Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 2.2. –озрахунок параметр≥в однопредметноњ перервно-потоковоњ л≥н≥њ




ќднопредметною називаЇтьс€ потокова л≥н≥€, на €к≥й проход€ть обробку вироби одного найменуванн€, а робоч≥ м≥сц€ спец≥ал≥зуютьс€ на виконанн≥ одн≥Їњ деталооперац≥њ.

–озрахунок параметр≥в однопредметноњ перервно-потоковоњ л≥н≥њ (ќѕѕЋ) зд≥йснюЇтьс€ в так≥й посл≥довност≥:

1. –озрахунок програми запуску Nз визначаЇтьс€ за такою формулою:

, (2.6)

де Ц програма випуску готових вироб≥в, шт.; Ц технолог≥чн≥ втрати, %.

2. ѕрограма випуску за пер≥од обороту зад≥л≥в на л≥н≥њ визначаЇтьс€ за такою формулою:

, (2.7)

де Ц пер≥од обороту на л≥н≥њ, год., Ц д≥йсний фонд часу роботи ќѕѕЋ, год.

3. ƒ≥йсний фонд часу роботи однопредметноњ перервно-потоковоњ л≥н≥њ розраховуЇтьс€ за формулою:

, (2.8)

де Ц ном≥нальний фонд часу роботи ќѕѕЋ, дн≥; Ц к≥льк≥сть зм≥н (режим роботи); Ц тривал≥сть зм≥ни, год.; Ц втрати часу на ремонт та техн≥чне обслуговуванн€, %.

4. “акт ќѕѕЋ, r (хв./шт.) визначаЇтьс€ за формулою:

, (2.9)

5. –итм ќѕѕЋ R (хв.) визначаЇтьс€ за формулою:

, (2.10)

де Ц величина передавальноњ парт≥њ деталей, шт.

6.  ≥льк≥сть робочих м≥сць на ≥- т≥й операц≥њ визначаЇтьс€ з умови синхрон≥зац≥њ:

, (2.11)

в≥дпов≥дно розрахункова к≥льк≥сть робочих м≥сць:

, (2.12)

де Ц норма штучного часу на виконанн€ -оњ операц≥њ технолог≥чного процесу, хв.; Ц розрахункова к≥льк≥сть робочих м≥сць на -т≥й операц≥њ.

ѕрийн€ту к≥льк≥сть робочих м≥сць визначають заокругленн€м розрахунковоњ до б≥льшого ц≥лого числа.

7. —кладанн€ стандарт-плану роботи ќѕѕЋ.

ѕри орган≥зац≥њ перервно-потоковоњ л≥н≥њ розробл€ють нормативний граф≥к регламент њњ роботи, €кий включаЇ: розрахунок к≥лькост≥ робочих м≥сць л≥н≥њ ≥ њх завантаженн€; виб≥р пер≥оду обороту зад≥лу; визначенн€ чисельност≥ роб≥тник≥в ≥ њх розпод≥л за робочими м≥сц€ми л≥н≥њ; побудову граф≥ка, €кий регламентуЇ зайн€т≥сть робочих м≥сць л≥н≥њ ≥ роб≥тник≥в; розрахунок оборотних зад≥л≥в; побудову граф≥ка руху оборотних зад≥л≥в.

ѕер≥од обороту зад≥лу Tz, тобто в≥др≥зок часу, на прот€з≥ €кого оборотний зад≥л, що виникаЇ через р≥зну продуктивн≥сть на сум≥жних робочих м≥сц€х в звТ€зку з в≥дсутн≥стю синхронност≥ процесу, утворюЇтьс€ ≥ витрачаЇтьс€ або витрачаЇтьс€ ≥ в≥дновлюЇтьс€, вибираЇтьс€ р≥вним або кратним одн≥й зм≥н≥. Ќа його виб≥р може впливати також р≥вень ритм≥чност≥, розм≥р тари, вантажоп≥дйомн≥сть транспортних засоб≥в та р€д ≥нших фактор≥в.

” практиц≥ машинобуд≥вних п≥дприЇмств пер≥од обороту зад≥лу звичайно дор≥внюЇ одн≥й зм≥н≥, так €к це забезпечуЇ високу продуктивн≥сть прац≥ роб≥тник≥в, а б≥л€ робочих м≥сць досить площ≥ дл€ розм≥щенн€ оборотних зад≥л≥в, €к≥ утворюютьс€ за цей час.

8. –озрахунок м≥жоперац≥йних оборотних зад≥л≥в на л≥н≥њ.

«м≥на м≥жоперац≥йного оборотного зад≥лу визначаЇтьс€ за формулою:

(2.13)

де j Ц ≥ндекс двох сум≥жних операц≥й та +1; k Ц к≥льк≥сть частин пер≥оду обороту зад≥лу Tz м≥ж двома сум≥жними операц≥€ми, на прот€з≥ €ких продуктивн≥сть на кожн≥й з них пост≥йна (к≥льк≥сть одночасно працюючих робочих м≥сць не зм≥нюЇтьс€); Tn Ц частина пер≥оду обороту зад≥лу, на прот€з≥ €коњ сум≥жн≥ операц≥њ виконуютьс€ з незм≥нною продуктивн≥стю, хв. (); c, c≥+ 1 Ц к≥льк≥сть одночасно працюючих робочих м≥сць (одиниць устаткуванн€) на n -му в≥др≥зку Tz пер≥оду обороту зад≥лу за сум≥жними операц≥€ми та ≥+1; ti, ti+1 Ц норми часу на виконанн€ та ≥+1 сум≥жних операц≥й, хв.

«ад≥л ≥з знаком (+) означаЇ його зростанн€ за розрахунковий пер≥од Tn. «ад≥л ≥з знаком (Ц) означаЇ, що наступна операц≥€, продуктивн≥ша за попередню ≥ на початок пер≥оду обробки необх≥дно наперед створити зад≥л, €кий вичерпуЇтьс€ до к≥нц€ пер≥оду Tn. —ума зад≥л≥в ≥з знаком (+) ≥ (Ц) повинна дор≥внювати нулю м≥ж кожними двома сум≥жними операц≥€ми. «м≥на оборотних зад≥л≥в зображуЇтьс€ граф≥чно в прийн€тому масштаб≥ у вигл€д≥ епюр.

—ередн≥й оборотний зад≥л на кожному ≥з в≥др≥зк≥в z (T1, T2, Е, Tk) визначаЇтьс€ €к п≥всума максимального ≥ м≥н≥мального оборотних зад≥л≥в на в≥дпов≥дному в≥др≥зку z.

—ередн≥й м≥жоперац≥йний оборотний зад≥л м≥ж кожною парою сум≥жних операц≥й Zм-о сер.j визначаЇтьс€, €к середньозр≥вноважена величина середн≥х оборотних зад≥л≥в на кожному в≥др≥зку за питомою вагою кожноњ частини пер≥оду Tn в загальн≥й тривалост≥ пер≥оду обороту Tz.

(2.14)

ќборотний зад≥л на л≥н≥њ в ц≥лому дор≥внюЇ сум≥ середн≥х м≥жоперац≥йних оборотних зад≥л≥в, тобто

, (2.15)

де m Ц к≥льк≥сть операц≥й, €к≥ виконуютьс€ на потоков≥й л≥н≥њ.

—хема плануванн€ пр€мопотокових л≥н≥й повинна передбачати територ≥альну близьк≥сть робочих м≥сць, €к≥ обслуговують роб≥тники сум≥сники. Ќайб≥льш прийн€тними транспортними засобами дл€ пр€мопотокових л≥н≥й Ї рольганги, нахил≥ площини, тельфери, електрокари ≥ т.п.

 

ѕриклад. “ехнолог≥чний процес механ≥чноњ обробки детал≥ включаЇ 5 операц≥й тривал≥стю в≥дпов≥дно 1,8; 1,2; 0,5; 0,95; 3,5 хв. “акт потоковоњ л≥н≥њ r =1 хв./шт., пер≥од обороту зад≥лу Tz = 480 хв.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2017-02-28; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 929 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1939 - | 1561 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.033 с.