При проведенні модернізації і у всій роботі податкової служби велике значення має розробка критеріїв оцінки діяльності податкової служби. Серед них основними є показники оцінки працівників фіскальної служби та інтегральні показники роботи регіональних податкових адміністрацій, а також результати опитувань платників податків.
Оцінка працівників є однією з важливих та необхідних складових систем управління персоналом, яка надає можливість поліпшення якісного складу працівників, ефективного використання кадрів, зростання професійної майстерності, відповідальності, дисциплінованості. Оцінка має ґрунтуватися на принципах законності, об’єктивності, неупередженості. Оцінка персоналу поділяється на поточну та періодичну (атестація).
Поточна оцінка проводиться в міжатестаційний період. Вона є визначальною для заохочення або застосування стягнень до працівників у зазначений період, а при атестації служить основою для висновків атестаційної комісії.
Поточна оцінка повинна базуватися на положеннях про структурні підрозділи, на посадових обов’язках працівників, професійної моделі керівників та спеціалістів. Критеріями поточної оцінки є виконання поточних особистих (щомісячних, щоквартальних) планів роботи спеціалістів, а також показники, які дають можливість оцінити відповідність досвіду, навичок та здібностей працівників, оперативність та якість виконаних ними робіт, робоче навантаження.
Атестація персоналу – це процедура визначення кваліфікації, рівня знань, практичних навичок, ділових якостей працівника та встановлення їх відповідності займаній посаді. Мета атестації – раціональна розстановка кадрів та їх ефективне використання. Атестація має юридичну силу: за результатами приймаються рішення про кадрові переміщення працівників. Критерії оцінки повинні відображати ступінь впливу індивідуальних результатів праці кожного на вирішення завдань функціонального підрозділу в цілому.
В групу інтегральних показників роботи податкових органів входять:
– чисельність працівників податкових органів;
– надходження податків у бюджет;
– сума мобілізації податків в середньому на одного працівника;
– сума недоїмки та відсоток від фактичних надходжень;
– сума донарахувань за актами перевірок як в цілому, так і на одного працюючого.
Чисельність працівників податкових підрозділів ДФС залежить від кількості суб’єктів підприємницької діяльності та рівня сплати податків. У таких промислово розвинутих регіонах як Донецька, Дніпропетровська, Харківська області та місто Київ найбільша штатна чисельність податківців – третя частина від загальної чисельності працюючих в податкових підрозділах ДВС України.
Показник надходження податків у бюджет визначається в цілому по бюджетах (зведеному, державному, місцевим), по регіонам, у порівнянні з прогнозними показниками, а також з надходженнями минулих років. Вище названі регіони у сукупності забезпечують, як правило, більше 40% від загальних надходжень по Україні.
Наступний показник, який характеризує діяльність податківців, це мобілізація податків в середньому на одного працівника. Його значення можуть суттєво коливатися від впливом конкретних умов і факторів: структурних (офіс великих платників податків має більші податкові надходження), територіальних (надходження від рентної плати за транспортування газу характерні лише для окремих регіонів) тощо.
Сума недоїмки по відношенню до фактичних надходжень відображає роботу підрозділів примусового стягнення по скороченню податкового боргу та підрозділів масово-роз’яснювальної роботи по підвищенню рівня добровільної сплати платниками платежів до бюджету. В останні роки цей показник в цілому по Україні досягнув половини реальних податкових надходжень за рік.
Показник донарахувань за актами перевірок відображає результати контрольно-перевірочної роботи і аналізується як в цілому по регіону, так і на одного працюючого.
Моніторинг громадської думки щодо діяльності органів державної податкової служби проводиться у формі опитування щоквартально кожного року. Наприкінці року формується підсумковий моніторинг. В рамках опитування основними питаннями, які ставляться респондентам є такі:
1) Загальна оцінка діяльності податкових підрозділів ДФС.
2) Оцінка взаємовідносин ДФС з платниками податків.
3) Оцінка діючої системи оподаткування та інші.
В своїй роботі модернізована фіскальна служба активно використовує автоматизовані системи управління, які забезпечують автоматизацію обліку платників податків, податкових надходжень і нарахування податків, облік електронних декларацій та ведення електронних реєстрів.
Розвиток інформаційної системи податкової служби України як окремої від союзної системи почався із створенням Державної податкової служби України у 1990 роц із прийняттям закону “Про державну податкову службу в Українській РСР” від 4-12-1990 року, що визначив її статус.
1992 рік Закон №2555 ”Про внесення змін” до закону “Про державну податкову службу в Українській РСР” визначає, що ДПС створюється при Мінфіні у складі Головної ДПІ України, та ДПІ у Криму, областях, містах Севастополі та Києві. На цей час функціонує АРМ “Гос.доходи” білоруської розробки, базові компоненти якого використовувались до 1998 року.
У 1998 році на базі Центру ППК працює група програмістів ДПА України, яка закладає основи АРМ “Облік податків і платежів”, що довгий час називався «ТАХ».
Після створення Державної податкової адміністрації України здійснюється декілька пілотних проектів з розробки клієнт-серверної системи на базі ORACLE, підчас роботи над якими набираються досвіду фахівці, програмісти, адміністратори.
На сьогодні функціонує АІС перехідного типу, що складається із компонентів, розроблених на різних технологіях програмування, концепціях побудови, проте більшість функцій інтегровано у 3-5 системах, таких як АІС “ Реєстри платників податків”, АІС “Облік податків і платежів”, АІС “ Аудит”, АІС “Обласного рівня”.
З урахуванням адміністративно-територіального поділу України, можна визначити три рівні корпоративної автоматизованої інформаційно – аналітичної системи (КАІАС) ДПС України, яку утворюють окремі підсистеми:
- АІС центрального рівня ДПС України – АІС ДПА України (центральний рівень).
- АІС ДПА у областях та офіси великих платників – АІС ОДПАУ, АІС ОВП, АІС ОР (обласний рівень).
- АІС ДПІ у містах та районах. (враховуючи міжрайонні і міжтериторіальні об'єднання та їх відділення по роботі з платниками в районах – об’єднані ДПІ (ОДПІ) (районний рівень).
