шистосоми), жовчних протоках печінки і протоках підшлункової залози (опісторх, клонорх), що супроводжується розвитком фіброзу в даних органах.
ІІ. Цілі навчання:
Загальна ціль – уміти:
1. Ідентифікувати трематод – збудників захворювань людини та використовувати морфологічні критерії виду у практичній діяльності лікаря.
2. Обґрунтовувати методи лабораторної діагностики та провідні заходи особистої та громадської профілактики трематодозів.
Конкретні цілі - уміти:
1. Обґрунтувати приналежність паразитарних захворювань до групи природно-осередкових.
2. Співвідносити цикли розвитку котячого, китайського сисунів, шистосом, метагоніума та нанофієтеса і способи зараження на викликані ними гельмінтози з визначенням засобів запобігання захворювання на них.
3. Визначити методи лабораторної діагностики опісторхозу, клонорхозу, шистосомозів, метагонімозу та нанофієтозу, виходячи з локалізації та життєвих циклів котячого, китайського сисунів, шистосом, метагоніума та нанофієтеса.
4. Ідентифікувати остаточних і проміжних хазяїв вказаних гельмінтів.
5. Співвідносити поняття «дегельмінтизація», «девастація».
ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
А. Література:
Основна:
1. Медична біологія / За редакцією В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Підручник / видання 2-ге, перероблене і доповнене. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 458 – 460, 461 – 463, 464 - 469.
2. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ – ІV рівнів акредитації / Кол.авт.;. За ред. проф. В.П.Пішака, проф. Ю.І. Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004.- С. 491 – 492, 493 – 496, 498 – 503.
3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х кн. / В.Н. Ярыгин, В.И. Васильева, И.Н. Волков, В.В.Синельщикова. // Под ред. проф. Ярыгина В.Н. 6 изд. испр. – М.: Высшая школа, 2004.- Кн. 2.- С. 236 – 239, 243 – 243, 244 - 245.
4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер. з рос. к.біол.н. В.О.Мотузного.- К.: Вища школа, 1992.- С. 326 – 329.
5. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка»\ Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф. Москаленка, проф. О.П. Волосовця, проф. І.Є.Булах, проф. О.П. Яворського, проф. О.В. Романенка, доц. Л.І. Остапюк. - К.: Медицина, 2004.-368 с.
6. Медична біологія. Посібник з практичних занять. За ред. О.В.Романенко Київ «Здоров’я» 2005, С.239-250.
Додаткова:
1. Конспекти лекцій.
2. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.- М.: Медицина, 1991.
3. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.; За заг. ред. проф. А.Д.Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – с.182-204.
4. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.:ВУНМЦ, 2000. – 592 с.
5. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 579 с.:іл.
6. Пішак В.П., Булик Р.Є., Захарчук О.І. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. – Чернівці: Мед університет, 2007. – 284 с.
7. Пішак В.П., Бойчук Т.М., Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Медакадемія, 2003. – 344 с.
8. Паразитарные болезни человека: Монография (Лукшина Р.Г., Локтева И.М., Павликовская Т.Н.) / Под общей ред. Р.Г. Лукшиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х: Издательский дом «ИНЖЭК», 2005. 472 с. Русс.яз.
9. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Волос овець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби у дітей. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 452 с.
10. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби / у 3-ох томах – Київ: «Здоров’я», 2001. – 846 с.
Б. Тестові завдання для перевірки вихідного рівня знань.
Завдання 1.
Якими трематодозами можна заразитися, купаючись у водоймах, при роботі на рисових плантаціях:
A. Фасціольозом;
B. Дикроцеліозом;
C. Шистосомозом;
D. Опісторхозом;
E. Парагонімозом.
Завдання 2.
Дегельмінтизація – це:
A. Комплекс заходів, спрямованих на вигнання паразита на всіх стадіях його розвитку з організму хазяїна, а також очищення довкілля від інвазійного матеріалу (яєць, личинок);
B. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію статевозрілого паразита та очищення довкілля від інвазійного матеріалу;
C. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію паразита у воді, ґрунті, овочах, фруктах, приміщеннях, предметах побуту;
D. Комплекс заходів, спрямованих на знищення паразита на всіх стадіях його розвитку з метою ліквідації його як зоологічного виду;
E. А + С.
Завдання 3.
Девастація – це:
A. Комплекс заходів, спрямованих на вигнання паразита на всіх стадіях його розвитку з організму хазяїна, а також очищення довкілля від інвазійного матеріалу (яєць, личинок);
B. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію статевозрілого паразита та очищення довкілля від інвазійного матеріалу;
C. Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію паразита у воді, ґрунті, овочах, фруктах, приміщеннях, предметах побуту;
D. Комплекс заходів, спрямованих на знищення паразита на всіх стадіях його розвитку, з метою ліквідації його як зоологічного виду;
E. А + С.
Завдання 4.
Пошкодження слизової оболонки кишок можливе при паразитуванні у людини трематод:
A. Opisthorchis felineus, Schistosoma yaponicum;
B. Nanophyetus salmincola, Metagonimus yokogawai;
C. Clonorchis sinensis;
D. Dicrocoelium lahceatum;
E. Schistosoma haematobium, Fasciolopsis buski.
Завдання 5.
Тонкий кишечник людини є місцем типової локалізації марити трематод:
A. Клонорха, метагоніума, опісторха;
B. Опісторха, клонорха;
C. Метагоніума, нанофієта;
D. Шистосоми японської, шистосоми сечостатевої;
E. Вірні всі варіанти.
Завдання 6.
Спосіб зараження людини шистосомозами:
A. Інокулятивний;
B. Перкутантний;
C. Контамінативний;
D. Трансплацентарний;
E. Гемотрансфузійний.
Завдання 7.
Проникнення інвазійної стадії шистосом в організм людини проходить:
A. Під час купання, прання білизни чи виконання інших робіт в забрудненій личинками паразита воді;
B. Під час земляних робіт;
C. При вживанні сирого м'яса, риби;
D. При вживанні недостатньо термічно оброблених річкових раків і крабів;
E. При контакті з кішками і собаками.
Завдання 8.
Пошкодження жовчних протоків, їх закупорювання паразитами, розвиток механічної жовтяниці можливі при паразитуванні:
A. Fasciola hepatica;
B. Opisthorchis felineus;
C. Dicrocoelium lanceatum;
D. Clonorchis sinensis;
E. Всі варіанти вірні.
Завдання 9.
Рак печінки і підшлункової залози як наслідок цирозу може спостерігатись при тривалому паразитуванні:
A. Fasciola hepatica;
B. Opisthorchis felineus;
C. Clonorchis sinensis;
D. Schistosoma yaponicum;
E. А + В + С;
F. А + В + D.
Завдання 10.
Локалізація в підшлунковій залозі і розвиток панкреатиту можливі при паразитуванні у людини:
A. Opisthorchis felineus, Clonorchis sinensis;
B. Nanophyetus salmincola, Opisthorchis felineus;
C. Paragonimus vestermani, Opisthorchis felineus;
D. Clonorchis sinensis, Metagonimus yokogawai;
E. Вірна відповідь відсутня.
Завдання 11.
Інвазійною стадією котячого сисуна для дефінітивного (остаточного) хазяїна є:
A. Церкарій;
B. Метацеркарій;
C. Адолескарій;
D. Маріта;
E. Мірацидій.
Завдання 12.
Вени сечового міхура і статевих органів людини слугують місцем типової локалізації:
A. Шистосоми урогенітальної;
B. Китайського сисуна;
C. Шистосоми японської;
D. Котячого сисуна;
E. А + С.
Завдання 13.
Причиною зараження людини опісторхозом є:
А. Вживання сирої або недостатньо термічно обробленої риби;
В. Недотримання правил особистої гігієни;
С. Вживання сирих або недостатньо термічно оброблених раків і крабів;
D. Випадкове проковтування мурах;
Е. А + В.
Завдання 14.
Своєрідністю циклу розвитку паразитичних сисунів є:
A. Закономірне чергування поколінь;
B. Закономірне чергування способів розмноження;
C. Закономірна зміна хазяїв;
D. Партеногенетичне розмноження на личинкових стадіях;
E. А + В + С + D.
Завдання 15.
Інвазійними стадіями сисунів для дефінітивного (остаточного) хазяїна можуть бути:
A. Церкарії;
B. Метацеркарії;
C. Адолескарії;
D. В + С;
E. А + В + С.
IV. Зміст навчання
№ п/п | Інформаційні блоки | Головні елементи блоків |
1. | Котячий і китайський сисуни – паразити жовчних протоків печінки | 1. Морфологія; 2. Життєвий цикл; 3. Шлях зараження; 4. Локалізація; 5. Патогенна дія; 6. Діагностика; 7. Профілактика. |
2. | Сисуни, що паразитують в кишечнику | Метагоніум і нанофієтес: а) Морфологія; б) Життєвий цикл; в) Шлях зараження; г) Локалізація; д) Патогенна дія; е) Діагностика; є) Профілактика. |
3. | Кров’яні сисуни – паразити венозних судин брижі кишечника, органів малого тазу, ворітної вени | Шистосоми: - сечостатева; - кишкова; - японська; а) Морфологія; б) Життєвий цикл; в) Шлях зараження; г) Патогенна дія; д) Діагностика; е) Профілактика. |
4. | Природно-осередкові трематодози | Компоненти природного осередку: - збудник; - остаточний хазяїн; - проміжні хазяї; - клімато-георгафічні умови. |
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ
V. Орієнтовна основа дії
Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання по даній темі і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу.
а) Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення на практичному занятті:
1. Котячий сисун (Opisthorchis felineus): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенна дія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика опісторхоза.
2. Клонорх (Clonorchis sinensis): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенна дія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика клонорхоза.
3. Метагонім (Metagonimus yokogawai): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенна дія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика метагонімозу.
4. Нанофієт (Nanophyetus schikhobalowi): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенна дія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика нанофієтозу.
5. Шистосоми (Schistosoma haematobium, Schist. mansoni, Schist. yaponicum): географія поширення, морфофункціональні особливості, цикли розвитку, шляхи зараження, патогенна дія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика шистосомозів.
6. Молюски, ракоподібні – проміжні хазяї гельмінтів.
б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи
1. Використовуючи ілюстративний матеріал і мікропрепарати розглянути, замалювати і відмітити діагностичні особливості котячого і китайського сисунів, метагоніума, нанофієтеса і шистосом.
2. Схематично замалювати життєві цикли вказаних паразитів.
3. Заповнити таблицю за вказаною схемою.
в) Інструкції до самостійної навчально-дослідницької роботи
1. Розглянути під лупою, вивчити і замалювати тотальний мікропрепарат котячого сисуна. На малюнку позначити: ротовий і черевний присоски, глотку, гілки кишечника, яєчник, яйцепровід, жовтівники, матку, сім’яники, розміщені в задній частині тіла і розділені видільним каналом, сім’япроводи, сім’явипорскувальний канал.
2. Вивчити на постійному мікропрепараті під мікроскопом яйця котячого сисуна і замалювати їх. Яйце опісторха невеликих розмірів, овально-витягнутої форми, дещо асиметричне з гладенькою тонкою оболонкою, світло-жовтого кольору, майже безбарвне; на одному полюсі є невисока кришечка, на протилежному – добре помітний горбок. Розміри 26-30 мкм.
3. Користуючись ілюстративними матеріалами, вивчити морфо-анатомічну будову та діагностичні ознаки китайського сисуна, метагоніма, нанофієтеса і шистосом.
4. Схематично замалювати життєві цикли вказаних паразитів, відзначити в них остаточних і проміжних хазяїв, стадії розвитку і умови, в яких вони розвиваються.
5. За вказаною формою заповнити таблицю:
Таблиця № 7
Порівняльна характеристика сисунів
Назва паразита укр. і лат. мовами | Статевозріла форма. Морфо-логічні та діагностичні ознаки | Назва хвороби і географіч не поширен ня | Шляхи проникнення та фактори передачі збудника | Інвазійна стадія для людини, її місце знаход-ження | Кінцевий хазяїн, локаліз. збудника | Проміж хазяїн І і стадії розв. паразита в ньому | Проміж хазяїн ІІ і стадії розв. паразита в ньому | Лабор. діагн. | Профі-лактика |