Короткі теоретичні відомості. Усі живі організми можна розділити на дві групи залежно від особливостей будови клітин, з яких вони складаються: прокаріоти та еукаріоти.

Усі живі організми можна розділити на дві групи залежно від особливостей будови клітин, з яких вони складаються: прокаріоти та еукаріоти.

Прокаріотам властиві інтенсивніший обмін речовин (це обумовлюють невеликі, порівняно з еукаріотами, лінійні розміри — від 0,1 до 3О мкм), швидке розмноження, що пов'язане з особливостями організації спадкових структур, а також із надзвичайною здатністю протистояти агресивному впливу довкілля, чому сприяє поверхневий апарат.

Еукаріотичні клітини різноманітніші, більш спеціалізовані, мають складну будову. Щоб у цьому переконатися, порівняйте будову клітин прокаріотів та еукаріотів.

Прокаріоти не мають чітко оформленого ядра з ядерною оболонкою й типового хромосомного апарата. У них немає звичайних клітинних органел: мітохондрій, пластид, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, лізосом, вакуолей, клітинного центру. Під електронним мікроскопом можна виявити лише типову плазматичну мембрану, цитоплазму та дрібні рибосоми.

Клітини еукаріотів мають оформлене ядро, складну систему взаємопов'язаних органоїдів.

Зовні клітина вкрита мембраною. Це щільна плівка із ліпідів і білків. Одна з основних властивостей біологічної мембрани – це її вибіркова проникність – одні речовини проходять через неї важко, інші легко і навіть у бік більшої концентрації. У клітин поглинання речовин відбувається шляхом фагоцитозу і піноцитозу. За допомогою зовнішніх мембран здійснюються різні типи міжклітинних контактів, тобто зв`язок між окремими клітинами. Внутрішній вміст клітини (протоплазма) ділиться на цитоплазму і ядро. Цитоплазма – це основна за об`ємом частина клітини. За фізичними властивостями це напіврідка маса колоїдної структури, в якій знаходяться органоїди клітини мембранної (ендоплазматична сітка, мітохондрії, пластиди, комплекс Гольджі, лізосоми) і не мембранної (рибосоми, центріолі клітинного центру) будови.

Під електронним мікроскопом було встановлено, що в цитоплазмі всіх клітин тваринного і рослинного походження є складні системи мембран, які часто розташовуються паралельно одна до одної. Ці системи мембран отримали назву ендоплазматичні сітки. Мембрани обмежують дуже розгалужену взаємозв’язану систему канальців, щілин і міхурців, яка з`єднує різі ділянки клітини. Ендоплазматичні мембрани бувають двох типів: гладенькі (агранулярні) і шершаві Сітки останніх несуть на собі багато рибосом, функція яких – синтез білку.

Хід роботи

Дослід 1. Ознайомлення з будовою світлового мікроскопа та правилами роботи з ним.

Хід досліду:

Огляньте основні частини мікроскопа: механічну, оптичну та освітлювальну. До механічної частини мікроскопа відносяться: штатив, предметний столик, тубус, револьвер, макро– і мікрометричні гвинти.

На штативі прикріплений предметний столик. На столик поміщають предмет (звідси і назва “предметний”). На столику є два зажими або клеми, які фіксують препарат. Через отвір в середині столика проходить потік світлових променів, які дозволяють розглядати об’єкт. На боковій стороні штативу розміщується макрометричний гвинт, за допомогою якого можна піднімати та опускати тубус для орієнтовної наводки на фокус.

Оптична частина мікроскопу представлена окулярами і об’єктивами. Окуляр (від лат. оculus – “око”) розміщується у верхній частині тубуса. Окуляри –– це системи лінз, які заключені в металічну гільзу циліндричної форми. Револьвер (від лат. revolvo – “обертаю”) має три гнізда для об’єктивів. Як і окуляр, об’єктив являє собою систему лінз, заключену в металічну оправу. Об’єктив вкручується в гніздо револьвера.

Пам’ятайте, мікроскоп дає збільшене і обернене зображення об’єкта! Освітлювальна частина мікроскопа складається з рухомого дзеркала, яке необхідне для спрямування світлових променів і конденсора ––система лінз, яка збирає промені і спрямовує їх на об’єктив. Дзеркало має дві поверхні –– плоску і ввігнуту. Для того щоб мати інтенсивне освітлення при відсутності конденсора користуються ввігнутою поверхнею дзеркала.

Мікроскоп біологічний робочий: 1  основа; 2  коробка з механізмом мікрометричного фокусування; 3  рукоятка мікрометричного фокусування; 4  рукоятка макрометричного фокусування; 5  стопорний гвинт; 6  центрирувальний гвинт; 7  тубусотримач; 8-головка; 9-монокулярна насадка; 10  гвинт насадки; 11  гвинт револьвера;12  револьвер; 13  предметний столик; 14  гвинт конденсора; 15-16  корпус конденсора; 17  відкидна лінза в оправі; 18  рукоятка конденсора; 19  дзеркало.