Аналіз виробництва і реалізації продукції повинен здійснюватися у взаємозв'язку з кон'юнктурою ринку (попит і пропозиція на продукцію, рівень цін, дії конкурентів тощо).
Основними завданнями аналізу є:
— перевірка напруженості планових завдань;
— оцінка виконання плану (держзамовлень, договорів, контрактів), складу, якості продукції, ритмічності і рівномірності виробництва;
— виявлення причин відхилення від плану і рівня попередніх періодів;
— виявлення резервів росту обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення якості продукції, забезпечення ритмічності і рівномірності виробництва;
— проведення ринкових досліджень.
Для проведення аналізу використовуються такі джерела інформації:
— статистична звітність:
- Форма № 1-П (термінова) "Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)";
- Форма № 1-ПЕ "Місячний звіт про економічні показники...";
- Форма № 1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства";
- Форма № 1П-НПП "Звіт про виробництво промислової продукції";
— бухгалтерська (фінансова) звітність:
- Форма № 2 "Звіт про фінансові результати";
— планові завдання, контракти, договори, держзамовлення
Перед початком аналізу виробничої програми підприємства на конкретний період вивчається ринок, на який буде постачатися продукція:
1.попит на всі види продукції;
2.наявність товарів-конкурентів;
3.наявність джерел сировини;
4.інфраструктура реалізації тощо.
Показниками попиту виступають: держзамовлення, договори з державними та іншими організаціями, заявки та запити підприємств, торгівлі та громадян.
Аналіз попиту та пропозиції дозволяє визначити лишки та дефіцит видів продукції. Розберемо приклад у таблиці 1.
Таблиця 1 - Аналіз попиту і пропозиції за видами продукції у тисячах гривень
№ з/п | Вид продукції | Попит | Пропозиція | Надлишок (+), нестача (-) |
А | - 33 | |||
Б | + 9 | |||
В | + 15 | |||
Г | - 19 |
Отже, дані таблиці свідчать, що на місцевому ринку виробів а та Г було недостатньо, а виробів Б та В - більше потреби.
Незбалансованість пропозиції з попитом негативно характеризує роботу підприємства, бо це означає його недостатню увагу до вивчення ринку. В свою чергу, обсяг пропозиції залежить від виробництва та конкуренції.
Аналіз показників виробництва і реалізації продукції здійснюється за наступними напрямками:
1. аналіз обсягу і динаміки випуску та реалізації продукції;
2. оцінка асортименту і структури виробництва та реалізації продукції;
3. аналіз рівномірності та ритмічності виробництва і реалізації готової продукції;
4. оцінка кості та браку готової продукції
Номенклатура продукції — це згрупований за суттєвими техніко-економічними ознаками перелік виробів, що відображається окремою позицією (рядком).
Номенклатура продукції відображає систематизований перелік груп, підгруп і позицій (видів) продукції у натуральному вираженні.
Асортиментом називають специфікований в установленому порядку і відповідними документами (договір, контракт тощо) в межах кожної позиції номенклатури перелік продукції за видами, типами тощо, яку підприємство зобов'язано поставити певним споживачам з урахуванням обсягу, якості, цін
Розглянемо аналіз виконання плану з асортименту на нашому прикладі. При цьому слід мати на увазі, що до виконання плану з асортименту зараховується лише продукція, яка виготовлена у рамках завдання. Звісно, деяким підприємствах зручніше випускати вже технологічно засвоєну виробництвом продукцію, ніж впроваджувати нові види продукції. Тому перевиконання завдання не беруть до уваги, бо зрозуміло, що це виконання з’явилося за рахунок недовипуску іншої продукції. При невиконанні завдання до розрахунку беруть лише фактичний випуск продукції.
Таблиця 1 -Виконання плану з асортименту
Виріб | Товарна продукція, тис.грн | Виконання плану, % | ТП у залік плану з асортименту, тис.грн | |
План | Факт | |||
А | 28 800 | 25 200 | 87.5 | 25 200 |
Б (new) | 33 600 | 33 264 | 99.0 | 33 264 |
В | 19 200 | 22 176 | 115.5 | 19 200 |
Г | 14 400 | 20 160 | 140.0 | 14 400 |
Разом | 96 000 | 100 800 | 105.0 | 92 064 |
Власне, аналіз плану з асортименту виконується кількома способами:
1. Заліковий, або “ спосіб середнього проценту ". Цим способом розраховується коефіцієнт асортиментності:
К ас = 92 064/96 000 * 100 % = 95.9 %
2. За питомою вагою у загальному переліку виробів тих, з яких план випуску виконаний:
2/4 * 100 % = 50 % (2 - це вироби В та Г).
3. Спосіб найменшого проценту -у нашому прикладі це 87.5 %. Тобто план з асортименту виконаний щонайменше на 87.5 %.
Отже, згідно з усіма способами можна зробити висновок, що план з асортименту підприємство не виконало.
При аналізі слід звернути увагу на оновлення асортименту. У прикладі планувалося оновлення на 35 % (виріб Б є новим, "new "). Це видно з розрахунку:
33 600 / 96 000 * 100 % = 35 %.
Однак фактично частка оновленої продукції у виготовленій продукції становить
33 264/100 800 * 100 % = 33 %.
Тобто план по оновленню теж невиконаний
Структура продукції — це питома вага окремих виробів у загальному обсязі їх виробництва (реалізації).
Для виявлення співвідношення між випуском різних груп (підгруп) продукції у натуральному вимірі можна скористатися коефіцієнтом структури, який визначається за такою формулою
де Kij — коефіцієнт структури i-го елементу відносно j - сукупності;
Tпр(і) — середній темп приросту i-го елементу за досліджуваний період;
Tпр(j) — середній темп приросту j-ої сукупності за цей же період.
Для оцінки виконання плану з асортименту використовується три способи.
Перший спосіб - за найменшим процентом — за показник виконання плану з асортименту приймається найнижчий процент виконання плану виробництва серед позицій, за якими план не виконаний.
Другий спосіб — за середнім процентом — найбільш розповсюджений в розрахунках виконання плану з асортименту. За цим способом у виконання плану з асортименту зараховуються фактичний випуск продукції, але не вище планового завдання (спосіб заліку).
Третій спосіб — базується на зіставленні числа виробів, за якими план виконаний, до загальної кількості запланованих видів продукції
Під рівнем якості продукції розуміють її споживчі властивості, тобто здатність задовольняти потреби споживача (технічні, ергономічні, економічні, екологічні, естетичні тощо).
Аналіз якості продукції базується на системі показників, які можна об'єднати в три групи: узагальнюючі, часткові і ефективності підвищення якості продукції.
Узагальнюючими показниками, які характеризують якість продукції є:
— показники технічного рівня і якості продукції;
— показники відповідності вітчизняним і світовим стандартам;
— питома вага сертифікованої продукції за світовими стандартами;
— освоєння нових видів продукції;
— обсяг і номенклатура продукції на експорт, її питома вага в обсязі виробленої і реалізованої продукції;
— обсяг і номенклатура продукції вищого сорту, його питома вага в обсязі виробленої і реалізованої продукції.
Оцінка якості продукції здійснюється в залежності від особливості галузі.
Так, для оцінки якості продукції, особливо її динаміки, застосовується бальний метод оцінки, згідно з яким кожній категорії якості надається певна кількість балів. Наприклад, виробам вищої категорії якості надається п'ять балів, першої — 4 бали, другої — 1 бал. Далі обчислюється середньозважений бал, де вагою є кількість продукції певного сорту; проводиться оцінка середнього балу за планом і звітом та шляхом їх порівняння розраховується виконання плану якості.
В галузях, де встановлена сортність продукції, визначається питома вага кожного сорту в загальному обсязі продукції, середня сортність, середньозважена ціна.
Середня сортність розраховується за формулою
де — середня сортність;
q — обсяг продукції певного виду;
С — сорт певного виду продукції
Середня ціна обчислюється за формулою
де — середня ціна;
Р — ціна певного виду продукції
Основна задача промислового підприємства - найповніше забезпечити попит споживачів високоякісною продукцією. У свою чергу, темпи зростання обсягу виробництва продукції та підвищення її якості безпосередньо впливають на прибуток підприємства.
Ось чому аналіз роботи промислових підприємств починають з вивчення показників випуску продукції
Аналіз обсягу виробництва починається з вивчення динаміки випуску товарної продукції (далі ТП) за 5 років, причому важливо порівнювати кожен рік з базисним, і з попереднім, тоді буде більш наочна картина. Розглянемо приклад.
Таблиця 2 - Динаміка випуску ТП за період 2008 - 2012 рр.
Рік | Товарна продукція у порівняльних цінах, тис.грн | Темпи зміни, % | |
базисні | ланцюгові | ||
90 000 | 100,0 | 100,0 | |
92 400 | 102,7 | 102,7 | |
95 800 | 106,4 | 103,7 | |
94 100 | 104,6 | 98,2 | |
100 800 | 112,0 | 107,1 |
Примітка: базисні темпи змін обчислюються по кожному року діленням його показника на базисний (90 000 тис.грн), а ланцюгові темпи змін обчислюються співвідношенням до показника попереднього року. У даному прикладі можна зробити висновок, що за 5 років обсяг ТП збільшився на 12 %.
Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, обов’язково треба визначити, які фактори спричинили таку тенденцію розвитку, причому розділити їх на зовнішні, тобто народногосподарські, і внутрішні.
Далі, після аналізу динаміки ТП за 5 років, треба перейти до аналізу виконання плану за звітний період (місяць, квартал, рік) по окремих підрозділах підприємства (цехах).
Розглянемо такий аналіз на прикладі.
Таблиця 3 - Аналіз виконання плану випуску ТП за 2012 рік
Цех (виріб) | Обсяг виробництва ТП, тис.грн | Відхилення планового випуску від минулого року | Відхилення фактичного випуску ТП | ||||||
Мину-лий рік | Звітний рік | від плану | від минулого року | ||||||
План | Факт | тис.грн | % | тис.грн | % | тис.грн | % | ||
А | 30 500 | 28 800 | 25 200 | - 1 700 | - 5.6 | - 3 600 | - 12.5 | - 5 300 | -17.4 |
Б | 30 200 | 33 600 | 33 264 | + 3 400 | + 11.3 | - 336 | - 1.0 | + 3 064 | +10.1 |
та інші | … | … | … | … | … | … | … | … | … |
Разом | 94 100 | 96 000 | 100 800 | + 1900 | + 2.0 | + 4 800 | + 5.0 | + 6 700 | + 7.1 |
Також під час аналізу проводять оперативний аналіз випуску продукції, який відображає планові і звітні відомості про випуск продукції за обсягом, асортиментом, якості за день, з наростаючим результатом з початку місяця, а також відхилення від плану (не будемо тут наводити такий приклад, бо це зрозуміло).
Одним із суттєвих завдань аналізу виробничої програми є виявлення і мобілізація резервів зростання обсягу виробництва продукції. Основними джерелами резервів зростання виробництва є
— впровадження заходів науково-технічного прогресу;
— створення додаткових робочих місць;
— підвищення продуктивності праці за рахунок її інтенсифікації (суміщення професій, наукова організація праці, підвищення кваліфікації, розповсюдження передового досвіду тощо);
— поліпшення використання робочого часу (скорочення цілоденних і внутрішньо змінних втрат, непродуктивних втрат
Питання для самоконтролю
1. Розкрийте основні етапи оцінки асортиментної політики підприємства?
2. Що таке структура продукції і як вона впливає на економічні показники діяльності підприємства?
3. Як розрахувати вплив якості продукції на обсяг її виробництва?
4. Дати визначення асортименту продукції?