7.1 Розрахунково-пояснювальна записка повинна бути надрукована на одному боці аркуша білого паперу формату А4 з полями: верхнє, ліве й нижнє – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм.
Допускається використання аркушів формату А3, коли це необхідно. Текст друкують із розрахунку не більше ніж 40 рядків на одній сторінці з висотою букв і цифр не менше 1,8 мм, кожний рядок – не більше 60 знаків з урахуванням пропусків між словами.
7.2 Курсова робота компонується в такому порядку:
– титульний аркуш;
– завдання;
– реферат;
– зміст;
– перелік скорочень;
– основна (розрахункова) частина;
– список літератури;
– додатки.
7.3 Сторінки курсової роботи варто нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації усього тексту роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці.
Титульний аркуш, а також ілюстрації і таблиці, що розміщені на окремих сторінках, ураховуються в загальній нумерації сторінок роботи. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.
7.4 Суть роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть містити підрозділи й пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожний пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію.
7.5 Розділи, підрозділи, пункти, підпункти варто нумерувати арабськими цифрами.
Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладу суті роботи й позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т. п.
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, відділеного крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, 1.3 і т. п.
Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу й порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, розділених крапкою.
Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 або 1.1.1, 1.1.2 і т. п.
Якщо текст поділяють лише на пункти, їх варто нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами.
Структурні елементи "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ", "ВИСНОВКИ" не нумерують, а їх назви є заголовками структурних елементів.
7.6 Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) варто розміщувати в роботі безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання.
Ілюстрації повинні мати назву, що розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).
Ілюстрація позначається словом "Рисунок", що разом із назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, "Рисунок 3.1 - Схема розміщення".
Ілюстрації варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що наводять у додатках.
Номер ілюстрації складається з номера розділу й порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад: "Рисунок 3.2 - Другий рисунок третього розділу".
Якщо ілюстрація не вміщується на одну сторінку, можна перенести її на інші сторінки й під нею зазначити "Рисунок 3.1, аркуш 2".
7.7 Список джерел, на які посилаються в розрахунковій частині роботи, повинен бути наведений наприкінці тексту курсової роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту повинні бути посилання.
Бібліографічні описи в переліку посилань наводять у порядку, в якому вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).
7.8 Помилки, описки й графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою й нанесенням на тому самому місці або між рядками виправлене.
7.9 Розділи й підрозділи повинні мати заголовки. Пункти й підпункти можуть мати заголовки.
Заголовки структурних елементів роботи й заголовки розділів варто розміщувати всередині рядка й друкувати великими літерами без крапки наприкінці, не підкреслюючи.
Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи варто починати з абзацного відступу й друкувати малими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки наприкінці.
Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту роботи й дорівнювати п'яти знакам.
Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовку тексту не допускаються.
Відстань між заголовком і наступним або попереднім текстом повинна бути не менше одного рядка.
Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розміщений лише один рядок тексту.
7.10 Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць відповідно до рисунка 7.1.
Таблиця _______ – ___________________
номер назва таблиці
Голівка | Заголовки граф | |||||
Підзаголовки граф | ||||||
Рядки (горизонтальні ряди) | ||||||
Боковик (графа для заголовків рядків) | Графи (стовпчики) |
Рисунок 7.1 - Приклад оформлення таблиці
Таблицю варто розміщувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.
На всі таблиці повинні бути посилання в тексті роботи.
Таблиці варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводять у додатках.
Номер таблиці складається з номера розділу й порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: «Таблиця 2.1 - Перша таблиця другого розділу».
Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею.
Назва повинна бути короткою і відображати зміст таблиці.
Заголовки граф таблиці друкують, починаючи з великих букв, а підзаголовки - з малих, якщо вони становлять одне речення із заголовком.
Підзаголовки, що мають самостійне значення, починають писати з великої букви. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки й підзаголовки граф зазначають в однині.
Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю ділять на частини, розміщують одну частину під одною або поруч, або переносять частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її голівку й боковик.
7.11 Перелік за необхідності може бути наведений всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.
Перед кожною позицією переліку варто ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою або, не нумеруючи - тире (перший рівень деталізації).
Для подальшої деталізації переліку варто використати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Приклад:
а) форма й розмір клітин;
б) живий вміст клітин:
1) частини клітин;
2) неживі включення протопластів;
в) утворення тканини.
Перелік першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня - з відступом щодо місця розміщення переліку першого рівня.
7.12 Формули й рівняння розміщують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, в середині сторінки.
Вище й нижче від кожної формули або рівняння повинно бути залишено не більше одного вільного рядка.
Формули й рівняння в роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатку) варто нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.
Номер формули або рівняння складається з номера розділу й порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою, наприклад, формула (1.3) - третя формула першого розділу.
Номер формули або рівняння записують на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули або рівняння, варто наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони подані у формулі або рівнянні.
Пояснення значень кожного символу та числового коефіцієнта варто наводити з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Кузьмин И. В. Основы теории информации и кодирования / И. В. Кузьмин, В. А. Кедрус. – К.: Вища шк., 1986. – 238 с.
2. Васильев В. И. Системы связи: учеб. пособие для вузов / В. И. Васильев, А. П. Буркин, В. А. Свириденко. – М.: Высш. шк., 1987. – 280 с.
3. Цымбал В. П. Теория информации и кодирования: ученик / В. П. Цымбал. – К.: Вища шк., 1992. – 263 с.
4. Кодирование информации (двоичные коды) / Н. Т. Березюк, А. Г. Андрущенко, С. С. Мошицкий и др. – Харьков: Высш. шк., 1978. – 252 с.
7. Борисенко А. А. Оценка помехоустойчивости неразделимых кодов / А. А. Борисенко, Е. Л. Онанченко // Вестник СумГУ. – 1994. – № 2. – С. 64–68.
Додаток А
(обов'язковий)
Таблиця А.1 – Вхідні дані для виконання курсової роботи
Номер варіанта | Символи ai первинного алфавіту | Завадостійкий код | ре | Код у лінії зв'язку | Vп, бод | h, В | δ |
_,. А Г Л Ж Е У М Ц Р | Бергера | 3·10-2 | Міллера | 0,9 | |||
_,. К Е Б Р В Щ П О Д И А | Біноміальний, | 2·10-1 | Манчестер | 0,95 | |||
_,. Б Д И З Ш Ь Р Н У Е | Біноміальний, | 5·10-2 | БВН-L | 0,9 | |||
_,. К В А О Я Р Ш Г Ж М | Біноміальний, | 10-2 | БВН-М | 0,95 | |||
_,. Щ У В Д Л О А Ч Б | Бергера | 10-1 | БВН-S | 0,9 | |||
_,. Г Е Ж М О П С Ф Я У | Бергера | 9·10-3 | ВН | 0,95 | |||
_,. Б З И Н Т Х Ч А У В Е | Біноміальний, | 4·10-2 | РФ | 0,9 | |||
8 | _,. Ц Ш Е В А О И У Б | Біноміальний, | 10-2 | БВН-L | 0,95 | ||
_,. А В Д Ж С Ф Я У Н Т | Біноміальний, | 8·10-2 | Манчестер | 0,9 | |||
_,. Б О П Ф С Я У Г Н М | Біноміальний, | 10-2 | Міллера | 0,95 | |||
_,. Р Ш Г Ж К В А У Н | Бергера | 6·10-2 | БВН-М | 0,9 | |||
_,. Щ У В Д Ш Г Ж Н Х А | Бергера | 2·10-2 | РФ | 0,95 | |||
_,. Ж Е У М З Ш Ь Р А | Біноміальний, | 7·10-2 | ВН | 0,9 | |||
_,. Б И Д Ш О Я В Г Ж А | Бергера | 4·10-2 | Манчестер | 0,95 | |||
_,. Г Е Ж П С У В Б Д О Н | Бергера | 5·10-2 | Манчестер | 0,9 | |||
_,. Ц Ж М У А Я Ш В Г Ю | Бергера | 6·10-3 | Міллера | 0,95 | |||
_,. В Б Щ У Ь Р Х А О Ж | Біноміальний, | 7·10-3 | БВН-L | 0,9 | |||
_,. К В А О Я Р Х Ч У Б Е | Біноміальний, | 8·10-4 | БВН-М | 0,95 | |||
_,. З Щ Ь Р А Я М Л Ж | Бергера | 9·10-4 | БВН-S | 0,9 | |||
_,. Б И Д О В А Х Ю Н Л С | Біноміальний, | 4·10-2 | ВН | 0,95 |
Продовження таблиці А.1
_,. У М З Н А С Х Ь О В Г | Біноміальний, | 10-2 | РФ | 0,9 | |||
_,. Б З И К У Р Л Е Н Ц Ж | Біноміальний, | 2·10-2 | Манчестер | 0,95 | |||
_,. Б Ж И Я Ю К О E Р | Бергера | 3·10-4 | Міллера | 0,9 | |||
_,. А Б Е Р В K Н Ч Ю У С | Бергера | 4·10-3 | БВН-L | 0,95 | |||
_,. К Н Е Р Ы В П С Д | Біноміальний, | 4·10-3 | БВН-М | 0,9 | |||
_,. В У Д Л С Н А О Ю Г M | Біноміальний, | 4·10-2 | БВН-S | 0,95 | |||
_,. Г Е Ж М К А У P Я | Бергера | 10-4 | РФ | 0,9 | |||
_,. Б З И Н Т У А Ж Р П | Біноміальний, | 2·10-3 | БВН-L | 0,95 | |||
_,. Ц Ш К Е У П С А О | Бергера | 2·10-4 | Манчестер | 0,9 | |||
_,. А Д К Л С Н У Х Ю | Бергера | 5·10-2 | Міллера | 0,95 | |||
_,. Б В Д И М П Ч Ь У З | Біноміальний, | 10-3 | БВН-М | 0,9 | |||
32 | _,. Г Е Ж И М П Р Ф У | Біноміальний, | 10-2 | РФ | 0,95 | ||
_,. В Д Я Н Л О Е К Х А Р | Біноміальний, | 6·10-4 | ВН | 0,9 | |||
_,. Б Ж Е К Ф Ю Р Г Д Ц | Біноміальний, | 7·10-4 | Манчестер | 0,95 | |||
_,. М Л О А Р П Б Я Ь | Бергера | 4·10-3 | Міллера | 0,9 | |||
_,. Е И З К Я Ж В М А | Бергера | 10-3 | Манчестер | 0,95 | |||
_,. Б Г Д Л Н О С Т Ц Я | Біноміальний, | 10-2 | БВН-L | 0,9 | |||
_,. В Е И К Р У Х Ш М Я Л | Біноміальний, | 3·10-3 | БВН-М | 0,95 | |||
_,. Д З Л М С Т Ф Ч Щ | Біноміальний, | 2·10-2 | ВН | 0,9 | |||
_,. Б Д И К М Н О У Х Ь | Бергера | 5·10-3 | БВН-S | 0,95 | |||
_,. А Г Л Ж Е У М Ц Р | Біноміальний, | 3·10-3 | Манчестер | 0,9 | |||
_,. Б Д И З Ш Ь Р Н У Е | Бергера | 5·10-2 | Міллера | 0,95 | |||
_,. Щ E В P Л О H У Ч | Біноміальний, | 10-3 | БВН-L | 0,9 |
Продовження таблиці А.1
_,. Б З P Н Т Х Ч O У В Е | Біноміальний, | 4·10-2 | Манчестер | 0,95 | |||
_,. А В K Ж С Ф Я У P Т | Бергера | 2·10-2 | РФ | 0,9 | |||
_,. Р Ш Г Ж К В А У Н | Біноміальний, | 7·10-3 | БВН-М | 0,95 | |||
_,. Ж Е У М З Ш Ь Р А | Біноміальний, | 7·10-4 | БВН-L | 0,9 | |||
_,. Г Е Ж П С У В Б Д О Н | Біноміальний, | 8·10-4 | Манчестер | 0,95 | |||
_,. В Б Щ У Ь Р Х А О Ж | Бергера | 3·10-3 | ВН | 0,9 | |||
_,. З Щ Ь Р А Я М Л Ж | Біноміальний, | 4·10-2 | Міллера | 0,95 | |||
_,. У М З Н А С Х Ь О В Г | Бергера | 7·10-3 | РФ | 0,9 | |||
_,. Б М И Я Ю К О И Р | Біноміальний, | 8·10-4 | БВН-М | 0,95 | |||
53 | _,. К Н Е Р Я В П С Д | Біноміальний, | 5·10-3 | БВН-S | 0,9 | ||
_,. Г Е Ж М Ю А У Х Я | Біноміальний, | 10-2 | Міллера | 0,95 | |||
_,. Ц Ш Р Е У П С А О | Біноміальний, | 2·10-2 | БВН-L | 0,9 | |||
_,. Б В Д И М П Ч Ь У З | Бергера | 8·10-4 | Манчестер | 0,95 | |||
_,. М Л О А Р П Б Я Ь | Біноміальний, | 5·10-2 | ВН | 0,9 | |||
_,. В Е И К Р У Х Ш А Я Л | Біноміальний, | 10-3 | РФ | 0,95 | |||
_,. А Б Е Р В O Н Ч Я У С | Бергера | 7·10-4 | БВН-S | 0,9 | |||
_,. К В А О Я Р Ш Г Ж М | Біноміальний, | 7·10-3 | ВН | 0,95 |
Додаток Б
(обов'язковий)
Титульний аркуш (зразок)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра електроніки і комп’ютерної техніки
КУРСОВА РОБОТА
на тему "Розроблення алгоритмів роботи та оцінка інформаційних характеристик системи передачі інформації"
із дисципліни "Теорія інформації і обробка сигналів"
Виконав студент гр. І. П/б Прізвище студента
Перевірив І. П/б Прізвище викладача
Суми
20__ р.
Додаток В
(обов'язковий)
Бланк завдання на курсову роботу (зразок)
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет _______. Кафедра “електроніки і комп’ютерної техніки”
Спеціальність 6.05080202 “Електронні системи”
ЗАТВЕРДЖУЮ
Зав. кафедри Опанасюк А. С.
“____”________________ 20__р.
З А В Д А Н Н Я
на курсову роботу студентові
_____________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1 Тема роботи _________________________________________________
______________________________________________________________
2 Термін здачі студентом закінченого проекту – _____.____.20___ р.
3 Вихідні дані до проекту: _______________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
______________________________________________________________
4 Зміст розрахунково-пояснювальної записки (питання, які належить розробити):
4.1 Огляд літератури та постановка завдання дослідження.
4.2 Інформаційний розрахунок.
4.3 Синтез алгоритмів роботи та структурної схеми СПІ.
5 Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень):
5.1 Схеми алгоритмів роботи СПІ.
5.2 Схема електрична структурна СПІ.
6 Дата видачі завдання ____. _____. 20___ р.
Керівник _____________ __________________________.
(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)
Завдання прийняв до виконання _________________
(підпис студента)
Продовження додатка В
(зворотний бік бланка завдання)
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ пор. | Назва етапів проектування | Термін виконання | Примітка |
Вступ. Огляд літератури. Постановка завдання | |||
Опис джерела інформації. Синтез кодового відображення | |||
Мінімізація кодового відображення. Визначення ймовірності виявлення помилок, невиявлення помилок та правильної передачі | |||
Оцінка інформаційних втрат й кількості інформації | |||
Розрахунок середнього часу передачі інформації каналом зв'язку. Визначення необхідної ємності каналу зв'язку | |||
Розроблення алгоритмів роботи пристроїв кодування, модуляції та виявлення помилок, алгоритму роботи СПІ в цілому | |||
Синтез структурної схеми СПІ та опис її роботи. Оформлення курсової роботи | |||
Здача курсової роботи викладачу для перевірки та її захист | |||
Студент _________________
(підпис)
Керівник _______________.
(підпис)
“_____”__________________________20___ р.
Додаток Г
(обов’язковий)
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1 Проблеми передачі, зберігання й обробки інформації.
2 Інформація. Способи передачі інформації.
3 Інформаційні системи й мережі.
4 Структурні схеми систем передачі інформації. Елементи систем передачі інформації. Їх призначення та принцип дії.
5 Джерело інформації. Обіг інформації та його етапи. Математичні моделі та інформаційні характеристики сигналів.
6 Форми представлення сигналів (безперервна функція безперервного аргументу, безперервна функція дискретного аргументу, дискретна функція безперервного аргументу, дискретна функція дискретного аргументу). Способи перетворення безперервних сигналів у дискретні.
7 Частотне представлення сигналів. Спектр амплітуд. Практична ширина спектра.
8 Теорема Котельникова.
9 Поняття про первинний та вторинний алфавіти. Код і кодування (процедура кодування).
10 Види якісних ознак (полярний, амплітудний, часовий, частотний, фазовий). Процедури модуляції та демодуляції.
11 Кількісна оцінка інформації. Одиниці кількості інформації.
12 Кількісна міра інформації. Міра Хартлі. Міра Шеннона.
13 Ентропія та її основні властивості.
14 Безумовна ентропія.
15 Умовна ентропія.
16 Ентропія об'єднання.
17 Інформаційні характеристики джерела повідомлення та каналу зв'язку. Узгодження властивостей джерела інформації та каналу зв'язку.
18 Кодування інформації в дискретних каналах без завад.
19 Надмірність інформації. Стиск інформації.
20 Основна теорема Шеннона при передачі інформації дискретним каналом без завад.
21 Оптимальні нерівномірні коди.
22 Код Шеннона – Фано.
23 Код Хаффмена.
24 Кодування в дискретних каналах із завадами.
25 Завадостійке кодування.
26 Основна теорема Шеннона при передачі інформації дискретним каналом із завадами.
27 Основні характеристики кодових відображень. Спектр кодових відстаней.
28 Ймовірність невиявлення та виявлення помилок.
29 Коди з постійною вагою. Коди з інформаційною та перевірною частиною. Нероздільні коди.
30 Код Бергера.
31 Код із контролем на парність.
32 Біноміальний код.
Навчальне видання
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсової роботи
на тему "Розроблення алгоритмів роботи та оцінка інформаційних характеристик системи передачі інформації"
із дисципліни "Теорія інформації і обробка сигналів"
для студентів спеціальності 6.05080202 "Електронні системи"
денної форми навчання
Відповідальний за випуск А. С. Опанасюк
Редактор Н. З. Клочко
Комп’ютерне верстання І. Є. Бражник
Підп. до друку 10.09.2014, поз.
Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 2,09. Обл.-вид. арк. 1,76. Тираж 40 пр. Зам. №
Собівартість видання грн к.
Видавець і виготовлювач
Сумський державний університет,
вул. Римського- Корсакова, 2, м. Суми, 40007
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.