Полтава 2014
Автори:
Іванов Ю.В., к.е.н., доцент кафедри комерційної діяльності та підприємництва ПУЕТ.
Юрко І.В., к.е.н., доцент кафедри комерційної діяльності та підприємництва ПУЕТ.
Іржавська Л.В., асистент кафедри комерційної діяльності та підприємництва ПУЕТ.
Криворучко О.С., асистент кафедри комерційної діяльності та підприємництва ПУЕТ.
Рецензенти:
Шимановська-Діанич Л. М., завідуюча кафедрою менеджменту, доктор економічних наук, професор
Івасенко О.А., к.е.н., доцент кафедри маркетингу, заступник директора Головного науково-навчального центру дистанційного навчання.
Методичні рекомендації обговорені та схвалені на засіданні кафедри комерційної діяльності та підприємництва
“___” _______________ 20 __ р.
Протокол № ____
Зав. кафедри
___________ проф. Балабан П.Ю.
“УЗГОДЖЕНО”
Начальник НМЦ управління якістю діяльності
____________ доц. Огуй Н.І.
“___” ________________ 20 __ р.
“УЗГОДЖЕНО”
Директор науково-навчального центру
____________ доц. Герман Н.В.
“___” ________________ 20 __ р.
ВСТУП
В даний час обсяг знань швидко зростає, тому необхідно прищеплювати студентам уміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися в потоці інформації, пробуджувати звичку до постійного розширення свого кругозору. Сьогодні студент повинен продемонструвати не тільки гарні професійні знання в обраній ним області діяльності, але і мати достатню фундаментальну освіту, щоб бути здатним побудувати на цьому фундаменті нове конкретне знання відповідно до нових умов.
Сучасний практичний педагогічний досвід свідчить, що організація самостійної роботи студентів і зокрема в умовах кредитно-модульної системи навчання, вимагає інноваційних підходів, теоретичним підґрунтям яких має бути особисто орієнтована освіта.
Самостійна робота студента передбачає написання курсової або наукової роботи. Студент повинен розуміти структуру своєї науки, бачити будь-які конкретні питання в світлі цієї структури, володіти логікою наукового знання, логікою дослідження, в тому числі логікою експерименту, і т.і.
Приєднання України до Болонського процесу, впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) потребують нагального оновлення навчального процесу вищої школи у зв’язку з орієнтацією на європейську модель майбутньої професійної діяльності випускників. Постає питання ефективності підготовки студентів до самостійної, творчої, дослідницької діяльності, чому сприяє курсове проектування.
Курсова робота в КМСОНП — один із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. Курсова робота є окремим заліковим кредитом навчальної дисципліни і оцінюється (визначається рейтинг) як самостійний вид навчальної діяльності студента.
Виконання курсової роботи має за мету дати студентам навички проведення наукового дослідження, розвинути у них навички творчої самостійної роботи, оволодіння загальнонауковими та спеціальними методами сучасних наукових досліджень, поглибленого вивчення питань сутності комерційних процесів, що протікають в сфері товарного обігу. Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення фахового завдання.
1. Загальні положення
Курсова робота має на меті навчити студентів застосовувати знання при виконанні конкретного фахового завдання, формування навичок і вмінь самостійно працювати з навчальною, науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, використовуючи сучасні інформаційні технології, програмні продукти та засоби навчання.
Курсова робота дозволяє оцінити рівень теоретичної і практичної підготовки студентів, виявити глибину знань законодавчих і нормативних актів України.
Виконання курсової роботи здійснюється в такій послідовності:
1. Вибір теми курсової роботи, подання заяви і затвердження розробленого плану роботи.
2. Ознайомлення зі спеціальною літературою за тематикою курсової роботи, нормативними документами, статистичною інформацією. Проведення додаткових обслідувань торговельних та інших об’єктів, анкетних опитувань покупців, фахівців торгівлі тощо.
3. Написання теоретичної частини курсової роботи.
4. Вивчення об’єкта досліджень, опрацювання зібраних матеріалів, їх економічний аналіз. Застосування комп’ютерних програм для обробки отриманої інформації.
5. Написання основної (дослідницької) частини курсової роботи.
6. Написання заключної частини роботи: висновків і пропозицій, оформлення переліку літературних джерел та додатків.
7. Загальне оформлення курсової роботи відповідно до встановлених вимог.
8. Представлення роботи на кафедру, рецензування і допуск її до захисту.
9. Захист курсової роботи.
Тема курсової роботи обирається студентом самостійно, шляхом ознайомлення із рекомендованою тематикою (див. п. 4; 5), яка охоплює основні розділи, теми, сучасні проблеми розвитку торговельного підприємництва та внутрішньої торгівлі на ринку товарів та послуг.
Обравши тему, студент пише заяву у 2 примірниках на ім’я завідувача кафедри за зразком (Додаток А). Один примірник залишається у студента, інший – зберігається на кафедрі до моменту захисту виконаних робіт. До заяви студент обов’язково додає план курсової роботи.
Студент може обрати тему курсової роботи, не передбачену рекомендованою тематикою при умові узгодження її з керівником і відповідності змісту навчальної програми з дисципліни.
Приступати до написання курсової роботи за обраною темою студент може лише з моменту письмового затвердження теми та плану роботи керівником.
Керівник курсової роботи:
- затверджує складений студентом план курсової роботи;
- визначає порядок і терміни виконання курсової роботи;
- рекомендує студентам сучасні літературні джерела та дає поради щодо збору практичних матеріалів та статистичної звітності на підприємстві, які необхідні для виконання курсової роботи;
- визначає консультаційні дні щодо процесу виконання курсової роботи;
- періодично перевіряє якість і своєчасність виконання курсової роботи;
- у разі недотримання термінів виконання курсової роботи студентом доповідає завідувачу кафедри або запрошує його на засідання кафедри.
2. Вимоги до курсової роботи
Курсова робота виконується відповідно до розробленої і затвердженої тематики. Вона ґрунтується на теоретичних знаннях та практичних навичках, отриманих студентом протягом навчання і самостійної науково-дослідної роботи.
В курсовій роботі повинні знайти відображення:
- обґрунтування актуальності теми та мети дослідження;
- формулювання завдань, які потрібно вирішити, щоб досягти поставленої мети;
- вичерпна характеристика об’єкту та мети дослідження;
- оцінка сучасного стану розв’язання проблем на основі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури та проблем, що є актуальними на даний час дослідження;
- самостійне використання методів та методики дослідження проблем, а також їх інформаційного, апаратного та методичного забезпечення;
- аналіз та узагальнення результатів досліджень і розрахунків та надання пропозицій щодо ефективного впровадження їх в практику господарювання вітчизняних підприємств.
2.1. Вимоги до структури курсової роботи
Структура курсової роботи складається з:
Титульного листа (Додаток А)
Заяви на написання курсової роботи та плану, затвердженого керівником (Додаток Б) (Зразки планів курсових робіт наведено на стор. 22-52)
Змісту (Додаток В)
Вступу
Основної частини
Висновків і пропозицій
Списку використаних джерел
Додатків
Кількість питань основної частини і порядок розміщення їх у плані визначаються у кожному конкретному випадку із врахуванням специфіки теми курсової роботи.
Кожне питання розміщується з нової сторінки, а підпункт починається на тій же сторінці, на якій закінчувався попередній.
Титульний лист.
Титульний лист є першою сторінкою курсової роботи, оформляється згідно з установленими вимогами до науково-дослідних робіт (Додаток А) і служить джерелом інформації, яка необхідна для реєстрації роботи і перевірки викладачем кафедри.
2.1.2. План, затверджений керівником курсової роботи.
План відображає зміст курсової роботи у вигляді основних питань. Розроблений план узгоджується з керівником. Робота, яка виконана без затвердженого плану або з планом зі змінами без узгодження з керівником, на перевірку не приймається.
План, затверджений керівником, не входить до загальної нумерації сторінок курсової роботи.
2.1.3. Зміст.
Зміст подається після плану і має наступні складові: вступ, найменування всіх пунктів і підпунктів плану, висновки і пропозиції, перелік літературних джерел, додатки (Додаток В). Кожна складова має чітке визначення нумерації сторінки, за якою вона міститься в курсовій роботі.
Зміст входить до загальної нумерації сторінок курсової роботи і є її другою сторінкою.
Вступ.
Вступ до курсової роботи розміщується на новій сторінці. У вступі викладаються:
- актуальність обраної теми, її теоретичне та практичне значення; законодавчі та нормативні документи, які регламентують стан проблеми, що вивчається;
- світові тенденції вирішення поставлених проблем;
- коротка характеристика об’єкту дослідження (місце знаходження, форма власності, організаційно-правова форма тощо) та невирішені проблеми для даного об‘єкту дослідження;
- мета й завдання курсової роботи;
- період досліджень (не менше 3 років);
- оцінка сучасного стану проблем на основі аналізу літературних джерел та практичного вирішення існуючих проблем досліджуваного підприємства;
- методи досліджень та інформаційне забезпечення роботи;
- відомості про обсяг і структуру роботи (наявність та кількість таблиць, рисунків, додатків тощо).
Обсяг вступу – до 3-х сторінок друкованого тексту.
Основна частина.
Основна частина ділиться на 4-6 питань. До складу основної частини входять теоретичні і практичні питання, передбачені планом курсової роботи. Вана повинна містити дані, які відображають суть, методику і основні результати виконаної роботи.
У теоретичній частині курсової роботи міститься огляд літератури за обраною темою, визначення понять і термінології, відображаються суть, зміст, напрямки досліджень з проблеми, яка обрана темою курсової роботи, висвітлюються роль і значення цієї проблеми в становленні ринкових відносин в Україні, дається характеристика методик, методів та моделей досліджень, формулюється власна думка щодо розв’язання даної проблеми.
Основними джерелами для написання теоретичної частини курсової роботи є: законодавчі і нормативні матеріали Верховної Ради України, Президента України, кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних виданнях; постанови Рад народних депутатів, місцевих виконавчих органів, що безпосередньо стосується практики торговельного підприємництва, комерційної діяльності та організації оптової торгівлі та торговельного обслуговування; постанови з’їздів споживчої кооперації України, рекомендації та інструктивні матеріали Укоопспілки, обласних спілок споживчих товариств та їх низових ланок; науково-теоретичні роботи, науково-методичні рекомендації, журнальні і газетні статті в галузевих та спеціалізованих виданнях; матеріали періодичної звітності окремих підприємств, статистичних органів різних ланок та ін.
Теоретична частина складається з одного питання, яке може бути поділене на 2-3 підпункти. В кінці теоретичної частини повинен бути зроблений обґрунтований перехід до практичної частини роботи. Обсяг теоретичної частини – до 15 сторінок друкованого тексту.
Практична частина роботи є найбільш змістовною і значною (до 50% всього обсягу курсової роботи), вона виконується на конкретному цифровому (статистичному або оперативно-бухгалтерському) матеріалі, що здатний повністю розкрити сутність явища, що аналізується, в динаміці та охарактеризувати проблему в цілому. У практичній частині повинен бути проведений аналіз об’єкту дослідження на основі зібраної та обробленої інформації, якою можуть бути: плани роботи підприємств, річні звіти, статистична та бухгалтерська звітність та інша технічна чи службова документація. Характер і обсяг матеріалу залежить від особливостей обраної теми та методики досліджень.
Практична частина роботи починається з другого питання, в якому, як правило, подається загальна організаційно-економічна характеристика підприємства. Вона передбачає аналіз схеми організаційної побудови апарату управління досліджуваного об‘єкту, функції окремих його підрозділів, відображає зміни складу і чисельності працівників комерційних, фінансових і економічних служб не менше як за останні 3 роки.
Для економічної характеристики підприємства аналізуються: роздрібний товарообіг, товарні запаси (в сумі і в днях обороту), витрати обігу (в сумі і по статтях у відсотках до підсумку), рівень витрат обігу, прибуток, рентабельність. Аналіз передбачає вивчення їх змін в динаміці, в порівнянні з прогнозними даними, з врахуванням факторів, які впливають на їх стан та структурні зміни.
У випадку, коли курсова робота виконується на прикладі окремої товарної групи, більш детально аналізуються показники по цій групі товарів, загальна ж характеристика дається по підприємству в цілому. Орієнтованість роботи на окрему товарну групу чи на підприємство в цілому узгоджується з викладачем.
Аналіз обраної інформації повинен проводитись за допомогою сучасних методів економічного, соціологічного, соціального, психологічного і технологічного аналізу, що ґрунтується на проведених дослідженнях та використанні сучасних комп’ютерних технологій.
Метою проведеного аналізу є з’ясування позитивних і негативних тенденцій стану досліджуваної проблеми і пошук можливих напрямків щодо оптимізації діяльності підприємства.
Якщо рекомендації щодо написання вступу, першого і другого питання плану характерні майже для всіх тем курсових робіт, то при виконанні наступних питань(3, 4, 5 і т.д.) потрібна індивідуальна консультації у наукового керівника.
Кожне наступне питання повинно мати логічний зв’язок з попереднім і мати коротке узагальнення щодо його змісту.
Практична частина роботи повинна доповнюватися таблицями, рисунками, графіками, формулами, моделями і т.д. Обсяг практичної частини – 20-30 сторінок друкованого тексту.
Заключна частина.
Заключна частина вміщує в собі висновки та пропозиції, що сформульовані в курсовій роботі.
Висновки є логічним продовженням аналізу теоретичного і практичного матеріалу попередніх розділів. Текст висновків повинен містити короткі висновки по змісту кожного питання плану, позитивні і негативні моменти в роботі об’єкта дослідження за напрямами, що вивчалися, об’єктивну оцінку отриманих результатів роботи та визначеної мети.
На підставі отриманих висновків у роботі слід викласти обґрунтовані пропозиції та рекомендації, які вміщують конкретні шляхи щодо усунення виявлених недоліків та удосконалення роботи досліджуваного об’єкту, запропоновані розрахунки соціально-економічного ефекту від впровадження запропонованих заходів.
Представлені в роботі висновки та пропозиції у значній мірі визначають якість курсової роботи. Обсяг висновків та пропозицій – до 5 сторінок друкованого тексту.
Список використаних джерел.
Список літератури, що використовувалась в процесі виконання курсової роботи, розміщується після висновків і пропозицій на окремих аркушах у відповідності до стандартів з бібліотечної та видавничої справ.
При виконанні курсової роботи рекомендується використати не менше 25 літературних джерел, звернути особливу увагу на найновіші публікації в періодичній пресі.
Додатки.
У додатки виносяться другорядні матеріали, які використовувались при написанні курсової роботи, але детально не аналізувалися в тексті чи використовувалися для підтвердження даних, які були використані в тексті.
До додатків курсової роботи можуть бути включені:
- додаткові ілюстрації та таблиці;
- матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включати до основної частини (розрахунки, бухгалтерська та статистична звітність, копії програм робіт, ілюстрації, методики, опис розроблених комп’ютерних програм, фотографії та ін.)
Загальний обсяг курсової роботи повинен складати 35-50 сторінок друкованого тексту.
2.2. Правила оформлення та захисту курсової роботи
Курсова робота має бути виконана комп’ютерним або машинописним способом у відповідності до стандарту на виконання документів з використанням друкуючих та графічних пристроїв ПЕОМ.
Робота оформляється на аркушах формату А4 (210 х 297 мм) через 1,5 інтервали із розрахунку не більше 40 рядків на сторінці (з висотою знака не менше 1,8 мм). Розміри поля: верхнє, нижнє та ліве – 20 мм, праве – 10 мм.
Окремі слова та формули, що вписуються до надрукованого тексту, мають бути чорного кольору та мати близьку до основного тексту густоту, власні імена наводяться мовою оригіналу (при першому згадуванні – обов’язково).
Структурні елементи “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” не нумерують, а їх найменування є заголовками структурних елементів.
Пункти і підпункти плану мають заголовки.
Заголовки структурних елементів і заголовки необхідно розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці. Заголовки пунктів та підпунктів необхідно починати з абзацу (5 знаків) і друкувати маленькими літрами, крім першої великої, без крапки в кінці.
Абзацний відступ повинен бути однаковим в продовж усього тексту курсової роботи і дорівнювати п’яти знакам.
Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.
Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.
Відстань між заголовком і подальшими чи попереднім текстом має бути не менше, ніж два рядки. Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома, заголовками приймають такою, як у тексті.
Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.
Пункти та підпункти нумеруються арабськими цифрами. Номер підпункту складається з номеру пункту, номера підпункту, розділених крапкою, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.
Сторінки курсової роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому кутку сторінок зі збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Титульний аркуш теж включають до нумерації, але номер сторінки не ставлять.
2.2.1. Ілюстрації.
Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті роботи.
Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах пункту.
Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).
Підпис під ілюстрацією зазвичай має такі основні елементи:
- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом “Рисунок ___ -”;
- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;
- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із стислою характеристикою зображення;
- якщо необхідно – експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначаються цифрами, що виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.
Приклад:
Рисунок 2.3 - Обсяг товарообігу оптової бази у 2010-2012 рр.
2.2.2.Таблиці.
Цифровий матеріал розміщують у вигляді таблиць.
На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи. Нумерується таблиця арабськими цифрами в межах пункту. Слово “Таблиця” розміщують зліва над першою частиною таблиці. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею та друкують симетрично до тексту. Назву починають з великої літери.
Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше або на наступній сторінці. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною, над іншими частинами пишуть “Продовження таблиці _” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження таблиці 2.1”.
Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому – боковик.
Приклад:
Таблиця 1.1 Структура загального обсягу інформації, оброблюваної в магазині типу «Універсам» за рік, %
№ з/п | Найменування виду інформації | Відділи | Всього | |
Бухгалтерія | Плановий відділ | |||
Інформація що надходить в магазин, | ||||
Всього | 74,8 | 0,1 | 74,9 | |
У тому числі: | ||||
1.1 | Від постачальників | 0,1 | 63,1 | |
1.2 | Від підзвітних осіб | 11,8 | 11,8 | |
Інформація, що виходить з магазину | ||||
Всього | 4,9 | 0,3 | 5,2 | |
У тому числі: | ||||
2.1 | У вищі інстанції організації | 1,8 | 0,3 | 2,1 |
2.2 | У банк | 3,1 | 3,1 | |
Інформація, що утворюється і використовується в середині магазину, всього | 12,5 | 7,4 | 19,9 | |
У тому числі: | ||||
3.1 | для управління торгово-господарською діяльністю | 3,8 | 7,2 | 11,0 |
3.2 | для розрахунків, як допоміжний матеріал | 8,7 | 0,2 | 8,9 |
РАЗОМ | 92,2 | 7,8 | 100,0 |
Коли текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох і більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те саме”, а далі – лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку не подають, то в ньому ставлять прочерк.
Формули.
Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині рядка, з полями зверху і знизу не менше одного рядка.
Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера, розділеного крапкою. Номер проставляється в круглих дужках на рівні формули в крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул слід наводити безпосередньо під формулою, в тій самій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Перший рядок пояснень починають з абзацу словом “де” без двокрапки. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка.
Приклад:
|
де Ку – коефіцієнт установчої площі;
Sу – установча площа, кв. м;
Sторг – площа торгового залу магазину, кв. м.
2.2.4. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
При написанні курсової роботи автор повинен посилатися на джерела, матеріали яких наводяться в роботі. Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком літературних джерел, виділеним двома квадратними дужками, наприклад “... працях [1-3]...”.
Коли в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком літератури.
Приклад:
Методами роздрібного продажу товарів називають сукупність прийомів та способів, за допомогою яких здійснюється виконання торгово-технологічних операцій в процесі продажу товарів [7, с.321].
У переліку літератури надається джерело цитати, наприклад:
7. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за редакцією проф. Апопія В.В., проф. Гончарука Я.А.). Підручник. – К.: НМЦ “Укоопосвіта”, 2002. – 458 с.
Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, “рис. 1.2”.
Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: “... у формулі (2.1)...”.
При посиланні на таблиці в тексті роботи слово “таблиця” пишуть скорочено, наприклад: “... у табл. 2.1....”. При повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “... див. табл. 3.1”.
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі. Цитування повинно бути повним без довільного скорочення акторського тексту та без перекручування думок автора. Пропуск слів і речень допускається без перекручування авторського тексту і позначається трьома крапками. Кожна цитата обов‘язково супроводжується посиланням на джерело.