| Назва паразита | Назва хвороби | Шляхи зараження людини | Локалі-зація в організмі людини | Методи лабораторної діаг-ностики | Заходи профілактики хвороби |
| Trypanosoma cruzi | |||||
| Trypanosoma gambiense | |||||
| Trypanosoma rhodesiense | |||||
| Lamblia intestinalis | |||||
| Trichomonas vaginalis | |||||
| Leishmania tropica | |||||
| Leishmania donovani |
в) Інструкції до практичної роботи:
1. Розгляньте при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат трипаносом (Trypanosoma gambiense) у мазку крові. Трипаносоми фіолетового кольору знаходяться серед еритроцитів. Трипаносоми мають тіло веретеноподібної форми, загострене на кінцях. Овальне червоне ядро знаходиться в центрі клітини. Джгутик огинає тіло паразита і вільно закінчується спереду. Біля основи джгутика знаходиться кінетопласт. Між джгутиком і тілом є ундулююча мембрана. Замалюйте в зошиті трипаносому та позначте на малюнку: а) ядро; б) джгутик;
в) кінетопласт; г) ундулюючу мембрану; д) цитоплазму.
2. На таблиці розгляньте джгутикову та безджгутикову стадії лейшманії (Leishmania donovani). Знайдіть ядро, джгутик, кінетопласт. Замалюйте в зошиті обидві стадії лейшманії та позначте на малюнку: а) ядро;
б) джгутик (у джгутикової стадії); в) кінетопласт; г) цитоплазму. Вкажіть місце локалізації кожної стадії.
3. Розгляньте при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат трофозоїта і цисти лямблії (Lamblia intestinalis). Відмітьте характерну грушоподібну форму та білатеральну симетрію тіла трофозоїта лямблії. Зверніть увагу на опорний стрижень, який проходить посередині тіла (аксостиль), з обох боків якого розташовані попарно ядра та всі органели, а також органоїди руху - чотири пари джгутиків. Травні та пульсуючі вакуолі відсутні. Замалюйте в зошит трофозоїт і цисту та позначте на малюнку: а) ядра; б) аксостиль; в) джгутики; г) оболонку з її особливостями. Відмітьте, що циста, як і трофозоїт зберігає білатеральну симетрію тіла, і має незріла – два, а зріла – чотири ядра.
4. Розгляньте при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат трихомонади піхвової (Trichomonas vaginalis). Відмітьте, що тіло має форму краплі, загостреної на задньому кінці. Велике ядро знаходиться у передній частині тіла. Можна побачити, що від передньої частини тіла відходить чотири вільних джгутики. Є ундулююча мембрана. Тіло поділене на дві половини опорним стрижнем (аксостиль), який проходить по його середній лінії. Замалюйте в зошиті три форми трихомонад, використовуючи таблиці та позначте на малюнку: а) ядро;
б) джгутики; в) ундулюючу мембрану; г) аксо стиль.
5. Складіть і замалюйте в зошиті цикли розвитку трипаносом (африканських і американської), лейшманій (вісцеротропної і дерматотропної), лямблії і трихомонад, використовуючи матеріали підручника і таблиці.
VI. Система навчаючих завдань:
А. Тести
Завдання 1 (I рівень складності)
Назвіть збудника середземноморського (дитячого) лейшманіозу:
A. Leischmania tropica minor;
B. Leischmania donovani;
C. Leischmania tropica major;
D. Leischmania infantum;
E. Leischmania aethiopia.
Еталон відповіді - D
Завдання 2 (II рівень складності)
Дитячий гінеколог обстеживши дівчинку 5 років з запаленням сечостатевих шляхів. У виділеннях виявив піхвових трихомонад. Як заразилася дитина?
А. Трансмісивним шляхом;
B. Фекально-оральним шляхом;
C. Контактно-побутовим шляхом;
D. Аліментарним шляхом;
E. Статевим шляхом.
Еталон відповіді: C
Завдання 3 (III рівень складності)
Встановіть відповідність.
Представники Інвазійна стадія для людини
1. Лейшманія; а) циста;
2. Лямблія; б) трофозоїт;
3. Трипаносома; в) лептомонадна форма;
4. Трихомонада; г) трипомастіготи;
5. Амеба дизентерійна. д) ооциста.
Еталон відповіді: 1 – в, 2 - а, 3 – г, 4 – б, 5 – а.
Б. Задачі
Задача 1
До лікаря звернувся хворий в зв'язку з частими больовими нападами в області серця, наявності задухи, втрати свідомості. В дитинстві близько 15 років тому, він перехворів на американський трипаносомоз.
а) Хто є збудником американського трипаносомозу?
б) Які життєві форми збудника послідовно змінюють одна одну у тканинах в організмі людини?
в) Які тварини можуть бути резервуаром даної інвазії у природних осередках?
г) Хто є переносником американського трипаносомозу?
Еталон відповіді: а) збудником є Trypanosoma cruzi; б) послідовна зміна життєвих форм збудника в тканинах організму людини: метациклічні трипаносоми → амастігота (безджгутикова форма) → трипомастіготи; в) резервуаром даної інвазії у природних осередках можуть бути: броненосці, опосуми, мурахоїди, морські свинки, собаки, кішки та інші; г) переносником американського трипаносомозу є Triatomus infestans (поцілунковий, або тріатомовий, клоп).
Задача 2
Cередземноморський вісцеральний лейшманіоз розповсюджений в країнах басейну Середземного моря. Хвороба найчастіше зустрічається серед дітей віком від 7 місяців до 8 років. Наявність осередків захворювання підтверджується тим, що більше 15% обстежених переносників і резервуарних господарів інфіковані збудником вісцерального лейшманіозу.
а) Хто є збудником середземноморського вісцерального лейшманіозу?
б) Хто є переносником і резервуарним хазяїном цього збудника?
в) Чим можна пояснити більш частіше враження дітей цим захворюванням?
г) Середземноморський вісцеральний лейшманіоз зооноз чи антропоноз?
Еталон відповіді: а) збудником середземноморського вісцерального лейшманіозу є Leishmania infantum; б) переносником середземноморського вісцерального лейшманіозу є москіти роду Phlebotomus; в) частіше на дане захворювання хворіють діти і молоді люди, тому що у них немає імунітету на дане захворювання; г) середземноморський вісцеральний лейшманіоз є типовим антропонозом.
Задача 3
Вивчаючи санітарно-гігієнічний стан окремих груп населення Ф.І.Комаров, В.К.Ільінич переконались, що поширення лямбліозної інвазії знаходиться у прямій залежності від: недостатнього водопостачання, забрудненості води, скупчення дітей у спальних приміщеннях, відсутності регулярної можливості миття рук на робочих місцях загального користування, незадовільного санітарного стану території, недостатньої дезинфекції смітників, вигрібних ям, які сприяють виплоду мух та інше.
а) Чому санітарно-гігієнічні умови мають вагомий вплив на поширення лямбліозу?
б) Які шляхи передачі лямбліозної інвазії?
в) Лямблія - біо- чи геопротист?
г) Хто є основним джерелом лямбліозу?
д) Лямбліоз - природно-осередкова чи трансмісивна інвазія? Відповідь обгрунтуйте.
Еталон відповіді: а) санітарно-гігієнічні умови мають вагомий вплив на поширення лямбліозу, тому що людина заражається при проковтуванні цист лямблій з немитими овочами, фруктами, забрудненою водою; епідемічна ситуація лямбліозу обумовлена незадовільним забезпеченням населення доброякісною питною водою і забрудненням відкритих водойм неочищеними каналізаційними стоками; цисти лямблій стійкі до хлору в концентраціях, які застосовують для хлорування води; вони виживають у зовнішньому середовищі до 20 діб, у молочних продуктах – понад 2 місяці; механічними переносниками є мухи і таргани, які розносять цисти лямблій; саме санітарно-гігієнічні заходи проводять з метою унеможливлюють забруднення цистами навколишнього середовища: грунту, води, овочів і фруктів; б) шлях передачі лямбліозної інфекції – фекально-оральний; в) лямблія – це геопротист; г) основним джерелом лямбліозу є люди-цистоносії і хворі на лямбліоз; д) лямбліоз не є природно-осередковим захворюванням, тому що паразит поширений повсюдно, тобто не залежить від географічних і кліматичних умов; лямбліоз не є трансмісивним, тому що не має переносників.
Задача 4
Хворий С., 32 роки, водій. Потрапив до венерологічного відділення зі скаргами на незначні виділення з уретри, сверблячку на початку акту сечовиділення, набряк статевих органів, утворення на їх шкірі виразок розміром менше від горошин, деякі виразки розміром 1,5 х 0,5 см, овальної форми з нерівними краями. Краї виразок м’які, відвислі. Дно яскраво-червоного кольору вкрите пінисто-гнійним нальотом. При мікроскопічному дослідженні виділень з уретри і шкірних виразок були виявленні клітини, які мають грушеподібну, ниркоподібну, ланцетоподібну, округлу та інші форми, з п'ятьма джгутиками, які починаються від базального тіла, ундулюючою мембраною, ядром, парабазальними тілами поблизу ядра, аксостилем. У цитоплазмі виявлені, захоплені шляхом фагоцитозу бактерії, еритроцити, сперматозоони і інші мілкі частинки.
а) Якого паразита було виявлено у хворого С.? Його латинська назва і систематичне положення.
б) Поставте діагноз хворому С.?
в) Який це організм - біо- чи геопротист?
г) Чи є дане захворювання природно-осередковим? Чому?
д) Як могло відбутись зараження хворого С.?
е) Яка в даному випадку типова і атипова локалізація збудника?
Еталон відповіді: а) виявлено паразита - Trichomonas vaginalis; Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Найпростіші (Protozoa) Тип Саркомастігофора (Sarkomastigophora) Підтип Мастігофора (Mastigophora)РядТрихомонади (TRICHOMONAS); б) діагноз -сечостатевий трихомоноз; в) організм відноситься до геопротистів; г) дане захворювання не є природно-осередковим так як трапляється повсюдно і джерелом інвазії є людина; д) зараження хворого могло відбутись або статевим шляхом, або побутовим; е) ураження уретри типова локалізація; ураження шкіри – атипова локалізація.
VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті.
а)Методика проведення заняття
На початку заняття проводиться перевірка вихідного рівня знань студентів у вигляді тестового контролю та письмової відповіді на питання. Розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні якої беруть участь всі студенти під керівництвом викладача. Після чого студенти виконують самостійну навчально-дослідницьку роботу і вирішують індивідуальні ситуаційні задачі.
В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з перевіркою протоколів і виставленням відповідної оцінки і балів.
б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)
| № п/п | Основні етапи заняття | Час в хвилинах | Матеріали методичного забезпечення |
| І. Підготовчий етап | |||
| 1. 2. 3. | Організаційний момент Перевірка вихідного рівня знань студентів Обговорення теоретичних питань | Тести, набір індивідуальних питань Таблиці | |
| ІІ. Основний етап – навчально-дослідницький | |||
| 4. 5. | Виконання навчально-дослідницької роботи, розв’язок ситуаційних задач і оформлення протоколу Контроль виконання завдань самостійної роботи | Таблиці, мікроскопи, препарати, підручники, посіб-ники, збірник ситуаційних задач. | |
| ІІІ. Заключний етап | |||
| 6. | Тестовий контроль кінцевого рівня знань | Тести | |
| 7. | Аналіз і підведення під- сумків заняття, вистав-лення оцінок і балів, підпис протоколів заняття. Домашнє завдання |
в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань
1. Trichomonas vaginalis в організмі людини зумовлює:
A. Збільшення селезінки та печінки;
B. Депресію і сонливість;
C. Запальні процеси в статевих шляхах;
D. Анемію;
E. Діарею.
2. До Вас на прийом привели хворого, який скаржиться на кишкові розлади і біль у правому підребер’ї. Ви направили хворого в лабораторію. В фекаліях хворого були виявлені цисти, а при зондуванні у вмісті дванадцятипалої кишки – вегетативні форми, за будовою яких Ви легко визначили видову приналежність паразита до типу Найпростійших. Назвіть захворювання, яким страждає хворий.
A. Лямбліоз;
B. Урогенітальний трихомоноз;
C. Амебіаз;
D. Шкірний лейшманіоз;
E. Балантидіаз.
3. Природним резервуаром Leishmania tropica major є:
A. Людина;
B. Гризуни;
C. Велика рогата худоба;
D. Свині;
E. Птахи.
4. Через деякий час після відвідування лікаря-гінеколога у жінки з’явилися, печіння, і рясні виділення з піхви. Зараження збудниками якого найпростішого відбулось через забруднений інструментарій або рукавички лікаря?
A. Trichomonas hominis;
B. Trichomonas vaginalis;
C. Lamblia intestinalis;
D. Leishmania tropica;
E. Trypanosoma brucei rhodesiense.
5. Профілактика вісцерального лейшманіозу полягає в:
A. Знищенні комарів;
B. Знищенні москітів;
C. Боротьбі з мухами, тарганами;
D. Боротьбі з хатніми гризунами;
E. Дотриманні правил особистої гігієни.
6. Вкажіть представника із підцарства Найпростіших, що має такі морфологічні ознаки: тіло видовжине, звужене на кінцях, довжиною 30-40 мкм, шириною 1,5-3 мкм з одним джгутиком. При фарбуванні за методом Романовського – Гімни цитоплазма фарбується у блакитний колір, у центрі знаходиться ядро, на задньому кінці - червоний кінетопласт. Від кінетопласта відходить хвилеподібний джгутик, спрямований до переднього кінця тіла, він утворює ундулюючу мембрану.
A. Амеба кишкова;
B. Трипаносома;
C. Трихомонада;
D. Лямблія;
E. Балантидій
7. Вкажіть представника із підцарства Найпростіших, що має такі морфологічні ознаки: існує тільки у вигляді вегетативної форми, цист не утворює. Трофозоїт має грушоподібне тіло довжиною 14-30 мкм. На передньому кінці тіла знаходиться 4 вільних джгутики й ундулююча мембрана, що доходить до середини тіла. Ядро одне, знаходиться ближче до переднього кінця тіла. Цитоплазма вакуолізована. Крізь усе тіло проходить аксо стиль, який виступає на задньому кінці у вигляді шпички.
A. Амеба кишкова;
B. Трипаносома;
C. Трихомонада;
D. Лямблія;
E. Балантидій
8. Під час роботи в одній з країн Африки до Вас на прийом привели хворого, у якого спостерігається м’язова слабкість, виснаження, розумова депресія, наростаюча сонливість. Ви направили хворого в лабораторію і в мазках крові спиномозкової рідини були виявлені паразити з одним джгутиком і ундулюючою мембраною. Це підтвердило попередній діагноз. Назвіть захворювання, яким страждає хворий.
A.Лейшманіоз вісцеральний;
B. Лейшманіоз дерматотропний;
C. Трипаносомоз;
D. Амебіаз;
E. Балантидіаз.
9. На прийом прийшла хвор, у якої спостерігався свербіж, печіння, і рясні виділення з піхви. Лікар направив хвору в лабораторію і в мазках виділень з сечостатевих шляхів було виявлено джгутикове паразитарне найпростіше. Назвіть захворювання, яким страждає хвора.
A. Лямбліоз;
B. Урогенітальний трихомоноз;
C. Амебіаз;
D. Шкірний лейшманіоз;
E. Балантидіаз.
10. Який матеріал використовують для виявлення Trichomonas vaginalis у людини:
A. Дуоденальний вміст;
B. Мокротиння;
C. Виділення з піхви і уретри;
D. Слину;
E. Кров;
F. Фекалії.
11. Вкажіть представника із підцарства Найпростіших, що має такі морфологічні ознаки: існує у двох формах: трофозоїт і циста. Трофозоїт – грушоподібної форми, передній кінець розширений і заокруглений, задній – загострений. Довжина – 9-12 мкм, ширина – 8-10 мкм. Органели симетричні. Має 2 однакові ядра, 4 пари джгутиків, присмоктувальні диски для фіксації і два тонких аксо стилі по середній лінії тіла. Циста – овальної форми, довжиною 10-14 мкм і шириною 6-10 мкм. Особливість – щільна оболонка, часто відшарована від цитоплазми. Зріла циста має 4 ядра.
A. Амеба кишкова;
B. Трипаносома;
C. Трихомонада;
D. Лямблія;
E. Балантидій
12. До Вас на прийом привели хвору дитину, яка приїхала з Середньої Азії. В неї спостерігається стійка лихоманка, печінка і селезінка збільшені, розвивається виснаження, анемія (зменшення вмісту еритроцитів у крові). Ви направили хворого в лабораторію і в мазках з пункції грудини були виявлені мілкі внутрішньоклітинні паразити. Це підтвердило попередній діагноз. Назвіть захворювання, яким страждає хворий.
А. Лейшманіоз вісцеральний;
B. Лейшманіоз дерматотропний;
C. Трипаносомоз;
D. Амебіаз;
E. Балантидіаз.
13. У хворого виявлено запалення та збільшення лімфатичних вузлів, виразки на шкіри та навколишніх тканинах. Мікроскопування виділень з виразок виявило внутрішньоклітинні форми джгутикових. Яке захворювання може бути у хворого?
А. Лейшманіоз вісцеральний;
B. Лейшманіоз дерматотропний;
C. Трипаносомоз;
D. Амебіаз;
E. Балантидіаз.
14. Хворому 27 років. Спостерігається гостре кишкове захворювання, що супроводжується ентеритом, дуоденітом, загальної слабкістю, поганим апетитом, проносом, метеоризмом, надчеревним болем, нудотою. При обстеженні дуоденального вмісту виявлені вегетативні джгутикові форми грушоподібної форми з 4 джгутиками та 2 ядрами. Яке захворювання може бути у хворого?
А. Лейшманіоз вісцеральний;
B. Амебіаз;
C. Трипаносомоз;
D. Лямбліоз;
E. Балантидіаз.
15. У хворого з симптомами запалення 12-палої кишки, жовчного міхура, жовчних протоків у фекаліях виявлено 2/4 ядерні цисти розміром 10-14 мкм овальної форми з відшарованою, у вигляді півмісяця оболонкою. Які найпростіші паразитують у хворого?
А. Дизентерійна амеба;
B. Балантидій;
C. Трипаносоми;
D. Лейшманії;
E. Лямблії.
Заняття № 25
Тема: Тип Апікомплексні (Apicomplexa). Представники класу Споровики (Sporozoa) – паразити людини
І. Актуальність теми. Представники споровиків здатні спричинювати у людей такі тяжкі інвазійні захворювання як малярію, токсоплазмоз. Лікареві необхідно знати морфологію та цикли розвитку представників споровиків, що ведуть паразитичний cпociб існування, для розуміння методів лабораторної діагностики та лікування зумовлених ними протозойних захворювань, а також для організації особистої та громадської профілактики.
ІІ. Цілі навчання:
Загальна ціль - уміти:
1. Ідентифікувати за систематичними ознаками представників споровиків, які мають медичне значення.
2. Обгрунтовувати методи лабораторної діагностики i провіднi заходи особистої та громадської профілактики хвороб, збудниками яких є споровики.
3. Робити попередній висновок щодо наявності паразитарних інвазій людини та визначати заходи профілактики захворювань.
Конкретні цілі - уміти:
1. Інтерпретувати морфофізіологічні адаптації найпростіших до паразитування.
2. Обґрунтувати приналежність паразитарних хвороб людини до групи трансмісивних і природноосередкових.
3. Ідентифікувати остаточних, проміжних, облігатних, факультативних і резервуарних хазяїв найпростіших.
4. Пояснити вплив сучасних всесвітніх міграційних процесів населення на розповсюдження протозойних інвазій, викликаних споровиками, в Україні.
5. Визначити методи лабораторної діагностики протозоозів, викликаних споровиками, виходячи з локалізації та життєвих циклів найпростіших.
6. Співвідносити цикли розвитку найпростіших-споровиків і способи зараження на протозоози з визначенням засобів запобігання захворювання на них.
7. Трактувати біологічні та інші принципи боротьби з трансмісивними та природно-осередковими хворобами людини.
ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь
А. Література:
Основна:
1. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2009. – стор. 440-445.
2. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004. – стор. 472-479.
3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах / Под ред. проф. Ярыгина В. Н. – М.: Высшая школа, 2001(книга ІІ). – стор. 233-235, 240-244.
4. Пискун Р.П., Николаенко О.А. Паразитология: Пособие для иностранных студентов. - Винница. 2003. – 102 с., стор. 27-32.
5. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф.Москаленка, проф. О.П.Волосовця, проф. І.Є.Булах, проф. О.П.Яворського, проф. О.В.Романенка, доц. Л.І.Остапюк. – К.: Медицина, 2004. – 368 с.; С. 9-41.
6. Лиса Н.А., Ніколаєнко О.О. Біологічні основи протозойних хвороб людини (ситуаційні задачі); Під заг. ред. проф. Піскун Р.П. (методичний посібник). - м. Вінниця, 2000. - 83 с; стор. 35-49.
7. Медична біологія. Посібник з практичних занять / За ред. О.В.Романенка - Київ: «Здоров’я» 2005, С. 223-238.
Додаткова:
1Лекції з біології.
2. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.- М.: Медицина, 1991.
3. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.; За заг. ред. проф. А.Д.Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – с.182-204.
4. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.:ВУНМЦ, 2000. – 592 с.
5. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 579 с.:іл.
6. Пішак В.П., Булик Р.Є., Захарчук О.І. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. – Чернівці: Мед університет, 2007. – 284 с.
7. Пішак В.П., Бойчук Т.М., Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Медакадемія, 2003. – 344 с.
8. Паразитарные болезни человека: Монография (Лукшина Р.Г., Локтева И.М., Павликовская Т.Н.) / Под общей ред. Р.Г. Лукшиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х: Издательский дом «ИНЖЭК», 2005. 472 с. Русс.яз.
9. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Волосовець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби у дітей. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 452 с.
10. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби / у 3-ох томах – Київ: «Здоров’я», 2001. – 846 с.
Б. Тестові завдання для перевірки вихідного рівня знань
Завдання 1.
Де локалізуються збудники токсоплазмозу в організмі проміжного хазяїна?
A. Просвіт кишечника;
B. Плазма крові;
C. Еритроцити;
D. Клітини різних органів;
E. Жовчні протоки печінки.
Завдання 2.
Яка стадія в циклі розвитку Pl. vivaxє інвазійною для остаточного хазяїна?
A. Псевдоциста;
B. Гамонт;
C. Мікро- і макрогаметоцити;
D. Зигота;
E. Тканинний шизонт.
Завдання 3.
Якими методами користуються для лабораторної діагностики токсоплазмозу?
A. Овогельмінтоскопія;
B. Серологічні реакції;
C. Аналіз пунктатів тканин;
D. Дуоденальне зондування;
E. Аналіз харкотиння.
Завдання 4.
Де локалізується збудник токсоплазмозу в організмі остаточного хазяїна?
A. Кишечник;
B. Кров;
C. Жовчні протоки печінки;
D. Клітини шкіри;
E. Селезінка.
Завдання 5.
Під час лабораторної діагностики малярії в мазках крові людини виявляють:
A. Шизонти;
B. Гаметоцити;
C. Оокінети;
D. Макро- та мікрогаметоцити;
E. Всі відповіді вірні;
F. A+B+D.
Завдання 6.
Особиста профілактика малярії включає такі заходи:
A. Виявлення i лікування вcix хворих на малярію;
B. Знищення комарів;
C. Захист від укусів комарів;
D. Приймання лікарських протималярійних препаратів з профілактичним ефектом;
E. С+D.
Завдання 7.
Plasmodium vivax, Plasmodium malariae, Plasmodium falciparum, Plasmodium ovale відрізняються між собою:
A. Морфологічно;
B. Характером хвороби, яку вони зумовлюють;
C. Наявністю різних остаточних та проміжних хазяїв;
D. Термінами розвитку в організмі проміжного хазяїна;
E. Всі відповіді вірні;
F. A+B+D.
Завдання 8.
Цикл еритроцитарної шизогонії у Plasmodium malariae триває:
A. 24 год;
B. 48 год;
C. 72 год;
D. 96 год;
E. 36 год.
Завдання 9.
Назвіть основні стадії життєвого циклу токсоплазми в організмі остаточного хазяїна:
A. Утворення ооцист;
B. Утворення шизонта;
C. Утворення макро- і мікрогаметоцитів;
D. Справжні цисти;
E. Утворення псевдоцист.
Завдання 10.
Чим обумовлені характерні для клініки малярії напади лихоманки, що періодично повторюються?
A. Синхронним входженням плазмодіїв в непошкоджені еритроцити;
B. Синхронним руйнуванням еритроцитів з викидом в плазму крові токсичних речовин;
C. Процесом тканинної шизогонії;
D. Параеритроцитарною шизогонією;
E. Утворенням гаметоцитів.
Завдання 11.
Хворий із скаргами на головний біль, біль у лівому підребер’ї. Захворювання почалось гостро з підвищенням температури до 40°С, лімфатичні вузли збільшені. Приступи повторювались ритмічно через 48 год. Визначте збудника захворювання.
А. Збудник тропічної малярії;
B. Збудники 3-денної малярії;
C. Збудник 4-денної малярії;
D. Токсоплазма;
E. Трипаносома.
Завдання 12.
Які процеси життєвого циклу токсоплазми відбуваються в організмі людини?
А. Шизогонія;
B. Спорогонія;
C. Ендогонія;
D. Гаметогонія;
E. Екзогонія.
Завдання 13.
Назвіть збудників природно-осередкових хвороб людини, що відносяться до підцарства Найпростіших:
А. Лямблія, трихомонада урогенітальна, балантидій;
B. Амеба кишкова, амеба дизентерійна;
C. Лейшманія вісцеральна, трихомонада ротова;
D. Трипаносоми, лейшманії, малярійні плазмодії;
E. Трихомонада піхвова, трихомонада ротова, лямблія.
Завдання 14.
Хворій під час пологів перелили кров донора, який прибув із Анголи. Через два тижні у реципієнтки виникла пропасниця. Яке лабораторне дослідження необхідно використати для підтвердження діагнозу малярії?
А. Вивчення мазка товстої краплі крові для знаходження еритроцитарних стадій збудника;
B. Вивчення лейкоцитарної формули;
C. Визначення збудника методом посіву крові на поживне середовище;
D. Проведення серологічних досліджень;
E. Вивчення пунктату лімфатичних вузлів.
Завдання 15.
У деяких регіонах України поширилися місцеві випадки малярії. Які комахи найбільш вірогідно поширенні у цих місцевостях?
А. Москіти р. Phlebotomus
B. Мошки р. Simullium
C. Мокреці р. Ceratopogonidae
D. Ґедзі р. Tabanidae
E. Комарі р. Anofeles
IV. Зміст навчання
| № пп | Інформаційні блоки | Головні елементи блоків |
| 1. | Характеристика класу споровиків (Sporozoa) | 1)визначення, 2)ознаки, 3)класифікація, 4)поширення |
| 2. | Характеристика плазмодіїв | 1) поширення, 2) визначення, 3) ознаки, 4) класифікація |
| 3. | Особливості хвороби, викликаної плазмодіями | 1)локалізація, 2)життєвий цикл, 3)патологічна дія, 4)лабораторна діагностика, 5)профілактика |
| 4. | Характеристика Toxoplasma gondii | 1)поширення, 2)визначення, 3)ознаки, 4)класифікація, 5)локалізація, 6)життєвий цикл, 7)патологічна дія, 8)лабораторна діагностика, 9)профілактика |
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ
Царство: Тварини (Animalia)
 |
Підцарство: Найпростіші (Protozoa)
 |
Тип: Апікомплексні
(Apicomplexa)
)
Клас:
Споровики
(Sporozoa)
Ряди:
Кров’яні споровики Кокцидії
 |  |
Представники:
Plasmodium vivax Toxoplasma gondii
Plasmodium malariae
Plasmodium falciparum
Plasmodium ovale
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ
 |
Цикл розвитку збудників малярії
 |
Спорозоїти
 | |||||
| |||||
 | |||||
Тканинні шизонти
Тканинна
Тканинні мерозоїти шизогонія
 | |||
 | |||
Кільцеподібні трофозоїти
 | |||
 | |||
В тілі Амебоподібні трофозоїти
людини
Зрілі (округлі) трофозоїти Еритроцитарна
шизогонія
Морули
 |
Кров’яні мерозоїти
 |
Мікро- і макрогаметоцити
Мікро- і макрогамети Гаметогонія
 | |||
 | |||
В тілі Оокінети (зиготи)
Комара Ооцисти
 | |||
 | |||
Спорогонія
Спорозоїти
Таблица №4
Деякі відмінні ознаки малярійних плазмодіїв у мазку периферичної крові (забарвлення за Романовським)
| Відмінні ознаки | Pl. vivax | Pl. malariae | Pl. falciparum | Pl.ovale |
| Клінічна форма малярії | Триденна | Чотириденна | Тропічна | Овале триденна |
| В мазку периферичної крові виявляють | Всі стадії | Всі стадії | Тільки кільця (на початку захворювання) або кільця і гамонти. Шизонти зустрічаються лише у дуже важких випадках | Всі стадії |
| Вражені еритроцити | Збільшені, блідо-рожеві | Не змінюються | Розмір і колір не змінюються | Збільшені, блідо зафарбовані, нерідко овальної форми, краї часто бахромчаті або зірчастої форми |
| Зернистість в пошкодженому еритроциті | Мілка, в великій кількості, червона (зерна Шюффнера) | Відсутня | Нерідко поодинокі великі рожево-фіолетові плями Маурера | Більш велика і в меншій кількості, ніж у Pl. vivax (зерна Джеймса) |
| Стадія кільця | Розміри ¼-1/3 частина еритроцитів. Іноді 2-3 в одному еритроциті | Схожі на кільця Pl. vivax. В еритроциті завжди 1 паразит | Мілкі, ¼-1/6 частина еритроцита. Часто 2-3 в одному еритроциті, ядро іноді роздвоєне | Схожі на інші види |
| Амебовидний трофозоїт | Псевдоніжки виражені добре, надають химерну форму паразиту | Стрічкоподіб-ної форми | Псевдоніжки відсутні | Нагадує трофозоїт Pl.. vivax |
| Пігмент у дорослому трофозоїті | У великій кількості, розсіяний | Більш грубий, ніж у Pl. vivax, розсіяний | У вигляді однієї компактної глибки | Як у Pl. malariae |
| Морула | 12-18 безладно розташованих мерозоїтів, пігмент збоку | 8-12 мерозоїтів, розташованих правильною розеткою навколо глибки пігменту | 12-24 мілких мерозоїтів, розташованих безладно | 4-12 великих мерозоїтів розташованих безладно |
| Гаметоцити | Округлі Жіночі не відрізняються від зрілих трофозоїтів. Чоловічі добре диференціюються, ядро велике, навколо віночок з зерен пігменту, цитоплазма блідо зафарбована | Округлі Як у Pl. vivax, відрізняється меншими розмірами | В формі півмісяця Типової півмісячної форми, є однією з основних ознак, що дозволяє диференціювати даний вид плазмодія | Округлі Схожі на гамонти збудників трьох- і чотирьохденної малярії |
V. Орієнтовна основа дії
Для досягнення цілей заняття необхідно засвоїти теоретичні питання по даній темі і виконати самостійну навчально-дослідницьку роботу.
а) Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення на занятті:
1. Характеристика класу Споровики.
2. Токсоплазма (Toxoplasma gondii): географія поширення, морфологія, життєвий цикл, локалізація, патогенна дія, клініка, діагностика, лікування, профілактика.
3. Малярійний плазмодій (Pl. vivax, Pl. ovale, Pl. malariae, Pl. falciparum: географія поширення, морфологія, життєвий цикл, локалізація, патогенна дія, клініка, діагностика, лікування, профілактика.
б) Алгоритм самостійної навчально-дослідницької роботи:
1. Розглянути мікропрепарат мазка крові хворого на малярію, знайти плазмодіїв на різних стадіях розвитку (об'єктив х 90) i замалювати з таблиці еритроцитарний цикл розвитку Pl. vivax.
2. Розглянути мікропрепарат токсоплазми. Записати спостереження.
3. Скласти і внести в протокол цикл розвитку токсоплазми.
4. Розв'язати декілька ситуаційних задач i скласти алгоритм: "Діагностика малярії" за умовою ситуаційної задачі.
5. Заповнити таблицю
Таблиця №5
Характеристика паразитичних споровиків, які можуть траплятися в організмі людини
| Назва паразита | Назва хвороби | Шляхи зараження людини | Локалі-зація в організмі людини | Лабораторні методи діагностики | Заходи профілактики хвороби |
| Toxoplasma gondii | |||||
| Plasmodium vivax | |||||
| Plasmodium ovale | |||||
| Plasmodium malariae | |||||
| Plasmodium falciparum |
в) Інструкції до практичної роботи:
1. Розгляньте при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат токсоплазми (Toxoplasma gondii). Характерною ознакою є півмісяцева форма тіла паразита, один його заокруглений, а інший - загострений. Препарат пофарбовано по Романовському: цитоплазма має блакитно-фіолетовий колір, а ядро - рубіново-червоний. Замалюйте в зошиті токсоплазму та позначте на малюнку: а) ядро; б) цитоплазму. Назвіть місце локалізації токсоплазми.
2. Розгляньте при допомозі світлового мікроскопа постійний мікропрепарат мазка крові хворого на малярію. Відмітьте еритроцити, уражені малярійним плазмодієм (Plasmodium vivax). Ви можете побачити малярійних плазмодіїв на різних стадіяхрозвитку всередині уражених еритроцитів. Знайдіть трофозоїти малярійного плазмодія на різних стадіях розвитку. На cmaдії персня трофозоїт має невеликі розміри та круглу форму, всередині цитоплазми плазмодія є велика незабарвлена вакуоля. На периферії блакитного кольору цитоплазма і вишнево-червоного кольору ядро. Форма паразита нагадує перстень (звідси - назва стадії). На стадії амебоподібного трофозоїта плазмодій з більшується в розмірах. Вакуоля зменшується, ядро збільшується, блакитна цитоплазма утворює псевдоподії. На стадії фрагментації ядра плазмодій займає майже весь еритроцит. Вакуолі розчиняється або дуже мала. Об'єм цитоплазми та кількість ядер збільшується. Замалюйте в зошиті кілька здорових еритроцитів, та по одному ураженому еритроциту з плазмодієм на стадіях: а) персня, б) амебоподібного трофозоїта, в) шизонта на стадії фрагментації ядра та г) гаметоцити. Підпишіть усі стадії розвитку паразита.
3. Використовуючи дані підручника, таблиць та зображення під мікроскопом різних стадій та видів паразита, складіть таблицю діагностичних відмінностей між видами малярійних плазмодіїв в еритроциті.
4. Складіть і замалюйте цикли розвитку малярійного плазмодія (Plasmodium vivax) та токсоплазми (Toxoplasma gondii) у зошиті, використовуючи дані підручника та таблиць.
5. Обгрунтуйте методи лабораторної діагностики та профілактики захворювань, викликаних цими збудниками, враховуючи їхні життєві цикли.
