Текстуальне переопрацювання текстів правових актів і юридичних документів

Юридичний зміст, закладений у положеннях нормативно-правових актів, може бути виражений за допомогою різних текстів. Тому текстуальне тлумачення полягає, зокрема у спробах виразити зміст нормативного положення, що тлумачиться, за допомогою іншого тексту. Текстуальне переопрацювання може бути застосоване також стосовно позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, судових рішень тощо. Текстуальне переопрацювання застосовується також для з’ясування змісту ускладнених нормативних положень. При здійсненні текстуального переопрацювання нормативного тексту слід враховувати дві загрози: 1) занадто сміливе текстуальне переопрацювання, за якого спотворюється юридичний зміст нормативного положення. При цьому суб’єкт тлумачення частково орієнтується не на його юридичний зміст, а на соціально-економічну сутність речей. Це - сутнісне тлумачення. Іншим проявом такого роду є асоціативне тлумачення, ігнорування і юридичного змісту і соціально-економічної сутності речей та надання переваги при тлумаченні другорядним елементам нормативного положення; 2) уникнення текстуального переопрацювання нормативного тексту чи позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарги, судового рішення, надання тексту переваги перед юридичним змістом. Це - бюрократичне (вульгарне) тлумачення, що набуло значного поширення, у тому числі при здійсненні правосуддя.

1. У судовій практиці виникло питання про те, чи може бути задоволений позов поручителя про визнання поруки припиненою в контексті ст. 16 ЦК у разі зміни зобов’язання за договором поруки без згоди поручителя. При жорстко буквальному тлумаченні ст. 16 ЦК дається відповідь: не може, бо такий спосіб захисту права не передбачений законом. Але слова «визнати поруку припиненою», що містяться в юридичному документі - позовній заяві, виражають той же юридичний зміст, що і слова «визнати за позивачем право не виконувати зобов’язання, передбачене договором поруки». Таке переопрацювання формулювання позовної заяви є цілком припустимим, бо не зачіпає його юридичного змісту.

Отже, проблема припустимості задоволення судом позову про витання поруки припиненою на теоретичному рівні формулюється як проблема меж припустимого переопрацювання нормативного тексту, тексту юридичного документа. У даному випадку задоволення позову буде ґрунтуватися на такому переопрацюванні формулювання позовних вимог, яке не виходить за припустимі межі.

Що стосується задоволення позовної вимоги про припинення поруки на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК, то вона не може бути задоволена, оскільки за наявності підстав, передбачених цим законодавчим положенням, порука припиняється, і право поручителя (позивача) не потребує такого способу захисту як прийняття судом рішення про припинення поруки.

2. Якщо підходити до тлумачення жорстко буквального умова договору поруки про те, що він діє «до повного виконання позичальником своїх зобов'язань» не є встановленням строку, із закінченням якого припиняється порука (ч. 4 ст. 559 ЦК), бо строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК). А наведене вище формулювання умови договору не містить зазначення ні на роки, ні на місяці... Але ж це формулювання умови договору абсолютно чітко визначає період, впродовж якого порука є чинною. Сторони цей період погодили зазначенням на дію (чи на подію). Вони могли погодити цей період зазначенням на термін. І вони могли це зробити відповідно до ч. З ст. 6 ЦК. То які існують перешкоди для висновку про те, що строк чинності поруки у таких випадках не є встановленим? Тільки одна - жорстко буквальний підхід до тлумачення тексту правового документа.

Із жорстко буквальним тлумаченням закону пов'язане і обговорення в науці і постановка у судовій практиці проблеми термінів «проценти» і «відсотки». Це - синоніми. А вживати при правозастосуванні треба той термін, який використовуються у нормативно-правовому акті, що застосовується, бо для юриста кращою мовою є мова правотворчого органу. Переопрацювання нормативного тексту у такий спосіб, що термін «проценти» буде розумітись як «відсотки», а термін «відсотки» - як «проценти», не виходить за межі припустимого, бо не спотворює юридичний зміст відповідних законодавчих положень.

Контрольні запитання для самоперевірки знань

1. Що таке тлумачення термінів і слів?

2. У чому полягає текстуальне опрацювання правових норм, встановлених прямо?

3. Що так непряме встановлення (випливання) правових норм.

4. У чому полягає пряме випливання правових норм із актів законодавства?

5. Що таке пряме випливання прав із положень, що встановлюють обов’язки, і навпаки?

6. Охарактеризуйте окремі види нормативних формулювань, із яких прямо випливають правові норми.

7. У чому полягають колізії між правовими нормами, що прямо встановлені в актах законодавства, і правовими нормами, що прямо випливають із них?

8. Охарактеризуйте текстуальне переопрацювання текстів правових актів і юридичних документів.