Університет митної справи та фінансів
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
для студентів, які навчаються за ОПП підготовки магістрів
напряму підготовки 1501 «Державне управління»
Спеціальність 8.15010002 "Державна служба"
денної та заочної форм навчання
Дніпропетровськ
Методичні рекомендації щодо виконання курсових робіт: для студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки спеціаліста за напрямом підготовки для студентів, які навчаються за ОПП підготовки магістрів напряму підготовки 1501 «Державне управління», спеціальність 8.15010002 "Державна служба" денної та заочної форм навчання / Укладач Л.М.Івашова, О.П.Борисенко, О.О.Критенко. – Дніпропетровськ: Університет митної справи та фінансів, 2015. – 21 с.
Укладачі:
Івашова Л.М., доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри державного управління та митної справи
Обговорено на засіданні кафедри державного управління та митної справи
протокол № ____ від _____________ 2015 року
© Івашова Л.М., 2015
© Університет митної справи та фінансів, 2015
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
1. ПОНЯТТЯ, МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Серед складових елементів навчального процесу особливе місце займає виконання курсової роботи. Курсова робота – це різновид студентської індивідуальної творчої роботи, яка виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами під час вивчення дисципліни, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.
Відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161 курсова робота є одним з видів індивідуальних завдань, які виконуються студентами в терміни передбачені навчальним планом. Виконання курсових робіт є формою організації навчального процесу у вищому навчальному закладі, а тому заміна такої форми іншими видами роботи (науковими роботами, рефератами, іншими творчими роботами) не допускається.
– навичок самостійної роботи над навчально-методичною, монографічною і періодичною літературою;
– відпрацьовують уміння підбирати і узагальнювати фактичний матеріал;
– досвіду виявлення закономірностей розвитку державно-правових явищ;
– уміння поглиблено аналізувати окремі юридичні категорії, поняття, явища і процеси;
– навичок практичного користування науковою термінологією та застосування нормативно-правових актів;
– уміння виявляти тенденцію і прогнозувати подальший розвиток державно-правових явищ і процесів;
– уміння показувати шляхи оптимізації того чи іншого явища, давати рекомендації щодо подальшого його розвитку, а також окреслювати основні напрями підвищення ефективності механізму правового регулювання.
Метою написання курсової роботи є закріплення та поглиблення теоретичних та практичних знань студентів за спеціальністю, розвиток навиків ведення самостійної наукової роботи, оволодіння основними методами наукового дослідження, формулювання конкретних висновків та практичних рекомендацій за темою курсової роботи
Найбільш важливими загальними вимогами щодо виконання курсових робіт є такі:
– тема курсової розкривається на основі широкого вивчення загальної навчальної та спеціальної наукової літератури з даної проблематики;
– у курсовій містяться елементи творчості, теоретичні висновки висвітлюються у взаємозв’язку з існуючою державно управлінською практикою, державно-правові явища і процеси розглядаються в динаміці та розвитку;
– курсова робота має чітко визначене оформлення, якого обов’язково слід дотримуватись;
– текст викладається згідно з планом і виконується самостійно; забороняються дослівні запозичення з літературних джерел, окрім використання влучних коротких цитат з обов’язковими посиланнями на джерело;
– наукова література може бути довільної давності, але рекомендується використовувати більш сучасну, а з давніх джерел використовувати бажано в основному класичні наукові твори або справді необхідні для обґрунтування чи підтвердження якогось висновку.
Дослівне копіювання літературних текстів недопустиме, так як суперечить самій ролі курсової роботи і не створює можливостей для отримання знань, вироблення уміння самостійно мислити та передавати думки, розвитку здібностей і хисту, привчає до літературного паразитизму, наукового плагіату й приховує невігластво, що рано чи пізно ввійде в життєву норму і може важко відбитися на долі автора як студента, так і спеціаліста. Адже сучасне життя якраз потребує знань та умінь самостійного прийняття рішень.
ВИБІР ТЕМИ, ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ ТА СКЛАДАННЯ ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Насамперед важливо вдало вибрати тему. При необхідності, для правильного вибору теми, консультативну допомогу студентові надає потенційний науковий керівник курсової роботи чи науково-педагогічні працівники кафедри за якою закріплена тема.
Вибір теми курсової роботи здійснюється студентами протягом першого місяця семестру (навчального року) в якому заплановано виконання курсової роботи із запропонованого кафедрою переліку (тематики) шляхом реєстрації теми у навчальному відділі факультету. У разі, коли з дисципліни, з якої заплановано виконання курсових робіт вибрані усі теми, що підтверджується інформацією навчального відділу, студенти можуть обирати теми з інших дисциплін з яких заплановано виконання курсових робіт.
Тематика курсових робіт повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Тематика курсових робіт розробляється та затверджується кафедрою на кожний навчальний рік і повинна бути подана в деканат до початку семестру, в якому розпочинається вивчення навчальної дисципліни з якої заплановано виконання курсової роботи. При виборі теми курсової роботи, студент має право запропонувати власну тему в межах дисциплін щодо яких заплановано написання курсових робіт. Разом з пропозицією щодо теми має бути подане обґрунтування доцільності її розробки, орієнтовний план роботи, актуальність та перспективи впровадження отриманих результатів, про що приймається рішення кафедри. В останньому випадку при формулюванні теми роботи не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання...», «Матеріали до вивчення...», «До питання...», «Характеристика …», «Огляд …» та ін., у яких не відображено в достатній мірі суть проблеми.
Підготовка до виконання курсової роботи повинна починатись зі складання бібліографії з обраної теми. З цією метою можна опрацювати фонди бібліотеки університету, обласної універсальної наукової бібліотеки, ІТ-ресурсу.
Вивчення літератури з обраної теми слід починати з відповідних підручників, посібників, енциклопедій, довідників, з перегляду власних лекційних та семінарських конспектів, поступово переходячи до ознайомлення з монографічними роботами, статтями з періодичних видань, науковими повідомленнями тощо. У першу чергу підбирається література останніх років видання. Для полегшення вибору статей з журналів доцільно ознайомитися зі змістом статей, що були опубліковані за рік, в останньому або першому номері журналу.
Підбираючи літературу для дослідження, варто переглянути останні числа українських наукових та спеціальних видань, таких як «Державна служба», «Вїсник Академії митної служби України Серія Державне управління», «Економіка і держава», «Підприємництво, господарство і право» інші фахові та спеціальні видання з державного управління,
Працюючи з літературою, доцільно робити нотатки. Нотатки – це короткі записи текстових фрагментів з книг, статей, статистичних і фактичних відомостей.
Нотатки можуть бути дослівними, тобто цитатами, а можуть мати вигляд вільного переказу ідей і думок, відображених у літературному матеріалі. Особливо високо цінується використана в роботі найбільш нова інформація. Роблячи нотатки, обов’язково слід точно переписати бібліографічні дані опрацьовуваного джерела, щоб при посиланні в тексті на джерело інформації не тратити час на пошуки таких даних. Добре вчиняють ті студенти, котрі роблять нотатки тільки на одному боці аркуша чи картки, що значно полегшує і прискорює систематизацію матеріалу.
Особливу увагу варто присвятити проблемним питанням, спірним думкам, дискусіям, неузгодженостям законодавства. Разом з цим варто мати на увазі, що окремі нормативні акти можуть бути повністю або в певній частині застарілими, нечинними. Тому, посилатись на них можна лише в тому випадку, коли тема досліджується в історичному чи порівняльно-правовому аспекті.
Вивчення літературних джерел під час виконання роботи бажано проводити у такій послідовності:
― виписка бібліографічних даних про джерело, яке опрацьовується;
― загальне ознайомлення з твором в цілому та перегляд усього змісту;
― вибіркове опрацювання вибраної частини твору;
― виписка матеріалів, що зацікавили з посиланнями на сторінки, з яких зроблено виписку;
― критична оцінка записаного, його редагування та використання в роботі.
Робота над науковими джерелами сприяє набуттю навичок самостійної творчості студента. Слід також пам'ятати і про можливість використання ресурсів мережі Інтернет, де можна знайти не лише бібліографічні дані окремих наукових праць, а й самі джерела.
Після ознайомлення з літературою за темою роботи студент вже має сформовану думку про напрям свого дослідження і може приступати до складання проекту плану курсової роботи.
Загальними вимогами до складання плану є наявність кількох розділів (два і більше), проста або складна структура, побудова дослідження від загального до часткового і, головне, дотримання меж дослідження визначених темою роботи. Частими помилками при складанні плану є те, що студенти формують план у якому тільки один розділ охоплює тему роботи, а інші виходять за її межі. Також слід пам’ятати, що назви окремих розділів (а у разі наявності і підрозділів) це лише частини загальної теми курсової роботи, тому вони повинні бути більш вузькими і не повторювати назву роботи.
До плану недоцільно включати більше трьох-чотирьох основних питань, так як при більшій кількості питань може виникнути небезпека слабого розкриття деяких з цих проблем, тобто робота може мати поверхневий, фрагментарний характер, що відповідно вплине на оцінку.
З метою оптимізації роботи рекомендується також скласти розгорнутий план дослідження з посторінковою розбивкою майбутнього тексту. Після остаточного уточнення структури роботи керівник погоджує план роботи і студент може розпочинати працювати над текстом роботи.
ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ЇЇ ЗМІСТУ
Роботу над текстом доцільно розпочинати з першого розділу, в якому зазвичай висвітлюються найбільш загальні питання (часто теоретичного характеру) досліджуваної проблеми. Виклад тексту повинен відповідати темі роботи. Автор повинен суворо слідкувати за тим, аби не виходити за її межі. При цьому слід послідовно, логічно викладати матеріал, не забуваючи при цьому зазначати використані джерела.
Виклад тексту роботи повинен відповідати плану і не повинен зводитися до набору непов’язаних між собою окремих положень, фактів. Кожне запропоноване положення необхідно теоретично обґрунтувати, підтвердити підібраним та систематизованим фактичним і статистичним матеріалом. Усі використовувані в тексті таблиці, схеми, графіки, діаграми повинні обов’язково мати відповідні коментарі і мають бути проаналізовані. Якщо такого аналізу немає, то наведені наочні засоби не тільки не зараховуються в актив роботи, а й відносяться до пасиву, через що оцінка знижується за невміння подати досліджуваний матеріал.
При написанні тексту слід звернути увагу на стиль викладу:
– не потрібно використовувати довгих, заплутаних речень;
– не слід користуватись надто часто вживаними малоінформаційними штампами;
– намагатися викладати думки просто і образно;
– абзаци не повинні складатися з одного речення.
При написанні курсових робіт з нормативних дисциплін обов’язковим є використання Конституції України, міжнародних договорів, законів України та інших нормативно-правових актів. Тому, збираючи матеріал, необхідно опрацювати всю нормативно-правову базу з теми курсової роботи.
При дослідженні нормативних актів варто проаналізувати практику їх застосування та виявити можливі недоліки в цій сфері. Вивчаючи відповідний нормативно-правовий акт, слід обов’язково звернути увагу на джерело його офіційного опублікування. При опрацьовані нормативного матеріалу треба використовувати лише чинні нормативно-правові акти, з останніми змінами та доповненнями до них. Посилання на застарілий нормативний матеріал є суттєвим недоліком курсової роботи.
При написанні окремих тем доцільним може стати проведення соціологічних досліджень, опитувань та використання інших методів збору інформації, які також варто провести на цій стадії виконання курсової роботи.
При висвітлені передбачених планом питань, потрібно:
― наводити і розглядати різні погляди окремих науковців та юристів щодо проблем, які досліджуються;
― по можливості визначати свою позицію щодо спірних проблем;
― аналізувати відповідні положення нормативно-правових актів, у тому числі, в разі потреби, законодавство іноземних держав та міжнародно-правові акти;
― використовувати матеріали юридичної практики та матеріали ілюстративного характеру (статистичні дані, узагальнення, витяги з архівних документів, дані соціологічних опитувань тощо).
Результатом цього етапу є підготовка курсової роботи, яка оформляється відповідно до вимог та передається на рецензування науковому керівнику.
При виконанні курсової роботи слід уникати таких типових помилок:
― зміст роботи не відповідає плану курсової роботи або не розкриває тему повністю чи її частини;
― безсистемний виклад матеріалу, повторення одних і тих самих положень;
― логічні помилки, невміння виокремити головне;
― автор не виявив самостійності, робота є компіляцією, плагіатом або виконана шляхом копіювання з електронних баз рефератів;
― не зроблено аналізу чинних нормативних документів, спеціальної літератури з теми дослідження;
― кількість використаних джерел є недостатньою для всебічного вивчення теми;
― у роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал, чи з порушенням нумерації тощо;
― бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту;
― обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, робота виконана неохайно, з помилками.
Структурно курсова робота повинна складатися із титульного аркуша, змісту роботи, вступу, основної частини (розділів та підрозділів), висновків, списку використаних джерел та додатків (у разі потреби).
курсова робота розпочинається титульним аркушем, у якому зазначаються: офіційна назва навчального закладу та кафедри, на якій виконана робота; дисципліна з якої виконується курсова робота; тема курсової роботи; прізвище, ім’я та по батькові автора; прізвище, ім’я та по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання керівника курсової роботи; вказівки про результати захисту; місто та рік написання роботи (див. додаток А).
Зміст курсової роботи повинен бути логічним, послідовним та зрозумілим. Необхідно намагатися зробити так, щоб усі питання плану являли собою єдину структуровано-логічну систему, в якій кожний наступний пункт розвиває і доповнює попередні. При цьому, у роботі не може бути менше двох розділів (див. додаток Б).
Якщо у роботі використано понад п’ять умовних позначень (абревіатур, символів, скорочень, які не є загальноприйнятими), то це зазначається на окремому аркуші, який розташовується перед текстом роботи як «Перелік умовних скорочень».
У вступі розкривається актуальність обраної теми, визначає мету дослідження і коло питань, аналіз яких спрямований на досягнення цієї мети. Також у вступи зазначається об’єкт дослідження.
Актуальність теми роботи, що обумовила її вибір. Визначення актуальності будь-якої теми має бути ясним, конкретним і повинно розкривати доцільність дослідження теми її значення. Правильне окреслення актуальності визначає стратегію дослідження, дозволяє відокремити головне від другорядного та визначити напрямок пошуку.
Визначення о б’єкту дослідження. Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Як правило, об’єкт визначають як коло конкретних суспільних відносин, що буде досліджуватись у роботі.
Найбільш важлива частина вступу – визначення мети та завдань дослідження. Мета формулюється лаконічно, одним реченням і повинна випливати з теми роботи.
Відповідно до визначеної мети формулюються завдання, які деталізують та розкривають мету. Характер завдань випливає з назв розділів (у разі наявності і підрозділів) роботи і їх зміст формулюють, використовуючи такі поняття: визначити …, встановити …, охарактеризувати…, розробити…, виявити…., сформулювати …, розкрити… тощо.
Остаточний варіант вступу доцільно писати після завершення основної частини роботи.
В основній частині викладається зміст дослідження: основні теоретичні положення, що визначають сутність обраної теми, об’єкту дослідження, з урахуванням мети та завдань курсової роботи; здійснюється аналіз нормативного матеріалу за законодавством України, іноземних держав та міжнародно-правовими документами; пропонуються можливі шляхи вирішення існуючих проблем.
Найбільш оптимальний варіант структурування тексту – 3-4 розділи. У разі наявності складних розділів вони не повинні складатись з одного підрозділу. Як правило, розділ включає 2-4 підрозділи. Кожний розділ курсової роботи повинен закінчуватися короткими висновками.
У висновках до роботи викладаються найбільш важливі результати та висновки автора, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв’язання поставлених завдань, її значення вивчення дисципліни.
Висновки автора повинні носити обґрунтований характер, бути результатом самостійного дослідження.
Курсова робота завершується списком використаних джерел, на які є посилання в тексті роботи та які використані при її підготовці.
Цифрові, інформативні матеріали, які не використовуються в роботі при аналізі, а тільки підтверджують якісь положення, бажано подавати в додатках, які подаються в кінці роботи, після списку використаних джерел. Обсяг додатків у загальному обсязі курсової роботи не враховується.
Обсяг основного тексту курсової роботи повинен бути не меншим 25 і більшим 40 аркушів. До основного тексту входять:
― титульний аркуш (1 арк.);
― зміст роботи (1 арк.);
― вступ (1,5–2 арк.);
― розділи основного тексту (20–23 арк.);
― висновки (2-3 арк.).
Обсяг наступних складових частин роботи – списку використаних джерел та додатків (якщо вони є) залежить від кількості джерел та змісту роботи.
Після остаточного оформлення робота має бути вичитана і підшита.
Завершена, підшита курсова робота здається на рецензування не пізніше як за місяць до початку екзаменаційної сесії, шляхом реєстрації на кафедрі та передачі викладачеві на рецензування. Роботи студентів, які пропустили термін подання робіт з поважної причини, можуть бути прийняті на підставі заяви студента з дозволу завідувача кафедри.
