Соціально-економічний і політичний розвиток

України у другій половині XVII – XVIII ст.

План.

 

1. Україна після Переяславської Ради. Боротьба за збереження незалежності. Руїна.

2. Українська держава за гетьмана І. Мазепи.

3. Пилип Орлик – гетьман Україні у вигнанні. “Пакти і Конституція Прав і Вільностей Війська Запорізького”.

4. Ліквідація гетьманства. Скасування Запорізької Січі.

5. Національно-визвольна і антикріпосницька боротьба в Україні в середині та другій пол. XVIII ст.

 

Рекомендована література.

1. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. К.,1990. С. 320-470.

2. Дорошенко Д.І. Нарис історії України. Лівів, 1991.Т.2. С. 51-245.

3. Історія русів. Український переклад Івана Драча. К., 1991.

4. Історія України. Курс лекцій. Т.1. К., 1992. С.237-336.

5. Смолій В.А.. Історія України. Е., 1997. С. 114-137.

6. Слабошпицький М. З голосу нашої Кліо. К., 1993

Українська держава, що сформувалася в ході Визвольної війни 1648-1657 рр., мала значні можливості для подальшого самостійного розвитку. Але централізаторська політика російського царизму, жорстока міжусобна боротьба старшинських угрупувань за владу звели нанівець усі завоювання народу.

Охарактеризуйте діяльність гетьманів, вказавши роки їх гетьманства та зовнішньополітичну орієнтацію, зокрема, висвітліть діяльність І.Виговського (1657-1659), підкресливши мотиви його пропольської орієнтації (сподівання відстояти політичну самостійність України). Проаналізуйте Гадяцьку угоду

1658 р., яка передбачала входження українських земель до складу Речі Посполитої під назвою Великого князівства Руського, визнання всіх традиційних прав і вольностей Війська Запорозького, зрівняння в правах православного і католицького віросповідань та ін. Зверніть увагу на те. що ця політика викликала гостре невдоволення народних мас, частини козацької старшини (повстання під проводом М.Пушкаря та Я.Барабаша) і привела до зміщення Виговського. Суперечливістю відзначалася політика Ю.Хмельницького (1659 - 1663), який у 1659 р. підписав з російським урядом Переяславські етапі, котрі були новим кроком на шляху обмеження автономії України, а в 1660 р. розірвав з Москвою, досягти домовленості з польською стороною про відновлення чинності статей Гадяцького договору (щоправда, крім найважливішого пункту про створення Великого князівства Руського).

Підкресліть, що з обранням гетьманом П.Тетері (1663 - 1665) боротьба за владу набула ще більшої гострота й привела фактично до розчленування українських земель. Правобережні і лівобережні полки обирали своїх гетьманів окремо. Гетьманами Лівобережжя були І.Брюховецький (1663 - 1668), що підписав з царським урядом Московські статті; Д.Многогрішний (1668 - 1672), Московські статті якого дещо послабили воєводське правління, разом з тим позбавили гетьмана можливості зносин з іноземними державами; І.Самойлович (1672- 1687).

Проаналізуйте зміст Андрусівського договору (1667 р.) Росії і Речі Посполитої, за яким Правобережжя закріплялося за Польщею, Лівобережжя - за Росією, Запорозька Січ знаходилася під контролем обох держав. Підкресліть, що порушення територіальної цілісності України супроводжувалося втручанням у внутрішні справи України з боку Росії, Польщі, Туреччини, Кримського ханства. Боротьба за гетьманство негативно вплинула на стан українських земель, особливо Правобережжя. Все це привело до руйнування, що й дало підставу називати 60 - 80 рр. XVII ст. "Руїною".

Особливу увагу зверніть на гетьманство на Правобережжі П.Дорошенка (1665-1676) - одного із сподвижників Б. Хмельницького, прихильника створення Української держави. Вів переговори з Росією, ставши гетьманом обох сторін (1668 р), пішов на союз з татарами і турками (1669 р.), визнавши себе васалом Туреччини. Похід 300-тисячної турецької армії, важкі умови Бучацького міфу (1672 р.) привели до спустошення українських земель, падіння авторитету Дорошенка серед правобережних полків. У результаті в 1674 р. гетьманом обох сторін було обрано лівобережного гетьмана І.Самойловича. Висвітлюючи економічний розвиток українських земель, зверніть увагу на подальший розвиток сільського господарства, ремесла, промислів, торгівлі, на нові риси цього розвитку. Покажіть процес формування старшинського та церковного землеволодіння, зростання залежності селян, збільшення їх повинностей. Підкресліть, що на протязі другої половини XVII ст. продовжували діяти ті органи й установи української державності, що склалися ще в роки Визвольної війни (загальна військова рада, гетьман, генеральна старшина, воєнно-полковий устрій і т. ін.). Разом з тим зазначте, то після Переяславської ради 1654 р. російський царизм почав наступ на автономію України, прагнучи поставиш під свій контроль діяльність гетьмана та старшини. У руслі ціп політики стала також і ліквідація самостійності Української православної церкви (передача Київської митрополії у підпорядкування Московської патріархії у 1686 р.).

Характеризуючи становище на Правобережжі, підкресліть, що, починаючи з 80-х років XVII ст., тут поступово відроджувалося економічне життя. Корінне населення, втікачі з інших регіонів піднімали старі, засновували нові міста, накопичували сили для визвольної боротьби. Такою силою стали козацькі полки, які й продовжували тут державницькі традиції. Визначна роль у їх формуванні належала С. Гурку (Палію), який разом з А. Абазіним, 3.Іскрою, іншими козаками очолив визвольний рух у Правобережній Україні. В 80 - 90 рр. повстанці захопили міста - фортеці Фастів, Корсунь, Брацлав, Богуслав.

Стосовно західне - українських, земель зазначте значно менший вплив Визвольної війни, швидку реставрацію польське - шляхетського режиму (діяльність політико - адміністративних, судових органів, установ, ополячення і окатоличення українського населення), разом з тим посилення опришківського руху.

Дайте загальну характеристику духовного життя, підкресливши, з одного боку. процес збагачення української культури, з іншого - негативний вплив русифікаторської політики царизму. - Зверніть увагу на розвиток освіти, друкарської справи, літератури та мистецтва, назвіть представників української культури.

Україна в першій половині XVIII ст.

Висвітлюючи гетьманування І.С.Мазепи (1687 - 1709), згадайте його політичну кар'єру, з'ясуйте мотиви політичної переорієнтації (спочатку союз з Росією за Коломацькими статтями, пізніше перехід на бік Швеції). Зважте, що це була не особиста позиція, а реалізація прагнень козацької старшини щодо створення незалежної Української держави. Дайте стислу характеристику діяльності І.Мазепи в галузі освіти та культури.

Північна війна Росії з Швецією (1700 - 1721 рр.) активізувала українсько-польські та українське - шведські зв'язки. У результаті у жовтні 1708 р. Мазепа разом з 4 тис. козаків перейшов на бік Швеції, його підтримали запорожці на чолі з кошовим К.Гордієнком. Підкресліть, що ці події знаменували новий етап розвитку України у складі Росії, який. характеризувався масовими репресіями проти населення і наступом на автономію. Згадайте зруйнування Запорозької Січі (1709 р.), гетьманської резиденції – м. Батурина, указ про заборону друкувати книги українською мовою (1720 р., обмеження гетьманського правління (діяльність Малоросійської колегії 1722 - 1727 рр., правління гетьманського уряду Де 734 - 1750 рр., гетьманування (Скоропадського 1708 - 1722 рр.). Мали місце і спроби зберегти автономію України (діяльність гетьманів П.Полуботка (1722 -1724) та Д.Апостола (1727 - 1734)).

Поразка шведів у Полтавській битві (27 червня 1709 р.) мала трагічні наслідки для Мазепи та його прибічників, які змушені були емігрувати. Зі смертю І.Мазепи (1709 р.) ідея самостійної незалежної України продовжувала жити. Вона була втілена в Конституції П.Орлика, обраного гетьманом у 1710 р. Визначте основні її ідеї.

Зверніть увагу й на долю запорожців, які змушені були, втікаючи від переслідувань російської влади, поселишся в межах Кримського ханства, де зазнавали утисків з боку хана. Незадоволене козацтво намагалося повернутися на рідні землі.

Гетьман Д. Апостол добився такого дозволу. Так в 1734 р. була заснована "Нова Січ", у якій царизм вбачав центр волелюбства в Україні і тому посилив свій контроль.

Аналізуючи соціально-економічний розвиток Правобережжя, згадаємо наслідки Прусського походу 1710 - 1711 рр. російського царя, у результаті якого частина Правобережжя відійшла до Туреччини. Але згодом на всій території цього регіону встановилося польське володіння. Тут відновили свою діяльність воєводські органи управління і королівські суди. Магнати і шляхта знову стали повноправними правителями краю, носили феодальні стягнення.

Зазначте також, що становище народних мас у західноукраїнських землях було ще важчим. Вони страждали не лише від соціального та національного гноблення, а й зазнавали утисків з боку католицької та уніатської церков.

Реакцією народних мас на таке становище були виступи селян. На початку XVIII ст. на Правобережжі поширився гайдамацький рух, на західноукраїнських землях тривала боротьба загонів опришків. Згадайте повстання 1702 - 1704 рр. під проводом С. Палія та рух опришків 1738 - 1745 рр. під керівництвом О. Довбуша.

Отже, українські землі в першій половині XVIII ст. знаходилися під владою Росії, Речі Посполитої, Кримського ханства, Туреччини, а населення страждало від феодальної експлуатації, національних та релігійних утисків.

 

Зміни в адміністративно-політичному устрої України в другій

половині XVIII ст.

Аналізуючи розвиток сільського господарства, охарактеризуйте нові явища в цій галузі (поліпшення системи землеробства, удосконалення знарядь праці, вирощування нових культур: картоплі, соняшника, кукурудзи, цукрових буряків). Це було тісно пов'язане із зростанням поміщицького і старшинського землеволодінь за рахунок щедрих царських пожалувань. Зазначте, що поміщицькі господарства почали втрачати натуральний характер і втягувалися у товарно-грошові відносини. Підкресліть, що друга половина XVIII ст. - це час різкого посилення феодального гніту. Згадайте універсал К.Розумовського 1760 р. про обмеження права переходу селян до іншого власника, його підтвердження царським указом 1763 р., царські укази про введення подушного податку в 1776 р. на Слобожанщині, в 1783 р. на Лівобережжі, нарешті, указ Катерини П. від "З травня 1783 р., що юридичне оформив кріпосне право на Лівобережжі та Слобожанщині.

З'ясуйте також зміни у розвитку ремесла, промислів, торгівлі, їх подальший розвиток сприяв зміцненню економічних зв'язків, зростанню капіталістичних відносин. Збільшилася кількість мануфактур (у другій половині XVIII ст. на Лівобережній та Слобідській Україні їх налічувалося близько 250). Аналогічні процеси переживали міста: зросла їх кількість, чисельність населення, сталися зміни у складі жителів. Правове становище міст регламентувала "Жалувана грамота" від 1785 р. Згідно з цим царським указом в містах діяли магістрати, обиралися думи, скликалися міські зібрання.

Зростання товарності господарств як поміщицьких, старшинських, так і селянських сприяло розвитку торгівлі. Про це свідчили чумацький промисел, розширення мережі ярмарків, базарів, крамниць. Ліквідація митних кордонів (1754 р.) посилила господарський наступ Російської імперії в Україну. Отже, поширення вільнонайманої праці, зростання мануфактур, розвиток товарно-грошових відносин свідчили про зародження капіталістичних відносин в надрах феодалізму.

Розкрийте суть централізаторської політики російського царизму, назвавши основні її заходи, серед яких остаточне скасування гетьманства (указ Катерини від 10 листопада 1764 р.). Підкресліть, що автономія часів гетьмана К.Розумовського (1750 - 1764 рр.) мала скоріше номінальний характер. Замість гетьманського правління була створена друга малоросійська колегія (1764 - 1786 рр.), яку очолив президент генерал-губернатор П.О. Рум'янцев. Головне її завдання і полягало в остаточній ліквідації автономних прав, якими все ще користувалася Лівобережна Україна. Серед усіх цих заходів були ліквідація воєнно-польового адміністративного устрою і запровадження поділу на намісництва - Харківське, Київське, Чернігівське і Новгород-Сіверське у 1765 та 1781 рр. Ліквідовані Слобідський та Лівобережний козацькі полки указом військової колегії від 28 листопада 1783 р. і реорганізовані в регулярні полки російської армії. Крім того, скасувалася традиційна судова система, встановилися імперські органи управління, норми і звичаї, поширювалась чинність "Жалуваної грамоти дворянству" (1785 р.).Все це свідчило про ліквідацію автономного устрою українських земель у складі Російської імперії.

 

Національно-визвольна й антикріпосницька боротьба в Україні у другій половині XVIII ст.

Характеризуючи народні рухи цього періоду, підкресліть, що вони були непростим явищем щодо складу учасників, їх політичних поглядів та ідеологічних установок. 3’ясуйте причини, що привели до вибуху антифеодальної та визвольної боротьби селянства, міщанства й козацтва: відновлення на Правобережжі влади шляхетської Польщі, посилення соціального і національного гноблення українського народу. Ця боротьба набула нових форм на Волині та Поділлі, а до середини століття охопила Київщину, діставши назву гайдамаччина. Зрештою гайдамацькі рухи вилилися у грандіозне повстання, яке увійшло в історію під назвою Коліївщина (1768р.).

Підкресліть, що за характером Коліївщина мала національне і релігійне забарвлення, об’єктивно переслідувала антифеодальні й національно-визвольні цілі.

Соціальне і політичне підґрунтя Коліївщини: утиски народних має феодалами, різке посилення релігійно-національного гноблення, насильницьке ополячення та окатоличення українців, перебування на Правобережжі російського війська, запрошеного Польщею та ін.

Розкриваючи зміст подій 1768 р. на Київщині, Поділлі, Галичині та Волині дайте стислу характеристику ватажкам Коліївщини - М.Залізняку та Ґонті, виявити склад учасників руху, їх дії. Щодо наслідків народного повстання необхідна зауважити, що цей стихійний рух сприяв росту національної самосвідомості українців, об'єктивно впливав на возз'єднання Правобережної України і Лівобережною.

Зазначте, що рух протесту охопив і Прикарпатську Україну, де ще в 30-40 рр, XVIII ст. діяли загони опришків. Відзначте, що причини руху опришків подібні до причин Коліївщини, але склад учасників дещо інший: лише безземельне селянство. Використовуючи тактику партизанської боротьби, опришки визволялися від шляхетського гніту, захищали православну віру. Змалюйте портрет легендарного керівника цього руху Олекси Довбуша, розкрийте роль його послідовників В.Баюрака, І.Бойчука.

Антифеодальна боротьба посилювалася на Лівобережжі, Слобожанщині та Запорожжі, особливо під впливом селянської війни 1773 - 1775 рр. під проводом О Пугачова. Це діяльність загонів народного месника Семена Гаркуші (1776 -1784 рр.), повстання в с.Турбах на Полтавщині 1789 - 1793 рр., яке очолили брати Рогачко та С. Помазан. Згадайте й про виступи робітних людей на Слобожанщині, зокрема повстання на Глушківській мануфактурі 1797 - 1798 рр., страйк на Бахмутських та Торських соляних заводах 1765 р. Зверніть увагу на причини їх поразки.